28.10.2021 року м.Дніпро Справа № 904/105/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі
судді - доповідача: Чус О.В.
суддів: Кощеєв І.М., Подобєд І. М.
секретар судового засідання Григоренко А.А.
Представники сторін:
від позивача(в режимі відеоконференції): Скляр Н. М. представник (самопредставництво), витяг з ЄДР ;
від відповідача (в режимі відеоконференції): Трофименко Ю. В. представник (самопредставництво), витяг з ЄДР ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Криворізької міської ради на протокольну ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2021 у справі №904/105/20 (Головуючий суддя Ліпинський О.В., Члени колегії - судді: Ніколенко М.О., Назаренко Н.Г.)
за позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про повернення земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан
Криворізька міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС" про повернення земельної ділянки площею 0,5978 га, з кадастровим номером 1211000000:03:001:0002, що знаходиться на мікрорайоні Східний-3 в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу та приведення її у придатний для використання стан, у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди.
Позивач 30.03.2021 подав до суду уточнену позовну заяву, за змістом якої доповнив прохальну частину позову вимогою про скасування державної реєстрації права власності на об'єкт нежитлової нерухомості з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС" на вказаний об'єкт, що розміщений на спірній земельній ділянці.
В підготовчому засіданні 30.03.2021 колегією суддів (головуючий суддя Ліпинський О.В., судді - Ніколенко М.О., Назаренко Н.Г.) Господарського суду Дніпропетровської області без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про залишення уточненої позовної заяви без розгляду через її невідповідність приписам процесуального закону (одночасна зміна підстав та предмету позову) та продовження розгляду справи за раніше заявленими вимогами. Зазначену ухвалу занесено до протоколу судового засідання. Крім того, в даному засіданні суд закрив підготовче провадження, справу призначив до судового розгляду по суті.
Криворізькою міською радою 13.04.2021 подано апеляційну скаргу на протокольну ухвалу від 30.03.2021.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи;
- при поданні уточненої позовної заяви підстава подання позову залишилася незмінною - необхідність відновлення порушених прав та законних інтересів власника земельної ділянки комунальної власності - територіальної громади м. Кривого Рогу, в інтересах якої діє Криворізька міська рада, щодо користування та розпорядження спірною земельною ділянкою, а змінився лише предмет позову через виникнення під час підготовчого засідання нових обставин - незаконної та протиправної державної реєстрації права власності на тимчасову споруду (автостоянку) за ТОВ “ФОРС”;
- спірна земельна ділянка була надана ТОВ “ФОРС” виключно для розміщення тимчасової споруди, при цьому об'єкти нерухомості, в тому числі належні ТОВ “ФОРС”, на ній були відсутні;
- автостоянка не є об'єктом нерухомого майна;
- державна реєстрація права власності на автостоянку була проведена з грубим порушенням законодавства;
- зареєстроване право власності за ТОВ “ФОРС” на автостоянку порушує право територіальної громади м. Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради як законного власника земельної ділянки комунальної власності площею 0,5978 га з кадастровим номером 1211000000:03:001:0002;
- подана уточнена позовна заява відповідає вимогам ст. 46 ГПК України.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.04.2021 (колегія суддів у складі: Чус О.В. - головуючий, Кузнецова І.Л., Широбокова Л.П.) апеляційну скаргу Криворізької міської ради на протокольну ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2021 повернуто на підставі п. 4 ч. 5 ст. 260 ГПК України, у зв'язку з тим, що протокольна ухвала суду першої інстанції про залишення уточненої позовної заяви без розгляду оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Постановою Верховного Суду від 20.07.2021 ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 26.04.2021 у справі №904/105/20 скасовано. Справу №904/105/20 передано до Центрального апеляційного господарського суду для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження. Постанова Верховного Суду мотивована тим, що у ч.1 ст. 255 ГПК України йдеться не про форму винесення ухвал (протокольні та такі, що оформлені окремим документом), а про їх види залежно від змісту ухваленого рішення за результатами розгляду процесуального питання, та апеляційний суд не визначився з тим, чи підпадає протокольна ухвала місцевого господарського суду у даній справі під перелік ухвал, наведений у ч. 1 ст. 255 ГПК Ураїни, зокрема до п. 14 ч.1 ст. 255 ГПК України.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2021 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду. Розгляд скарги призначено в судове засідання на 23.09.2021р. о 12:30 год.
У судовому засіданні 23.09.2021 оголошена перерва до 28.10.2021р.
28.10.2021р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, дослідивши копії матеріалів справи, судова колегія апеляційного суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Криворізька міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС" про повернення земельної ділянки площею 0,5978 га, з кадастровим номером 1211000000:03:001:0002, що знаходиться на мікрорайоні Східний-3 в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу та приведення її у придатний для використання стан, у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі рішення Криворізької міської ради від 29.08.2007 №1710 між Криворізькою міською радою та ТОВ “ФОРС” 02.10.2007 року був укладений договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований у Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства “Центр державного земельного кадастру”, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.11.2007 за №040710800883.
Згідно укладеного договору відповідачу надано у користування строком на 5 років земельну ділянку площею 0,5978 га з кадастровим номером 1211000000:03:001:0002 для розміщення автостоянки, що знаходиться на мікрорайоні Східний - 3 в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу.
Додаткова угода про продовження строку дії договору не укладалася, тому позивач зазначає, що договір відповідно до ст. 31 Закону України “Про оренду землі” та п. 37 договору припинив свою дію 07.11.2012, у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.
Відповідач, не зважаючи на закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, не виконав договірні зобов'язання щодо її повернення та, як вважає позивач, продовжує неправомірно її використовувати без відповідних правовстановлюючих документів та згоди власника земельної ділянки - територіальної громади м. Кривого Рогу, що перешкоджає її повноцінному використанню та обмежує власника в праві одержати дохід до місцевого бюджету у вигляді орендної плати за землю.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.
30.03.2021 на стадії підготовчого провадження від позивача до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла уточнена позовна заява, якою позовні вимоги доповнені вимогою про скасування державної реєстрації права власності на об'єкт нежитлової нерухомості - автостоянку, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Лісового, буд. 46, проведену за ТОВ “ФОРС” з одночасним припиненням речових прав ТОВ “Форс” на вказаний об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 2128316412110).
Позовні вимоги в доповненій частині обґрунтовані тим, що в період перебування справи на стадії підготовчого засідання ТОВ “Форс” зареєструвало право власності на автостоянку за адресою: Дніпропетровська область, м. Криіий Ріг, вул. Лісового, буд. 46, що порушує право територіальної громади м. Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради, як законного власника земельної ділянки комунальної власності, на якій розташований такий об'єкт, адже унеможливлює вільне користування та розпорядження нею. Позивачем зазначено, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства надані для проведення державної реєстрації права власності документи, котрі не мали статусу правовстановлюючих документів на об'єкт нерухомого майна, та державним реєстратором протиправно віднесено тимчасову споруду автостоянки, розташовану на спірній земельній ділянці, до об'єктів нерухомого майна. Позивач вважає, що при поданні уточненої позовної заяви підстава подання позову залишилася незмінною - необхідність відновлення порушених прав та законних інтересів власника земельної ділянки щодо користування та розпорядження спірною земельною ділянкою, а змінився лише предмет позову. Тому, подана заява відповідає положенням ч.3 ст. 46 ГПК України.
У судовому засіданні 30.03.2021 відповідно до протоколу судового засідання судом першої інстанції без виходу до нарадчої кімнати ухвалено про залишення уточненої позовної заяви без розгляду через її невідповідність приписам процесуального закону (одночасна зміна підстав та предмету позову) та продовжений розгляд справи за раніше заявленими вимогами. За результатами підготовчого провадження ухвалено про його закриття та призначення справи до розгляду по суті в судовому засіданні.
Згідно із частиною першою статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини третьої статті 162 ГПК позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
З викладеного вбачається, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).
Відповідно до частини третьої статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
При цьому не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Як було встановлено судом, первісно заявлені позовні вимоги містили матеріальну - правову вимогу щодо зобов'язання ТОВ “ФОРС” привести у придатний для використання стан спірної земельної ділянки шляхом демонтажу розміщених на ній споруд та парканів за власний рахунок та повернення її територіальній громаді м. Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради за актом приймання - передачі. Підстава вимоги - закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 02.10.2007.
Уточнена позовна заява доповнена матеріально - правовою вимогою щодо скасування державної реєстрації права власності на об'єкт нежитлової нерухомості - автостоянку, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Лісового, буд. 46, проведену за ТОВ “ФОРС” з одночасним припиненням речових прав ТОВ “Форс” на вказаний об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 2128316412110). Підстава вимоги - проведення державної реєстрації права власності з порушенням вимог Закону України від 01.07.2004 №1952-ІV “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 та за відсутності документів, які б надавали державному реєстратору Виконавчого комітету Криворізької міської ради Поліщук С.В. право провести таку реєстрацію.
Отже, позивачем фактично змінені предмет та підстава позову в частині доповнених позовних вимог, що суперечить положенням ст.46 ГПК України.
Апелянт помилково вважає, що підстава позову залишилася не змінною, бо обставини, якими обґрунтовані уточненні позовні вимоги в частині скасування державної реєстрації та припинення права власності ТОВ “Форс” автостоянку, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Лісового, буд. 46, та які підлягають з'ясуванню судом, відмінні від обставин первісно заявлених позовних вимог.
Необхідність відновлення порушених прав та законних інтересів власника земельної ділянки комунальної власності - територіальної громади м. Кривого Рогу, в інтересах якої діє позивач, щодо користування та розпорядження спірною земельною ділянкою, не є підставою позову в розумінні наведеного вище.
Згідно із частинами першою, другою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Відповідно до приписів статті 14 ГПК України суд здійснює розгляд справи виключно в межах заявлених позовних вимог і не наділений повноваженнями щодо самостійної зміни замість позивача підстав або предмета позову, а вправі лише надати правову кваліфікацію спірним правовідносинам в межах заявлених підстав та предмета позову.
З огляду на викладене, необхідність відновлення порушеного права та законного інтересу є передумовою для звернення із позовом, в якому позивач самостійно визначається з предметом і підставами позову.
Зважаючи на вищенаведене, доводи апеляційної скарги не спростовують правомірні висновки суду першої інстанції на час прийняття оскаржуваної протокольної ухвали.
Таким чином, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є: порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо:
1) справу розглянуто неповноважним складом суду;
2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою;
3) справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;
4) суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі;
5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні;
6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу;
7) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Як вбачається зі змісту протокольної ухвали, судом першої інстанції уточнена позовна заява залишена без розгляду.
Водночас, ч.1 ст. 226 ГПК України не містить такої підстави для залишення позову без розгляду як одночасна зміна позивачем підстав та предмету позову.
Тому, з урахуванням положень ст. 46 ГПК України судом першої інстанції подана уточнена позовна заява мала бути не прийнята до розгляду.
З огляду на викладене, резолютивна частина протокольної ухвали від 30.03.2021 має бути змінена із зазначенням про те, що уточнена позовна заява не підлягає прийняттю судом до розгляду.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. 46, п. 14 ч. 1 ст. 255, 269, 271, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Криворізької міської ради на протокольну ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2021 у справі №904/105/20 залишити без задоволення.
Резолютивну частину протокольної ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2021 у справі №904/105/20 змінити та зазначити, що уточнена позовна заява не підлягає прийняттю судом до розгляду.
Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта - Криворізьку міську раду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Постанова складена у повному обсязі 03.11.2021.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя І. М. Подобєд