26.10.2021 року м.Дніпро Справа № 904/4299/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),
суддів Кощеєва І.М., Чус О.В.
секретар судового засідання Грачов А.С.
за участю повноважних представників сторін:
від позивача: представник не з'явився;
від відповідача: Приходько О.І., довіреність №б/н від 05.07.2021 р., адвокат;
від відповідача: Редькін М.І., наказ №1 від 28.07.2010 р., директор;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод монтажних виробів" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2021 (повний текст складений 29.06.2021, суддя Панна С.П.) у справі №904/4299/21
за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції, смт Слобожанське Зміївського району Харківської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод монтажних виробів", м. Дніпро
про стягнення 449 673,00 грн
У квітні 2021 року Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод монтажних виробів" на свою користь 392 196,00 грн пені за несвоєчасне виконання господарського зобов'язання, 23 667,00 грн штрафу за несвоєчасне виконання господарського зобов'язання понад 20 днів, 33 810,00 грн штрафу за неякісне виконання господарського зобов'язання.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №12/219 від 29.05.2020 в частині своєчасної та якісної поставки товару.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2021 у справі №904/4299/21 позов задоволено у повному обсязі; з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод монтажних виробів" стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції 392 196,00 грн пені за несвоєчасне виконання господарського зобов'язання, 23 667,00 грн штрафу за несвоєчасне виконання господарського зобов'язання понад 20 днів, 33 810,00 грн штрафу за неякісне виконання господарського зобов'язання, 6 745,09 грн судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується отримання відповідачем заявки на поставку продукції від 13.08.2020 та прострочення поставки продукції на 58 днів, поставка відповідачем неякісної продукції, що є підставою для стягнення з нього заявлених позивачем штрафних санкцій. У задоволенні клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій на 90% судом першої інстанції відмовлено з огляду на недоведеність обставин винятковості та майнового стану.
Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод монтажних виробів" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2021 у справі №904/4299/21, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення пені за несвоєчасне виконання господарського зобов'язання у розмірі 392 196,00 грн та штрафу за несвоєчасне виконання господарського зобов'язання понад 20 днів у розмірі 23 667,00 грн відмовити; в частині стягнення штрафу за неякісне виконання господарського зобов'язання в сумі 33 810,00 грн задовольнити частково в розмірі 3 381,00 грн (зменшивши розмір штрафних санкцій на 90%), в решті позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- матеріали справи не містять підтвердження отримання відповідачем письмової заявки на поставку товару саме 13.08.2020;
- строк поставки продукції починається з дати отримання відповідачем листа позивача №07/1114 від 19.10.2020 та не є простроченим;
- судом першої інстанції безпідставно прийняті як належні докази роздруківки електронного листування - скріншоти з екрану комп'ютерного монітору, які не можуть вважатися електронними документами;
- надана позивачем заявка від 13.08.2020 не містить електронного підпису особи, який є обов'язковим реквізитом електронного документа, що унеможливлює ідентифікацію відправника повідомлення, а також дійсного змісту такого документу;
- судом не з'ясовано надходження до позивача підтвердження про факт одержання відповідачем заявки від 13.08.2020, тому суд першої інстанції дійшов хибного висновку про одержання відповідачем заявки саме 13.08.2020;
- позивачем не дотримано встановлено порядку під час оформлення заявки від 13.08.2020, внаслідок чого є неможливим доведення точної дати отримання відповідачем цієї заявки;
- сума нарахованих позивачем та стягнутих судом першої інстанції штрафних санкцій по договору складає 133% від суми поставленого товару, що є неспіврозмірним;
- судом не розглянуто заперечення відповідача щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, що призвело до неповного з'ясування обставин справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 28.07.2021 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Чус О.В., Кощеєва І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.08.2021 зазначеною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод монтажних виробів» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2021 у справі №904/4299/21, розгляд апеляційної скарги призначений у судове засідання на 22.09.2021.
07.09.2021 від позивача до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Зазначив, що заявка на поставку продукції №07/893-4118 від 13.08.2020 була надіслана відповідачу на електронну адресу, яка зазначена у договорі та була отримана відповідачем у цей же день. Відповідачем були порушені умови укладеного договору щодо своєчасного та якісного виконання господарського зобов'язання. Лист про прискорення поставки товару від 19.10.2020 був надісланий відповідачу на ту ж саме електронну адресу, отримання цього листа відповідач не заперечує, тобто, на думку позивача, відповідач заперечує отримання листа від 13.08.2020 з огляду на те, що у нього був відсутній товар станом на 13.08.2020. Заявка від 13.08.2020 була надіслана позивачем відповідачу також засобами поштового зв'язку, але повернулась за закінченням строку зберігання, що не є підставою вважати заявку непред'явленою. Відповідачем не надано доказів на підтвердження обставин для зменшення штрафних санкцій та не доведено їх винятковості, тому підстави для зменшення штрафних санкцій відсутні.
13.09.2021 від Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.09.2021 судове засідання у справі, призначене на 22.09.2021, визначено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для представника Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).
У судовому засіданні 22.09.2021 по справі оголошено перерву до 26.10.2021.
05.10.2021 від позивача до Центрального апеляційного господарського суду був наданий поштовий конверт з відміткою про повернення за закінченням терміну зберігання від 02.09.2020 та опис вкладення у цінний лист № 6346010224743 від 13.08.2020, згідно яких відповідачу була направлена заявка на поставку продукції №07/893-4118 від 13.08.2020.
22.10.2021 від відповідача до Центрального апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення, в яких він зазначив, що час на надіслання листа з урахуванням його зберігання і повернення відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку є значно більшим, ніж 20 днів, за які позивач встиг направити заявку на поставку продукції №07/893-4118 від 13.08.2020 та отримати її з відміткою про повернення за закінченням терміну зберігання. Вказав, що наданий позивачем розрахунок санкцій по договору не відповідає позиції, викладеній у п. 1.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013.
У судовому засіданні 26.10.2021 представники відповідача апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.
Позивач явку представника в судове засідання 26.10.2021 не забезпечив, причин неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений у судовому засіданні 22.09.2021.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що 29.05.2020 між Публічним акціонерним товариством "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод монтажних виробів" (постачальник) укладений договір № 12/219 на закупівлю (поставку) товарів, строком дії договору відповідно до п. 12.1. договору та п.9 додатку №1 до договору - до 31.03.2021 включно, а в частині виконання взаємних зобов'язань, розрахунків, гарантійних зобов'язань - до повного виконання зобов'язань сторонами.
Відповідно до п.1.1, п. 1.2. договору постачальник зобов'язується поставити покупцю товари (продукцію) згідно умов договору. Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію, що поставляється відповідно до умов договору.
Згідно п.1.3 договору найменування (номенклатура, асортимент), кількість, строки поставки та інші характеристики зазначені в додатку до договору.
Відповідно до п. 3.3. договору фактичний об'єм кожної партії продукції зазначається у відповідній письмовій заявці покупця, яка є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно п.5.3 договору датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання - передачі продукції. В разі, якщо фактична передача продукції і дата підписання акту приймання - передачі продукції не співпадають - до підписання акту приймання передачі продукції (в т.ч. в період приймання продукції за кількістю та якістю), продукція вважається переданою покупцю на відповідальне зберігання.
Відповідно до п. 6.2. договору якість продукції повинна відповідати стандартам, ТУ, іншій технічній документації або зразкам, вимогам, що зазначені в договорі, а також іншим нормам, стандартам, регламентам і вимогам, встановленим діючим нормативним актам України та умовам даного договору.
У випадку відсутності особливих умов прийняття продукції або у випадку ненадання необхідних документів постачальником, покупець здійснює перевірку дотримання постачальником умов даного договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари і (або) упаковки продукції відповідно до звичаїв ділового обороту (п. 6.7. договору). В разі виявлення покупцем недоліків продукції під час її приймання, відповідні недоліки фіксуються сторонами в акті приймання - передачі продукції (п. 6.9. договору).
Відповідно до п.9.2 договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань щодо поставки продукції з постачальника стягується пеня у розмірі двох відсотків вартості зобов'язання, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад двадцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Додатком №1 до договору сторонами визначено найменування, асортимент, кількість, ціна товару (продукції): 42160000-8 - Котельні установки (Колеса робочі млинових вентиляторів та димососів):
- робоче колесо К-3649.00.000СБ (ліве), ГОСТ, ТУ, ДСТУ, креслення - К-3649.00.00 0СБ, Код ДК021-2015 - 42160000-8, Код ЄК ТМЦ ПАТ "ЦЕ" - 302010502, кількість - 1 шт., ціна за од. прод., грн без ПДВ - 140 875,00 грн, сума грн без ПДВ - 140 875,00 грн;
- робоче колесо К-3649.00.000СБ (праве), ГОСТ, ТУ, ДСТУ, креслення - К-3649.00.00 0СБ, Код ДК021-2015 - 42160000-8, Код ЄК ТМЦ ПАТ "ЦЕ" - 302010502, кількість - 1 шт., ціна за од. прод., грн без ПДВ - 140 875,00 грн, сума грн без ПДВ - 140 875,00 грн;
- крильчатка Д 25х2Шу Д-50143, ГОСТ, ТУ, ДСТУ, креслення - Д-50143, Код ДК021-2015 - 42160000-8, Код ЄК ТМЦ ПАТ "ЦЕ" - 302010701, кількість - 4 шт., ціна за од. прод., грн без ПДВ - 225 000,00 грн, сума грн без ПДВ - 900 000,00 грн.
Всього вартість продукції без ПДВ - 1 181 750,00 грн, ПДВ 20% - 236 350,00 грн, загальна вартість продукції з ПДВ - 1 418 100,00 грн.
Пунктом 3 додатку № 1 до договору визначені умови розрахунків: розрахунки за продукцією здійснюються покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку: протягом 45 календарних днів з моменту поставки продукції до складу покупця та підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі продукції за кожну окремо поставлену партію продукцію.
Відповідно до п.5 додатку №1 до договору строк поставки продукції повинен складати не більше 40 календарних днів з дати отримання постачальником кожної письмової заявки покупця з можливістю дострокової поставки.
Позивач зазначає, що він надіслав відповідачу на електронну адресу, яка зазначена у договорі, заявку на поставку продукції №07/893-4118 від 13.08.2020, відповідно до якої було замовлено: робоче колесо К-3649.00.000СБ (ліве) та робоче колесо К-3649.00.000СБ (праве) на загальну суму 338 100,00 грн, яка була отримана відповідачем 13.08.2021, про що свідчить копія витягу із журналу вихідних факсограм Зміївської ТЕС за 2020 рік, а також скріншот сторінки електронної пошти. Відповідач заперечує отримання заявки від 13.08.2020.
19.10.2020 позивачем відповідачу на ту ж саме електронну адресу (е-mail: zmi2004@ukr.net) надісланий лист №07/1114 про прискорення поставки продукції. Відповідач отримання цього листа не заперечує.
22.10.2020 відповідачем був надісланий лист позивачу №494, в якому зазначено, що з урахуванням ситуації з пандемією, ускладненням фінансового становища, порушенням договірних умов в частині розрахунків підприємствами ДТЕК та Публічним акціонерним товариством «Центренерго» орієнтовний строк поставки продукції до 20.11.2020.
Відповідно до видаткової накладної № РН-0000140 від 20.11.2020 відповідачем на адресу позивача був поставлений товар (продукція), а саме: "Робоче колесо К-3649.00.000СБ (ліве)" на загальну суму 140 875,00 грн (без ПДВ) та "Робоче колесо К-3649.00.000СБ (праве)" на загальну суму 140 875,00 грн (без ПДВ), всього на загальну суму 338 100,00 грн (з ПДВ).
Позивачем був частково прийнятий без зауважень по кількості та якості товар (продукція), а саме "Робоче колесо К-3649.0О.ОООСБ (праве)" на загальну суму 169 050,00 грн, про що свідчить акт приймання-передачі товару № 04/20 від 20.11.2020.
Що стосується решти поставленого товару (продукції), а саме "Робочого колеса К-3649.00.000СБ (лівого)" на загальну суму 169 050,00 грн, то під час здійснення позивачем вхідного контролю були виявлені недоліки даного товару (продукції), про що був складений акт виявлених недоліків №1/11 від 27.11.2020.
Після усунення недоліків товар (продукція), а саме "Робоче колесо К-3649.00.000СБ (ліве)" на загальну суму 169 050,00 грн був поставлений повторно на адресу позивача відповідно до видаткової накладної № РН-0000150 від 15.12.2020, що підтверджується актом вхідного контролю №357 від 15.12.2020. Товар був прийнятий позивачем, про що свідчить акт приймання-передачі товару № 06/20 від 15.12.2020, складений та підписаний позивачем без зауважень.
Позивач вважає, що відповідачем були порушені умови договору в частині своєчасної та якісної поставки продукції в установлені договором строки, що стало підставою для звернення із позовом до суду у цій справі.
Суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог з урахуванням того, що підтвердженням отримання відповідачем заявки від 13.08.2020 є видаткова накладна № РН-0000140 від 20.11.2020, яка підписана сторонами. Крім того, Господарським судом Дніпропетровської області в оспорюваному рішенні зазначено, що як вбачається з договору, електронна адреса відповідача - zmi2004@ukr.net. Працівником Публічного акціонерного товариства "Центренерго" Ларисою Балабасєвою 13.08.2020 було направлено письмову заявку № 07/893-4118 на отримання товару на електронну адресу відповідача - zmi2004, адресовану Редькину. Факт надіслання 13.08.2020 письмової заявки зазначено в журналі обліку вихідних факсограм Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (№ п/п № 07/2451, виконавець Д'яченко, Чесалін). Як вбачається з наказу № 871-к від 10.12.2020 Балабасєва Лариса Павлівна є працівником Публічного акціонерного товариства "Центренерго". Також, як вбачається зі "скріншоту" 19.10.2020, на електронну адресу відповідача - zmi2004@ukr.net позивачем було направлено другий лист № 07/893-4118 від 13.08.2020 щодо прискорення поставки продукції. Факт отримання листа № 07/893-4118 від 13.08.2020 відповідачем не спростовано, хоча доказів про отримання такого листа ним не надано.
Таким чином, судом першої інстанції прийнято до уваги, що строк на поставку продукції (40 календарних днів) позивач правомірно відрахував від дати надіслання відповідачу заявки № 07/893-4118 від 13.08.2020, який на дату поставки є простроченим на 58 календарних днів.
Апеляційний господарський суд не погоджується з даним висновком суду першої інстанції.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплати за нього певну грошову суму.
Відповідно до положень ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлений інший термін оплати товару.
Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За змістом ч. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Згідно з ч. 3 ст. 220 Господарського кодексу України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.
Відповідно до ч. 1 ст. 613 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Враховуючи обставини правовідносин сторін та умови договору, для встановлення факту прострочення виконання відповідачем обумовленого договором зобов'язання з поставки продукції обов'язковою умовою є наявність отримання відповідачем від замовника (позивача) письмової заявки.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд зазначає, що надана позивачем роздруківка електронної переписки з відповідачем (паперова копія знімку екрану монітору комп'ютера (а.с. 26) не є належним доказом відправлення позивачем та отримання відповідачем письмової заявки на поставку продукції.
З копії знімку екрану монітору комп'ютера не вбачається, лист якого саме змісту було відправлено на електронну адресу zmi2004, електронна адреса є неповною та не зазначено домену електронної пошти.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 96 Господарського процесуального кодексу України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Роздруківка електронної переписки не може вважатися електронним документом (копією електронного документу) в розумінні частини 1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", відповідно до якої електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до частин 1, 2 статті 6, статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Врахувавши викладене, надана позивачем роздруківка електронної переписки не може бути використана як доказ у справі, оскільки не відповідає вимогам Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", не містить електронного підпису, що унеможливлює ідентифікацію відправника повідомлення, зміст такого документу не захищений від внесення правок та викривлення.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу. Якщо попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу не визначено порядок підтвердження факту одержання електронного документа, таке підтвердження може бути здійснено в будь-якому порядку автоматизованим чи іншим способом в електронній формі або у формі документа на папері. Зазначене підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження. У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа вважається, що електронний документ не одержано адресатом.
Позивачем будь - якого підтвердження отримання відповідачем заявки № 07/893-4118 від 13.08.2020 не надано.
Окрім того, у договорі, укладеному між сторонами, не наведено умов щодо можливості електронного листування під час його виконання стосовно погодження між сторонами відповідних адрес для електронного листування та переліку осіб, уповноважених вести зазначене листування.
З огляду на викладене, суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги наявні в матеріалах справи докази ведення між сторонами електронної переписки.
Інших доказів, які б підтверджували отримання відповідачем заявки від 13.08.2020 матеріали справи не містять. Журнал обліку вихідних факсограм Зміївської ТЕС за 2020 рік є одностороннім документом, а поштове відправлення №6346010224743, в якому відповідачу засобами поштового зв'язку було надіслано заявку № 07/893-4118 від 13.08.2020, повернулося позивачу за закінченням терміну зберігання, тобто відповідач таку заявку фактично не отримав, тому, зазначені докази до уваги апеляційним господарським судом не приймаються.
Враховуючи викладене, докази, які б підтверджували отримання відповідачем заявки № 07/893-4118 від 13.08.2020 на поставку продукції у матеріалах справи відсутні, тому відсутні підстави для відрахування строку постачання товару за умовами договору з 13.08.2020. Отже, позивачем не доведені підстави для нарахування штрафних санкцій відповідно до п. 9.2. договору та в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до п. 9.3. договору за порушення постачальником умов зобов'язання щодо якості продукції стягується штраф у розмірі 20 % від ціни неякісної продукції.
Матеріалами справи підтверджується та визнається сторонами поставка відповідачем неякісної продукції на суму 169 050,00 грн, про що було складено та підписано акт виявлених недоліків №1/11 від 27.11.2020.
Отже, позовні вимоги про стягнення штрафу за неякісну поставку товару в сумі 33 810,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У поданому до суду першої інстанції відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено про зменшення штрафних санкцій на 90%. При цьому відповідач зазначив, що усунув недоліки в найкоротший можливий термін без зволікань, а порушення зобов'язання відбулося в умовах невиконання позивачем своїх зобов'язань за договором, що вплинуло на фінансовий стан відповідача та його виробничі можливості.
Частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірної великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Вирішуючи питання про зменшення штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання зобов'язання, невідповідності розміру санкцій наслідкам порушення.
З огляду на те, що відповідачем до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження заявленого клопотання про зменшення штрафних санкцій, обставини винятковості випадку ним не наведені, розмір штрафної санкції у сумі 33 810,00 грн є співрозмірним розміру неналежним чином виконаного зобов'язання, судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні клопотання про зменшення розміру штрафної санкцій.
Відповідно до п.7 ч.3 ст.277 Господарського процесуального кодексу України якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, то це вважається порушенням норм процесуального права і є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Відповідач зазначає, що ним до суду першої інстанції було подано заперечення від 26.05.2021 щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з огляду на те, що сума заявлених штрафних санкцій є досить значною та справа має виняткове значення для відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2021 відкрито провадження у справі №904/4299/21, розгляд справи визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу встановлений строк (15 днів) з дня вручення ухвали для надання відзиву на позовну заяву, заперечень проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження (за наявності).
Відзив та заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження були подані відповідачем із дотримання встановленого судом першої інстанції процесуального строку.
Відповідно до ч. 4 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Відповідно до ч. 7 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.
Згідно ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Частиною 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на те, що ціна позову у спорі не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та справа є незначної складності, визнана судом першої інстанції малозначною, про що зазначено в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2021 у справі №904/4299/21, ч. 4 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, на яку посилається відповідач, застосуванню не підлягає, тому, в цій частині порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд не вбачає.
Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції як прийняте при неповному з'ясуванні обставин справи, внаслідок чого судом були порушені норми матеріального права, підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання господарського зобов'язання в сумі 392 196, 00 грн, штрафу за несвоєчасне виконання господарського зобов'язання понад 20 днів в сумі 23 667,00 грн з прийняттям в цій частині позовних вимог нового рішення про відмову в задоволенні позову. В решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2021 у справі №904/4299/21 слід залишити без змін.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 277, 282-284, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод монтажних виробів" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2021 у справі №904/4299/21 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2021 у справі №904/4299/21 скасувати в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання господарського зобов'язання в сумі 392 196, 00 грн, штрафу за несвоєчасне виконання господарського зобов'язання понад 20 днів в сумі 23 667,00 грн та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2021 у справі №904/4299/21 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод монтажних виробів" штрафу за неякісне виконання господарського зобов'язання в сумі 33 810,00 грн залишити без змін.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2021 у справі №904/4299/21 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод монтажних виробів" судового збору за розгляд позовної заяви змінити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод монтажних виробів" (49127, м. Дніпро, вул. Гаванська, 16, код ЄДРПОУ 00109487) на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (08711, Київська область, Обухівський район, смт Козин, вул. Рудиківська, 49, код ЄДРПОУ 22927045 в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції, 63460, Харківська область, Зміївський район, смт Слобожанське, Балаклійське шосе, 2, код ЄДРПОУ 05471247) витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви в сумі 507,15 грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (08711, Київська область, Обухівський район, смт Козин, вул. Рудиківська, 49, код ЄДРПОУ 22927045 в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції, 63460, Харківська область, Зміївський район, смт Слобожанське, Балаклійське шосе, 2, код ЄДРПОУ 05471247) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод монтажних виробів" (49127, м. Дніпро, вул. Гаванська, 16, код ЄДРПОУ 00109487) витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги в сумі 9 356,79 грн, про що видати наказ.
Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 03.11.2021.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус