21.10.2021 року м.Дніпро Справа № 904/6829/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чус О.В.
судді: Кощеєв І.М., Орєшкіна Е.В.
Секретар судового засідання Григоренко А.А.
Представники сторін в судове засідання не з'явились про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АКАМА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2021, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2021 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2021 у справі №904/6829/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САНВІТ-ХОЛДІНГ", м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АКАМА", м. Дніпро
про стягнення заборгованості у загальній сумі 947 533,89 грн.,-
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.
Товариство з обмеженою відповідальністю "САНВІТ-ХОЛДІНГ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АКАМА" заборгованість за Договором поставки № 49 від 13.09.2018 у загальному розмірі 947 533,89 грн., з яких: основний борг у розмірі 913 015,22 грн., пеня - 22 402,02 грн., 3% річних - 4 593,01 грн., інфляційні втрати - 7 523,64 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 49 від 13.09.2018, а саме в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого позивачем товару.
В обґрунтування свого клопотання, відповідач зазначив, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "САНВІТ-ХОЛДІНГ" не відповідає вимогам процесуального законодавства, а саме: у позовній заяві не вказані відомі номери засобів зв'язку позивача, його офіційна електронна адреса та адреса електронної пошти, що є порушенням п.2 ч. 3 ст. 162 ГПК України та у позовній заяві не зазначені відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, що є порушенням п.8 ч.3 ст.162 ГПК України.
Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 17.03.2021 повернув без розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АКАМА" про залишення позовної заяви без руху, на підставі ч. 2 ст. 170 ГПК України: клопотання не містить жодних доказів направлення позивачу копії поданого до суду клопотання.
13.04.2021 на адресу Господарського суду Дніпропетровської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "АКАМА" надійшло повторне клопотання вих. № б/н від 12.04.2021 про залишення позовної заяви позивача без руху.
В обґрунтування свого клопотання, відповідач зазначив, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "САНВІТ-ХОЛДІНГ" не відповідає вимогам процесуального законодавства, а саме: у позовній заяві не вказані відомі номери засобів зв'язку позивача, його офіційна електронна адреса та адреса електронної пошти, що є порушенням п.2 ч. 3 ст. 162 ГПК України та у позовній заяві не зазначені відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, що є порушенням п.8 ч.3 ст.162 ГПК України.
Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 13.04.2021 в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АКАМА" про залишення позовної заяви без руху відмовив.
Ухвала суду мотивована тим, що оцінка відповідності поданої позовної заяви вимогам Господарського процесуального кодексу України була надана судом під час прийняття позову до розгляду, а залишення позовної заяви без руху призведе до безпідставного затягування судового розгляду справи.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2021 у справі №904/6829/20 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АКАМА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САНВІТ-ХОЛДІНГ" основну заборгованість у розмірі 907 732,22 грн., пеню у розмірі 22 402,02 грн., 3% річних у розмірі 4 593,01 грн., інфляційних втрат у розмірі 7 523,64 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 14 133,76 грн. В частині стягнення 5 823,00 грн. закрито провадження за відсутністю предмету спору.
Місцевий господарський суд закрив провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу за правилами п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору, внаслідок сплати відповідачем, після пред'явлення позову до суду, суми основного боргу в розмірі 5 823,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1485 від 19.02.2021, №1511 від 22.02.2021, №1519 від 23.02.2021.
В частині позовних вимог про стягнення суми основної заборгованості, судом першої інстанції встановлено, що на час винесення рішення доказів оплати вартості поставленого товару, в повному обсязі, сторонами суду не надано, тому позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 907 732,22 грн. задоволена.
Після здійсненої судом першої інстанції перевірки пені за несвоєчасну оплату отриманого товару в розмірі подвійної ставки НБУ від вартості недоплаченого товару за кожний день прострочення, передбаченої у п. 7.1. договору, 3% річних та інфляційних витрат, за період за серпень-жовтень 2020 року, позовні вимоги в частині стягнення 22 402,02 грн. пені, 4 593,01 грн. 3% річних та 7 523,64 грн. інфляційних втрат задоволено.
Доводи та вимоги апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаним рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2021, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2021 та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2021, Товариство з обмеженою відповідальністю "АКАМА" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить:
- скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.20201 у справі № 904/6829/20 про повернення без розгляду клопотання відповідача про залишення позовної заяви позивача без руху.
- скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2021 у справі № 904/6829/20 про відмову у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви позивача без руху.
- скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2021 у справі №904/6829/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "САНВІТ-ХОЛДІНГ" у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У якості підстави для скасування ухвали суду від 17.03.2021 скаржник зазначає, що вказаний господарським судом факт про те, що клопотання відповідача подане на стадії виконання судового рішення не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки на час подання клопотання рішення у справі не винесено, і отже, стадія виконання його не настала.
Тому, на думку, скаржника, місцевий суд порушив процесуальні норми, передбачені ст.ст. 162, 170, 176 ГПК України, відповідно до яких повинен був постановити ухвалу про залишення позовної заяви без руху з одночасним повідомленням позивача і надання йому строку для усунення недоліків.
У якості підстави для скасування ухвали суду від 13.04.2021 скаржник зазначає, що зухвале невиконання судом першої інстанції імперативних вимог процесуального закону було кваліфіковано судом як затягування справи з боку відповідача.
На думку відповідача, допущені процесуальні порушення стосовно неналежного реагування на клопотання представника учасника справи стосовно залишення позовної заяви без руху є такими помилками, які не забезпечили справедливого розгляду справи.
Також на думку відповідача, висновки, здійснені господарським судом у оскарженому рішенні не відповідають обставинам справи та здійсненні з суттєвим порушенням норм процесуального та матеріального права.
Як на підставу для скасування рішення суду від 13.04.2021, апелянт вказує на не доведення позивачем суми боргу 913 015,22 грн., що вказана у позовній заяві, однак з доданої до матеріалів справи виписки з банку вбачається, що відповідачем в оплату за поставлений товар сплачені грошові кошти у загальній сумі 960 00,00 грн., яка перевищує вказану позивачем загальну суму поставленого товару.
Крім того, відповідач зазначає, що позивачем до позову, взагалі не додано допустимих доказів у відповідності до ст. 91 ГПК України - документів в оригіналах або належним чином засвідчених копіях, які не можуть підтверджувати обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Таким чином, як вважає апелянт, спір не може бути вирішений за недопустимими доказами у справі, наданими позивачем.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2021 для розгляду справи № 904/6829/20 визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач Широбокова Л.П., судді Чус О.В., Подобєд І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АКАМА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2021 у справі №904/6829/20, на ухвалу суду від 17.03.2021 та ухвалу суду від 13.04.2021 у справі №904/6829/20 залишено без руху.
У зв'язку із звільненням судді ОСОБА_1 відставку у справі відбулась автоматична зміна складу колегії суддів, за результатами якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Чус О.В. (доповідач), судді: Кузнецова І.Л., Кощеєв І. М. та прийнято зазначеною колегією до свого провадження ухвалою суду від 12.07.2021.
На виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2021 у справі №904/6829/20 апелянтом до матеріалів справи надано належні докази сплати судового збору у розмірі 10 119,51грн.
У зв'язку зі звільненням у відставку судді Кузнецової І.Л., по справі здійснений повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Орєшкіна Е.В. та прийнято зазначеною колегією суддів до свого провадження ухвалою суду від 10.08.2021.
Обставини, які обумовили залишення апеляційної скарги без руху усунено.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АКАМА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2021 у справі №904/6829/20, на ухвалу суду від 17.03.2021 та ухвалу суду від 13.04.2021 у справі №904/6829/20.
Ухвалою суду від 10.08.2021 призначено судове засідання у справі №904/6829/20 на 23.09.2021.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.09.2021р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "САНВІТ-ХОЛДІНГ" задоволено та ухвалено провести судове засідання у справі № 904/6829/20, призначене на 23.09.2021 року на 14:30, з Товариством з обмеженою відповідальністю "САНВІТ-ХОЛДІНГ" в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засідання №511) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв'язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).
23.09.2021 представники сторін до судового засідання не з'явилися.
Відповідно до акту Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2021 року судове засідання не відбулося у зв'язку з неможливістю з'єднання Центральним апеляційним господарським судом в режимі відеоконференцзв'язку з представником Товариства з обмеженою відповідальністю "САНВІТ-ХОЛДІНГ".
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2021р. розгляд справи №904/6829/20 відкладено на 21.10.2021 року.
У судовому засіданні 21.10.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
13.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "САНВІТ-ХОЛДІНГ" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АКАМА" (далі - покупець, відповідач) укладено договір поставки № 49 (далі - договір).
Відповідно до п.1.1. договору, постачальник зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити в порядку передбаченому даним договором гофропродукцію (товар), асортимент, кількість, ціна якого визначена в специфікаціях.
Постачальник зобов'язується формувати асортимент та кількість товару в партії на підставі та в відповідності із заявкою покупця, а також передавати всі приналежності та документи, що стосуються товару і підлягають переданню разом із ним. Покупець зобов'язаний прийняти товар, або вчинити необхідні з його боку дії для забезпечення його одержання. Покупець зобов'язаний оплатити та прийняти товар в порядку передбаченому даним договором (п.п. 2.1.-.2.3. договору).
Відповідно до п. 3.1. договору фактичний асортимент та кількість товару визначається у специфікаціях та видаткових накладних. Якість товару, що постачається, повинна відповідати стандартам, технічним умовам та іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості.
Ціна товару зазначається в специфікація, що видаються на підставі асортименту замовленого покупцем, сума яких складає загальну суму договору. Покупець зобов'язується провести розрахунок за отриманий товар протягом 30 календарного дня з моменту отримання товару (п.п. 6.1., 6.3. договору).
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2019. Договір автоматично пролонгується на кожен календарний рік, якщо жодна із сторін не повідомить про зміну або розірвання договору в письмовій формі за 30 календарних днів до дати закінчення терміну дії даного договору. Кількість таких пролонгацій не обмежена (п. 9.7. договору).
На виконання умов договору поставки, продавець поставив, а відповідач прийняв товар, обумовлений договором, що підтверджується видатковими накладними № 718 від 26.06.2020, № 760 від 04.07.2020, № 773 від 08.07.2020, № 781 від 09.07.2020, № 801 від 15.07.2020, № 926 від 17.08.2020, № 939 від 19.08.2020, № 975 від 28.08.2020, № 1047 від 11.09.2020, № 1218 від 15.10.2020, № 1229 від 16.10.2020, № 1253 від 20.10.2020 та товарно-транспортними накладними № 00-0000718 від 26.2020, № 00-0000760 від 04.2020, № 00-0000773 від 08.07.2020, № 00-0000781 від 09.07.2020, № 00-0000801 від 15.07.2020, № 00-0000926 від 17.08.2020, № 00-0000939 від 19.08.2020, № 00-0000975 від 28.08.2020, № 00-0001047 від 11.09.2020, № 00-0001218 від 15.10.2020, № 00-0001229 від 16.10.2020, № 00-0001253 від 20.10.2020, які підписано уповноваженими представниками покупця та продавця та скріплено печатками.
Проте, як стверджує позивач, відповідач частково розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 913 015,22 грн., що і стало причиною виникнення спору.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Предметом спору у даній справі є право позивача на отримання оплати за поставлений товар, застосування до відповідача встановленої законом відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Так, Договір поставки № 49 від 13.09.2018, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "САНВІТ-ХОЛДІНГ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АКАМА" відноситься до договорів поставки.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Спірними обставинами у цій справі, які підлягають встановленню та мають значення для правильного вирішення спору, є обставини щодо визначення суми заборгованості за поставлений товар на підставі товарно-транспортних накладних, оскільки відповідач заперечує проти визначеної позивачем суми заборгованості.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідач у повній мірі не виконав свій обов'язок щодо оплати вартості поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "САНВІТ-ХОЛДІНГ" товару за Договором поставки №49 від 13.09.2018.
Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю "АКАМА" не здійснений розрахунок за поставки товару на суму в розмірі 913 015,22 грн. за наступними видатковими накладними: № 718 від 26.06.2020, №760 від 04.07.2020, №773 від 08.07.2020, №781 від 09.07.2020, №801 від 15.07.2020, №926 від 17.08.2020, №939 від 19.08.2020, №975 від 28.08.2020, №1047 від 11.09.2020, №1218 від 15.10.2020, №1229 від 16.10.2020, №1253 від 20.10.2020.
Вказані видаткові накладні містять необхідні реквізити та відповідають вимогам до первинних документів, зокрема, і підписи осіб, що отримували товар та скріплені печатками.
Досліджуючи ці обставини, колегія суддів вважає доведеним факт постачання позивачем відповідачу та отримання останнім товару за Договором поставки № 49 від 13.09.2018 за зазначеними вище накладними.
Однак, здійснивши перевірку заборгованості по вищезазначеним видатковим накладним апеляційним судом встановлено, що на день звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «САНВІТ-ХОЛДІНГ» з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем складала 950 124,63 грн. (86 541,05 грн. (видаткова накладна №718) + 38 034,36 грн. (видаткова накладна №760) + 59 162,23 грн. (видаткова накладна №773) + 28 236,38 грн. (видаткова накладна №781) + 95 226,35 грн. (видаткова накладна №801) + 176 339,16 грн. (видаткова накладна №926) + 63 087,12 грн. (видаткова накладна №939) + 161 820,05 грн. (видаткова накладна №975) +56 949,55 грн. (видаткова накладна №1074) + 92 074,75 грн. (видаткова накладна №1218) + 56 846,96 грн. (видаткова накладна №1229) + 35 806,58 грн. (видаткова накладна №1253) = 950 124,63 грн.).
При досліджені матеріалів справи встановлено, що після пред'явлення позову до суду, відповідач сплатив суму основного боргу, що підтверджується платіжним дорученням № 1485 від 19.02.2021 на суму 1 689,25 грн., № 1511 від 22.02.2021 на суму 1895,15 грн. та № 1519 від 23.02.2021 на суму 1 698,60 грн. та не заперечується позивачем згідно з його відповіді на відзив, поданого до суду 10.03.2020.
Однак, загальна сума погашення основної суми боргу відповідачем відповідно до наданих ним платіжних доручень становить 5 283,00 грн. (1 689,25 грн. + 1895,15 грн. +1 698,60 грн.= 5 283,00 грн.), тому в цій частині стягнення основного боргу справа підлягає закриттю за правилами п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, зокрема, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом щодо закриття провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу (з урахуванням виявленої помилки).
Таким чином, основна заборгованість відповідача за Договором поставки № 49 від 13.09.2018, перерахована апеляційним судом становить 944 841,63 грн. (950 124,63грн. - 5 283,00грн. = 944 841,63 грн.), що перевищує суму, як заявлена до стягнення позивачем, однак колегія суддів не може виходити за межі позовних вимог.
Отже, з огляду на викладене, матеріалами справи підтверджується поставка товару на загальну 944 841,63 грн., розрахунок за який покупець зобов'язаний був провести протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару (пункт 6.3. договору), однак матеріали справи не містять доказів оплати боргу, а відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 907 732,22 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи порушення відповідачем строків оплати, за поставлену продукцію, наявні правові підстави для стягнення пені за несвоєчасну оплату отриманого товару в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення, передбаченої у п. 7.1. договору.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога про стягнення з відповідача пені у розмір 22 402,02 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню за розрахунком позивача, що міститься у матеріалах справи та відповідає вимогам договору та діючого законодавства.
Нормами статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, наведених позивачем та судом першої інстанції, судова колегія погоджується, що стягнення 3% річних у сумі 4 593,01 грн. та інфляційних втрат у розмірі 7 523,64 грн. є арифметично правильними та нарахованими відповідно до чинного законодавства, а тому суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги в цій частині.
За змістом частин 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема змагальність сторін (пункт 4 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як письмові, речові та електронні докази.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 цього Кодексу).
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.
Відповідно до частини першої, четвертої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
З огляду на правильний висновок місцевого господарського суду, здійснений у рішенні про закриття провадження у справі в частині стягнення основної суми заборгованості, але, помилковість висновку суду першої інстанції щодо сплаченої відповідачем суми основного боргу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, але змінити резолютивну частину рішення суду в частині розміру суми заборгованості, що підлягає закриттю.
Щодо ухвал Господарського суду Дніпропетровської області по справі 904/6829/20 від 17.03.2021р. та від 13.04.2021р.
Частиною 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Серед визначеного переліку відсутні ухвали про відмову у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без руху.
Разом з тим, частиною 3ст. 255 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Так, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 19.01.2021 року о 10:20 год.
У підготовче судове засідання 19.01.2021 року представники сторін не з'явились.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2021 року підготовче судове засідання відкладено на 16.02.2021 року о 11:00 год.
16.02.2021 року від представника відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від 15.02.2021 року про поновлення строків подання відзиву на позов та відкладення розгляду справи.
16.02.2021 року від представника відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від 16.02.2021 року про продовження строку розгляду підготовчого провадження на 30 календарних днів.
У підготовче судове засідання 16.02.2021 року представник позивача не з'явився.
У підготовчому судовому засіданні 16.02.2021 року судом було розглянуто та задоволено клопотання відповідача вих. № б/н від 15.02.2021 року про поновлення строків подання відзиву на позов.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2021 року продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 19.03.2021 року включно та підготовче судове засідання відкладено на 11.03.2021 року о 11:20 год.
У підготовче судове засідання 11.03.2021 року представник позивача не з'явився.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2021 року оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 17.03.2021 року о 10:30 год.
16.03.2021 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "АКАМА" до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від 16.03.2021 року про залишення позовної заяви позивача без руху.
Ухвалою від 17.03.2021 Господарський суд Дніпропетровської області повернув без розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АКАМА" про залишення позовної заяви без руху, на підставі ч. 2 ст. 170 ГПК України: клопотання не містить жодних доказів направлення позивачу копії поданого до суду клопотання.
17.03.2021 року від представника відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові заперечення вих. № Ф-1/2-2 від 17.03.2021 року на відповідь на відзив.
У підготовче судове засідання 17.03.2021 року представник позивача не з'явився.
17.03.2021 року у підготовчому судовому засіданні відповідачем зазначено, що ним було надано всі можливі та допустимі докази по справі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.04.2021 року о 12:10 год.
24.03.2021 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "САНВІТ-ХОЛДІНГ" до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № б/н від 18.03.2021 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області 29.03.2021 року підготовче судове засідання, яке призначено на 13.04.2021 року о 12:00 год. проводити в режимі відеоконференції із застосуванням програмного забезпечення онлайн-сервісу “EasyСon”.
13.04.2021 року від представника ТОВ "АКАМА" до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від 13.04.2021 року про відкладення розгляду справи та
13.04.2021 року від представника ТОВ "АКАМА" до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від 12.04.2021 року про залишення позовної заяви позивача без руху, в якому стверджує, що позовна заява подана з порушенням п.2, п.8 ч.3 ст.162 ГПК, а саме: не містить номерів засобів зв'язку офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, відсутні зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких надано до позовної заяви.
У призначене судове засідання 13.04.2021 року представник відповідача не з'явився.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2021 в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АКАМА" про залишення позовної заяви без руху відмовлено.
Матеріалами справи встановлено, що в позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "САНВІТ-ХОЛДІНГ", зареєстрованої Господарським судом Дніпропетровської області 17.12.2020 вх.№6059/20, електронна адреса позивача та номери телефону як позивача так і відповідача зазначені.
Стосовно доводів апеляційної скарги про недотримання позивачем вимог п.8 ч.3 ст.162 ГПК України, зокрема не зазначення у позовній заяві даних стосовно наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких надані до заяви, то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.
І лише якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч. 6 ст. 91 ГПК України).
При досліджені матеріалів справи встановлено, що ухвалою суду від 21.12.2020 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "САНВІТ-ХОЛДІНГ" до розгляду та відкрито провадження у справі, тобто, суд вирішив вказану позовну заяву прийнятною в процесуальному сенсі.
Також місцевий суд в ухвалі від 21.12.2020 зобов'язав сторін надати оригінали документів, що додані до позовної заяви та відзиву для огляду в судове засідання.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Протягом усього розгляду справи у суді першої інстанції жоден з учасників справи, а також суд не ставили під сумнів відповідність наявних в матеріалах справи копій письмових доказів їх оригіналам, у суду не було підстав не брати до уваги наявні в матеріалах справи належним чином завірені докази.
Більш того, відповідач не конкретизує свої сумніви у скарзі стосовно документів доданих до позовної заяви, не надає свої екземпляри первинних документів, а також не стверджує про їх відсутність як таких.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Беручи до уваги завдання суду забезпечити розгляд і вирішення справи в розумний строк, колегія суддів зазначає, якщо недоліки є неістотними, вони можуть бути усунуті в процесі підготовки справи до судового розгляду і не впливають на оцінку обставин, які є підставою для відкриття провадження у справі.
Колегія суддів звертає увагу, що посилання відповідача на відсутність в позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "САНВІТ-ХОЛДІНГ" відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви не є суттєвим недоліком, який міг вплинути на оцінку обставин справи та на процес підготовки судом справи до розгляду.
При цьому, колегія суддів зауважує, що у разі залишення позовної заяви без руху за відсутності достатніх підстав під час підготовчого провадження, будуть порушені розумні строки тривалості судового провадження, що в свою чергу може бути порушенням права на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, і як наслідок права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції", рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Таким чином, апеляційний суд вважає, що за встановлених обставин задоволенню клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АКАМА" про залишення позовної заяви без руху не підлягає.
Також, із наведених скаржником доводів вбачається, що він незгодний із процесуальними процедурами, якими суд вирішив його клопотання.
Положеннями частини першої статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини першої статті 181 цього ж Кодексу для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання, завданнями якого відповідно до частини першої статті 177 цього ж Кодексу є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, а також визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.
У підготовчому засіданні суд, зокрема: з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує заяви та клопотання учасників справи; встановлює строк для подання пояснень третіми особами та відповіді учасників справи на такі пояснення (частина друга статті 182 ГПК України).
Згідно з приписами статті 207 цього ж Кодексу під час розгляду справи по суті головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.04.2021після закриття підготовчого засідання (закритого ухвалою від 17.03.2021) та під час до розгляду справи по суті ТОВ «АКАМА» звернулось до суду першої інстанції з клопотанням від 13.04.2021 вх. № 184308/21 про залишення позовної заяви Позивача без руху та просив постановити ухвалу про залишення позовної заяви Позивача без руху та надати йому строк для усунення її недоліків.
Установивши, що Господарським судом Дніпропетровської області у підготовчому засіданні здійснено всі необхідні дії, визначені статтею 182 ГПК України, 17.03.2021 судом за присутності представника відповідача оголошено протокольну ухвалу в порядку статті 185 цього ж Кодексу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, і присутній представник не заперечував проти його закриття.
Натомість, як зазначалося вище, ТОВ «АКАМА» звернулось до суду з вищевказаним клопотанням 13.04.2021, тобто під час розгляду справи по суті.
Наявні у матеріалах справи докази, які оцінені судами згідно зі статтею 86 ГПК України, були достатніми для прийняття законного й обґрунтованого рішення у цій справі відповідно до вимог статті 236 ГПК України. Тому відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень з згідно статті 277 ГПК України, на яку ТОВ «АКАМА» посилається в обґрунтування безпідставності залишення судом без розгляду його клопотання від 16.03.2021вх. № 13072/21 про залишення позовної заяви Позивача без руху та повторного клопотання від 13.04.2021вх. № 18430/21 про залишення позовної заяви Позивача без руху.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судові рішення з одержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269-270, 275, 276, 281-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АКАМА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2021, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2021 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2021 у справі №904/6829/20 - залишити без розгляду.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2021 у справі №904/6829/20 - змінити, виклавши п.3 резолютивної частини рішення в наступній редакції:
«В частині стягнення 5 283, 00 грн. закрити провадження за відсутністю предмету спору».
В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2021 у справі №904/6829/20 - залишити без змін.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2021 у справі №904/6829/20 - залишити без змін.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2021 у справі №904/6829/20 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 03.11.2021.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя Е.В. Орєшкіна