03 листопада 2021 року м. Харків Справа № 905/1051/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська», с.Сергіївка, Донецька область,
на рішення Господарського суду Донецької області від 09.08.2021 (суддя Демідова П.В.), ухвалене в приміщенні Господарського суду Донецької області в м. Харкові, повний текст якого складений 09.08.2021,
у справі № 905/1051/21
за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ, в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця», м. Дніпро,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська», с.Сергіївка, Донецька область,
про стягнення штрафу у сумі 25130,00грн,
02.06.2021 АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» про стягнення штрафу у сумі 25130,00грн (а.с.1- 39).
Рішенням Господарського суду Донецької області від 09.08.2021 у справі №905/1051/21 позовні вимоги задоволені; стягнуто з ТОВ «Збагачувальна фабрика «Свято - Варваринська» на користь АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» штраф в розмірі 25130,00грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00грн (а.с.77 -80).
Рішення місцевого господарського суду з посиланням на статті статті 11, 551, 908, 909 ЦК України, статті 64,67, 174, 233, 307 ГК України, ст.ст. 2,6, 24, 105, 116, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, п.п.1.1, 2.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 N 138), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N863/5084, п.п.5, 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 за №861/5082, п. п.2, 8, Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, п.п.22, 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, мотивовано доведеністю матеріалами справи факту порушення відповідачем вимог Статуту залізниць України у вигляді зазначення в накладній неправильної маси вантажу. Суд зазначив, що на станції відправлення вантаж прийнятий до перевезення без зауважень та без перевірки маси та кількості вантажу, про що свідчить електронний цифровий підпис працівника станції відправлення у накладній.
Крім того, суд зазначив, що санкції, встановлені Статутом залізниць України, не є договірними, а випливають з положень Статуту, якими чітко визначено розмір штрафу, який підлягає сплаті незалежно від збитків, що унеможливлює зменшення штрафу за ст.233 ГК України.
ТОВ «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та 27.08.2021 звернулося до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 09.08.2021 у справі №905/1051/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що відповідач належним чином здав вантаж до перевезення, зазначив в накладних масу вантажу, визначену за результатами зважування на власних 150-ти тонних вагах. Крім того, вказує на те, що позивачем не доведений факт наявності недостачі; телеграм на адресу відповідача від одержувача продукції про виклик представника ТОВ «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» для спільного переважування продукції про недостачу не надходило. Крім того, вказує на те, що штраф є занадто великим порівняно з вчиненим відповідачем порушенням, враховуючи, що мало місце недовантаження, а не перевантаження вагону; таке порушення не призвело до зношення рухомого складу або можливості руйнації чи пошкодження вагону; відповідач сплатив більший розмір провізної плати, ніж розмір, на який би міг розраховувати позивач, за умови відсутності порушення з боку відповідача.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 у справі №905/1051/21, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» на рішення Господарського суду Донецької області від 09.08.2021 у справі №905/1051/21; встановлено здійснити розгляд справи №905/1051/21 в порядку спрощеного провадження, без повідомлення учасників справи; встановлено позивачу десятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії відповідачеві.
У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» просить рішення Господарського суду Донецької області від 09.08.2021 у справі №905/1051/21 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення за необґрунтованістю. При цьому зазначає, що інформація, зазначена у комерційному акті від 26.01.2021 №454201/1, є достовірною та повною. Крім того, вказує на те, що залізнична накладна є договором перевезення та містить на першій сторінці застереження наступного змісту: «Вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних у накладній, відповідно до статей 24,122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457». Також зазначає, що штрафна санкція не є договірною, а встановлена Статутом залізниць України, можливості її зменшення Статутом не передбачено.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
25.01.2021 за залізничною накладною №52752821 зі станції Удачная Донецької залізниці ТОВ «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» відправлено ПрАТ «Запоріжкокс» на станцію призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці у вагоні №56681588 вантаж: «Концентрат вугільний. Концентрат вугілля кам'яного для коксування, марка К 0-100 у вологому стані»; маса вантажу становить 70000 кг ; спосіб визначення маси - на вагонних вагах (150т) заводський № ВВЕТ-150№088 вантажовідправником, про що свідчить залізнична накладна від 25.01.2021, яка підписана електронним цифровим підписом (а.с.11).
26.01.2021 о 07:16 уповноваженими особами станції Чаплине Придніпровської залізниці складений акт загальної форми №6181, у якому зазначено, що при прийманні поїзда за показаннями динамічних тензометричних ваг у вагоні №56681588 виявлено підозру на завантаження понад 4% порівняно з вагою в перевізному документі (нестача) - 3700кг, за допомогою системи промтелебачення виявлено навантаження в вагоні на рівні бортів, марковано поперечними борознами без виїмок та поглиблень; люки зачинені, течі вантажу немає (а.с.14).
26.01.2021 на станції Чаплине Придніпровської залізниці складений комерційний акт №454201/1, в якому зазначено, що на підставі акта загальної форми станції Чаплине №6181 від 26.01.2021 вагон (№56681588) подано на контрольне зважування . При зважуванні на справних 150-ти тонних вагонних вагах станції Чаплине зав.№1465 (держ. повірка 16.09.2020) виявлено: брутто - 90300кг; тара з документа - 22700кг; нетто - 67600кг, що менше документа на 2400кг. Також зазначено, що навантаження в вагоні на рівні бортів; вантаж марковано поперечними борознами, без виїмок та поглиблень; люки зачинені, течі вантажу немає. При повторному зважуванні вага вагону підтвердилася; вантаж, якого бракує, в вагон вміститися міг (а.с.12).
Вищезазначений комерційний акт від 26.01.2021 №454201/91 підписаний: ДС Дрозд Г.М., ПР ПВ Помазан К.Г., ПР ПВ Гуща Н.Л.
02.06.2021 АТ “Українська залізниця” в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулося до Господарського суду Донецької області із позовом до ТОВ «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» про стягнення 25130,00грн штрафу та судових витрат (а.с.1-39).
29.06.2021 відповідачем подано заяву про зменшення розміру штрафу на підставі статті 551 ЦК України (а.с.58).
09.08.2021 місцевим господарським судом прийнято оскаржуване рішення з підстав, зазначених вище (а.с.77-80).
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Предметом позову у даній справі є стягнення штрафу за порушення правил залізничного перевезення, а саме неправильне визначення маси вантажу у перевізному документі (накладній).
Відповідно статті 908 ЦК України, яка кореспондується з частиною 5 статті 307 ГК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
За приписами статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Згідно зі статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з законів України "Про транспорт", "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
За приписами статті 2 Статуту залізниць Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, регламентує порядок укладення договорів, організацію та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Статтею 6 Статуту залізниць визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
У пункті 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 N644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 N138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N863/5084, зазначено, що накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення. Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил.
Згідно зі статтею 37 Статуту залізниць під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
У додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів встановлено, що у графі 24 "маса вантажу, визначена відправником" вказується маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом). У графі "спосіб визначення маси" зазначається спосіб визначення маси вантажу (на вагах, за стандартом, за трафаретом, за обміром, за розрахунками, умовно), тип ваг (товарні, вагонні, елеваторні тощо), їх вантажопідйомність та ким було визначено масу вантажу (залізницею/відправником). У графі "ким завантажено вантаж у вагон (контейнер)" зазначається відправником або залізницею. У графі "правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника.
З наведеного вбачається, що відправник, на якого покладений обов'язок заповнення залізничної накладної при відправленні вантажу, яка є первинним основним документом на перевезення вантажу, сам заповнює накладну та підтверджує правильність внесених до неї відомостей.
Пунктом 1.3 Правил визначено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документу, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються: у разі необхідності зміни відомостей, внесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.
Відповідно до статті 23 Статуту залізниць відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.
З накладної №52752821, яка є основним первинним перевізним документом, вбачається, що скаржником заповнено графу 24 «Маса вантажу визначена відправником», тобто ТОВ «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» (відправник) самостійно визначено, що саме ним визначена маса вантажу, а не залізницею.
Згідно зі статтею 24 Статуту залізниць вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Крім того, у графі 28 «Ким завантажено вантаж у вагон (контейнер)» зазначено - вантажовідправник.
Статтею 129 Статуту залізниць встановлено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Отже, допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, в розумінні частини 1 статті 77 ГПК України, є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.
Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів (стаття 129 Статуту), які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08.08.2002 за № 567/6855.
Згідно з пунктом 4 Правил складання актів комерційні акти складаються: на місцях загального користування - у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу; при вивантаженні на місцях незагального користування - у день здачі вантажу одержувачу, у цьому разі перевірка повинна здійснюватись до вивантаження або в процесі вивантаження чи зразу ж після нього.
У разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона.
В акті зазначаються номери відправки, вагона, рід вагона, кількість пломб (ЗПП) і відбитки на них, кількість місць і маса вантажу за документами та виявлені перевіркою. У разі визначення маси на вагонних вагах зазначаються маса брутто, тари (з бруса або перевірена) вагона та нетто вантажу (пункт 6 Правил складання актів).
Відповідно до пункту 7 Правил складання актів, недостача або надлишок вантажу, відвантаженого одним відправником на адресу одного одержувача, який перевозиться навалом, насипом чи наливом з перевалкою чи перевантаженням у дорозі і прибув у непошкоджених вагонах без ознак недостачі, визначається за результатами перевірки усієї партії одночасно виданого вантажу і оформляється одним комерційним актом.
Відповідно до пункту 9 Правил складання актів у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено.
З матеріалів справи вбачається, що маса вантажу, зазначена у накладній №52752821, не відповідає фактичній масі вантажу, про що складені акт загальної форми №6181 та комерційний акт від 26.01.2021 №454201/1 (а.с.12, 14).
Так, у розділі "Д" комерційного акту №454201/1 зазначено, що: на підставі акта загальної форми станції Чаплине №6181 від 26.01.2021 вагон (№56681588) подано на контрольне зважування. При зважуванні на справних 150-ти тонних вагонних вагах станції Чаплине зав.№1465 (держ. повірка 16.09.2020р) виявлено: брутто - 90300кг; тара з документа - 22700кг; нетто - 67600кг, що менше документа на 2400кг. Також зазначено, що навантаження в вагоні на рівні бортів; вантаж марковано поперечними борознами, без виїмок та поглиблень; люки зачинені, течі вантажу немає. При повторному зважуванні вага вагону підтвердилася; вантаж, якого бракує, в вагон вміститися міг (а.с.12).
Відповідно до пункту 10 Правил складання актів (стаття 129 Статуту залізниць) комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Отже, пункт 10 Правил складання актів чітко передбачає посади трьох осіб, які мають право підписувати комерційні акти.
Комерційний акт складений та підписаний заступником начальника станції Дрозд Г.М., приймальником поїздів станції Чаплине Помазан К.Г., приймальником поїздів станції Чаплине Гуща Н.Л.
При цьому, наказом начальника станції «Чаплине» від 29.12.2020 №77 призначено відповідальною особою за складання комерційних актів приймальника станції Гуща Н.Л. (а.с.23).
Таким чином, комерційний акт від 26.01.2020 №454201/1 підписаний уповноваженими особами та є належним доказом визначення відповідачем неправильної маси вантажу, оскільки відповідає вимогам Правил складання актів.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.11.2018 у справі № 916/2450/17 та від 23.06.2018 916/1993/17, 05.02.2019 у справі №914/2339/17, висновки якого відповідно до вимог статті 236 ГПК України та статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховані судом апеляційної інстанції при прийнятті судового рішення.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення, а тому при прийнятті судового рішення судом апеляційної інстанції враховані правові позиції Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні, яка формує правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права.
Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що в комерційному акті не зазначено спосіб зважування вантажу, оскільки у розділі "Д" комерційного акту зазначено, що зважування здійснено на справних 150-ти тонних вагонних вагах станції Чаплине зав.№1465; при складанні акта дотримані вимоги, встановлені Правилами складання актів (стаття 129 Статуту залізниць), та вказані всі необхідні дані.
Відповідно до вимог статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 79 ГПК України).
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що комерційний акт від 26.01.2021 №454201/1 є належним та допустимим доказом, яким підтверджується факт невідповідності маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній.
Щодо вимог відповідача про зменшення розміру штрафу з урахуванням приписів статті 551ЦК України суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Статтею 122 Статуту залізниць України встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Відповідно до статті 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Згідно зі статтею 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниці надане право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).
Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена статтями 118, 122 Статуту залізниць України. При цьому, зазначений штраф відповідно до статей 118, 122 Статуту залізниць України стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/2339/17, висновки якої відповідно до вимог статті 236 ГПК України та статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховані судом апеляційної інстанції при прийнятті судового рішення.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного рішення в апеляційному порядку та відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції за необґрунтованістю, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» не підлягає до задоволення, рішення Господарського суду Донецької області від 09.08.2021 у справі №905/1051/21 з урахуванням меж його перегляду, визначених частиною 1 статті 269 ГПК України, слід залишити без змін.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст.129, 269, 270, п.1 ч.1 ст.275, ст.ст. 276, 281- 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Донецької області від 09.08.2021 у справі №905/1051/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Л.І. Бородіна
Суддя В.В. Лакіза
Суддя О.В. Плахов