вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"19" жовтня 2021 р. Справа№ 910/1781/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Суліма В.В.
Коротун О.М.
за участю секретаря судового засідання Шевченко Н.А.
та представників сторін згідно протоколу судового засідання від 19.10.2021
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Уенерго"
на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 (повне рішення 26.04.2021)
у справі №910/1781/21 (суддя - Пукшин Л.Г.)
за позовом Приватного підприємства "Уенерго"
до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного
товариства "Українська залізниця"
Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень"
про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню,
Короткий зміст позовних вимог
Приватне підприємство "Уенерго" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач-1), Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" (далі - відповідач-2) про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 зобов'язань за договором №ПЗ-Е-20909/НЮ від 25.11.2020, що полягає у наданні останнім повідомлення про готовність трансформатора для надання послуг від 03.12.2020 поза межами строку для надання послуг, встановленого п. 6.6. договору. Відтак, за доводами позивача, Приватне підприємство "Уенерго" не може нести відповідальність у вигляді задоволення вимоги відповідача-2 про стягнення коштів за банківською гарантією № 22804/20-ГВ від 19.11.2020, а тому просить визнати останню такою, що не підлягає виконанню.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі № 910/1781/21 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що жодних доказів на підтвердження наявності обставин, що зумовлюють можливість визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню, які передбачені самою гарантією або законом та які вказані позивачем як підстава позову, до суду надано не було. Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову повністю.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Уенерго" подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі № 910/1781/21 та прийняти нове рішення, яким визнати банківську гарантію № 22804/20-ГВ від 19.11.2020 такою, що не підлягає виконанню.
Апелянт вважає, що відповідно до п.5.1. Договору Замовник повинен письмово повідомити Виконавця щодо дати готовності трансформатора для надання послуг з капітального ремонту рознарядкою, яка підписана відповідно до п. 2.12. Відповідно до п.2.12 Договору надання послуг проводиться протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на надання послуг та є підтвердженням готовності замовника до отримання послуг. Дата отримання позивачем письмової заявки про готовність трансформатора для надання послуг - 07.12.2020р., а отже лише з цього дня позивач міг приступити до надання послуг.
Апелянт, серед іншого, посилається на те, що 04.12.2020 було складено акт передачі на ремонт, реконструкцію або модернізацію основних засобів - тягового трансформатора ТПС Іскорость. Відповідно до дати підписання самого акта про передачу трансформатора в ремонт, позивач з об'єктивних причин не міг надати послуги з капітального ремонту трансформатора до 30.11.2020. Також з об'єктивних причин неможливим було виконання умов договору протягом строку дії договору до 31.12.2020, що підтверджується висновком про виникнення і існування документально підтверджених об'єктивних обставин № ЧК-517 від 21.12.2020, виданим Чернігівською регіональною торгово-промисловою палатою (далі Висновок).
Апелянт зазначає, що отримавши письмову рознарядку, поза межами строку для надання послуг, проте в межах строку дії договору, відповідно до п.2.12 Договору приступив до надання послуг. Пунктом 2.12. передбачено, що надання послуг проводиться в межах строку дії договору, однак в цьому пункті не зазначено, що надання послуг повинне бути завершене протягом строку дії договору, тим більше враховуючи вищевикладені обставини направлення рознарядки.
Апелянт вважає, що суд дійшов до необґрунтованого висновку, що позивачем не доведено про наявність обставин, які б свідчили про припинення банківської гарантії, оскільки в позовних вимогах йшлося про визнання банківської гарантії № 22804/20 від 19.1.2020р. такою, що не підлягає виконанню, оскільки позивач не може нести відповідальність у вигляді задоволення вимоги про стягнення коштів за банківською гарантією.
Короткий зміст заперечень проти апеляційної скарги
Відповідач-1 надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу ПП «Уенерго» без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі № 910/1781/21 - без змін. Одночасно відповідач-1 просить продовжити строк для подачі відзиву, посилаючись на обмежену кількість працівників юридичної служби, які здійснюють представництво інтересів АТ «Українська залізниця» в судах та період відпусток.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 клопотання про продовження строку на подання відзиву на апеляційну скаргу - задоволено.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 для розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства "Уенерго" у справі № 910/1781/21 сформовано колегію суддів у складі: Ткаченко Б.О. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 витребувано у Господарського суду міста Києва справу № 910/1781/21.
01.06.2021 на виконання ухвали від 25.05.2021 Господарський суд міста Києва направив справу № 910/1781/21 до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Уенерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі № 910/1781/21 залишено без руху, надано Приватному підприємству «Уенерго» право на усунення недоліків, запропоновано надати суду докази, які підтверджують сплату судового збору.
06.07.2021 від Приватного підприємства «Уенерго» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, а саме сплату судового збору в повному обсязі в сумі 3 405,00 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 відкрито провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Уенерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі № 910/1781/21. Розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства «Уенерго» призначено на 31.08.2021.
Ухвалою північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 продовжено строк розгляду апеляційної скарги та відкладено судове засідання на 07.09.2021.
Судове засідання 07.09.2021 не відбулося. Розгляд справи відкладено на 19.10.2021.
В судовому засіданні 19.10.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у порядку, передбаченому ст. ст. 120, 242 ГПК України.
У судовому засіданні 19.10.2021 представник відповідача-1 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник відповідача-2 підтримав апеляційну скаргу, просив суд її задоволити.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
25.11.2020 за результатами проведення процедури закупівлі (відкриті торги), відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - замовник) та Приватним підприємством "Уенерго" (далі - виконавець) укладено договір № ПЗ-Е-20909/НЮ про надання послуг (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору, Виконавець прийняв на себе зобов'язання надати послуги з капітального ремонту тягового трансформатора ТПС Іскорость.
У пункті 1.2. Договору сторони погодили, що обсяги та вартість послуг з капітального ремонту тягового трансформатора ТПС Іскорость визначені у Додатку № 1 до Договору.
Згідно з п. 3.1. Договору вартість послуг з капітального ремонту тягового трансформатора ТПС Іскорость визначається згідно Додатку № 1 «Обсяги та вартість послуг з капітального ремонту тягового трансформатора ТПС Іскорость».
Відповідно до п.3.2. Договору сума договору складає: 4 040 000,00 грн, ПДВ - 808 000, 00 грн. Разом з ПДВ - 4 848 000,00 грн.
У пункті 5.1. Договору, сторони узгодили, що Замовник повинен письмово повідомити Виконавця щодо дати готовності трансформатора для надання послуг з капітального ремонту рознарядкою, яка підписана відповідно до п. 2.12 Договору. Послуги з капітального ремонту трансформатора надаються виконавцем на території замовника за місцем розташування трансформатора з дати підписання двостороннього акту прийому-передачі трансформатора в ремонт.
Згідно з п. 5.2. Договору приймання-передача наданих послуг здійснюється сторонами за місцем надання послуг, протягом 15 календарних днів з моменту отримання замовником письмового повідомлення від виконавця про готовність до здавання результату наданих послуг, який підписується обома сторонами договору.
Відповідно до п. 6.1.1. Договору виконавець зобов'язується надати послуги з капітального ремонту тягового трансформатора ТПС Іскорость до 30.11.2020 року в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.
Згідно з п. 6.2.1. Договору замовник зобов'язується оплатити виконавцеві якісно виконані послуги згідно з умов цього Договору.
Відповідно до п. 11.1. Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020, а в частині розрахунків - до повного виконання.
Сторони узгодили в пункті 12.1. Договору, що під час укладання договору, але не пізніше дати укладання договору про надання послуг, виконавець вносить забезпечення договору у формі банківської гарантії в розмірі 5%, що становить 242 400,00 грн.
Пунктом 12.3. Договору встановлено, що забезпечення виконання Договору про закупівлю повинно бути дійсним з дня укладення договору і включно по 31 січня 2021 року.
Відповідно до Додатку №1 до Договору сторони погодили обсяги та вартість послуг з капітального ремонту тягового трансформатора ТПС Іскорость.
Додатком № 2 до Договору, сторони погодили гарантійні терміни на послуги з капітального ремонту тягового трансформатора ТПС Іскорость, відповідного до якого гарантійний термін на послуги з капітального ремонту тягового трансформатора ТПС Іскорость становить 36 місяців, з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі наданих послуг по капітальному ремонту тягового трансформатора ТПС Іскорость.
З матеріалів справи вбачається, що Акціонерне товариство «Банк інвестицій та заощаджень» (далі - гарант) надало позивачу банківську гарантію № 22804/20-ГВ від 19.11.2020 року. Сума гарантії становила 242 400,00 грн.
Зі змісту гарантії вбачається, що гарант проінформований про те, що в результаті визнання позивача переможцем відкритих торгів на закупівлю «Капітальний ремонт тягового трансформатора ТПС Іскорость код за ДК 021-2015 - 50530000-9 - послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки» між позивачем та відповідачем-1 буде укладено договір про надання послуг (відповідно до повідомлення про намір укласти договір від 05.11.2020, протоколу № 239/1 від 05.11.2021 розгляду тендерних пропозицій на закупівлю капітального ремонту тягового трансформатора ТПС Іскорость).
Разом з тим, гарант цією гарантією безумовно та безвідклично зобов'язується протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання письмової вимоги від замовника (бенефіціара) сплатити повну суму забезпечення у розмірі 242 400,00 грн у разі невиконання принципалом своїх зобов'язань у відповідності до договору із зазначенням обставин порушення принципалом своїх зобов'язань, передбачених договором.
Така письмова вимога бенефіціара повинна бути надана гаранту не пізніше 31 січня 2021 року включно. Письмова вимога бенефіціара про оплату направляється гаранту рекомендованим листом або кур'єрською поштою.
Ця гарантія набуває чинності з 19.11.2020 та діє до 31.01.2021 включно. Будь-яка вимога повинна бути отримана гарантом не пізніше вищевказаної дати, після настання якої, ця гарантія втрачає чинність не залежно від того, чи буде вона повернута для анулювання чи ні.
Всі вимоги за цією гарантією мають бути надані або до або на дату закінчення її дії.
Ця гарантія підпадає під дію та тлумачиться у відповідності із законами України.
Відповідач-1 листом № НГ/НЗТ-08/1775 від 03.12.2020 згідно з Договором від 25.11.2020 № ПЗ-Е-20909/НЮ просив позивача надати послуги з капітального ремонту тягового трансформатора ТПС Іскорость.
04.12.2020 складено акт передачі на ремонт, реконструкцію або модернізацію основних засобів.
Позивач звернувся до відповідача-1 з листами щодо продовження терміну дії договору на підставі висновку про виникнення і існування документально підтверджених об'єктивних обставин № ЧК-517 від 21.12.2020, виданим Чернігівською регіональною торгово-промисловою палатою.
Відповідачем-1 листи позивача залишено без розгляду та направлено вимогу (вх.№19 від 19.01.2021) щодо настання гарантійного випадку та перерахування грошових коштів у сумі 242 400,00 грн, згідно з банківською гарантією № 22804/20-ГВ до гаранта.
Позивач звернувся до суду з вимогою про визнання вказаної банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем лише 07.12.2020 року, тобто, поза межами строку для надання послуг, встановленого п. 6.6. Договору, отримано повідомлення від відповідача-1 про готовність трансформатора для надання послуг від 03.12.2020. При цьому, зазначає про те, що згідно з умовами банківської гарантії гарантійним випадком є невиконання позивачем зобов'язань у відповідності до Договору, проте, мало місце неналежне виконання зобов'язань відповідачем-1 щодо надання повідомлення про готовність трансформатора для надання послуг поза межами строку, визначеного п. 6.6. договору. А відтак, позивач зазначає, що не може нести відповідальність у вигляді задоволення вимоги про стягнення коштів за банківською гарантією.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу положень статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією та законами України, прав і законних інтересів юридичних осіб.
Статтею 16 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу (далі - ГК) України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу. Зокрема, згідно з пунктами 3, 5, 7 частини 2 статті 16 ЦК України такими способами є припинення дії, яка порушує право, примусове виконання обов'язку в натурі, припинення правовідношення.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Частиною 2 статті 20 ГК України передбачено визнання наявності або відсутності прав; установлення, зміну чи припинення господарських правовідносин, як одні із способів захисту прав суб'єктів господарювання. Разом з тим, такі вимоги будуть належними способами захисту цивільних прав, якщо вони самостійно будуть призводити до поновлення порушених прав. У випадку, якщо такі вимоги є пов'язаними з іншим способом захисту цивільних прав, зокрема, вимогою про стягнення грошових коштів за зобов'язаннями, вони не можуть самостійно розглядатися в окремій справі та підлягають розгляду разом з вимогами, що забезпечують дійсне поновлення прав позивача.
Такі висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування способів захисту цивільних прав надано у постанові від 21.08.2018 у справі №910/14144/17 (пункти 22, 32 Постанови).
Як вбачається з матеріалів справи №910/1781/21, предметом позовних вимог є вимога про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як визначено в ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст.ст. 546, 560, 563, 569 Цивільного кодексу України банківська гарантія є одним із способів забезпечення зобов'язання боржника перед кредитором та одностороннім правочином, за яким банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником та має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом та боржником.
Згідно зі ст. 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань, шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управленої сторони.
Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов'язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов'язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень. До відносин банківської гарантії у частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 560, 561 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.
Нормою ст. 563 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано. Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.
Статтею 564 Цивільного кодексу України встановлено, що після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами. Гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами у визначений в гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.
Відповідно до ч. 1 ст. 566 ЦК України обов'язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. У разі порушення гарантом свого обов'язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.
За змістом ст. 568 Цивільного кодексу України зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється у разі: сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію; закінчення строку дії гарантії; відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією.
Право гаранта на відмову в задоволенні вимоги кредитора встановлено статтею 565 ЦК України, згідно з частиною першої якої гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії. Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позовних вимог є визнання банківської гарантії № 22804/20-ГВ від 19.11.2020 такою, що не підлягає виконанню, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем-1 зобов'язань за договором № ПЗ-Е-20909/НЮ від 25.11.2020, що полягає у наданні останнім повідомлення про готовність трансформатора для надання послуг від 03.12.2020, поза межами строку для надання послуг, встановленого п. 6.6. договору.
Як встановлено вище, 19.11.2020 Акціонерне товариство «Банк інвестицій та заощаджень» надало гарантію № 22804/20-ГВ, за якою взяло на себе безумовні та безвідкличні зобов'язання протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання письмової вимоги від замовника (бенефіціара) сплатити повну суму забезпечення у розмірі 242 400,00 грн, у разі невиконання принципалом своїх зобов'язань у відповідності до договору із зазначенням обставин порушення принципалом своїх зобов'язань, передбачених договором.
Колегія суддів зазначає, що гарантія, яку позивач просить визнати такою, що не підлягає виконанню, містить строк, а саме з 19.11.2020 та діє до 31.01.2021 року та містить зобов'язання гаранта сплатити певну грошову суму за невиконання позивачем зобов'язань перед відповідачем-1 у відповідності до договору.
Пунктом 6.1.1. Договору підряду № ПЗ/Е-20909/НЮ від 25.11.2020 передбачено завершення надання послуг та здача їх замовнику до 30.11.2020.
Позивачем роботи за вказаним договором не виконані, Акт приймання виконаних робіт та інші первинні документи, що стосуються виконання даного Договору, сторонами не підписувались.
Вважаючи вказаний факт підтвердженням невиконання позивачем взятого зобов'язання, відповідачем-1 була направлена письмова вимога за № 19 від 19.01.2019 гаранту по банківській гарантії № 22804/20-ГВ про сплату гарантованої суми у розмірі 242 400,00 грн, у зв'язку з порушенням ПП «Уенерго» зобов'язання за договором ПЗ-Е-20909/НЮ про надання послуг від 25.11.2020.
Представник відповідача-2 підтвердив факт відмови бенефіціару в задоволенні виплати суми банківської гарантії, в зв'язку з безпідставністю та не достовірністю.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем жодних доказів на підтвердження наявності обставин, що зумовлюють можливість визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню, які передбачені самою гарантією або законом та які вказані позивачем як підстава позову, до суду надано не було. Натомість факт порушення позивачем своїх зобов'язань та настання гарантійного випадку підтверджено матеріалами справи.
Обгрунтованим є і висновок суду першої інстанції про те, що відсутність вини принципала у порушеннях умов договору про надання послуг, укладеного між позивачем та відповідачем-1, не може бути підставою для визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню, оскільки вказана обставина входить до предмету доказування у спорі щодо стягнення бенефіціаром грошових коштів з гаранта у разі невиконання (неналежного виконання) принципалом зобов'язань за договором забезпечених гарантією.
З огляду на зазначене та відсутність порушення норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення судом першої інстанції щодо вдмови у позові про визнання спірної банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги у цій частині та залишення без змін рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі № 910/1781/21.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні повно встановлено фактичні обставини справи, належним чином досліджено наявні в матеріалах справи докази, яким надана вірна правова оцінка у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а тому місцевий господарський суд дійшов до правильних та обґрунтованих висновків про наявність підстав для відмови в задоволенні позову.
Підстав передбачених ст. 277 ГПК України для скасування або зміни оскаржуваного позивачем рішення, колегією суддів не виявлено.
А, відтак, колегія суддів не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі № 910/1781/21 за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 344, 269, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Уенерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі № 910/1781/21 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі № 910/1781/20 - без змін.
2. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Приватне підприємство «Уенерго».
3. Справу № 910/1781/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
В зв'язку з перебуванням суддів Суліма В.В. та Коротун О.М. у відпустках, повна постанова складена та підписана 01.11.2021.
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді В.В. Сулім
О.М. Коротун