Справа № 638/12204/21 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/3117/21 Доповідач: ОСОБА_2
01 листопада 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Дзержинського районногосуду м.Харкова від 13 серпня 2021 року у відношенні ОСОБА_7 ,-
Вироком Московського районного суду м. Харкова від 24 жовтня 2019 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 309 КК України, статті 185 частиною другою, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на 3 роки 4 місяці шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за вироком Московського районного суду м.Харкова від 16 листопада 2017 року до покарання, призначеного за даним вироком. Початок строку - 16.04.2019 року.
Кінець строку - 16.08.2022 року.
Начальник державної установи «Олексіївська виправна колонія (№ 25)» ОСОБА_8 звернувся до суду першої інстанції з поданням, погодженим з головою спостережної комісії у Шевченківському районі м. Харкова ОСОБА_9 , про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_7 .
Суд першої інстанції відмовив в задоволенні вказаного подання, мотивуючи прийняте рішення тим, що відсутні факти, які б свідчили, що поведінка засудженого та ставлення до праці набули таких позитивних, послідовних та сталих змін, що свідчать про його виправлення.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, засуджений подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та зобов'язати суд розглянути подання в іншому складі суду. В обгрунтування апеляційних вимог засуджений вказує, що не потребує подальшого відбування покарання, оскільки довів своє виправлення, має три заохочення, позитивно характеризується, приймає участь в заходах виховного характеру, працевлаштований на виробництві на посаді маляра, до праці ставиться сумлінно. Вину визнав, щиро розкаявся. Має місце постійного проживання, зобов'язується працевлаштуватися, позов сплатив. Вважає незаконним посилання суду на наявність в нього стягнень. Зазначає, що доки він відбував покарання його дружина померла, а дитина перебуває під опікою його матері, яка є пенсіонером, тому родина потребує його допомоги.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Відповідно до вимог ч.1.ч. 2 ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Згідно роз'яснень, які містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.
Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, а саме: особа виправилася і немає необхідності в подальшому відбуванні покарання. При цьому, слід зауважити, що застосування до засудженого умовно - дострокового звільнення передбачено дискреційною нормою Кримінального Кодексу України, тобто, не є обов'язком суду, а є правом, яке полягає у попередньому вивченні всіх даних про особу для прийняття правильного, законного рішення, з урахуванням власного внутрішнього переконання. Крім того, небезпідставним є врахування характеристики особи засудженого не лише за короткий проміжок часу, але й протягом всього строку відбування покарання.
Встановлено, що засуджений під час перебування в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» порушував вимоги режиму, внаслідок чого був покараний.
З 12.12.2019 року перебуває в ДУ «Олексіївська виправна колонія № 25», де також допускав порушення вимог режиму відбування покарання, за що отримував стягнення. Як зазначається у поданні на даний час засуджений характеризується позитивно та внаслідок проведеної профілактично-виховної роботи змінив поведінку на краще, був заохочений адміністрацією установи. Згідно характеристики засуджений дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом, виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. Виводився на оплачувані роботи в листопад-грудень 2020 року, у січні, березні-червні 2021 року, працював на посаді «маляр». Приймає активну участь у суспільно - корисній праці. Проявляє ініціативу у виконанні робіт з благоустрою відділення соціально-психологічної служби та прилеглої території, зразково виконує цю роботу, надає допомогу у оформленні наочної інформації. До праці ставиться сумлінно, чесно виконує свої трудові обов'язки та ніколи не відмовлявся від праці. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд. Виконує роботи із самообслуговування. Не допускає порушень вимог правил пожежної безпеки і правил безпеки праці. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд. Відповідно до статті 123 Кримінально - виконавчого кодексу України бере участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення». Відповідно до статті 126 Кримінально - виконавчого кодексу України прагне до підвищення наявного загальноосвітнього рівня, займається самоосвітою, читає художню та духовну літературу. Відповідно до статті 127 Кримінально - виконавчого кодексу України участь у роботі самодіяльних організацій не приймає, але проявляє соціально - корисну активність в організації їх роботи. Судові витрати за проведення у справі експертиз на загальну суму 2288 грн 00 коп. сплатив самостійно у повному обсязі. Під час відбування покарання на профілактичному обліку не перебував. Згідно медичної довідки працездатний з обмеженнями. В особистості засудженого відбувся процес позитивних змін, проявляє готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги, що позитивні зміни в поведінці засудженого мають не тривалий характер, враховуючи початок строку відбування покарання. Крім того, останні заохочення були застосовані до засудженого незадовго до звернення установи із поданням про застосування ст. 81 КК України. Перше заохочення було застосовано 13.11.2020 року, яким достроково знято раніше накладене стягнення від 02.06.2020 року. Наступне заохочення було 20.05.2021 року. Таким чином, не можна стверджувати про стабільну поведінку засудженого та його виправлення протягом всього строку відбування покарання, що не виключає можливості звернення до суду з поданням про його умовно-дострокове звільнення в подальшому.
Залучення засудженого до праці, виплата судових витрат, наявність у нього родини, учать у заходах виховного характеру, як і визнання ним вини безумовно не свідчать про те, що засуджений довів своє виправлення, а цілі покарання досягнуті, оскільки лише ставлення до праці є недостатнім для застосування ст. 81 КК України. За викладених обставин подання установи є передчасним, висновки суду першої інстанції є вмотивованими, тому апеляційний суд на даний час не вбачає достатніх підстав для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання та скасування оскаржуваної ухвали.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 539 КПК України,колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Дзержинського районногосуду м.Харкова від 13 серпня 2021 року у відношенні ОСОБА_7 про відмову в задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_7 залишити без змін. Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді: