Справа № 629/2507/21 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/3355/21 Доповідач: ОСОБА_2
01 листопада 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю: в режимі відеоконференції
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05 жовтня 2021 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_7 ,.,
Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05 жовтня 2021 року задоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_7 до 03.12.2021 року.
Обвинувачений, не погоджуючись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Вказує, що потерпіла матеріальних та моральних претензій до нього не має, він перед нею вибачився. Один свідок це інспектор поліції, а іншого свідка він взагалі не бачив. Вину визнає, щиро кається, протягом досудового розслідування співрацював зі слідством, з'являвся до слідчого за першою вимогою, зобов'язується не порушувати обов'язків.
Вислухавши доповідь судді, пояснення захисника, яка підтримала апеляційні вимоги обвинуваченого, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Встановлено, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ст. 126-1, ч. 2 ст. 185 КК України.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Зі змісту пред'явленого обвинувачення вбачається, що ОСОБА_7 з 25.11.2020 року перебуває на обліку в Лозівському РВП ГУНП в Харківській області як особа, яка вчиняє домашнє насильство. 05.02.2021, 23.02.2021, 03.03.2021 року притягувався до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП. 25.02.2021 року був засуджений Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 126-1 КК України до 1 року позбавлення волі. Встановлено, що обвинувачений раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності як за вчинення корисливих злочинів так і за вчинення злочинів із застосуванням насильства. Був звільнений з установи виконання покарань 03.11.2020 року по відбуттю строку покарання.
Як зазначає сторона обвинувачення у клопотанні про продовження запобіжного заходу, ОСОБА_7 не працює, не одружений, дітей немає. Обвинувачений хоч і проживає за однією адресою зі своєю матір'ю, але інкриміноване йому правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, вчинене саме щодо його матері. З урахуванням наведеного доказів наявності у ОСОБА_7 міцних сталих соціальних зв'язків суду не надано. Доводи прокурора не спростовані. Враховуючи, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні неодноразових незаконних дій щодо своєї матері саме за місцем їх спільного мешкання, апеляційний суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу на домашній арешт, оскільки вказаний захід не сприятиме виконанню обвинуваченим процесуальних обов'язків. За наведених обставин, що характеризують особу обвинуваченого, ризики, встановлені судом першої інстанції, продовжують існувати.
При цьому, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Надаючи оцінку настання ризиків, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій, а тому застосування в даному випадку більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім. Самі фактичні обставини вчиненого вказують на наявність ризиків та неможливість їм запобігти шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Посилання обвинуваченого на те, що він активно співпрацював зі слідством, визнав вину, розкаявся, вибачився перед потерпілою та вона до нього претензій не має, не спростовують в даному випадку необхідності продовження строку тримання під вартою, оскільки інший запобіжний захід не зможе перешкодити обвинуваченому винити дії, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, така позиція обвинуваченого може бути врахована судом першої інстанції під час прийняття остаточного рішення у провадженні.
З огляду на зазначені для даного провадження обставини, за яких були вчинені кримінальні правопорушення, на переконання колегії суддів, підстав для задоволення апеляційних вимог обвинуваченого не вбачається.
Керуючись ст.ст.405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05 жовтня 2021 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді