Справа № 727/8831/21
Провадження № 2/727/2594/21
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРНІВЦІ
(ЗАОЧНО)
26 жовтня 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці, в складі:
головуючого судді Слободян Г.М.
секретар судового засідання Івасишин О.І.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Чернівці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 , (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації - АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
Короткий зміст позовних вимог
До Шевченківського районного суду м. Чернівці надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Позивач ОСОБА_1 вказує, що між нею та відповідачем ОСОБА_2 рішенням від 05.12.2017 року Першотравневого районного суду м. Чернівці, зареєстрований шлюб було розірвано.
В шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_3 . На даний час вона з сином проживають окремо від відповідача. Аргументує окрім наведеного обставини позову і тим, що відповідач самоусунувся від виконання батьківських облов'язків, не спілкується з сином та коштів на утримання дитини не надає, а самостійно утримувати сина їй важко. Зазначає, що на даний час вона працює і заробітна плата (на руки) складає 6030 грн. на місяць.
Вважає, що відповідач є працездатною особою, в силу хорошого матеріального становища, ОСОБА_2 має можливість надавати їй матеріальну допомогу на утримання сина.
Просить, стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина в твердій грошовій сумі в розмірі 2800 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Рух справи та позиція сторін
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22.09.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене провадження у даній справі.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився повторно, про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно, належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив. Відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання ухвали суду про відкриття провадження, на подачу відзиву на позовну заяву, однак відзиву на позовну заяву відповідач не надав, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ст. 280 ч.1 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з даних вимог закону, зокрема, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин, не подав відзив, позивач не заперечувала щодо винесення заочного рішення, суд дослідивши письмові матеріали справи вважає, що позов підлягає до задоволення частково, і по справі можливо ухвалити заочне рішення.
Суд, виходячи з даних вимог закону, вивчивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, зважає на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.97 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2,4,7 та 11 Конвенції" і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Досліджені докази та застосовані норми права
Судом встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який на підставі рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці 05.12. 2017 року було розірвано (а.с.14)
В шлюбі народилася дитина, - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що вбачається з дослідженого свідоцтва про народження (серія НОМЕР_3 ), актовий запис 2152 від 30.10.2006 року (а.с.11). Неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно довідки про реєстрації місця проживання особи проживає з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15) та навчається в Чернівецькій гімназії № 4, про що свідчить довідка від 07.09.2021 року (а.с.13).
Відповідач ОСОБА_2 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 з 24.09.2010 року (6-8).
Згідно довідки фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 від 06.09. 2021р. ОСОБА_1 працює в даного підприємця на посаді менеджера з продажів та її дохід за період з 01.03.2021р. по 31.08.2021р. становить - 12060.00 грн., до виплати сума за два місяці склала 9708.30 грн. (а.с.5).
Відповідач доказів про наявність чи відсутність доходів, рухомого та нерухомого майна у власності суду не надав.
Встановлені судом обставини повністю підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів.
Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
Крім того, суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст. 184 СК України).
При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У відповідності до положень ст..189 СК України батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Такий висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13.
Законодавчо визначений розмір прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років, який відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік» з 01.07.2021 складає 2013 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 є здоровою, працездатною людиною, працює неофіційно, отримує дохід, з урахуванням встановлених обставин, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зважаючи на обов'язок обох батьків утримувати дитину, імперативну норму про можливість зміни саме способу стягнення аліментів, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, ґрунтуються на положеннях СК України, відповідають інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, не погіршать її матеріального становища і визначення указаного позивачем способу стягнення аліментів призведе до дотримання прав дитини на утримання від батька відповідно до положень Закону.
В той же час, суд вважає недоведеними з боку позивачки розмір аліментів у сумі 2800 грн., оскільки відповідно до вимог чинного законодавства обов'язок по утриманню дитини покладено у рівній мірі на обох батьків з урахуванням дотримання балансу відповідних їх прав та обов'язків. Рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини встановлена статтею 141 СК України, відповідно до частин першої та другої якої мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, що є однією з характерних ознак батьківських прав та обов'язків - їх належність однаковою мірою обом батькам. Концепція рівності ґрунтується на одному з основних принципів сімейного права України - принципі рівності чоловіка та жінки.
Отже, визначаючи до стягнення з батька на дитину аліменти у розмірі 2800 гривень, позивачка повинна мати готовність та довести свою можливість виділяти на забезпечення дитини таку ж суму щомісячно, однак, як встановлено вище з сукупності досліджених доказів, позивачка зазначає, що її дохід на місяць становить 6000 тис. грн. Наведене свідчить про неможливість покладення на позивачку тягарю по утриманню дитини у рівному із відповідачем розмірі в разі стягнення з останнього аліментів у заявленій позивачем сумі щомісячно.
Відповідно до статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Жодних доказів, які б підтверджували розмір витрат на дитину, позивачем на надано, а рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях.
На підставі викладеного, суд вважає виходячи з обставин справи, матеріального становища сторін, слід стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина, в розмірі 2200 грн. - щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 13.09.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про судовий збір", а тому судовий збір необхідно стягнути з відповідача в дохід держави пропорційно задоволеним вимогам.
Таким чином, необхідно стягнути з відповідача на користь Держави судовий збір в розмірі 908 гривні 00 коп.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Висновки На підставі викладеного, керуючись ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст.84, 141, 150, 157, 180, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 81, 137, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274-279, 280-284, 354, 430 ч.1 п.1 ЦПК України, суд, - УХВАЛИВ:
Заочне рішення по справі.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 2200 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 13 вересня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Держави судовий збір в розмірі 908 гривень 80 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць, в іншій частині рішення може бути оскаржено.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці або безпосередньо до апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 26.10.2021р.
Суддя Слободян Г.М.