Справа № 727/8992/21
Провадження № 2-а/727/105/21
03 листопада 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі головуючого судді Смотрицького В.Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4735590 від 06 вересня 2021 року.
В постанові зазначено, що він 06 вересня 2021 року о 14 год. 35 хв., керуючи транспортним засобом, рухався зі швидкістю 123 км/год в зоні дії знаку 3.29. «Обмеження максимальної швидкості 70 км/год», при цьому перевищив обмеження на 53 км/год, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху, чим вчинив правопорушення передбачене ч.4 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1700 грн.
Вважав постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню через те, що під час вимірювання швидкості за допомогою приладу “TruCam”, не було застосовано штатив для тримання приладу.
Зауважив щодо відсутності в оскаржуваній постанові точного місця вчинення адміністративного правопорушення та інформації щодо місця знаходження дорожнього знаку 5.45 - «населений пункт» та зони його дії.
Також, вказував на високу інтенсивність пересування машин на автомагістралі, що могло завадити зафіксувати швидкість саме його автомобіля.
А тому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу - 1700 (одна тисяча сімсот) гривень по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4735590 від 06 вересня 2021 року притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП та стягнути понесені ним судові витрати.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17 вересня 2021 року відкрито провадження в справі та призначено справу до судового розгляду.
Позивач в судове засідання не з'явився.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Згідно з ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши письмові докази, фото- та відеоматеріали долучені до справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що постановою серії ЕАО № 4735590 про адміністративне правопорушення від 06 вересня 2021 року (а.с.9) позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. за те, що він 06 вересня 2021 року о 14.41 год. перебуваючи в автомобілі Mercedes Sprinter, д.н.з. НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 123 км/год при дозволеній швидкості 70 км/год, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху України.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст. 14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за яким зареєстрований транспортний засіб, - особи, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно до положень ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення Правил дорожнього руху (частини перша, друга і третя статті 122).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з ст. 249 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.
Статтями 283 і 284 КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як постанови про накладення адміністративного стягнення, так і рішення, що постановляється в конкретній адміністративній справі.
Згідно з ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2001 року №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У відповідності до п.5 Інструкції уповноважений поліцейський під час опрацювання матеріалів автоматичної фіксації з використанням Системи з'ясовує наступне: наявність фактичних даних учинення адміністративного правопорушення, ознаки якого зафіксовані на фотознімках (відеозаписі) в інформаційному файлі; відповідність символів номерного знака транспортного засобу на отриманих фотознімках (відеозаписі) символам, розпізнаним Системою; наявність та повноту інформації про зафіксований транспортний засіб; відповідність типу, марки та моделі зафіксованого транспортного засобу його реєстраційним даним, отриманим із Системи; наявність у Системі інформації про те, що до моменту вчинення правопорушення зафіксований транспортний засіб вибув з володіння відповідальної особи внаслідок протиправних дій інших осіб або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать цьому транспортному засобу; наявність та повноту інформації про відповідальну особу зафіксованого транспортного засобу, а в разі фіксації транспортного засобу зареєстрованого за межами України - інформації про особу, яка ввезла його на територію України; наявність інформації про обставини, що виключають адміністративну відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 3 ст.283 КУпАП встановлено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, має містити також відомості, зокрема відомості про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис.
В розумінні ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Верховний Суд у постанові від 23.10.2019 у справі № 357/10134/17 звертає увагу судів на приписи ст. 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами. Звертає увагу, що відповідно до вимог статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.4 ст.122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 12.9б ПДР України передбачено, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил;
Пункт 1.10 ПДР України визначає значення термінів, зокрема, населений пункт - забудована територія, в'їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45, 5.46, 5.47, 5.48.
Згідно п.12.10-12.10-2 ПДР дозволяється встановлення додаткових постійних або тимчасових обмежень руху. Обмеження дозволеної швидкості руху вводяться постійно виключно: на небезпечних ділянках доріг та вулиць (небезпечні повороти, ділянки з обмеженою видимістю, місця звуження дороги тощо); у місцях розміщення наземних нерегульованих пішохідних переходів; у місцях розташування стаціонарних постів Національної поліції; на ділянках доріг (вулиць), прилеглих до території дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, дитячих оздоровчих таборів.
При цьому разом із знаками обмеження швидкості руху 3.29 та/або 3.31 обов'язково і додатково встановлюються відповідні дорожні знаки, які попереджають про характер небезпеки та/або наближення до відповідного об'єкта.
Дослідивши долучені сторонами фотознімки, відеозаписи та відеофіксацію приладу TruCaM LТІ 20/20, яким здійснюється вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, судом встановлено, що вказані фотознімки та відеозаписи підтверджують вчинення позивачем правопорушення в межах дії знаку 5.29 "обмеження максимальної швидкості".
Щодо тверджень позивача про те, що оскільки здійснення фіксації швидкості проводилось працівником поліції, який тримав технічний прилад TruCam в руках, що могло дати більшу похибку, ніж це передбачено свідоцтвом про повірку, що ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху автомобіля, яким керував позивач, є неприйнятними з огляду на те, що лазерний вимірювач TruCam LTI 20/20 віднесено до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто вказаний прилад конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань.
Позивач зазначає, що надані відповідачем матеріали на оптичному DVD диску підпадають під визначення електронного доказу, встановленого ст.99 КАС України, отже, копії зазначених доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом або мають бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого ознак цифрового підпису автора. Як встановлено судом шляхом огляду змісту оптичного диску, на відеозаписі відсутній цифровий підпис автора. Таким чином, наданий суду диск з фото- да відеофіксацією не є допустимим доказом в розумінні ст.74 КАС України.
Суд вважає, що позиція позивача щодо необхідності кваліфікованого електронного підпису для наданих відповідачем доказів не заслуговує на увагу, оскільки оптичний DVD диск з фото- та відеофіксацією порушення та фотокартки-роздруківки з приладу не є електронними доказами в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, а є відповідними доказами передбаченими ст.251 Кодексом України про адміністративні правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) повинен був встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.7, 14-2, 122, 222, 249, 251, 252, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», пункти 12.9б, 12.10 Правил дорожнього руху України, ст.ст. 72, 73, 74 77, 99, 205 КАС України, суд, -
Ухвалив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційну скаргу може бути подано через Шевченківський районний суд м. Чернівці.
Суддя: