Справа № 211/2889/21
Провадження № 2/211/2025/21
про прийняття справи до розгляду
та залучення третьої особи
03 листопада 2021 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Сарат Н.О., розглядаючи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Російської Федерації, акціонерного товариства «СБЕРБАНК», публічного акціонерного товариства «Акціонерного комерційний промислово-інвестиційний банк» про стягнення моральної шкоди, -
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачів Російської Федерації, АТ «СБЕРБАНК», ПАТ «Акціонерного комерційний промислово-інвестиційний банк» в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь 1015000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, пов'язаної із збройною агресією Російської Федерації проти України, внаслідок чого загинув її син, який брав безпосередню участь у бойових діях по захисту суверенітету України, її територіальної цілісності та недоторканості.
Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 червня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено по справі підготовче судове засідання.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу розподілено на суддю Сарат Н.О., у зв'язку із закінченням терміну повноважень судді Гіди О.С.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним прийняти справу та призначити до розгляду в підготовчому судовому засіданні.
Крім того, частиною четвертою статті 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» визначено, що відповідальність за матеріальну чи нематеріальну шкоду, завдану Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, покладається на Російську Федерацію відповідно до принципів і норм міжнародного права.
Порядок урегулювання приватно-правових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, встановлює Закон України «Про міжнародне приватне право», який застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом.
Стаття 79 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлює судовий імунітет, відповідно до якого пред'явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
Як передбачено частиною четвертою статті 79 Закону України «Про міжнародне приватне право», у тих випадках, коли в порушення норм міжнародного права України, її майну або представникам в іноземній державі не забезпечується такий же судовий імунітет, який згідно з частинами першою та другою цієї статті забезпечується іноземним державам, їх майну та представникам в Україні, Кабінетом Міністрів України може бути вжито до цієї держави, її майна відповідних заходів, дозволених міжнародним правом, якщо тільки заходів дипломатичного характеру не достатньо для врегулювання наслідків зазначеного порушення норм міжнародного права.
Таким чином, Закон України «Про міжнародне приватне право» встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема в якості відповідача.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди.
Разом з цим статтею 4 ЦПК України закріплено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (а отже, і рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості).
Згідно частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановлений законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідно, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Відповідно до пункту 3.1 Рішення Конституційного Суду України № 1-12/2012 від 25.04.2012 р. засада рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині першій статті 55 Конституції України. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного частиною першою статті 24 Основного Закону України, і стосується, зокрема, сфери судочинства. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав. Суди здійснюють правосуддя з метою забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Винесення судом законного, обґрунтованого і справедливого рішення неможливе без проведення ним всебічного, повного, об'єктивного дослідження усіх обставин справи. При цьому судове рішення повинно базуватись на принципах верховенства права, неупередженості, незалежності, змагальності сторін та рівності усіх учасників судового процесу.
Принцип рівності сторін вимагає «справедливого балансу між сторонами», і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом (рішення Європейського суду з прав людини від 26.05.2009 р. у справі «Бацаніна проти Росії» (Batsanina v. Russia), заява № 3932/02, пункт 22).
Згідно роз'яснень, викладених в пункті 8 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-754/0/4-13 «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом», прийнявши позовну заяву, суддя на стадії підготовки справи до судового розгляду має з'ясувати, чи є згода дипломатичного представництва, як компетентного органу держави, на розгляд спору в судах України. Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно першочергово підготувати відповідний запит та отримати офіційну інформацію щодо того, чи існує згода компетентних органів відповідної держави на розгляд справи у судах України, оскільки це впливає на зміст подальших процесуальних дій. У разі, якщо такої згоди не отримано, то посольство не може набувати процесуального статусу відповідача у цивільному процесі. Надсилання судових викликів до посольств іноземних держав в Україні має здійснюватись виключно через Міністерство закордонних справ України (МЗС).
Підпунктом 58 пункту 4 Положення про Міністерство закордонних справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2016 р. № 281, визначено, що МЗС відповідно до покладених на нього завдань: здійснює нагляд за наданням дипломатичним представництвам і консульським установам іноземних держав, їх персоналу і членам сімей персоналу привілеїв та імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України, а також привілеїв та імунітетів закордонним дипломатичним установам України, їх персоналу і членам сімей персоналу з урахуванням принципу взаємності, а також нагляд за додержанням дипломатичних і консульських привілеїв та імунітетів.
Отже, враховуючи надані суду матеріали позову, положення частин першої, четвертої, п'ятої статті 53 ЦПК України суд вважає, що при розгляді спорів відносно дипломатичних представництв чи консульських установ іноземних держав, необхідно залучити як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Міністерство закордонних справ України ( далі - МЗС) (місцезнаходження за адресою: м. Київ, Михайлівська площа, 1).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 53, 174-179, 260, 353 ЦПК України, суддя,
постановив:
Прийняти до розгляду справу за позовом ОСОБА_1 до Російської Федерації, акціонерного товариства «СБЕРБАНК», публічного акціонерного товариства «Акціонерного комерційний промислово-інвестиційний банк» про стягнення моральної шкоди.
Призначити підготовче судове засідання у приміщенні Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на 11-00 годину 22 грудня 2021 року.
Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Міністерство закордонних справ України.
Надіслати Міністерству закордонних справ України та Посольству Російської Федерації в Україні листи з приводу з'ясування наявності або відсутності згоди Російської Федерації на розгляд даного спору в судах України.
Запропонувати Міністерству закордонних справ України звернутися із запитом до Посольства Російської Федерації в Україні для з'ясування наявності згоди дипломатичного представництва Російської Федерації як компетентного органу держави Російської Федерації на розгляд спору в судах України, в тому числі цивільної справи № 211/2889/21 за позовом ОСОБА_1 до Російської Федерації, акціонерного товариства «СБЕРБАНК», публічного акціонерного товариства «Акціонерного комерційний промислово-інвестиційний банк» про стягнення моральної шкоди, яке перебуває в провадженні Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, та наслідком чого встановлюється, чи набуває відповідне посольство процесуального статусу відповідача у цивільному процесі.
Отримані на запит матеріали направити на адресу Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Л. Бородича, буд. 3, каб. 33).
Роз'яснити третій особі право протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання позову або відзиву подати пояснення щодо позову або відзиву у відповідності до статті 181 ЦПК України.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://dv.dp.court.gov.ua/sud0411/gromadyanam/csz.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Н. О. Сарат