Справа № 524/6850/21 Номер провадження 22-ц/814/2234/21Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О. С. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
02 листопада 2021 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Панченка О.О.,
Суддів: Одринської Т.В., Пікуля В.П.,
за участю секретаря Філоненко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві, в режимі відеоконференції з Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області, цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 липня 2021 року ухвалену у складі головуючого судді Предоляк О.С., повний текст судового рішення виготовлено дата не вказана, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Колективне підприємство "Детективне агентство "Кобра", про стягнення гонорару за договором про надання правничої допомоги,-
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Колективне підприємство "Детективне агентство "Кобра", про стягнення гонорару за договором про надання правничої допомоги.
Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що ОСОБА_2 звернувся до неї за правничою допомогою з питань розподілу спільного майна подружжя, внаслідок чого 10 січня 2020 року між ними було укладено договір про надання правничої допомоги з оформленням нотаріальної довіреності від 15 січня 2020 року для представлення інтересів в суді. На виконання умов договору ОСОБА_1 було складено позовну заяву та заяву про забезпечення позову. Також вже під час розгляду справи в суді нею подавалися заяви про збільшення позовних вимог та заперечення, на протязі 9 місяців неодноразово приймала участь у судових засідання, представляючи інтереси ОСОБА_2 .
У свою чергу, ОСОБА_2 сплатив ОСОБА_1 лише частину обумовленої ними в договорі суми гонорару, що стало підставою для подачі до суду відповідного позову.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 липня 2021 року у відкритті провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Колективне підприємство «Детективне агентство «Кобра», про стягнення гонорару за договором про надання правничої допомоги - відмовлено.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що, звертаючись з позовом про стягнення гонорару за договором про надання правничої допомоги, ОСОБА_1 було порушено порядок звернення, визначений Главою 8 ЦПК України, щодо розподілу судових витрат у справі, зокрема в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а тому заявлені вимоги не підлягають розгляду в порядку позовного провадження.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги посилалася на те, що предметом позову є стягнення грошового зобов'язання по договору з надання правових послуг, що регулюється нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а не розподіл та стягнення витрат, пов'язаних з правничою допомогою, що регулюється нормами Глави 8 ЦПК України.
Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Відповідно до частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
У відповідності до частин 1-5 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору , та відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ч. 1 ст. 632 ЦК України).
Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Положеннями ст.ст. 610 та 611 ЦК України, визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди .
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 10 січня 2020 року ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 за правничою допомогою щодо розподілу спільного майна подружжя, внаслідок чого між ними було укладено договір № 3 від 10 січня 2020 року про надання правничої допомоги з оформлення нотаріальної довіреності від 15 січня 2020 року для представлення інтересів в суді. На виконання умов договору складено позовну заяву та заяву про забезпечення позову та подано їх до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області. У подальшому подавались заяви про збільшення позовних вимог та заперечення. Протягом 9 місяців ОСОБА_1 неодноразово приймала участь у судових засіданнях представляючи інтереси ОСОБА_2 .
Згідно п. 1.2. договору № 3 від 10 січня 2020 року про надання правової допомоги (про розділ майна), укладеного між адвокатським підприємством «ДА «Кобра» в особі директора Пономаренко Г.О. та ОСОБА_3 (далі - Клієнт), адвокат (юрист) вивчає матеріали справи надані клієнтом; вивчає судову практику ВС України та Європейського суду по сімейному та цивільному праву, знайомиться зі справою в суді після подання відповідачем заперечення; складає позовну заяву про розділ майна з розрахунком і аналізом для висновку судової експертизи по оцінці майна; готує клопотання та заву про забезпечення позову; приймає участь у судовому засіданні по нотаріальному дорученню.
Відповідно до п. 2.2. вказаного договору сума гонорару обумовлюється сторонами відповідно до прайсу правових послуг, ціни позову, складності справи і часу витрат на справу, значення справи для клієнта та репутації. Клієнт одразу сплачує предоплату (аванс) у обумовленій сумі після підписання цього договору. Сума сплати послуг (гонорару) визначається після складання позову.
Згідно п. 3 даного договору гонорар з рахунком з наявними та збільшеними позовними вимогами, з урахуванням знижки, авансу, складає 23 000 доларів США по курсу грн. на дату складання доповнення. Доплату у сумі 23 000 доларів США ОСОБА_2 мав сплатити до 05 червня 2020 року.
Постановляючи ухвалу місцевий суд помилково прийшов до висновку, що спірні правовідносини мають регулюватися виключно положеннями глави 8 ЦПК України («Судові витрати»), оскільки в даному випадку між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 склалися договірні правовідносини, які регулюються положеннями розділу II ЦК України («Загальні положення про договір»).
Вказаний факт підтверджується, і тим, що ОСОБА_1 , відповідно до положень ст. 907 ЦК України, у зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 умов цивільного договору з надання правової допомоги в частині здійснення повної оплати за отримані послуги, було розірвано зазначений договір шляхом односторонньої відмови від нього та подано заяву до суду про відмову від подальшого надання ОСОБА_2 послуг згідно договору та нотаріальної довіреності.
Отже, місцевий суд не навів достатніх мотивів, які б свідчили, що ОСОБА_1 заявлено вимоги, які не підлягають розгляду в порядку позовного провадження.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо необхідності відмови у відкритті провадження по даній справі. Оскаржувана ухвала перешкоджає подальшому провадженню у справі та відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За вказаних обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 липня 2021 року - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Згідно п.37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи.
Керуючись статтями 374, 379, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 липня 2021 року про відмову у відкритті провадження - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий О.О. Панченко
Судді: Т. В. Одринська
В. П. Пікуль