справа № 563/1388/21
про залишення позову без руху
02 листопада 2021 року м. Корець
Корецький районний суд Рівненської області у складі судді Кулика Є.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -
29 жовтня 2021 року до суду надійшла вказана позовна заява.
Суд, ознайомившись із заявою прийшов до висновку, що вона не в повній мірі відповідає вимогам ст.ст.175-177 ЦПК України.
Зокрема, частиною 4 ст.177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява, крім інших обов'язкових реквізитів, має містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Як зазначено в п.1,2 ч. 1 ст. 176 цього Кодексу - ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року за № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» пунктом 12 якої, зокрема передбачено, що «в ході вирішення питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. При цьому, під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості». Для її визначення при необхідності призначається експертиза.
У відповідності до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» - звіт про оцінку майна є документом, який містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання, підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
За порядком проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, затвердженому постановою КМУ від 4 березня 2013 року №231 зазначено, що термін дії звіту звіту про оцінку нерухомого майна становить не більш як шість місяців з моменту оцінки, адже ціна позову має бути визначена у наведені строки.
Відповідно до ч. 2 ст. 32 цього Закону оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
Належних доказів на підтвердження дійсної вартості майна спірного нерухомого майна позивачем до позовної заяви не додано.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред'явлення позову.
Отже, позивачу необхідно надати докази дійсної вартості нерухомого майна, на підставі чого визначити ціну позову та сплати судовий збір, відповідно до Закону, або зазначити вжиті позивачем всі залежні від нього дії для отримання та зазначення в позові доказів вартості нерухомого майна або причини неможливості встановлення точної вартості спірного майна на момент пред'явлення позову.
Відповідно до постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22 вересня 2021 року державний нотаріус чітко зазначає, що відмовлено позивачу не за відсутністю первинних документів, як вказує ОСОБА_1 у позові, а у зв'язку із відмовою ОСОБА_1 від належної їй спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , відповідно до заяви №49 від 28 січня 2008 року і вказану заяву протягом встановленого ст.1273 ЦК України не відкликала.
Також, із вказаної постанови нотаріуса слідує, що спадкоємцями, що прийняли спадщину за заповітом є ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , яка 28 січня 2008 року прийняла спадщину та в той же день відмовилась. Проте, позивач здійснює вибіркове залучення в якості відповідачів двох із трьох осіб, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 , не залучаючи ОСОБА_5 .
Тому позивачу необхідно уточнити коло учасників справи, залучивши до участі у справі всіх спадкоємців, які прийняли спадщину.
ОСОБА_1 в позовній заяві вказує, що втратила документи, які посвідчують право її матері ОСОБА_4 на автозаправну станцію за адресою: автодорога Київ-Чоп, 269 км.+147 м. та розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 5623081800:04:011:0071, однак не додає жодних доказів, що нею були здійсненні дії, певні звернення до державних органів за відновленням/видачею дублікатів правовстановлюючих документів.
Згідно вимог ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі неможливості подати докази самостійно, клопотання про витребування доказів судом подається разом з позовною заявою з дотриманням вимог ч.2 ст. 84 ЦПК України.
Однак, в порушення зазначених приписів законодавства позивачем не зазначені докази на підтвердження викладених обставин, а саме, що ОСОБА_4 отримувала майновий сертифікат при розпаюванні КСП "Головницьке".
Також, позивачу необхідно подати суду довідку, в якій буде зазначено хто проживав та/або був зареєстрований разом із спадкодавцем ОСОБА_7 на момент її смерті.
Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищевказане, вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху та позивачу надати строк для усунення недоліків шляхом подачі позову, оформленого у відповідності до вимог Цивільного процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, який починає рахуватися з дня отримання позивачем даної ухвали, шляхом подання належним чином оформленої позовної заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Є.В. Кулик