Справа № 279/3581/21
1-кп/279/549/21
іменем України
27 жовтня 2021 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Коростень за клопотанням захисника обвинуваченого про повернення обвинувального акту по кримінальному провадженню №12019060060000980 від 02.08.2019 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ст. 367,ч1, 367,ч.2 КК України, -
02.07.2021 року на розгляд до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області з Коростенської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження №12019060060000980 від 02.08.2019 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.367,ч.1, 367,ч.2 КК України.
У підготовчому судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_5 було заявлено клопотання про повернення обвинувального акту прокурору. Своє клопотання обґрунтовує тим, що обвинувальний акт складений з порушенням вимог ч.4 ст.110, ч.2 ст.291 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування не містить всіх даних, які передбачені ст.109 КПК України. Обвинувачений та його захисник підтримали клопотання про повернення обвинувального акту, просили його задовольнити з підстав зазначених у клопотанні. Прокурор заперечив проти задоволення клопотання про повернення обвинувального акту та вказав, що у обвинувальному акті прокурор зазначає виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які вважає встановленими, керуючись процесуальною самостійністю. Вказав на відповідність обвинувального акту ст.291 КПК України, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання про його повернення. Вказав, що недоліки у складенні реєстру матеріалів досудового розслідування не слугують підставою для повернення обвинувального акта. Суд, заслухавши обвинуваченого та його захисника, думку прокурора, приходить до наступного. Відповідно до ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов'язковими для їх виконання слідчим і прокурором. Підстави для повернення обвинувального акту прокурору визначені в п.3 ч. 3 ст.314 КПК України, яким передбачено, що суд має право прийняти рішення повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. Таким чином, вказаною нормою закону визначено виключний перелік підстав для повернення обвинувального акту прокурору, а саме невідповідність обвинувального акту вимогам закону. Статтею 291 КПК України визначено обов'язкові вимоги до змісту та форми обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування. В постанові Верховного Суду України від 24 листопада 2016 року № 5-238кс16 чітко визначено, що важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист. Фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому. Суд не бере до уваги твердження сторони захисту про те, що у обвинувальному акті не чітко та не конкретно сформульовано обвинувачення. Такі доводи на увагу не заслуговують, оскільки п.5 ч.2 ст.291 КПК України передбачає, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими. Тобто викладення фактичних обставин кримінального правопорушення законодавцем віддано на розсуд прокурора. На підтвердження цієї тези слід звернути увагу на те, що статтею 91 КПК України визначено обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, в той же час прокурор, згідно ст. 36 КПК України, будучи самостійним у своїй процесуальній діяльності, сам звертається до суду з обвинувальним актом і, відповідно, сам визначає обставини кримінального правопорушення, які він вважає встановленими. На цій стадії судового провадження суд не може надати оцінку тому чи вірно встановлено прокурором обставини кримінального правопорушення і, відповідно, суд не може вказати на те, що в обвинувальному акті не викладено фактичні обставини кримінального правопорушення встановлені прокурором. Слід також вказати, що у підготовчому судовому засіданні не вирішується питання про доведеність вини обвинуваченого, а також не досліджуються обставини вчинення кримінального правопорушення та інші питання, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, оскільки це компетенція суду під час судового розгляду, а завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду. Слід також звернути увагу учасників процесу на той факт, що відповідно до ч.1 ст.338 КПК України з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа. Щодо доводів сторони захисту щодо недоліків, які містяться, на думку захисників, у реєстрі матеріалів досудового розслідування, то суд вважає, що КПК України не визначає їх наявність як підставу для повернення обвинувального акта, оскільки відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України, єдиним процесуальним документом, що підлягає дослідженню судом під час підготовчого судового засідання, є обвинувальний акт. Водночас, додатки до обвинувального акта, визначені ч.4 ст.291 КПК України, не є і не можуть бути предметом судового контролю під час підготовчого судового засідання. З огляду на викладене, доводи захисників у цій частині суд також відхиляє. Посилання захисника як на підставу повернення обвинувального акта на той факт, що відомості про обвинуваченого не збігаються: "чи є інвалідом, чи одружений, чи має на утриманні дітей", а також, що в ньому не зазначено код ЄДРПОУ потерпілого, не ґрунтуються на вимогах закону. Натомість, поданий до суду обвинувальний акт в частині викладу анкетних відомостей обвинуваченого у повному обсязі відповідає вимогам ст.291 КПК України, оскільки щодо обвинувачого у ньому зазначено прізвище, ім'я, по-батькові, дата та місце народження, місце проживання і громадянство. Щодо ЄДРПОУ потерпілого, суд зазначає начтупне: відсутність ЄДРПОУ у переліку анкетних даних потерпілого, на яку посилається захисник, на думку суду, не може бути перешкодою для подальшого судового розгляду кримінального провадження і не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору, до того ж, з'ясування цієї інформації можливе судом під час виконання вимог ст.348 КПК України. На підставі наведеного, з огляду на виключний перелік підстав для повернення обвинувального акту прокурору, який зазначений в п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд приходить до висновку, що вказані обвинуваченим та захисниками обставини не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту, а тому в задоволенні клопотань обвинуваченого та його захисників про повернення обвинувального акту прокурору, слід відмовити. Керуючись ст.ст. 314-316, 369, 372 КПК України,
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту по кримінальному провадженню №12019060060000980 від 02.08.2019 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ст. 367,ч1, 367,ч.2 КК України прокурору - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:
Копія згідно з оригіналом