вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 754/6955/21 Апеляційне провадження № 22-ц/824/9787/2021Головуючий у суді першої інстанції - Сенюта В.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
20 жовтня 2021 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.
судді Березовенко Р.В., Лапчевська О.Ф.,
секретар Рудик О.Л.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 07 травня 2021 року про відмову у забезпеченні позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Столиця», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича про визнання недійсним правочину, припинення права власності, скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування державної реєстрації права власності,
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «ФК «Столиця», ПН КМНО Войтовського В.С. про визнання недійсним правочину, припинення права власності, скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування державної реєстрацію права власності.
Одночасно із позовною заявою була подана заява про забезпечення позову. Подана заява обґрунтована тим, що 26.01.2021 відповідач ОСОБА_2 без згоди ОСОБА_1 уклав договір відступлення права вимоги до договору № 125 про участь у ФФБ від 30.08.2018 на користь ОСОБА_3 . Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 253564471 від 20.04.2021 квартира НОМЕР_1 зареєстрована на праві власності на ім'я ОСОБА_3
ОСОБА_2 отримавши від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 703 760,00 грн. діяв умисно на шкоду інтересам всіх членів його сім'ї. Вказані дії мають місце у період розгляду Деснянським районним судом м. Києва позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, а також справи про поділ спільного майна подружжя, до обсягу якого квартира НОМЕР_1 або еквівалент ринкової вартості квартири не було включено. Заявник вважає, що не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, оскільки відповідач ОСОБА_4 вправі розпорядитися кв. НОМЕР_2 шляхом подальшого відчуження добросовісному набувачу.
На підставі викладеного, заявник просить забезпечити свій позов шляхом накладення арешту на майно - на квартиру АДРЕСА_3 , загальна площа 46,3 кв.м., житлова площа 18 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2308976680000, що зареєстроване на ім'я ОСОБА_3 державним реєстратором ПН КМНО Войтовським В.С. (а.с. 9-10зв).
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 07.05.2021 у задоволені заяви позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «ФК «Столиця», ПН КМНО Войтовського В.С. про визнання недійсним правочину, припинення права власності, скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування державної реєстрацію права власності відмовлено (а.с. 13-15).
В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та постановити нове судове рішення, яким заяву задовольнити в повному обсязі. Вказує, що позовні вимоги ґрунтуються на тому, що «Право вимоги» випливає з «Права очікування», які разом утворюють єдине «майнове право» - право вимагати від ФК передати кредитору у власність нерухоме майно (кв. НОМЕР_1 ). Розпорядження таким майновим правом можливе лише за згодою другого подружжя, і такої згоди ОСОБА_1 не надавала ОСОБА_2 .
Також, позовні вимоги включають вимогу припинити право власності на указану квартиру, що зареєстрована на ОСОБА_3 , яка має можливість до завершення розгляду спору розпорядитися квартирою шляхом відчуження її іншим особам (а.с. 17-19).
07.07.2021 відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що у заяві не було належно обґрунтовано та подано жодних доказів того, що ОСОБА_3 може відчужити спірне майно на користь третіх осіб і що буде істотно ускладнено чи унеможливлено виконання рішення суду.
Також вважає, що позивач навмисно заплутує суд позовною заявою, в які вона зазначила зайву інформацію про договір відступлення права вимоги до договору № 124, укладений відносно квартири НОМЕР_2 , хоча її позов стосувався саме договору про відступлення права вимоги до договору № 125, укладеного відносно квартири НОМЕР_1 (а.с. 41-46).
17.09.2021 ОСОБА_3 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що в обґрунтування необхідності забезпечення позову позивач посилається на можливість відчуження ОСОБА_4 права власності на квартиру НОМЕР_2 , при цьому, ОСОБА_4 не є учасником справи, а квартира НОМЕР_2 не є предметом спору. Натомість предметом спору є квартира НОМЕР_1 , щодо якої позивач просить припинити право власності ОСОБА_3 та скасувати рішення про державну реєстрацію. Тому заява про забезпечення позову не містить обґрунтувань щодо необхідності забезпечення позову по даній справі, а отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви (а.с. 173-176).
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторони, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 149 ЦПК України передбачено забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 у період перебування в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 уклав договір № 125 про участь у фінансуванні будівництва від 30.08.2018, що стосується 1-кімнатної квартири АДРЕСА_3 . Невід'ємний додаток № 1 до договору № 125, план квартири, свідоцтво про участь у ФФБ виду А № 125.1 від 30.08.2018, характеристики будинку за підписом архітектора, платіжне доручення № 3 на суму 705 432,00 грн. від 30.08.2018, що має призначення платежу - участь у ФФБ згідно договору - 125, платіжне доручення № 4 на суму 21 162,96 грн. від 30.08.2018, що має призначення платежу - винагорода за управління коштами.
26.01.2021 ОСОБА_2 уклав договір відступлення прав вимоги від 26.01.2021 до договору № 125 про участь у ФФБ від 30.08.2018 на користь ОСОБА_3 та складений акт приймання-передачі документів від 26.01.2021, що підтверджують права та обов'язки за договором - 125.
Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 253564471 від 20.04.2021 право власності на квартиру АДРЕСА_3 на даний час зареєстровано на ім'я ОСОБА_3 .
В даній справі, позивачем порушується питання про скасування державної реєстрації права власності на спірне майно, визнання недійсним правочину, припинення права власності та скасування рішення про державну реєстрацію прав, яке зареєстровано за ОСОБА_3 .
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що обґрунтовуючи ризики не забезпечення позову, заявником вказано про те, що відповідач ОСОБА_4 вправі розпорядитися квартирою НОМЕР_2 шляхом подальшого відчуження добросовісному набувачу, проте позовна заява не містить вимог до зазначеного відповідач, а вказана квартира НОМЕР_2 не є предметом позову.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, ОСОБА_1 просить накласти арешт на квартиру НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 , при цьому в мотивувальній частині заяви зазначено, що відповідач ОСОБА_4 вправі розпорядитись квартирою НОМЕР_2 шляхом подальшого відчуження добросовісному набувачу. Разом з тим, предметом позову у цій справі є квартира АДРЕСА_3 , що зареєстрована за ОСОБА_3 , при цьому заявником в апеляційній скарзі не спростовано та не виправлено зазначену у заяві інформацію.
У вирішенні питання про забезпечення позову апеляційний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання в майбутньому рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 не є учасником справи, а квартира НОМЕР_2 не є предметом позову, для запобігання порушенню прав осіб, які не є учасниками справи, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволені заяви про забезпечення позову.
Посилання апелянта на те, що в прохальній частині заяви про забезпечення позову, ним вірно зазначено відповідача та номер квартири, яка є предметом спору, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки невідповідність мотивувальної та прохальної частин заяви не дає суду підстав для прийняття обґрунтованого і правильного рішення за поданою заявою.
Таким чином доводи, наведені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду з їх оцінкою, а тому, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував обставини справи, дав об'єктивну оцінку зібраним і дослідженим в судових засіданнях доказам та обґрунтовано дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні забезпечення позову.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 07 травня 2021 року про відмову у забезпеченні позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Столиця», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича про визнання недійсним правочину, припинення права власності, скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування державної реєстрації права власності залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений 22 жовтня 2021 року.
Суддя-доповідач В.А. Нежура
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська