Справа № 349/961/21
Провадження № 33/4808/556/21
Категорія ст.130 ч.1 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Могила Р. Г.
Суддя-доповідач Васильєв
01 листопада 2021 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П.,
за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Окуневича М.В.
розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до відповідальності, ОСОБА_2 на постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 03 серпня 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто судовий збір в розмірі 454 грн.,-
Судом першої інстанції встановлено, що 23 червня 2021 року о 22 год. 27 хв. по вул. Шевченка с. Кліщівна ОСОБА_1 керував транспортним засобом - трактор моделі «Т-25» номерний знак НОМЕР_1 із ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: порушення координації рухів, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився,чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.
Не погодившись з вказаним рішенням суду особа, яка притягається до відповідальності, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Апелянт зазначає, що суд безпідставно розглянув справу за його відсутності, а постанову суду отримав 10.08.2021 року рекомендованим листом, що підтверджується інформацією про вручення на офіційному сайті Укрпошти.
Вважає, що судом надано невірну правову оцінку обставинам справи, рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що привело до безпідставного його притягнення до відповідальності, а зміст постанови суду не відповідає вимогам закону.
ОСОБА_1 вказує на те, що матеріали справи не містять відомості щодо своєчасного його повідомлення про розгляд справи в суді, а розгляд справи в суді 03.08.2021 року без його участі та участі його захисника є порушенням його права на захист.
Окрім того, апелянт зазначає, що судом не надано належної оцінки доказам, які містяться у справі та неповністю досліджено всі обставини, що мають значення для вирішення справи та прийняття законного рішення.
Вказує на те, що в матеріалах справи відсутні докази його відмови від проходження огляду на визначення стану сп'яніння, а наявні докази суперечать іншим про його відмову від проходження огляду.
Оформлення працівником поліції матеріалів справи не відповідають чіткій послідовності та зібрані з порушенням норм законодавства та не доводять його вини.
Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог закону, оскільки в ньому зазначено про керування ним транспортним засобом за адресою по АДРЕСА_2 , що є адресою його проживання, за даною адресою він не міг керувати транспортним засобом.
Також, протоколі зазначено, що особу встановлено на підставі посвідчення водія, що також не відповідає дійсності, оскільки на нього було складено постанову про адміністративне правопорушення за керування транспортним засобом без посвідчення водія, що слідує також і з відеозаписів долучених до матеріалів справи.
Апелянт вказує на те, що з протоколу не зрозуміло хто відмовився від проходження огляду, чи відмовився у встановленому законом порядку чи від іншого якогось порядку, на якому саме місці. Також не вказано чи пропонувався огляд в найближчому закладі охорони здоров'я для проведення відповідного огляду.
За наведених обставин апелянт просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в його діях складу правопорушення.
В судове засідання апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, хоча в установленому законом порядку повідомлявся про розгляд апеляційної скарги, не подав клопотання про відкладення розгляду справи та не підтвердив поважність причин щодо неможливості явки в судове засідання апеляційної інстанції.
Зі змісту доводів захисника адвоката Окуневича М.В. вбачається, що ОСОБА_1 знає про розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, однак повністю довіряє йому представництво своїх інтересів в суді та не заперечує проти розгляду апеляційної скарги за його відсутності.
Апеляційний суд, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 знає про наявність відповідного провадження за його апеляційною скаргою в суді апеляційної інстанції, неодноразово повідомлявся про розгляд апеляційної скарги в установленому законом порядку та жодного разу не з'явився до суду, не подав клопотання про відкладення розгляду справи та не повідомив про бажання приймати участь у судовому засіданні, враховуючи що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов'язковою під час розгляду справи в апеляційній інстанції, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 .
В судовому засіданні апеляційної інстанції захисник адвокат Окуневич М.В. повністю підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, просив скасувати постанову суду та закрити провадження на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення в межах доводів апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Апеляційний суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що судова практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що адміністративне правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, визнається кримінальним правопорушенням у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа "Гурепка проти України")
При цьому, позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом як кримінально-правова санкція, оскільки «“право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності.»
Визнання кримінально-правового змісту справи свідчить про те, що особа, яка притягається до відповідальності за вчинення такого правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення.
Зокрема, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право на участь у судовому засіданні, право на захист своїх інтересів за допомогою професійного захисника, право на надання доказів та пояснень щодо висунутого обвинувачення, оскарження судових рішень.
В своїх апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно розглянув справу без його участі, матеріали справи не містять даних про належне повідомлення його про розгляд справи у відповідності до вимог закону, чим порушив його право на захист.
Перевіряючи вищевказані доводи апеляційної скарги, апеляційний суд звертає увагу на те, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у розгляді справи є беззаперечним і випливає з вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що право на участь в судовому засіданні суду першої інстанції особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, встановлено ст.268 КУпАП, відповідно до якої, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи наведене, перевіряючи вищевказані доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить із сукупності обставин, які свідчать про наявність у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності об'єктивної реальної можливості бути присутнім у суді під час розгляду справи та організувати ефективний захист своїх інтересів, які свідчать про прийняття судом першої інстанції необхідних заходів щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про розгляд справи та враховує характер процесуальної поведінки вищевказаної особи протягом розгляду справи у суді.
Апеляційний суд вважає, що саме такий підхід зможе забезпечити рівновагу між інтересами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та необхідністю підтримання ефективності системи судочинства.
Перевіряючи вищевказані доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , апеляційний суд звертає увагу на те, що справа про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 поступила до суду 02.07.2021 року (а.с.11), розгляд якої було призначено на 15.07.2021 року, про що ОСОБА_1 було завчасно та належним чином повідомлено (а.с.12).
В судове засідання на 15.07.2021 року ОСОБА_1 не з'явився, розгляд якої було повторно призначено на 03.08.2021 року, про що судом завчасно та належним чином повідомлено правопорушника.
21.07.2021 року Рогатинським районним судом було зареєстровано заяву адвоката Окуневича М.В. про надання матеріалів справи для ознайомлення та долучив копію договору №56/21 від 21.07.2021 року про надання правничої допомоги та свідоцтва на заняття адвокатською діяльністю (а.с.14-17).
В матеріалах справи наявна розписка захисника ОСОБА_1 адвоката Окуневича М.В. про його ознайомлення про розгляд справи на 08.15 год. 003.08.2021 року, про що свідчить власноручний підпис адвоката (а.с.18).
Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення ОСОБА_1 поштового відправлення суду, яке ним отримано 20.07.2021 року, про що свідчить його власноручний підпис у вказаному рекомендованому повідомленні (а.с.19).
Судом в постанові суду зазначено, що в судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки. Захисник Окуневич М.В., який був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав.
При таких обставинах суд розцінив неявку ОСОБА_1 в судове засідання на 03.08.2021 року як неявку без поважних причин та прийшов до висновку про можливість розгляду справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Апеляційний суд вважає, що вищевказані обставини та процесуальна поведінка особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 протягом розгляду справи в суді першої інстанції дозволили суду прийти до обґрунтованого висновку про можливість розгляду справи без його участі.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що процесуальна поведінка ОСОБА_1 з моменту складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП від 23.06.2021 року та протягом строку перебування справи на розгляді у суді першої інстанції свідчить про те, що він та його захисник завчасно та належним чином були повідомлені про розгляд справи 03.08.2021 року в Рогатинському районному суді, однак в судове засідання не прибули, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подано.
В той же час апеляційний суд враховує, що під час судового розгляду судом першої інстанції у повному обсязі були досліджені матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, наявні по справі письмові докази та відеозаписи з відео реєстратора поліцейського.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що ЄСПЛ неодноразово зазначав, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. («Пономарьов проти України»)
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що розгляд справи судом першої інстанції за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не порушував права ОСОБА_1 на організацію ефективного захисту його інтересів і не може бути правовою підставою для скасування судового рішення та ухвалення іншого судового рішення аналогічного за своїм змістом.
Так, діючий КУпАП не містить визначення правових підстав для скасування судового рішення суду першої інстанції у зв'язку з чим при вирішанні цього питання необхідно виходити із загальних принципів здійснення судочинства.
Апеляційний суд вважає, що судове рішення суду першої інстанції підлягає обов'язковому скасуванню у тому, випадку, коли за наявності підстав для закриття судом провадження його не було закрито або ухвалено незаконним складом суду.
Зокрема, підлягає обов'язковому скасуванню судове рішення у тому разі, коли вину обвинуваченого не доведено сукупністю належних та допустимих доказів по справі, коли відсутня подія правопорушення або коли в діях особи, яка притягається до відповідальності відсутній склад відповідного правопорушення.
Так, враховуючи, що в своїх доводах ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції прийшов до безпідставного висновку про доведеність його вини у вчиненні правопорушення, оскільки в діях відсутній склад правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення не містить даних керування ним транспортним засобом за вказаною адресою в протоколі та не містять даних його відмови від проходження огляду у відповідності до вимог закону, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне перевірити вищевказані доводи.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема: даними з протоколу серія ДПР18 №233760 від 23 червня 2021 року, рапортом помічника оперативного чергового відділення поліції №4 (м.Рогатин) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області Дзери В.М. від 23 червня 2021 року, рапортом поліцейського СРПП відділення поліції №4 (м.Рогатин) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області Торбин В.В. від 24 червня 2021 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 23 червня 2021 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 23 червня 2021 року, відеозаписами із нагрудної камери працівника поліції.
Зокрема, судом в постанові суду зазначено, що з протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР18 №233760 від 23 червня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом 23 червня 2021 року о 22 год. 27 хв. в с. Кліщівна з ознаками алкогольного сп'яніння та від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан сп'яніння відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.
Окрім того, судом в мотивувальній частині постанови суду вказано на те, що з дослідженого відеозапису з нагрудної камери поліцейського встановлено, що ОСОБА_1 було роз'яснено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та наслідки його відмови.
Вищевказані докази були повторно у повному обсязі досліджені в суді апеляційної інстанції разом із відеозаписами із нагрудних відеореєстраторів працівників поліції.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини адміністративних правопорушень, належним чином мотивував свої висновки щодо доведеності вини ОСОБА_1 та призначив йому справедливе стягнення в розмірі, який встановлено санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, яке відповідає особі правопорушника та характеру вчиненого правопорушення.
Постанова суду відповідає вимогам ст.283 КУпАП, і містить опис обставин, встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідність за дані правопорушення та прийняте по справі рішення.
Перевіряючи доводи ОСОБА_1 та його захисника адвоката Окуневича М.В., апеляційний суд звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів.
Статтею 254 КУпАП передбачено, що у випадку виявлення адміністративного правопорушення, складається протокол про адміністративне правопорушення, який є основним процесуальним документом і єдиною підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПРП18 №233760 від 23.06.2021 року водій ОСОБА_1 23 червня 2021 року о 22 год. 27 хв. по вул. Шевченка с. Кліщівна керував транспортним засобом - трактор моделі «Т-25» номерний знак НОМЕР_1 із ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: порушення координації рухів, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився на місці зупинки,чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - поліцейським СРПП ВП №4 м. Рогатин сержантом поліції Горбин В.В., з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП, протокол та підписаний уповноваженою особою, та особою, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 .
Особу правопорушника встановлено на підставі посвідчення тракториста НОМЕР_2 виданого 13.12.1994 року.
ОСОБА_1 було роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП та повідомлено про розгляд справи у Рогатинському суді, про що свідчить його власноручний підпис.
Зазначено, що до протоколу додається матеріали справи та відеофіксація.
В протоколі зазначено, що правопорушник відмовився від надання пояснень.
Поліцейським зазначено, що посвідчення водія не вилучалось та тимчасовий дозвіл на керування транспортним засобом ОСОБА_1 не видавався.
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення підписаний особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Так, враховуючи, що в своїх доводах ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції прийшов до безпідставного висновку про доведеність його вини у вчиненні правопорушення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення містить дані, які не відповідають обставинам справи та виправлення, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне перевірити вищевказані доводи.
Перевіряючи доводи особи, яка притягається до відповідальності, ОСОБА_1 щодо його невинуватості у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП , апеляційний суд, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що під час їх складання ОСОБА_1 відмовився від дачі пояснень
Апеляційний суд звертає увагу на те, що право відмовитись давати свідчення щодо себе, закріплене ст.63 Конституції України, є важливою гарантією захисту від незаконного тиску на особу з метою змусити її своїми показаннями створити підставу для притягнення її до відповідальності. Дотримання права не свідчити проти себе є складовою реалізації права особи на справедливий і публічний розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Проте заборона притягнення до відповідальності особи на підставі її відмови давати пояснення не свідчить про неможливість використання у доказуванні факту мовчання особи в ситуаціях, які чітко вимагають необхідність надання таких пояснень.
Зокрема, відповідно до практики розгляду справ Європейським судом з прав людини право на мовчання та право не давати свідчення проти себе не є абсолютними правами «не можна сказати, що рішення обвинуваченого мовчати впродовж усього кримінального провадження обов'язково не повинно мати наслідків, коли суд, що розглядає справу, намагатиметься оцінити докази проти нього. Питання, чи порушують статтю 6 негативні висновки, зроблені з мовчання обвинуваченого, має вирішуватися у світлі всіх обставин справи»
Право особи не давати пояснення не повинно перешкоджати «тому, щоб мовчання обвинуваченого в ситуаціях, які чітко вимагають його пояснення, бралося до уваги при оцінюванні переконливості доказів наведених обвинуваченням (справа «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства»):
Апеляційний суд вважає, що гарантії щодо реалізації права не свідчити проти себе не позбавляють суд можливості враховувати відмову особи, яка обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення від дачі показань, за умови доведеності її вини поза розумним сумнівом на підставі сукупності доказів, досліджених судом.
Апеляційний суд вважає, що обставини за яких стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, вимагали від нього надати детальні та змістовні пояснення стосовно висунутого обвинувачення.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що суть обвинувачення полягає в тому, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП звинувачується у відмові від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння та порушенні вимог ст.2.5 Правил дорожнього руху України.
Твердження ОСОБА_1 , що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог закону, не відповідають дійсності, а доводи про те, що в протоколі безпідставно зазначено, що його особу встановлено на підставі посвідчення водія не свідчать про неправильність висновків суду щодо встановлення особу правопорушника.
Сукупність досліджених судом доказів свідчить про те, що процесуальна поведінка ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення свідчила про те, що він не бажав використовувати надані йому права з метою ефективного захисту своїх інтересів та намагався своїми діями ускладнити працівникам поліції виконання покладених на них обов'язків.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції.
Судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав відеозаписи належним та допустимим доказом, оскільки вони отриманий у встановленому законом порядку та дозволяє повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що вищевказані відеозаписи було зроблено з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Зокрема, зі змісту відеозапису з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції вбачається, що водія ОСОБА_1 було зупинено під час керування транспортним засобом - трактором, який і не заперечував факт керування ним транспортним засобом. Відеозаписи містять дані того, що працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про причини зупинки транспортного засобу під його керуванням, а саме за керування транспортним засобом в темну пору доби без ввімкнення необхідних світлових габаритних вогнів, в транспортному засобі - тракторі перебував на місці водія ОСОБА_1 , який не надав для перевірки посвідчення водія, вказавши про те, що забув їх вдома.
В ході спілкування із водієм ОСОБА_1 у працівника поліції виникла підозра, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння та запропонував пройти огляд на визначення стану сп'яніння, на що водій відмовився.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що на відеозаписах з нагрудних камер працівників поліції зафіксовано неодноразові пропозиції працівників поліції ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер та в медичному закладі, на що останній неодноразово відмовлявся. Працівниками поліції неодноразово роз'яснювалось ОСОБА_1 про наслідки його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння
Таким чином, на відеозаписі зафіксовано, що на неодноразові пропозиції працівниками поліції водієві пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу або у медичному закладі, ОСОБА_1 категорично відмовився.
Працівником поліції ОСОБА_1 були роз'яснені наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та повідомлено, що у разі відмови від проходження такого огляду стосовно водія буде складено протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності саме за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Відеозаписи містять інформацію про те, що працівниками поліції було повідомлено причини зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а саме за порушення ПДР України, на що останній не заперечував і саме як водій ОСОБА_1 в черговий раз відмовився від проходження огляду на визначення стану сп'яніння за допомогою приладу Драгер та в медичному закладі.
На відеозаписі зафіксовано як ОСОБА_1 неодноразово особисто зазначив, що 2 години до зупинки трактора працівниками поліції він вживав пиво, пропонував заплати штраф на місці, бажав загнати трактор додому, на що працівник поліції повідомив, що ОСОБА_1 відсторонений від керування транспортним засобом, а тому в подальшому він не може здійснювати керування трактором.
Так, зафіксовані відеозаписом обставини, які були здійснені поліцейським за допомогою нагрудного відео реєстратора, безумовно стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об'єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Досліджений судом відеозапис має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі.
Зокрема, зі змісту відеозапису вбачається, що причиною зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 стало те, що він, керував транспортним засобом - трактором з порушенням вимог ПДР, а саме без включення в темну пору доби світлових габаритних вогнів автомобіля.
Зі змісту відеозапису з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції вбачається, що саме водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Таким чином, із відеозапису відео реєстратора з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що водію ОСОБА_1 було роз'яснено його права та обов'язки у відповідності до вимог закону, запропоновано пройти огляд на визначення стану сп'яніння сертифікованим приладом Драгер та в медичному закладі, після чого водій ОСОБА_1 в категоричній формі відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціально технічного приладу Драгер та в медичному закладі на відповідні неодноразові пропозицій працівника поліції. Працівником поліції Відоцького А.М. було повідомлено про складання матеріалів адміністративної справи за ч.1 ст.130 КУпАП, та постанови про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.126 КУпАП за керування транспортним засобом з порушенням ПДР України та без реєстраційних документів на транспортний засіб, роз'яснено зміст протоколу.
На відеозаписах зафіксовано підписання ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та отримання його копії, а також зафіксовано відмову від підписання та отримання копії постанови серії БАБ № 970578 від 23.06.2021 року за ч.1 ст. 126 КУпАП.
Вказаний відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку ОСОБА_1 при його відмові від проходження ним огляду на визначення стану сп'яніння за допомогою приладу Драгер та в медичному закладі.
Відповідно до матеріалів справи та відеозаписів з відеореєстраторів працівників поліції вбачається, що правовою підставою для пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння було саме виявлення працівником поліції наявних ознак алкогольного сп'яніння у водія ОСОБА_1 .
Відеозаписами зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення апелянта до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння.
Суд першої інстанції обґрунтовано визнав вищевказані відеозаписи належним та допустимими доказами, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення.
Зі змісту матеріалів справи та відеозаписів з відеореєстраторів працівників поліції вбачається, що правовою підставою для пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння було саме виявлення працівником поліції наявних ознак алкогольного сп'яніння у водія ОСОБА_1 .
Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку огляд у відповідності до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Разом з тим, зі змісту матеріалів справи та відеозаписів долучених до матеріалів справи вбачається, що підставою для зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 було те, що він керував транспортним засобом з порушенням ПДР України.
Зі змісту відеозапису з відеореєстраторів з нагрудних камер працівників поліції, які долучені до матеріалів справи вбачається, що поліцейським було вказано причину зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , з чим останній погодився та не заперечував щодо несправності трактора.
Відповідно до матеріалів справи та відеозаписів з відеореєстраторів працівників поліції вбачається, що правовою підставою для пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння було саме виявлення працівником поліції наявних ознак алкогольного сп'яніння у водія ОСОБА_1 .
Зокрема, зі змісту відеозапису з камери відео реєстратора патрульної машини вбачається, що транспортним засіб Т-25 - трактор, був зупинений працівниками поліції за порушення водієм ПДР України. В ході спілкування з водієм, яким був ОСОБА_1 , дані якого було із його слів, оскільки в останнього не було при собі документів на транспортний засіб для надання перевірки, в тому числі щодо місця його проживання та реєстрації.
На відеозаписах з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції вбачається, що водій ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним транспортним засобом, оскільки в транспортному засобі перебував тільки водій ОСОБА_1 , сторонніх осіб не було.
Зокрема, зі змісту відеозапису з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції вбачається, що ОСОБА_1 з'ясувавши у працівників поліції причини зупинки транспортного засобу, та не вказував що він не є водієм транспортного засобу, а його поведінка була спрямована на відмову від проходження огляду на визначення стану сп'яніння за допомогою приладу Драгер та в медичному закладі.
У відповідності до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 23.06.2021 року складеного о 22.40 год. у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук. Від проведення огляду га допомогою Алкотест Драгер 810 ОСОБА_1 відмовився (а.с.3).
В направленні на огляд водія ОСОБА_1 до КНМП «Рогатинська ЦРЛ» зазначено, що 23.06.2021 року о 22.53 год. ОСОБА_1 маючи ознаки сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя, відмовився від проходження огляду на визначення стану сп'яніння в медичному закладі. Зазначено, що ОСОБА_1 не доставлявся в медичний заклад у зв'язку із його відмовою.
У відповідності до рапорту помічника о/ч ВП №4 м. Рогатин Івано-Франківського РУ ГУНП в Івано-Франківській області Дзери В.М. (а.с.5), у чергову частину ВП №4 зі служби 102 надійшло повідомлення про те , що в с. Кліщівна Рогатинської МТГ водій на транспортному засобі Т-25 - трактор перебуває у стані сп'яніння, на протязі дня їздить селом. Виїздом на місце події ГРПП було зупинено вказаний транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння, на останнього складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та адміністративну постанову за ст.126 ч.1 КУпАП.
Згідно рапорту поліцейського СРПП ВП №4 м. Рогатин Івано-Франківського РУ ГУНП в Івано-Франківській області сержанта поліції В. Торбин (а.с.6), патрулюючи в м. Рогатин на планшетний пристрій «ІДЕЯ-9) прийшло повідомлення в якому вказано, що в с. Кліщівна Рогатинської ОТГ водій транспортного засобу - трактор керує ним у стані алкогольного сп'яніння. Прибувши на місце події по вул.. Шевченка в с. Кліщівна було зупинено транспортний засіб - трактор Т-25 д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 за порушення ПДР, а саме за керування транспортним засобом у якого не горіла ліва фара в темну пору доби. Під час перевірки документів водій не пред'явив реєстраційних документів на транспортний засіб, яким керував, за що на останнього було винесено адміністративне постанову серії БАБ №970578.
В рапорті зазначено, що під час спілкування із водієм було виявлені явні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка ході, невиразна вимова, тремтіння пальців рук. Водієві було запропоновано пройти огляд на визначення стану сп'яніння за допомогою приладу Драгер, на що останній відмовився, від проходження огляду в найближчому медичному закладі водій також відмовився. В рапорті зазначено, що огляд ОСОБА_1 проводився без свідків на підставі вимог ст.266 КУпАП. На водія ОСОБА_1 було складено постанову за ст.126 ч.1 КУпАП та протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
До матеріалів справи долучено копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №970578 від 23.06.2021 року (а.с.8), у відповідності до якої на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу за порушення вимог ст. 126 ч.1 КУпАП за те, що ОСОБА_1 в с. Кліщівна по вул.. Шевченка керуючи транспортним засобом Т-25 н.з. НОМЕР_1 , в якому не працювала ліва фара в режимі ближнього світла, а також не пред'явив реєстраційні документи на транспортний засіб, а також посвідчення тракториста машиніста.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що рапорти працівників поліції за своїм правовим змістом є службовими документами, якими поліцейські інформують т.в.о. заступника начальника з презентаційної діяльності ВП №4 м. Рогатин Івано-Франківського районного УП ГУНП в Івано-Франківській області про законність своїх дій.
Разом з тим, дані вищевказаних рапортів працівників поліції повністю узгоджуються з іншими матеріалами справи в частині послідовного дій працівників поліції, щодо оформлення ними протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 .
При вирішанні питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, апеляційний суд вважає, що обставини за яких було зупинено транспортний засіб під керування ОСОБА_1 , свідчать про те, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем, який відмовився від проходження огляду на визначення стану сп'яніння за допомогою приладу Драгер та в медичному закладі і саме на водія ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційний суд також звертає увагу на те, що у рішенні по справі "О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Апеляційний суд неодноразово наголошував на тому, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов'язки, які пов'язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
Апеляційний суд вважає, що правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що апелянт не погоджується із діями працівників поліції, оскільки вважає, що останні порушили встановлений законом порядок огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння. Вважає, що зібрані з порушенням норм законодавства докази не доводять його вини у вчиненні правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам КУпАП, а тому всі здобуті докази можна вважати неналежними та недопустимими доказами у справі.
Перевіряючи вищевказані доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, відповідно до вимог ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Таким чином, діючий закон дозволяє водію відмовитись від проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів і така відмова не утворює складу адміністративного правопорушення.
Однак, у цьому випадку водій транспортного засобу зобов'язаний пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в закладах охорони здоров'я.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до вказаного закону присутність двох свідків є обов'язковою тільки у тому разі, коли огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським без застосування технічних засобів відеозапису.
Апеляційний суд вважає, що працівниками поліції було правомірно та у відповідності до вимог КУпАП зафіксовано відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер та в медичному закладі.
Апеляційний суд звертає увагу, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного сп'янінням у встановленому законом порядку.
Факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу поліцейським або в медичному закладі встановлюється судом на підставі доказів, які досліджені та оцінені судом за внутрішнім переконанням.
Таким чином, з долучених до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписів з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції. вбачається, що ОСОБА_1 , будучи водієм транспортного засобу, на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного приладу Алкотест Драгер та в медичному закладі не погодився.
Суд першої інстанції обґрунтовано визнав вищевказані відеозаписи належним та допустимими доказами, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд неодноразово звертав увагу на те, що правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Пункт 1.3 ПДР України зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР України, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Діючий закон дозволяє водію відмовитись від проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів і така відмова не утворює складу адміністративного правопорушення.
Однак, у цьому випадку водій транспортного засобу зобов'язаний пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в закладах охорони здоров'я.
Таким чином, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд першої інстанції, враховуючи характер вчиненого правопорушення, призначив ОСОБА_1 стягнення, яке відповідає вимогам закону.
Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що санкція ч.1 ст.130 КУпАП не передбачає можливості призначення іншого менш суворого стягнення ніж було застосовано судом першої інстанції.
З огляду на наведене підстав для скасування постанови не вбачається.
Керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 03 серпня 2021 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду О.П. Васильєв