26 жовтня 2021 року м. Київ № 320/12022/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Повх І.С.,
за участю представників сторін:
від позивача - Волошинович О.П.,
від відповідача - Фесенко О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної податкової служби у Київській області
про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги ГУ ДПС у Київській області № Ф-1387-17-У від 04.09.2019 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 115823,95 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 31.08.2017 контролюючим органом прийнято рішення від 31.08.2018 № 0035731309 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, відповідно до якого позивачу донараховано 113734,70 грн. єдиного внеску на загальонообов'язкове державне соціальне страхування, яке скасовано рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 у справі 810/3717/17.
Крім того, позивач вказав, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 у справі № 320/3888/19 визнано протиправною та скасовано вимогу ГУ ДФС у Київській області від 10.06.2019 № Ф-1387-17 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 116 380,50.
Як зазначив позивач, 04.09.2019 Головним управлінням ДФС у Київській області згідно даних інформаційної системи органу доходів і зборів сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1387-17-У в сумі 112735,25 грн., яка оформлена з аналогічних підстав, що й вимога від 10.06.2019 № Ф-1387-17, яка була скасована судом.
Позивач стверджує, що вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1387-17-У від 04.09.2019 є протиправною та підлягає скасуванню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), - повернуто позивачеві.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивач оскаржив її до суду апеляційної інстанції.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2021 апеляційну скаргу адвоката Волошиновича Олега Петровича, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року - задовольнили.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - скасували, справу направили для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2021 відкрито провадження у справі № 320/12022/20 за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 10.08.2021.
Крім того, суд витребував від сторін докази по справі та запропонував відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідач у строк визначений судом своїм правом про надання письмового відзиву не скористався, будь-яких заяв чи клопотань по суті спору не надав.
Водночас, судом встановлено, що 27.10.2021 після проголошення судом вступної та резолютивної частини рішення суду, на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов Головного управління ДПС у Київській області.
Відповідно до приписів частини п'ятої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 14.07.2021 та копію позовної заяви була вручена представнику відповідача 28.07.2021 про що свідчить розписка на зворотньому аркуші супровідного листа від 14.07.2021.
Приписами частини першої - другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено що, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
З огляду на вручення представнику Головного управління ДПС у Київській області копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та позовної заяви 28.07.2021, у відповідача розпочався п'ятнадцятиденний термін на подання до суду відзиву на позовну заяву та доказів по справі з 29.07.2021.
Однак, у строк визначений судом відповідач не надав до суду відзиву на позов та витребуваних доказів, з огляду на що суд не приймає до уваги відзив на позовну заяву Головного управління ДПС у Київській області.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.08.2021 суд повторно витребував від відповідача докази по справі, зазначені в ухвалі суду про відкриття провадження та оголосив перерву до 28.09.2021.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду 28.09.2021 суд відклав розгляд справи на 26.10.2021.
В судове засідання, призначене у справі на 26.10.2021 з'явилися уповноважені представники сторін.
Присутній у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві, просив позов задовольнити. Зазначив, що вимога про сплату боргу (недоїмки) вже двічі скасовувалася у судовому порядку, однак податковий орган ігноруючи рішення у справах № 810/3717/17, № 320/3888/19 знову саму вимогу, тому просить визнати протиправною та скасувати вимогу.
Уповноважений представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.
У судовому засіданні 26.10.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частині рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що підтверджується відомостями паспорта громадянина України Серія НОМЕР_1 .
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є пенсіонером за віком та перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду, про що свідчить пенсійне посвідчення від 24.10.2007 Серія НОМЕР_2 .
Згідно відомостей наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.09.2021, ОСОБА_1 21.08.2008 зареєстровано в якості фізичної особи-підприємця Бородянською районною державною адміністрацією, про що внесено запис до реєстру за № 23310000000002885.
Згідно дати запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем, 30.05.2017 діяльність, як суб'єкта ФОП ОСОБА_1 припинено.
З'ясовуючи фактичні підстави виникнення в інтегрованій картці ФОП ОСОБА_1 заборгованості, на суму якої відповідачем сформовано спірну вимогу, судом встановлено наступне.
Згідно наказу ГУ ДФС у Київській області, на підставі плану графіку на II квартал 2017 р., згідно п.20.1.4, п.20.1 ст.20, п.77.1-77.2 та п.77.4 ст.77 ПКУ , направлення на перевірку від 25.05.2017 р. №1230, працівниками податкового органу була проведена планова документальна виїзна перевірка позивачки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючи органи. Перевірка у ФОП ОСОБА_1 проводилась за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р., за наслідком чого складено акт №425/10-36-13-09/ НОМЕР_3 від 23.06.2017 р. Актом перевірки виявлено факт заниження чистого доходу ОСОБА_1 з якого відраховується ЄСВ за період 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р. на загальну суму 365488,65 грн., що призвело до заниження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з сум доходу від здійснення підприємницької діяльності на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7% та 22% у розмірі 113734,70 грн.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято рішення від 31.08.2017 р. № 0035731309 про донарахування позивачу єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 113734,70 грн., застосування штрафної санкції у розмірі 17333,30 грн., винесено податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки)113734,70 грн.
З донарахуванням відповідачем єдиного соціального внеску та прийнятим рішенням позивач не погодилась, оскарживши його у судовому порядку.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 у справі № 810/3717/17 визнано незаконним та скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 31.08.2018 р. № 0035731309, встановлено, що Акт про результати планової документальної виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства № 425/10-36-13-09/ НОМЕР_3 від 23.06.2017 року складено контролюючим органом з порушенням Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків-юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 р. №727.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 у справі 810/3717/17 залишено без змін.
Як встановлено судом, 10.06.2019 Головним управлінням ДФС у Київській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.06.2019 у сумі 116380,50 грн.
Позивач не погоджуючись з вказаною вимогою про сплату боргу (недоїмки) звернувся до суду з позовом щодо її оскарження.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 у справі № 320/3888/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату богу (недоїмки) адміністративний позов - задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 10.06.2019 № Ф-1387-17 про сплату боргу (недоїмки).
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - повернуто особі, яка її подала.
Під час розгляду даної справи судом було встановлено, що 04.09.2019 Головним управлінням ДПС у Київській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.09.2019 № Ф-1387-17-У, у якій відображено наявність станом на 31 серпня 2019 року у ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені в розмірі 115 823,95 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 112735,25 грн., штраф 2230,70 грн. та пеня 858,00 грн.
Не погоджуючись з вказаною вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 04.09.2019, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
Відповідно до статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є: фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Частиною 2 статті 25 Закону № 2464-VI передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Згідно з частиною 3 статі 25 Закону № 2464-VI суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Відповідно до частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
Відповідно до п.86.1 ст.86 ПКУ результати документальних перевірок оформлюються актом (у разі встановлення порушень під час перевірки) або довідкою (у разі відсутності порушень). Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Наказом Мінфіну від 21.07.2017 р. (реєстрація в Мін'юсті 18.08.2017) були внесені зміни до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Мінфіну від 20.08.2015 р. №727. Зокрема було відкориговано вимоги до оформлення документальних перевірок та змісту акта (довідки) документальної перевірки.
За вимогами Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;
викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;
у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;
у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;
у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;
у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки.
Аналіз наведених вимог чинного законодавства дає підстави для висновку, що підставою для направлення платникові ЄСВ вимоги про сплату боргу (недоїмики) є наявність у суб'єкта господарювання узгоджених грошових зобов'язань з єдиного внеску, не сплачених до бюджету у встановлений законом строк.
З'ясовуючи фактичні підстави виникнення в інтегрованій картці ФОП ОСОБА_1 заборгованості, на суму якої відповідачем сформовано спірну вимогу, в ході судового розгляду справи судом встановлено, що заборгованість, на суму якої контролюючим органом сформовано спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки), виникла на підставі висновків Акту про результати планової документальної виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства №425/10-36-13-09/ НОМЕР_3 від 23.06.2017 року.
Так, згідно наказу ГУ ДФС у Київській області, на підставі плану графіку на II квартал 2017 р., згідно п.20.1.4, п.20.1 ст.20, п.77.1-77.2 та п.77.4 ст.77 ПКУ , направлення на перевірку від 25.05.2017 р. №1230, працівниками податкового органу була проведена планова документальна виїзна перевірка позивачки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючи органи. Перевірка у ФОП ОСОБА_1 проводилась за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р., за наслідком чого складено акт №425/10-36-13-09/ НОМЕР_3 від 23.06.2017 р. Актом перевірки виявлено факт заниження чистого доходу ОСОБА_1 з якого відраховується ЄСВ за період 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р. на загальну суму 365488,65 грн., що призвело до заниження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з сум доходу від здійснення підприємницької діяльності на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7% та 22% у розмірі 113734,70 грн.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято рішення від 31.08.2017 р. № 0035731309 про донарахування позивачу єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 113734,70 грн., застосування штрафної санкції у розмірі 17333,30 грн., винесено податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки)113734,70 грн.
З донарахуванням відповідачем єдиного соціального внеску та прийнятим рішенням позивач не погодилась, оскарживши його у судовому порядку.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 у справі 810/3717/17 визнано незаконним та скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 31.08.2018 р. №0035731309, встановлено, що Акт про результати планової документальної виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства №425/10-36-13-09/ НОМЕР_3 від 23.06.2017 року складено контролюючим органом з порушенням Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків-юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 р. №727.
Згідно висновків, викладених в рішенні Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 у справі № 810/3717/17: «…Як вбачається із наданого суду акту перевірки необхідні для встановлення виявленого відповідачем порушення податкового законодавства факти, дані, відомості та документи у ньому відсутні, а власне мотивувальна частина акту не відповідає вимогам Порядку. При цьому суд зауважує, що цифрові значення сум заниження та дані податкових звітів позивачки містять суттєві розбіжності усунути які, з урахуванням незазначення податковим органом первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, у судовому засіданні не виявилось можливим, приймаючи до уваги пасивність поведінки представника відповідача у доведенні правомірності прийнятого рішення.».
Додатково суд зазначив, що «… Не розуміючи на підставі яких даних податковим органом зроблено висновок про заниження валового доходу, чистого прибутку та порядку формування суми встановлених розбіжностей ЄСВ, на наявних помилок у податковій звітності позивачки, у суду відсутня можливість самостійно визначити правильність сплаченого ОСОБА_1 розміру єдиного соціального внеску за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р., а тому суд вважає за необхідне рішення відповідача, яке було прийняте на підставі неперевірених та непідтверджених даних, скасувати.».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 у справі № 810/3717/17 залишено без змін.
Відповідно до приписів частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 у справі № 320/3888/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату богу (недоїмки) адміністративний позов - задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 10.06.2019 № Ф-1387-17 про сплату боргу (недоїмки).
Згідно висновків суду, викладених в рішенні від 26.11.2019 у справі № 320/3888/19 «…У даному випадку судом встановлено, що заборгованість, на суму якої контролюючим органом сформовано спірне рішення, виникла підставі висновків Акту про результати планової документальної виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства №425/10-36-13-09/ НОМЕР_3 від 23.06.2017 року.
Отже фактично заборгованість у позивача виникла внаслідок ігнорування відповідачем судового рішення, оскільки заборгованість з ЄСВ, що почала обліковуватись в інтегрованій картці з 01.01.2014, а також сама вимога Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 10.06.2019 № Ф-1387-17 про сплату боргу (недоїмки) облікується в інтегрованій картці на підставі поновлення донарахованого ЄСВ за актами минулих років враховуючи Вимогу від 18.07.2017 №Ф-0005361309 на загальну суму 113734,70 грн., а також штрафні санкції на загальну суму 2230,70 та пеню у розмірі 1414,55 грн., які сформувались за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, що були включені до вимоги про сплату недоїмки від 10.06.2019 №Ф-1387-17, які в свою чергу винесені на підставі Акту про результати планової документальної виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства №425/10-36-13-09/ НОМЕР_3 від 23.06.2017 року, що не заперечується відповідачем у відзиві на адміністративний позов.
Із наданого суду Акта про результати планової документальної виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства №425/10-36-13-09/ НОМЕР_3 від 23.06.2017 року, на підставі якого поновлено донараховане ЄСВ за актами минулих років враховуючи Вимогу від 18.07.2017 №Ф-0005361309 на загальну суму 113734,70 грн. а також штрафні санкції на загальну суму 2230,70 та пеню у розмірі 1414,55 грн., які сформувались за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, що були включені до вимоги про сплату недоїмки від 10.06.2019 №Ф-1387-17 необхідні для встановлення виявленого відповідачем порушення податкового законодавства факти, дані, відомості та документи у ньому відсутні, а власне мотивувальна частина акту не відповідає вимогам Порядку.».
Також судом зазначено про те, що «…що суб'єктом владних повноважень, не доведено факту вчинення ФОП ОСОБА_1 порушення, за яке її було притягнуто до відповідальності.
Дії Головного управління ДФС у Київській області щодо поновлення донарахованого ЄСВ, яке нараховано на підставі виявлених порушень, зазначених в Акті про результати планової документальної виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства №425/10-36-13-09/ НОМЕР_3 від 23.06.2017 року суд вважає такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України.».
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - повернуто особі, яка її подала.
Таким чином судом встановлено, що контролюючим органом після прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.06.2019 № Ф-1387-17 було винесено ідентичну вимогу від 04.09.2019 №Ф-1387-17.
Слід зазначити, що контролюючим органом не було надано жодних належних і допустимих у розмінні ст.ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України доказів, які б підтверджували наявність у позивача боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску.
Водночас, як було встановлено судовим рішенням у справі № 320/3888/19 від 26.11.2019 «… Дії Головного управління ДФС у Київській області щодо поновлення донарахованого ЄСВ, яке нараховано на підставі виявлених порушень, зазначених в Акті про результати планової документальної виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства №425/10-36-13-09/ НОМЕР_3 від 23.06.2017 року суд вважає такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України.».
З огляду на встановлені судовим рішенням у адміністративній справі № 320/3888/19 преюдиційні обставини, зокрема щодо неправомірного поновлення донарахованого ЄСВ, яке нараховане за результатами проведеної перевірки (згідно висновків акта перевірки №425/10-36-13-09/ НОМЕР_3 від 23.06.2017) є неправомірним, необґрунтованим та таким що суперечить податковому законодавству.
Так, податковим законодавством презюмується правомірність рішень, дій та бездіяльності платника податків (ст. 4 ПК України).
Зазначене в сукупності обумовлює покладення обов'язку доказування в податкових спорах на податковий орган, який у відповідності до принципу офіційного з'ясування обставин справи повинен доводити в суді обставини, що стали підставою для нарахування платнику податків спірних податкових зобов'язань, та правомірність прийняття свого рішення.
Системний аналіз вказаних норм та наявних у матеріалах справи доказів свідчить, що правові підстави для прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.09.2019 № Ф-1387-17-У про сплату боргу (недоїмки) у відповідача відсутні.
Разом з тим, суд зазначає, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2021 було витребувано від відповідача: належним чином засвідчені копії документів на підставі яких було прийнято оспорювану вимогу про сплату боргу (недоїмки); письмові пояснення з докази на їх підтвердження щодо періодів згідно яких нараховано єдиний соціальний внесок, штраф, пеню у вимозі про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1387-17-У від 04.09.2019.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частини друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Водночас відповідач витребуваних судом доказів не надав, про причин неможливості їх надати суд не повідомив.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача не надав, при цьому саме відповідач без жодних правових підстав створив передумови для виникнення у позивача заборгованості однак не довів наявності підстав для винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.09.2019 №Ф-1387-17-У.
За таких обставин, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Отже, спірна вимога від 04.09.2019 № Ф-1387-17-У про сплату боргу (недоїмки) є протиправною та підлягає скасуванню.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач під час звернення до суду сплатив судовий збір у розмірі 1158,24 грн., що підтверджується відомостями квитанції від 16.11.2020, з огляду на що сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню у повному обсязі рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Київській області № Ф-1387-17-У від 04.09.2019 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 115823,95 грн.
3. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а) суму судового збору у розмірі 1158 (одна тисяча сто п'ятдесят вісім) грн. 24 коп. на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 01.11.21.