про відмову в задоволенні клопотання
29 жовтня 2021 року ЛуцькСправа № 140/5857/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мачульського В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника Головного управління ДПС у Волинській області про розгляд справи з викликом сторін в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області, Державної податкової служби України про стягнення ненарахованої та неотриманої різниці втраченого заробітку та оплати вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_2 , позивач) звернувся із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач), в якому просить:
- стягнути з Головного управління Державної податкової служби України у Волинській області на користь позивача ненараховану та неотриману різницю заробітної плати, незаконно звільненого працівника, у зв'язку зі зростанням посадового окладу, за період з 17 березня 2015 року по 21 грудня 2020 року в розмірі 353 627,90 грн.
- стягнути з Головного управління Державної податкової служби України у Волинській області на користь позивача оплату вимушеного прогулу за час затримки виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 року у справі №803/806/15-а про поновлення на роботі за період з 22.12.2020 року по 05.04.2021 року в сумі 40 075,24 грн., по 564,44 грн. за кожен робочий день затримки виконання рішення суду.
- стягнути з Головного управління Державної податкової служби України у Волинській області на користь позивача витрати на правову допомогу у зв'язку із розглядом даної справи в сумі 10 000,00 грн.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 року прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та на підставі частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, суддею одноособово (а.с.63).
06.07.2021 на адресу суду від представника Головного управління ДПС у Волинській області надійшов відзив на позовну заяву, у додатках якого, наявне клопотання про розгляд справи з викликом сторін.
Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Розгляд вказаного клопотання за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.
Клопотання представника відповідача задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно із частиною другою статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
За приписами частини частин п'ятої, сьомої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. При цьому клопотання за формою та змістом повинно відповідати вимогам частини першої статті 167 КАС України.
Відповідно до частини сьомої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд зазначає, що клопотання не містить належних підстав, тобто, у ньому не вказано, які саме обставини (зокрема, складність справи, її значення для сторін, обсяг та характер доказів тощо) зумовлюють необхідність проведення судового засідання та що об'єктивно перешкоджає розглянути цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із частиною дев'ятою статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Зазначені положення кореспондуються з приписам статті 162 КАС України, відповідно до яких, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову; відзив, зокрема, повинен містити заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права та перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду; до відзиву додаються: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
З наведеного слідує, що пояснення сторін, надані в ході судових засідань не є доказами в розумінні приписів статті 72 КАС України, в той час як судом рішення приймається на підставі тих доказів, з якими ознайомлені усі учасники справи та відносно яких, у разі сумнівів в їх достовірності, необхідності уточнення будь-яких даних, сторони мають право подати письмові заяви по суті справи.
Крім того, Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Відтак, на думку суду, оскільки дана справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, тому відсутні підстави для розгляду цієї справи в судовому засіданні, у зв'язку із чим у задоволенні клопотання про розгляд справи з викликом сторін слід відмовити.
Керуючись статтями 12, 77, 79, 248, 256, 262, 295 КАС України, суд
В задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Волинській області про розгляд справи з викликом сторін відмовити.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський