Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
22 жовтня 2021 року № 520/7203/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бабаєва А.І.
за участі
секретаря судового засідання Муравської І.Ю.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради Шишацької В.С.,
представника відповідача Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради Фісенка Г.Г.,
представник відповідача Харківської обласної державної адміністрації Подобайло Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради, Харківської обласної державної адміністрації, Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради, Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому з урахуванням уточнень просив суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради про зупинення з 01.01.2021 року всіх компенсаційних виплат та пільг, які виплачуються ОСОБА_1 згідно з Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України, оформлене протоколом № 18 від 18.12.2020 року в частині відмови у підтвердженні ОСОБА_1 , статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
- зобов'язати Департамент соціального захисту населення Харківської обласної адміністрації замінити належне ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС на посвідчення нового зразку відповідно до пункті 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. № 551 “Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян”;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради провести всі призупинені компенсаційних виплати та надати пільги з 01.01.2021 року, які ОСОБА_1 раніш виплачувались згідно з Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;
- стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди в розмірі 10000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради про зупинення з 01.01.2021 року всіх компенсаційних виплат та пільг, які виплачуються ОСОБА_1 згідно з Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України, оформлене протоколом № 18 від 18.12.2020 року в частині відмови у підтвердженні ОСОБА_1 , статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, на думку позивача, є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2021 року замінено відповідача Департамент соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради, Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди на Харківську обласну державну адміністрацію (61002, м. Харків, вул. Сумська, 64, ЄДРПОУ 23912956).
Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради надало до суду відзив на позовну заяву, в якому просило відмовити в задоволенні позовних вимог.
Харківська обласна державна адміністрація надала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог.
Міністерство соціальної політики України надало до суду відзив на позовну заяву, в якому просило відмовити в задоволенні позовних вимог.
Третя особа правом на подання пояснень по справі не скористалось.
В судове засідання позивач прибув, позовну заяву підтримав та просив її задовольнити.
В судове засідання представник Харківської обласної державної адміністрації прибув, проти позовної заяви заперечував та просив відмовити в її задоволенні.
В судове засідання представники Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради прибули, проти позовної заяви заперечували та просили відмовити в її задоволенні.
В судове засідання представник Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
В судове засідання представник Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника Харківської обласної державної адміністрації та представників Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що експертним висновком від 16.05.1996 року № 7220 Регіональної експертної ради по встановленню причинного зв'язку захворювання та інвалідності з виконанням робіт ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного характеру підтверджено, що захворювання позивача пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС
24.06.1996 ОСОБА_1 видано посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії НОМЕР_1 . В посвідченні зазначено, що воно безстрокове та діє на всій території України.
З 01.04.2001 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності безстроково у зв'язку з захворюванням пов'язаним з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою МСЕК серії МСЕ № 056397.
Відповідно до витягу з протоколу №18 Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України від 18.12.2020 року вирішено, що відсутні правові підстави для підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначеного Харківською обласною державною адміністрацією.
Рішенням Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради прийнято рішення, яким припинено виплату компенсаційних виплат ОСОБА_1 згідно ст. 20, 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв'язку з позбавленням його статусу (підстава: витяг з протоколу №18, від 18.12.2020 засідання комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС м. Київ, Міністерство соціальної політики України).
Позивач не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями звернувся до суду з даним позовом.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 № 796-ХІІ.
Відповідно до ст.ст. 10, 15 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі Закон) учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС вважаються громадяни, які, крім інших, були тимчасово направлені або відряджені у 1986-1987 роках для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи працівників державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.15 Закону №796-ХІІ, підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Постановою Кабінету Міністрів України про Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян № 551 від 11 липня 2018 р. затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян ( далі - Порядок).
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (далі - Постанова №551) затверджено нові зразки посвідчень, що видаються особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадянам, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружині (чоловіку) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть якого (якої) пов'язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, опікунам дітей (на час опікунства) померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов'язана з Чорнобильською катастрофою, згідно з додатками 1-14.
У пункті 7 зазначеної постанови зазначено, що Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям:
-забезпечити своєчасну видачу посвідчень і вкладок до них;
-утворити у місячний строк після набрання чинності цією постановою комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, та затвердити відповідне положення;
-провести до 1 січня 2022 р. заміну посвідчень у зв'язку із затвердженням нових зразків посвідчень:
- особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1);
- учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2 і 3) з числа громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт;
- особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), з числа постраждалих від радіаційного опромінення за інших обставин не з власної вини.
Постановою Кабінету Міністрів України про Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян № 551 від 11 липня 2018 р. затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян ( далі - Порядок).
Відповідно до зазначеного Порядку визначено процедуру видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та передбачає видачу посвідчень громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадянам, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Відповідно до п.2 Порядку визначено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадян, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружин (чоловіків) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, а також опікунам дітей (на час опікунства) померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, і надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Закон), іншими актами законодавства.
Відповідно до пункту 3 визначено, що особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, видаються посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році (категорія 1) серії А синього кольору.
Відповідно до пункту 11 визначено, що посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).
Посвідчення видаються:
1) учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - на підставі одного з таких документів:
- довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження, особового рахунка, табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження в зону відчуження з відміткою підприємства про прибуття та вибуття працівника, шляхових листів (за наявності), трудової книжки (у разі потреби);
- довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об'єкти або в населені пункти зони відчуження, у разі потреби - довідки командира військової частини, військового квитка, витягу з особової справи військовослужбовця, завіреного в установленому порядку;
2) особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з Чорнобильською катастрофою;
3) хворим на променеву хворобу внаслідок Чорнобильської катастрофи - на підставі висновку уповноваженої медичної комісії не нижче обласного рівня або спеціалізованої медичної установи Міноборони, МВС, СБУ, які мають відповідну ліцензію МОЗ (далі - експертні комісії), та акта за формою Н-1;
4) потерпілим від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особам, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) та особам, які постійно проживали в зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення, - на підставі довідки, виданої Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями (додатки 3 і 4);
5) особам, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 р. прожили в зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток 5);
6) особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися в зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток 6);
7) особам, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток 7);
8) дітям, потерпілим від Чорнобильської катастрофи, - на підставі довідки встановленого зразка (додатки 8-10);
9) громадянам інших держав та особам без громадянства, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі переїзду на постійне місце проживання в Україну - відповідно до законодавства.
У разі встановлення регіональними комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення цієї комісії підлягає вилученню уповноваженими органами.
Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний строк з дня надходження необхідних документів до уповноважених органів.
Під час заміни посвідчення з однієї категорії на іншу попереднє посвідчення підлягає вилученню уповноваженим органом для подальшого зберігання в особовій справі постраждалої особи.
Як встановлено матеріалами справи та не спростовано відповідачами, 24.06.1996 позивачу було видано посвідчення серії НОМЕР_1 (категорія 1), затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1992 року №501 без обмеження строку дії, відповідно до якого визначено статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. В посвідченні зазначено, що воно безстрокове та діє на всій території України.
Вказані докази є самостійною підставою для заміни (видачі) посвідчення відповідно до пункту 11 Порядку № 551 особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з Чорнобильською катастрофою, тобто стосуються безпосередньо позивача.
Розпорядженням голови обласної державної адміністрації 05.10.2018 №541, затверджено Положення про Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до пунктів 1, 3 зазначеного Положення, Комісія з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Комісія) є постійно діючим колегіальним органом, утвореним головою Харківської обласної державної адміністрації з метою додержання законодавства у сфері соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян.
Основними принципами діяльності Комісії є: законність; колегіальність; повнота розгляду підтверджуючих документів; обґрунтованість прийнятих рішень; незалежність членів Комісії при прийнятті рішень.
Відповідно до пункту 5, регіональна комісія має право: одержувати в установленому порядку від місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій документи, необхідні для виконання покладених на неї завдань. . Запрошувати на свої засідання посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, представників громадських організацій, наукових установ і громадян, справи яких розглядаються.
Суд звертає увагу, що відповідачем до суду не надано рішення про скасування довідки МСЕК серії МСЕ № 056397, яку видано позивачу.
Згідно положень ст.65 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та Потерпілий від Чорнобильської катастрофи є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом. Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 11 Порядку №551 встановлено, що посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами.
Відповідно до витягу з протоколу №18 Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України від 18.12.2020 року вирішено, що відсутні правові підстави для підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначеного Харківською обласною державною адміністрацією.
Рішенням Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради прийнято рішення, яким припинено виплату компенсаційних виплат ОСОБА_1 згідно ст. 20, 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв'язку з позбавленням його статусу (підстава: витяг з протоколу №18, від 18.12.2020 засідання комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС м. Київ, Міністерство соціальної політики України).
У свою чергу, зі змісту вказаних норм законодавства вбачається, що достатньою та необхідною правовою підставою для видачі особі посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема категорії - 1, є одночасна сукупність таких умов: 1) встановлення цій особі інвалідності та 2) наявність довідки МСЕК про причинно-наслідковий зв'язок настання інвалідності особи із аварією на ЧАЕС.
При цьому, позивачу вже було встановлено, статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та ні в судовому, ні в іншому порядку цього статусу не позбавлено.
Отже, наведені обставини свідчать про те, що позивач має всі юридичні підстави передбачені діючим законодавством на отримання посвідчення категорії 1.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 16 Конституції України передбачено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
Рішенням від 17.07.2018 року № 6-р/2018 Конституцій Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, підпункт 2, абзаци перший, другий підпункту 3, підпункт 4, абзаци перший, другий підпункту 5, абзаци перший - четвертий підпункту 6, підпункт 7 пункту 4 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII.
Конституційний Суд України звернув увагу на засадничий характер обов'язку держави щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та на необхідність виокремлення категорії громадян України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і потребують додаткових гарантій соціального захисту у зв'язку з надзвичайними масштабами вказаної катастрофи та її наслідків.
Встановлення у законах України пільг, компенсацій та гарантій громадянам України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, обумовлено виконанням державою свого конституційного обов'язку, передбаченого статтею 16 Основного Закону України, щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та збереження генофонду Українського народу. Такі пільги, компенсації та гарантії є особливою формою відшкодування завданої шкоди вказаній категорії громадян, а тому скасування чи обмеження цих пільг, компенсацій і гарантій без рівноцінної їх заміни свідчитиме про відступ держави від її конституційного обов'язку
Скасування пільг, компенсацій та гарантій не відповідає конституційному обов'язку держави, передбаченому у статті 16 Основного Закону України, щодо осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому пільги, компенсації та гарантії є такими, що захищені Конституцією України від негативних наслідків для цієї категорії осіб при внесенні змін до законодавства України (п. 4 мотивувальної частини).
Таким чином, рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України, оформлене протоколом № 18 від 18.12.2020 року в частині відмови у підтвердженні ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та розпорядження Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради від 18.01.2021 року про зупинення з 01.01.2021 року всіх компенсаційних виплат та пільг, які виплачуються ОСОБА_1 згідно з Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є протиправними та підлягають скасуванню.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Враховуючи вищевикладене, суд для ефективного захисту порушених прав позивача вважає за необхідне зобов'язати Харківську обласну державну адміністрацію замінити належне ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС на посвідчення нового зразку відповідно до пункті 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. № 551 Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян та зобов'язати Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради провести всі призупинені компенсаційні виплати та надати пільги з 01.01.2021 року, які ОСОБА_1 раніш виплачувались згідно з Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди в розмірі 10000 грн., суд зазначає наступне.
Положеннями статті 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.
Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:
1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;
3) в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Для відшкодування шкоди обов'язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30 січня 2018 року по справі № 804/2252/14, від 21.02.2019 року по справі №670/499/16-а, від 28.02.2019 року по справі №804/7085/16.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зауважує, що в даному випадку для виплати на користь позивача моральної шкоди не достатньо лише зазначення про наявність останьої, натомість реальне завдання такої шкоди має бути доведено.
Так, позивачем не було доведено причинно-наслідкового зв'язку з предметом позову, у відповідній частині вимог, що розглядається судом.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди в розмірі 10000 грн.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради (61052, м. Харків, вул.Благовіщенська 34), Харківської обласної державної адміністрації (61002, м. Харків, вул. Сумська, 64), Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України (м.Київ, вул. Еспланадна,8/10, 01601), третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Харківська область, м. Харків, пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., 61022) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати розпорядження Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради від 18.01.2021 року про зупинення з 01.01.2021 року всіх компенсаційних виплат та пільг, які виплачуються ОСОБА_1 згідно з Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України, оформлене протоколом № 18 від 18.12.2020 року в частині відмови у підтвердженні ОСОБА_1 , статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Зобов'язати Харківську обласну державну адміністрацію замінити належне ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС на посвідчення нового зразку відповідно до пункті 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. № 551 “Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян”.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради провести всі призупинені компенсаційні виплати та надати пільги з 01.01.2021 року, які ОСОБА_1 раніш виплачувались згідно з Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.
Повний текст рішення складено 01.11.2021 року