Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
20 жовтня 2021 року № 520/10249/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бабаєва А.І.
за участі:
секретаря судового засідання Муравської І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просила суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 недоотриманої її батьком ОСОБА_2 за життя пенсії в сумі 94928 грн. 22 коп.;
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити на користь ОСОБА_1 суму пенсії у розмірі 94928 грн. 22 коп., яка залишалась недоотриманою її батьком ОСОБА_2 , у зв'язку з його смертю.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідачем, на думку позивача, вчинено протиправні дії щодо невиплати ОСОБА_1 недоотриманої її батьком ОСОБА_2 за життя пенсії в сумі 94928 грн. 22 коп.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
В судове засідання позивач не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
В судове засідання представник відповідача не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був батьком ОСОБА_1 .
ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної з 01.12.1996 року на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року.
06.03.2020 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області звернулась ОСОБА_3 - онука ОСОБА_2 , із заявою, в якій просила надати допомогу на поховання ОСОБА_2 та із заявою, в якій просила належні суми пенсії (грошової допомоги, іншої грошової виплати) перерахувати на її поточний рахунок.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом складеного державним нотаріусом четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори посвідчено, що на підставі статті 1261 Цивільного кодексу України спадкоємцями зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , 1930 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є в 1/2 (одній другій) частці його дочка ОСОБА_1 .
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом №2000-0402-8/39419 від 02.07.2020 року повідомило четверту Харківську міську державну нотаріальну контору Східне міжрегіональне управління Міністерства Юстиції ( м. Харкова), що виплату пенсії за вислугу років пенсіонеру МВС України ОСОБА_2 припинено з 01.04.2020 року у зв'язку зі смертю пенсіонера 05.03.2020 року. Вказано, що залишок недоотриманої пенсії за життя ОСОБА_2 , складає 94928 грн. 22 коп.
Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою від 14.12.2020 року, в якій просила розглянути заяву та вирішити питання про виплату їй залишку недоотриманої її батьком ОСОБА_2 за життя пенсії в сумі 94 928 грн. 22 коп.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом повідомило позивача, що відповідно до ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Також, вказано, що зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача, звернулась до суду з даним позовом.
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 9 квітня 1992 року (далі по тексту - Закон України № 2262-XII) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Відповідно до ст. 61 Закону України № 2262-XII суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який був батьком ОСОБА_1 .
Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою від 14.12.2020 року, в якій просила розглянути заяву та вирішити питання про виплату їй залишку недоотриманої її батьком ОСОБА_2 за життя пенсії в сумі 94 928 грн. 22 коп.
Таким чином, позивач звернулась до відповідача із заявою щодо виплати недоотриманої її батьком пенсії пізніше 6 місяців з дати смерті ОСОБА_2 .
При цьому, судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено звернення до відповідача за виплатою недоплаченої пенсії не пізніше 6 місяців після смерті ОСОБА_2 .
Натомість судом встановлено, що 06.03.2020 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області звернулась ОСОБА_3 - онука ОСОБА_2 , із заявою, в якій просила надати допомогу на поховання ОСОБА_2 та із заявою, в якій просила належні суми пенсії (грошової допомоги, іншої грошової виплати) перерахувати на її поточний рахунок.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.
Повний текст рішення складено 01.11.2021 року.