Справа № 607/17425/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/404/21 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - запобіжний захід
29 жовтня 2021 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
підозрюваного - ОСОБА_7
захисника - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі матеріали кримінального провадження №11-сс/817/404/21 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 29 вересня 2021 року про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , підозрюваного за ч.2 ст. 186 КК України,-
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 29 вересня 2021 року клопотання слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_9 , погоджене з прокуром Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_10 , про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задоволено частково.
Застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 23 год. 59 хв. 27.11.2021 року, з визначенням застави в сумі 45400 грн. та покладенням обов”язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою обрати підозрюваному більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Вважає, що висновки слідчого судді щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та обґрунтованої підозри такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать вимогам кримінального процесуального закону.
Звертає увагу колегії суддів на те, що: до матеріалів клопотання не додано постанову про призначення групи слідчих, що унеможливлює розгляд клопотання слідчим суддею по суті; в матеріалах провадження не міститься доказів/документів на підтвердження факту викрадення товарів, а саме акту комісійної інвентаризації готівки в каси та товарно-матеріальних цінностей на дату в якій відбулася подія; містяться суперечності щодо часу, в якому відбулася подія, що свідчить про невідповідність доказів, зібраних стороною обвинуваченння фактичним обставинам.
Також вказує, що слідчим суддею при визначенні розміру застави не враховано особу, майновий стан підозрюваного та його рідних, а саме: наявність у нього постійного місця проживання та сталих соціальних зв'язків (проживає по місцю реєстрації з батьком), відсутність постійного місця роботи, а тому вважає що застава в сумі 45400 грн. є непомірною для сплати.
Посилається на те, що суд не озглянув можливості засосувати до нього альтернативного запобіжного заходу.
Заслухавши доповідь судді, підозрюваного та його захисника які підтримали подану апеляційну скаргу та просять її задовольнити з викладених у ній мотивів, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою та просить залишити її без змін, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
За наслідками апеляційного перегляду ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду встановлено, що вимоги ст.ст.173,174,177,178 КПК України слідчим суддею належно дотримані.
Як вбачається із матеріалів справи, СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021211040001308 від 21 вересня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
28 вересня 2021 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого повторно.
На обгрунтування обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні вказаного правопорушення слідчий суддя виходив з представлених слідчим та досліджених судвовму засіданні доказів, а саме: протоколу допиту потерпілого ОСОБА_11 від 22 вересня 2021 року; видаткової накладної від 09 вересня 2021 року; протоколів допиту свідків ОСОБА_12 від 22 вересня 2021 року, ОСОБА_13 від 23 вересня 2021 року, ОСОБА_14 від 24 вересня 2021 року; протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23 вересня 2021 року, 24 вересня 2021 року та від 28 вересня 2021 року та довідок до них; протоколу огляду предмету (відеозапису) від 24 вересня 2021 року.
Перевіряючи доводи захисника щодо невідповідності вказаних доказів фактичним обставинам кримінального провадження коллегія суддів виходить з того, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті. Суд не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини особи у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграф 1 (с) Конвенції, передбачає «наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Існування «обґрунтованої підозри» розглядається як необхідна, а при первісному обранні навіть іноді неодмінна і достатня підстава для арешту.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Встановлюючи існування визначених ст.177 КПК України ризиків можливого переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, незаконного влпиву на потерпілого та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя вірно врахував тяжкість покарання, яка загрожує ОСОБА_7 у разі визнання винним - у виді позбавленні волі на строк до 6 років, а також тяжкість кримінального правопорушення, у скоєнні якого він підозрюється, дані про особу ОСОБА_7 , який є неодноразово судимим, негативно характеризується за місцем проживання, відсутність у нього міцних соціальних зв”язків, вагомість доказів вчинення ним вказаного правопорушення, наявність у провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області кримінального провадження № 12019210010001093 про обвинувачення його у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 186 КК України.
Виходячи з вищенаведеного, слідчий суддя вірно визначив ОСОБА_7 заставу у межах встановлених п.2 ч.5 ст.182 КПК України, врахувавши при цьому його майновий та сімейний стан, розмір шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.
Колегія суддів також погоджується і з висновком слідчого судді про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу на даному етапі досудового розслідування, оскільки такий не зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам визначеними ст. 177 КПК України.
Доводи сторони захисту щодо недоведення прокурором у судовому засіданні існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суперечать наявним доказам, а тому колегією суддів відхиляються.
Перевіряючи твердження захисника про можливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу колегія суддів виходить з того, що вони не заслуговують на увагу з огляду на дані про особу ОСОБА_7 та вищеперелічені ризики.
Відтак, підстав для скасування ухвали слідчого судді та задоволення апеляційної скарги підозрюваного, колегія суддів не вбачає
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 29 вересня 2021 року щодо ОСОБА_15 - залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді