Справа № 357/5395/21
2/357/3011/21
Категорія 35
(ЗАОЧНЕ)
29 жовтня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Кошель Б. І. ,
при секретарі - Нізова А. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №6 м. Біла Церква за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні мережі» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за не обліковану електроенергію, -
ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні мережі» звернулося до Білоцерківського місьрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої наслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії, посилаючись на те, що здійснює розподіл електричної енергії за регульованим тарифом на території Київської області. Технічною перевіркою 20.01.2021 року за адресою АДРЕСА_1 працівниками енергопостачальника було виявлено порушення ПРРЕЕ: відсутність пломби оператора системи розподілу на приладі обліку, яка була встановлена на клемній кришці лічильника. Тобто, електроенергія споживається, але не обліковується та відповідно не оплачується. За підсумками перевірки складено акт № К042710. Відповідно до п.п. 20 п. 5.5.5. ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний не допускати без облікового користування електричної енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення без облікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача. Протоколом засідання комісії по розгляду вищевказаного акту прийнято рішення про нарахування відповідачу суми вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення у розмірі 4 023,71 грн. Однак, відповідач протягом встановленого строку вказану суму збитків не сплатив, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача із врахуванням інфляційних втрат та 3% річних 4 036,94 грн. вартості безобліково використаної електроенергії та судові витрати по справі.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду від 22.06.2021 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності.
Відповідач до суду не з'явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, а тому згідно ст. ст. 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд даної справи.
Оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Положенням ст. 5 ЦПК України визначено, що суд, здiйснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Перелiк способів захисту цивiльних прав та iнтересiв мiститься в статтi 16 ЦК України. Цей перелiк не є вичерпним i суд може захистити цивiльне право або інтерес iншим способом, що встановлений законом або договором.
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Так, за змістом ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Особа вільно, на власний розсуд, обирає способи участі у справі.
Вимоги ст. 13, ч.5 ст.263 ЦПК України зобов'язують суд з'ясувати обставини, що обґрунтовують заявлені вимоги, на підставі наданих на їх підтвердження доказів.
Ч. 1 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Згідно п. 3 ч. 1. ст. 57 цього Закону, електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», споживач зобов'язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку, використання приладів обліку електричної енергії, неповірених або неатестованих в установленому порядку.
Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» ст.1 п.22 у якій визначений термін споживач це фізична особа, яка придбає, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Обов'язки виникають із закону або договору.
Відповідно до п.4.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 року, розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.
Згідно п.п. 8 п 5.5.5 ПРРЕЕ, споживача зобов'язано, зокрема, забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.
Так судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Київобленерго» є суб'єктом господарювання, що здійснює підприємницьку діяльність з розподілення електричної енергії на території Київської області.
Згідно рішення загальних зборів акціонерів ПрАТ «Київобленерго» від 21.08.2020 року прийнято рішення щодо зміни найменування Товариства на ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі».
03 вересня 2020 року було проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно п. 4.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 року, розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі, відповідно до укладених договорів. Відповідно до п. 2.1.4 ПРРЕЕ, договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком № 3 до цих Правил. Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу. У відповідності до абз. 2 п. 2.1.6 ПРРЕЕ, фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.
Судом встановлено, що особовий рахунок № НОМЕР_1 на розподіл електричної енергії у квартирі АДРЕСА_2 відкрито на ім'я ОСОБА_1 .
За квартирою АДРЕСА_2 складено паспорт точки розподілу, що є паперовим додатком до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, розміщеного на головній сторінці веб-сайту позивача. Споживаючи електричну енергію за вказаною адресою, відповідач акцептував умови вказаного договору.
Відповідно до п. 2.1 договору, оператор системи (позивач) надає споживачу (відповідач) послуги з розподілу електричної енергії, параметри якості якої відповідають визначеним показникам, за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в паспорті точки розподілу за об'єктом споживача, який є додатком до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи.
Згідно п. 6.2 договору, відповідач зокрема, зобов'язаний виконувати умови цього договору, а також узгоджувати з позивачем нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності. Відповідно до пп. 5, 7 п. 7.1 договору, позивач має право складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) відповідача умовам договору про розподіл електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці, а також вимагати від відповідача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними ним під час користування електричною енергією.
Зокрема, пунктом 8.6 договору передбачено, що у разі порушення розрахункового обліку з вини відповідача, він сплачує позивачу вартість не облікованої електроенергії, визначену відповідно до вимог ПРРЕЕ. Відповідно до п. 8.7 договору, відповідач звільняється від відповідальності перед позивачем відповідно до вимог пункту 8.6 цього договору, лише якщо доведе, що порушення виникли з вини позивача або внаслідок дії обставин непереборної сили.
Технічною перевіркою 20.01.2021 року, працівниками енергопостачальника було виявлено порушення правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 року: п. 5.5.5 ПРРЕЕ, а саме: відсутність пломби оператора системи розподілу на приладі обліку, яка була встановлена на клемній кришці лічильника. Електроенергія споживається але не обліковується приладом обліку, складений акт про порушення ПРРЕЕ № К042710 від 20.01.2021 року.
Відповідно до протоколу №218 від 09.02.2021 року, засіданням комісії по розгляду акта №К 042710 від 20.01.2021 року, згідно п. 5.5.5 та п. 8.4 ПРРЕЕ, відповідачу нараховано суму вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення за період 164 дні з 21.07.2020 року по 20.01.2021 року у розмірі 4 023,71 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на засіданні комісії була присутня, з рішенням відповідачка погодилась, про що свідчить відмітка в протоколі №218 від 09.02.2021 року.
Згідно п. 5.1.1 ПРРЕЕ, позивач має право, зокрема: складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та порушення вимог законодавства України у сфері енергетики; на відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність споживача, основного споживача, електропостачальника, власника мереж, оператора малої системи розподілу, суміжного оператора системи, постачальника послуг комерційного обліку.
Згідно пунктів 8.2.4-8.2.6 ПРРЕЕ, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором. У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. На підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з огляду актів про порушення визначається обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Вартість електричної енергії, не облікованої в наслідок порушення, визначається згідно Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 04.05.2006 року за № 562 та згідно порядку визначеного главою 8.4 розділу VIIIПРРЕЕ (п. 8.4.2 та п. 8.4.11), відповідно до яких відповідачу нарахована сума збитків, у розмірі 4 023,71 грн.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у своїй постанові №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» у п.2 розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам особи, а також шкода завдана майну особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування та відповідно до частини 2 зазначеної статті, збитки складаються з реальних збитків та упущеної вигоди. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку і знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
З огляду на вищезазначене відповідальність настає при існуванні складу правопорушення, що включає: протиправність поведінки, наявність шкоди, причинного зв'язку між ними та вини заподіювача шкоди.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Збитки в розмірі 4 023,71 грн. станом на день подання позову відповідачем не відшкодовано, тому ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» вимушене звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу вимог ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Оскільки зазначена вартість необлікованої електричної енергії відповідачем в добровільному порядку не відшкодована, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із п. 1 ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.
Отже, з відповідача на користь позивача ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні мережі» підлягають стягненню понесені позивачем при звернені до суду судові витрати у сумі 2270 гривень, понесення яких документально підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 322, 525, 526,610,611,714 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 19, 76, 81, 82, 133, 141, 265, 273, 280-281 ЦПК України, Законом України «Про ринок електричної енергії», суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (юридична адреса: вул. Київська, 2Б, м. Вишневе, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., 08132, код ЄДРПОУ 23243188) вартість безобліково використаної електроенергії із врахуванням інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 4 036 грн. 94 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (юридична адреса: вул. Київська, 2Б, м. Вишневе, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., 08132, код ЄДРПОУ 23243188) судовий збір у сумі 2270 грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяБ. І. Кошель