Справа № 462/5037/21
01 листопада 2021 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:
головуючої судді Палюх Н.М.
за участю секретаря Фіс В.В.
позивача ОСОБА_1 , представника позивача - Луки А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності
Позивач звернувся у суд з позовом до відповідачів, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА №126102 від 05.07.2021. В обгрунтування своїх вимог покликається на те, що 05.07.2021 інспектором взводу 2 роти 2 батальйону УПП у Львівській області ДПП старшим сержантом поліції Стециком М.П. відносно нього була складена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 20400 грн. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а тому справа підлягає закриттю з наступних підстав. 05.07.2021 о 20.30 год. він, спілкуючись зі своїми знайомими, перебував неподалік будинку, в якому проживає. В цей час до них під'їхала його знайома ОСОБА_2 , яка залишила біля них автомобіль та повідомила, що згодом повернеться. Раптово йому повідомили, що в автомобілі спрацювала сигналізація і автомобіль починає рухатися. Повернувшись, подумав, що за кермом перебуває власниця авто, однак його здивувало те, що автомобіль рухається заднім ходом і за ним слідує атомобіль патрульної поліції. Він підбіг до автомобіля, щоб з'ясувати, що відбувається. Підбігши ближче до автомобіля, він побачив, що з водійського місця автомобіля швидко вийшов та побіг у напрямку вул. Низинної у м. Львові якийсь хлопець. Він вирішив прямувати за ним, однак працівник патрульної поліції наказав йому зупинитись. Не вислухавши його пояснень, інспектор поліції почав звинувачувати його в порушеннях, яких він не вчиняв. Також інспектором не брались до уваги пояснення свідків - звичайних перехожих, котрі бачили, як він підбігав. Така несправедливість викликала його обурення і при черговій спробі пояснити ситуацію, інспектор поліції, поваливши його обличчям на землю, застосував до нього спецзасоби. Після чого його було затримано та доставлено до відділку поліції. Працівники поліції під час оформлення документів не брали до уваги його пояснення, та, не зважаючи на численні клопотання, не забезпечили його право на правову допомогу. Оскаржувана постанова складена на підставі обставин спотворених інтерпретацією інспектора патрульної поліції, а тому не відповідає дійсності та не може бути підтверджена належними та допустимими доказами, а тому просить задовольнити його позов.
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, надали пояснення аналогічні наведеним у позовній заяві та доповнили, що відповідачем не надано суду жодного належного доказу на підтвердження того, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП. Просять позов задовольнити.
Представник відповідачів у судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. Однак подав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Покликається на те, що 05.07.2021 близько 21.05 год. інспектори Управління зупинили транспортний засіб, водій якого не був пристебнутий ременем безпеки. Водій під час спілкування з представниками поліції не називався, відмовлявся пред'явити документи та незважаючи на те, що був попереджений про можливе застосування заходів фізичного впливу здійснив спробу втечі. Водія було затримано та застосовано спецзасіб кайданки о 21.15 год., після чого доставлено в прміщення ВП№1, де по базі «НАЇС» було встановлено особу водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду відмовився. Окрім того, встановлено, що ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами терміном на 3 роки. Оскільки в діях водія вбачались ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України, інспекторами було повідомлено СОГ ВП №1 та написано відповідний рапорт. В результаті відносно ОСОБА_1 складено протокол адміністративного затримання, протокол по ч. 1 ст. 130 КУпАП та винесено постанову по ч. 4 ст. 126 КУпАП, згідно якої 05.07.2021 о 21.05 год. у м.Львові по вул. Широка водій ОСОБА_1 керував транспортним засобам Honda CR-V номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавлений права керування транспортними засобами строком на три роки Залізничним районним судом м. Львова від 27.03.2019, чим порушив п. 2.1 а ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306. У відповідності до ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейські Управління здійснювали відеофіксацію, як самого правопорушення, так і розгляду справи. На даному відеодиску чітко зафіксовано факт керування позивачем автомобілем. Долучені відеоматеріали в повній мірі відповідають вимогам ч. 1 ст. 72 КАС України, у зв'язку з чим є належними доказами. А тому відсутні підстави вважати наведені вище докази неналежними. Просить проводити розгляд справи за відсутності сторони відповідача та повністю відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши докази, суд вважає, що у позові слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За правилами ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до вимог п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно із ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ч.1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Судом встановлено, що інспектором взводу 2 роти 2 батальйону 3 УПП у Львівській області ДПП старшим сержантом поліції Стециком М.П. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА №126102 від 05.07.2021, згідно якої ОСОБА_1 05.07.2021 о 21.05 год. у м.Львові по вул.Широкій керував транспортним засобам Honda CR-V номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на три роки Залізничним районним судом м. Львова від 27.03.2019, чим порушив п. 2.1 а ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.
Постановою Залізничного районного суду м.Львова від 12.10.2021 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Згідно вказаної постанови від 12.10.2021, ОСОБА_1 05.07.2021 року о 21.05 год. по вул.Широкій, 64 у м. Львові керував транспортним засобом Honda CR-V державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів. Від огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager та у медичному закладі водій відмовився у присутності двох свідків .
Відповідно до ч. 4 ст. 126 КУпАП за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
В пункті 2.1 а ПДР зазначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Оцінка доказів здійснюється судом за правилами ст. 252 КУпАП, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
П. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Згідно зі ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Стосовно процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Суд наголошує, що, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що наведенні позивачем доводи не спростовують фактичних обставин вчинення ним адміністративного правопорушення встановленого при розгляді справи про адміністративне правопорушення та не свідчать про незаконність оскаржуваної постанови.
Суд не приймає до уваги покликання позивача на те, що 05.07.2021 о 21.05 год. по вул. Широкій у м.Львові він не керував транспортним засобам Honda CR-V, оскільки таке спростовується відеозаписами з нагрудних камер інспекторів поліції, на яких зафіксовано факт керування ОСОБА_1 вказаним транспортним засобом з ознаками алкогольного сп"яніння та постановою Залізничного районного суду м.Львова від 12.10.2021.
Також суд критично оцінює твердження позивача про те, що інспектором поліції було проігноровано його клопотання про необхідність залучення захисника при розгляді справи, оскільки таке спростовується відеозаписами з нагрудних камер інспекторів поліції, з яких вбачається, що позивачем не заявлялось клопотань про залучення захисника.
Таким чином, оцінюючі надані сторонами докази в сукупності, суд дійшов висновку, що інспектор поліції при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача правильно встановив наявність в діях останнього складу правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності повністю відповідає нормам КУпАП, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний серед іншого має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
У зв'язку з цим, витрати по сплаті судового збору слід залишити за позивачем.
Керуючись ст. 2, 6, 9, 77, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії БАА №126102 від 05.07.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646.
Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: м. Львів, вул.Перфецького, 19.
Суддя: