Справа №127/23772/16-к
Провадження №1-кп/127/454/19
22 жовтня 2021 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
при розгляді у відкритому судовому засіданні кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.07.2016 року за № 42016020000000215 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Балтазарівка Чаплинського району Херсонської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженої, непрацюючої, громадянки України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 369, ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 та її захисника - адвоката ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,
Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_3 обвинувачується у підбурюванні до закінченого замаху на надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, та заволодіння чужим майном шляхом обману, що завдало значної шкоди потерпілому. Так, досудовим розслідуванням встановлено, що згідно рішення № 11 від 27.11.2006 року Вінницької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_3 видано свідоцтво № 520 від 27.11.2006 року про право на заняття адвокатською діяльністю.
Рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 07.06.2016 року було задоволено позов ОСОБА_8 та відібрано у ОСОБА_6 дитину ОСОБА_9 із переданням дитини ОСОБА_8 .
У подальшому, 16.06.2016 року ОСОБА_6 до апеляційного суду Вінницької області подано апеляційну скаргу про скасування рішення Оратівського районного суду Вінницької області та ухвалення нового, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_8 . З метою представництва і захисту особистих немайнових прав в апеляційному суді Вінницької області, наприкінці червня 2016 року ОСОБА_6 попередньо домовився з адвокатом ОСОБА_3 про надання правової допомоги. Надалі, 30.06.2016 року, ОСОБА_3 , з'ясувавши обставини, на підставі яких Оратівським районним судом Вінницької області 07.06.2016 року ухвалено рішення у вказаній цивільній справі, діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізовуючи намір на заволодіння коштами ОСОБА_6 , через підбурення його до надання неправомірної вигоди, стверджувала та запевняла його, що єдиною можливістю прийняття рішення апеляційним судом Вінницької області на його користь, є надання неправомірної вигоди у розмірі 5 000 доларів США. Також, ОСОБА_3 висунула вимогу ОСОБА_6 про передачу їй частини неправомірної вигоди в сумі 1 500 доларів США для подальшої передачі службовим особам суду до початку судового розгляду цивільної справи з метою отримання гарантій про позитивне рішення на його користь. Іншу частину неправомірної вигоди необхідно передати їй у день судового розгляду. Окрім цього, за представництво його інтересів у судовому засіданні апеляційного суду Вінницької області ОСОБА_6 повинен заплатити ОСОБА_3 1 500 грн. Своїми умисними діями ОСОБА_3 переконала ОСОБА_6 у тому, що лише за таких умов вона зможе вирішити питання про винесення апеляційним судом Вінницької області рішення про скасування рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 07.06.2016 року, чим підбурила ОСОБА_6 до надання неправомірної вигоди службовим особам суду. Після цього, будучи введеним в оману та довіряючи ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 38, каб. 10, передав ОСОБА_3 частину обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 1 000 доларів США, що згідно курсу Національного банку України становило 24 830,6822 грн., для її подальшого надання службовим особам апеляційного суду Вінницької області за прийняття рішення про задоволення його апеляційної скарги. Надалі, ОСОБА_6 , 14.07.2016 року, перед початком судового розгляду апеляційним судом Вінницької області цивільної справи за його апеляційною скаргою, передав ОСОБА_3 кошти в сумі 1 500 грн. за надання правової допомоги та представлення його інтересів у суді, підписавши при цьому відповідний договір. Також, ОСОБА_6 пообіцяв ОСОБА_3 передати іншу частину обумовленої суми неправомірної вигоди в цей же день. Апеляційним судом Вінницької області 14.07.2016 року розглянуто цивільну справу за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про відібрання дитини за апеляційною скаргою останнього на рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 07.06.2016 року. Відповідно до рішення суду апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено, рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 07.06.2016 року скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про відібрання дитини відмовлено. Рішення суду набрало законної сили з моменту його проголошення. Після винесення апеляційним судом Вінницької області вказаного рішення, з метою завершення свого злочинного умислу, ОСОБА_3 у рішучій формі вимагала у ОСОБА_6 негайної передачі їй іншої частини обумовленої неправомірної вигоди. У подальшому, ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізовуючи намір на заволодіння коштами ОСОБА_6 через підбурення його до надання неправомірної вигоди службовим особам суду, 15.07.2016 року приблизно о 10 год., перебуваючи у м. Вінниці, біля гіпермаркету «ГРОШ» по вул. Немирівське шоссе, в автомобілі марки ВАЗ 2114, одержала від ОСОБА_6 частину обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 2 000 доларів США, що згідно курсу Національного банку України становило 49 596,042 грн., після чого ОСОБА_3 було викрито працівниками правоохоронних органів Вінницької області.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушеня, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України, тобто підбурювання до закінченого замаху на надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду будь-якої дії з використанням службового становища.
Крім того, згідно рішення №11 від 27.11.2006 року Вінницької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_3 видане свідоцтво №520 від 27.11.2006 року про право на заняття адвокатською діяльністю. Рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 07.06.2016 задоволено позов ОСОБА_8 та відібрано у ОСОБА_6 дитину ОСОБА_9 із переданням її ОСОБА_8 .
У подальшому, 16.06.2016 року ОСОБА_6 до апеляційного суду Вінницької області подано апеляційну скаргу про скасування рішення Оратівського районного суду Вінницької області та ухвалення нового, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_8 . З метою представництва і захисту особистих немайнових прав в апеляційному суді Вінницької області, наприкінці червня 2016 року ОСОБА_6 попередньо домовився з адвокатом ОСОБА_3 . Надалі, 30.06.2016 року ОСОБА_3 , з'ясувавши обставини, на підставі яких Оратівським районним судом Вінницької області 07.06.2016 винесено рішення у вказаній цивільній справі, діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізовуючи намір на заволодіння коштами ОСОБА_6 , через підбурення його до надання неправомірної вигоди, стверджувала та запевняла його, що єдиною можливістю прийняття рішення апеляційним судом Вінницької області на його користь, є надання неправомірної вигоди у розмірі 5 000 доларів США., які необхідно передати через неї.
Також, ОСОБА_3 висунула вимогу ОСОБА_6 про передачу їй частини неправомірної вигоди в сумі 1 500 доларів США для подальшої передачі службовим особам суду до початку судового розгляду цивільної справи з метою отримання гарантій про позитивне рішення на його користь. Іншу частину неправомірної вигоди необхідно передати їй у день судового розгляду. Окрім цього, за представництво його інтересів у судовому засіданні апеляційного суду Вінницької області ОСОБА_6 повинен заплатити ОСОБА_3 1 500 грн.
Після цього, будучи введеним в оману та довіряючи ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 38, каб. 10, передав ОСОБА_3 частину обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 1 000 доларів США, що згідно курсу Національного банку України становило 24 830,6822 грн., для її подальшого надання службовим особам апеляційного суду Вінницької області.
Надалі, ОСОБА_6 14.07.2016 року, перед початком судового розгляду апеляційним судом Вінницької області цивільної справи за його апеляційною скаргою, передав ОСОБА_3 кошти в сумі 1 500 грн. за надання правової допомоги та представлення його інтересів у суді, підписавши при цьому відповідний договір. Також, ОСОБА_6 пообіцяв ОСОБА_3 передати іншу частину обумовленої суми неправомірної вигоди в цей же день.
Апеляційним судом Вінницької області 14.07.2016 року розглянуто цивільну справу за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про відібрання дитини за апеляційною скаргою останнього на рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 07.06.2016 року. Відповідно до рішення суду апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено, рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 07.06.2016 року скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про відібрання дитини відмовлено. Рішення суду набрало законної сили з моменту його проголошення.
Після винесення апеляційним судом Вінницької області вказаного рішення, з метою завершення свого злочинного умислу, ОСОБА_3 у рішучій формі вимагала у ОСОБА_6 негайної передачі їй іншої частини обумовленої неправомірної вигоди.
У подальшому, ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізовуючи намір на заволодіння коштами ОСОБА_6 через підбурення його до надання неправомірної вигоди службовим особам суду, 15.07.2016 року приблизно о 10 год., перебуваючи у м. Вінниці, біля гіпермаркету «ГРОШ» по вул. Немирівське шоссе, в автомобілі марки ВАЗ 2114, одержала від ОСОБА_6 частину обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 2 000 доларів США, що згідно курсу Національного банку України становило 49 596,042 грн., після чого ОСОБА_3 було викрито працівниками правоохоронних органів Вінницької області.
Отримані у такий спосіб грошові кошти у розмірі 3 000 доларів США, що згідно курсу Національного банку України становило 74 426, 7242 грн., ОСОБА_3 службовим особам суду наміру передавати не мала, а шляхом обману ОСОБА_6 , привласнила їх для власних потреб, чим завдала значної шкоди останньому.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушеня, передбаченого ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, що завдало значної шкоди потерпілому.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 заявила клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Кримінального кодексу України у зв'язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження просила закрити. Пояснила, що суть обвинувачення їй зрозуміла. Просила звільнити її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 Кримінального кодексу України. Пояснила, що підстава звільнення від кримінальної відповідальності, наслідки звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 Кримінального кодексу України їй роз'яснені та зрозумілі. Просила закрити кримінальне провадження на підставі ст. 49 Кримінального кодексу України.
В судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 підтримав клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Кримінального кодексу України у зв'язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження просив закрити. Зазначив, що обвинувачена раніше не судима, суть обвинувачення їй зрозуміла. Підстава звільнення від кримінальної відповідальності, наслідки звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 Кримінального кодексу України обвинуваченній роз'яснені та зрозумілі. Просив клопотання задовольнити.
У судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Кримінального кодексу України у зв'язку із закінченням строків давності просив задовольнити, кримінальне провадження закрити. Зазначив, що потерпілому відшкодовано шкоду в повному обсязі і жодних претензій до обвинуваченої він не має.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 Кримінального кодексу України, оскільки наявні підстави відповідно до вимог ч. 1 ст. 49 КК України для звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, однак надав до суду заяву, в якій зазначив, що просить здійснювати судовий розгляд у його відсутності, завдану шкоду йому відшкодовано в повному обсязі, жодних претензій до обвинуваченої він немає та просить кримінальне провадження закрити, від цивільного позову відмовляється.
Суд, заслухавши клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 Кримінального кодексу України, думку сторін кримінального провадження щодо даного клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 Кримінального процесуального кодексу України, якщо під час здійснення судового провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Пунктом 1 частини 2 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 285 Кримінального процесуального кодексу України підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі, якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачено звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
За правилами ст. 44 Кримінального кодексу України особа, яка вчинила злочин звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 5 Кримінального кодексу України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні в період часу 30.06.2016 року - 15.07.2016 року кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України (в редакції від 10.11.2015), та ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України (в редакції від 15.04.2008) Кримінального кодексу України.
Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 369, ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України, на даний час є нетяжкими злочинами.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 Кримінального кодексу України, особа, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину.
Вказані обставини свідчать про те, що з дня вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 369, ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України, минуло понад п'ять років, а отже наявні підстави для звільнення обвинуваченої ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Кримінального кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 285 Кримінального процесуального кодексу України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, яким, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 Кримінального процесуального кодексу України, є законодавчі акти України, які встановлюють кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 Кримінального процесуального кодексу України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
В судовому засіданні встановлено, що обвинувачена розуміє суть обвинувачення, не заперечує проти звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 Кримінального кодексу України, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судима, за місцем проживання характеризується позитивно, від досудового розслідування та суду не ухилялася, до кримінальної відповідальності за вчинення інших кримінальних правопорушень не притягувалася, а строк давності притягнення її до кримінальної відповідальності за вказані кримінальні правопорушення не зупинявся і не переривався.
Судом встановлено, що обвинувачена розуміє свої права, визначені ч. ч. 2-3 ст. 285 Кримінального процесуального кодексу України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності, наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави та бажає бути звільненою від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 Кримінального кодексу України, тобто у зв'язку із закінченням строків давності.
Враховуючи наведені вище обставини, які свідчать про наявність сукупності матеріально-правових підстав, передбачених ст. 49 Кримінального кодексу України, та процесуально-правових підстав звільнення від кримінальної відповідальності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України (в редакції від 10.11.2015), та ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України (в редакції від 15.04.2008) Кримінального кодексу України, слід звільнити від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Кримінального кодексу України у зв'язку із закінченням строків давності.
Що стосується цивільного позову потерпілого ОСОБА_6 до обвинуваченої ОСОБА_3 про стягнення майнової шкоди в розмірі 24 831 грн. 00 коп. та моральної шкоди в розмірі 100 000 грн. 00 коп., суд зазначає, що потерпілий ОСОБА_6 надав до суду заяву, в якій зазначив, що він відмовляється від цивільного позову, оскільки шкоду йому відшкодовано в повному обсязі.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що слід прийняти відмову потерпілого ОСОБА_6 від цивільного позову до обвинуваченої ОСОБА_3 про стягнення майнової шкоди в розмірі 24 831 грн. 00 коп. та моральної шкоди в розмірі 100 000 грн. 00 коп.
Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.07.2016 року на майно, вилучене під час затримання та освідування ОСОБА_3 15.07.2016 року, а саме, грошові кошти в сумі 2 000 (дві тисячі) доларів США (виготовлені за допомогою копіювально-множильної техніки), з яких 6 купюр номіналом по 50 (п'ятдесят) доларів США серії та номери: JВ24972357В; JC13676580А; JВ40175242В; JВ40175249В; JC70202386А; JB92122136A, та 17 купюр номіналом по 100 (сто) доларів США серії та номери: КВ41981707L; НG57127106A; AB01716973S; HK01915398C; KB46084888J; НD51495793В; КВ76814036H; НG57227107А; НE57565697D; КВ18916732J; КB03953019F; КL68931145В; НВ87895407К; КК41948042А; АF22798261В; КL50954090D; НВ87895480К; мобільний телефон марки «SAMSUNG», укомплектований SIM-картою за номером НОМЕР_2 ; сумку світло-зеленого кольору; змиви з рук ОСОБА_3 , слід скасувати, оскільки в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 Кримінального процесуального кодексуУкраїни.
Суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 126 Кримінального процесуального кодексу України, суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Тобто, кримінальний процесуальний закон не обмежує можливість вирішення питання розподілу процесуальних витрат виключно обвинувальним вироком. Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті.
Враховуючи викладене, на підставі ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України, слід стягнути з обвинуваченої на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експертів: висновок експерта № 176 від 29.09.2016 року в розмірі 1 323 грн. 10 коп., висновок експерта № 287-П від 06.10.2016 року в розмірі 1 759 грн. 20 коп., в загальному розмірі 3 082 грн. 30 коп.
Керуючись ст. 49 Кримінального кодексу України, ст. ст. 100, 124, 174, 284 - 286, 369-372, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
Клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 , яка обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 369, ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України, про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Кримінального кодексу України, - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , яка обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 369, ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України, від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Кримінального кодексу України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.07.2016 року за № 42016020000000215 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України (в редакції від 10.11.2015), та ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України (в редакції від 15.04.2008) - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Прийняти відмову потерпілого ОСОБА_6 від цивільного позову до обвинуваченої ОСОБА_3 про стягнення майнової шкоди в розмірі 24 831 грн. 00 коп. та моральної шкоди в розмірі 100 000 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експертів, в розмірі 3 082 (три тисячі вісімдесят дві) грн. 30 коп.
Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.07.2016 року на майно, вилучене під час затримання та освідування ОСОБА_3 15.07.2016 року, а саме, грошові кошти в сумі 2 000 (дві тисячі) доларів США (виготовлені за допомогою копіювально-множильної техніки), з яких 6 купюр номіналом по 50 (п'ятдесят) доларів США серії та номери: JВ24972357В; JC13676580А; JВ40175242В; JВ40175249В; JC70202386А; JB92122136A, та 17 купюр номіналом по 100 (сто) доларів США серії та номери: КВ41981707L; НG57127106A; AB01716973S; HK01915398C; KB46084888J; НD51495793В; КВ76814036H; НG57227107А; НE57565697D; КВ18916732J; КB03953019F; КL68931145В; НВ87895407К; КК41948042А; АF22798261В; КL50954090D; НВ87895480К; мобільний телефон марки «SAMSUNG», укомплектований SIM-картою за номером НОМЕР_2 ; сумку світло-зеленого кольору; змиви з рук ОСОБА_3 - скасувати.
Речові докази у кримінальному провадженні - копії документів на 16 арк., вилучені 15.07.2016 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , які відповідно до постанови слідчого від 18.07.2016 року приєднано до матеріалів кримінального провадження, а також грошові кошти в сумі 2 000 (дві тисячі) доларів США (виготовлені за допомогою копіювально-множильної техніки), - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя