17 вересня 2021 року Справа № 160/11693/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
14.07.2021 ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати неправомірним лист -відмову від 05.02.2021 за №3609-652/Ю-01/8-0400/21 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в зарахуванні до загального стажу роботи період роботи ОСОБА_1 в Павлоградській фабриці індивідуального пошиву одягу на посаді кравчині легкого жіночого плаття 3-го розряду з 02.08.1979 по 10.06.1982;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального стажу роботи ОСОБА_1 роботу в Павлоградській фабриці індивідуального пошиву одягу на посаді кравчині легкого жіночого плаття 3-го розряду з 02.08.1979 по 10.06.1982;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , у зв'язку з зарахуванням до загального стажу роботи період роботи в Павлоградській фабриці індивідуального пошиву одягу на посаді кравчині легкого жіночого плаття 3-го розряду з 02.08.1979 по 10.06.1982 з дня призначення пенсії, а саме з 26.08.2020.
- стягнути на свою користь з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 908грн.
На обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає наступне. Позивач, зібравши пакет необхідних документів, звернулася із заявою про призначення пенсії за віком. 05.10.21р. пенсійним органом було надано письмову відповідь, якою відмовлено у призначенні пенсії за віком.
Позивач, вважаючи, що відмова пенсійного органу щодо зарахування до загального стажу роботи періоду роботи позивача в Павлоградській фабриці індивідуального пошиву одягу з 02.08.1979 по 10.06.1982, порушує її право на належне отримання пенсії, звернулась до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
10.08.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог. Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області відмовило у призначенні пенсії у зв'язку з неправильним заповненням записів трудової книжки.
18.08.21 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримує обгрунтування, викладені в позовній заяві.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно із ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частинами 5, 8 ст. 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що згідно записів копії трудової книжки НОМЕР_1 , а саме, за період роботи з 02.08.1979 по 12.06.1982 наявне закреслення букви «в» та наявне виправлення в даті прийому на роботу.
Пенсійний орган листом від 05.02.2021 №3609-652/Ю-01/8-0400/21 відмовив у зарахуванні спірного періоду до загального стажу, оскільки дати прийому на роботу у записі трудової книжки з 02.08.1978 по 12.06.1982, містить виправлення, тобто порушення вимог п. 19 Інструкції №162.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Зазначене у вказаній статті право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788) та від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно зі статтею 1 Закону №1788, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Частиною 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV(далі - Закон №1058) визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Відповідно до абзацу 1 частини 2 ст. 24 Закону України №1058, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Положеннями статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ(далі - Закон №1788) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Стаття 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» вказує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Суд зазначає, що у постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Пунктами 2.2 - 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України (далі - Інструкція №58) передбачено, що до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться. Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Відповідно до пункту 2.4 Інструкції №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис.
Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу (пункт 2.6 Інструкції № 58).
Отже, з наведених норм слідує, що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем. Більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.
Суд зазначає, що у трудовій книжці позивача у відомостях про роботу записи виконані у відповідності до вимог Інструкції №58. При цьому працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.
Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, висновки якого мають враховувати суди відповідно до положень частини 5 статті 242 КАС України.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
ЄСПЛ також наголошує на особливій важливості принципу "належного урядування", зокрема, у справі "Лелас проти Хорватії" (заява № 55555/08) - держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу" (пункт 74).
Таким чином, суд вважає, що така обставина як наявність закреслення букви «в» не може бути підставою для органів Пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації її права на соціальний захист.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на зазначене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 139,241-246,250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в зарахуванні до загального стажу роботи період роботи ОСОБА_1 в Павлоградській фабриці індивідуального пошиву одягу на посаді кравчині легкого жіночого плаття 3-го розряду з 02.08.1979 по 10.06.1982.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального стажу роботи ОСОБА_1 роботу в Павлоградській фабриці індивідуального пошиву одягу на посаді кравчині легкого жіночого плаття 3-го розряду з 02.08.1979 по 10.06.1982.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , у зв'язку з зарахуванням до загального стажу роботи період роботи в Павлоградській фабриці індивідуального пошиву одягу на посаді кравчині легкого жіночого плаття 3-го розряду з 02.08.1979 по 10.06.1982 з дня призначення пенсії, а саме з 26.08.2020.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 908 грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко