Справа № 766/20046/21
н/п 2/766/13689/21
про залишення позовної заяви без руху
29 жовтня 2021 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) (ЄДРПОУ 34906792, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 166), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про визнання права власності та скасування арешту, -
встановив:
26 жовтня 2021 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності та скасування арешту, у якому просив:
-Визнати за ним право власності на транспортний засіб - на автомобіль PEUGEOT EXPERT, 2004 року випуску, номер кузову НОМЕР_3 , ДНЗ НОМЕР_4 ;
-скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона №666/494/14-ц від 30.01.2014 в забезпечення позовних вимог ПАТ «Мегабанк» у вигляді накладення арешту на автомобіль PEUGEOT EXPERT, 2004 року випуску, номер кузову НОМЕР_5 , ДНЗ НОМЕР_4 , що зареєстрований на ім'я ОСОБА_2 ;
-зняти арешт з автомобіля марки PEUGEOT EXPERT, 2004 року випуску, номер кузову НОМЕР_3 , ДНЗ НОМЕР_4 , накладений Дніпровським ВДВС у м. Херсоні, 12.02.2014 на виконання ухвали Дніпровського районного суду м. Херсона №666/494/14-ц від 30.01.2014;
-зняти арешт з автомобіля марки PEUGEOT EXPERT, 2004 року випуску, номер кузову НОМЕР_3 , ДНЗ НОМЕР_4 , накладений Дніпровським ВДВС у м. Херсоні, 03.06.2016 за виконавчим листом Дніпровського районного суду м. Херсона №666/494/14-ц від 11.06.2014;
-зобов'язати Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з автомобіля марки автомобіль PEUGEOT EXPERT, 2004 року випуску, номер кузову НОМЕР_3 , ДНЗ НОМЕР_4 .
Відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції матеріали позовну заяву з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2021 року передано судді Булах Є.М. 29.10.2021 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суддею встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява має містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Так, абз. 2 ч. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 року передбачено, що відповідачами в справі за позовною заявою про зняття арешту з майна є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.
В свою чергу, позивачем невірно визначено статус органу державної виконавчої служби, який здійснив обтяження нерухомого майна.
Крім того, позовні вимоги про скасування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно, про зняття арешту з майна та про зобов'язання органу ДВС зняти арешт з майна є тотожними за наслідками, а тому позивачу слід визначитися з ефективним та відповідним виниклим між сторонами правовідносинам способом захисту.
У порушення п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивач, не зазначає ціну позову. Суддя зауважує, що визначення ціни позову майнового характеру є обов'язковою вимогою до позовної заяви, і процесуальний закон не передбачає підстав звільнення позивача від його виконання. Така вимога корелює з приписами ЗУ «Про судовий збір», відповідно до яких сума судового збору, яка підлягає сплаті у позовах майнового характеру визначається виходячи саме із ціни позову, незалежно від того на кого з учасників спору буде покладено обов'язок з його сплати.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов'язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" від 21 серпня 2014 року №358.
Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно зазначеної вище Постанови Кабінету Міністрів України №358 від 21 серпня 2014 року строк дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більше шести місяців з дати оцінки.
З урахуванням зазначеного позивачу необхідно вказати ціну позову, а для визначення ціни позову слід долучити до позовної заяви оцінку вартості майна актуальну станом на час звернення до суду із позовом, чи інший доказ про вартість нерухомого майна та вказати дійсну ціну позову у відповідності до ч. 2 ст.176 ЦПК України.
З урахуванням вказаного позивачем не дотримано вимоги ст. 175 ЦПК України щодо форми та змісту поданої позовної заяви, з огляду на що є підстави для застосування наслідків встановлених статтею 185 ЦПК України.
Відповідно до статті 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки, шляхом звернення до суду у передбачений процесуальним законодавством спосіб. Позовну заяву з виправленими недоліками необхідно подати у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасників справи.
На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вищевказаних недоліків з роз'ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін заява буде визнана неподаною та повернута заявнику.
Керуючись ст. 175, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) (ЄДРПОУ 34906792, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 166), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про визнання права власності та скасування арешту - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити заявнику на зазначені у позовній заяві поштову та електронну адресу.
Надати позивачу строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
Відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява вважатиметься не поданою та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є.М. Булах