Іменем України
28 жовтня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5142/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
21 вересня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради (далі - відповідач), в якій позивач просить:
-визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради міста Бахмут Донецької області щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів;
-зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради міста Бахмут Донецької області нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 23.09.2019 є учасником бойових дій має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій. 30.07.2021 позивач звернувся до відповідача з заявою про здійснення виплати недоплаченої щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік, передбаченої ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Відповідно до відповіді відповідача від 14.12.2020 № 421, виконати вимогу щодо перерахунку разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік неможливо, оскільки відповідач не має підстав для виплати допомоги до 5 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
Позивач зазначає, що Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними), окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин діяла редакція статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Відтак, з 27 лютого 2020 року відповідно до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року № 367-ХІV) позивач набув право на соціальне забезпечення, а саме на виплату щорічної разової допомоги до 5 травня для учасників бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
З урахуванням викладеного, позивач просив позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 23.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Управлінням праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради подано відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач в єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги Управління не перебував й не перебуває на обліку. В списках осіб, які мають право на отримання грошової допомоги, наданих Управлінню Пенсійним фондом України, Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національної гвардії, Національної поліції, Державною фіскальною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, іншими утвореними відповідно до Законів України військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями для виплати у 2021 році разової грошової допомоги позивач зазначений не був. Відповідно, нарахування та виплата разової грошової допомоги позивачу відповідачем не проводилась.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 23.12.2019 (а.с.4-7).
13.05.2021 на особовий рахунок позивача надійшли кошти в сумі 1491,00 грн (а.с.12).
Листом від 06.08.2021 № 01/вх.С-199 на звернення позивача відповідач повідомив, що сума разової грошової допомоги у 2021 році не була призначена позивачу, так як позивач не був зазначений в списках, які відповідно до постанови КМУ від 08.04.2021 № 325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» були надані до Управління військовими частинами та іншими установами (а.с. 11).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовані вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Згідно абзацу другого статті 4 Закону до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Статтею 12 Закону встановлені пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 367-XIV від 25.12.1998 статтю 12 Закону доповнено частиною четвертою такого змісту: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком».
Підпунктом 1 пункту 20 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зокрема, зазначену вище норму викладено в такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Поряд із цим, внаслідок законотворчої діяльності Верховної Ради України було створено іншу норму права, присвячену регламентуванню тих самих правовідносин пункт 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.
Так, пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» № 79-VIII від 28.12.2014 визначено, що норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Зазначена норма діяла з 01.01.2015.
Процедура надання та позбавлення статусу учасника бойових дій передбачена Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413.
Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2017 року № 223, від 14 березня 2018 року № 170, від 20 березня 2019 року № 237 особи, які не отримали грошової допомоги, зокрема ті, що набули згідно із статтями 6, 7, 9, 10 і 11 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відповідний статус до 5 травня включно, мають право звернутися за нею до районного органу соціального захисту населення за місцем реєстрації та отримати її до 30 вересня відповідного року.
Відповідно до ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Військовослужбовцям, поліцейським, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ України, особам начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів органами праці та соціального захисту населення на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
За змістом частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Право на судовий захист передбачає можливість суб'єкта права чи охоронюваного законом інтересу звернутися до суду за захистом цього права чи інтересу у разі їх порушення або оспорення.
З аналізу викладеного вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Згідно з частиною першою статті 55 Конституції України та пунктом 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп (справа за зверненням жителів міста Жовті Води) будь-яка особа має право звернутись до суду, якщо її права порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Пунктом 8 частини першої статті 4 КАС України позивача визначено, зокрема, як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.
Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися з позовом особа, яка вважає, що має/мало місце порушення її прав, свобод, охоронюваних законом інтересів у публічно-правових відносинах. Однак обов'язковою умовою реалізації судового захисту є об'єктивна наявність відповідного порушення права або охоронюваного законом інтересу на момент звернення до суду.
З викладеного вбачається, що адміністративний суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.
Таким чином, передумовою для захисту права є його порушення. Якщо ж таке право порушеним не є, то, відповідно, воно не може бути захищеним (поновленим) судом. А тому відсутність порушеного права є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
При цьому судом встановлено, що допомога до 5 травня позивачу в 2021 році відповідачем взагалі не нараховувалась та не виплачувалась, оскільки списки щодо виплати допомоги до 5 травня на ОСОБА_1 в 2021 році від військової частини, де проходить службу позивач, до Управління не надходили.
Позивачем зазначені доводи відповідача не спростовані.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів.
За встановлених в цій справі обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.С. Шембелян