Іменем України
29 жовтня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4577/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління ДПС у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
28 серпня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Луганській області (далі позивач, ГУ ДПС у Луганській області) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач), в якому позивач просить стягнути кошти з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в рахунок погашення податкового боргу у сумі - 19713,54 грн, який складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у сумі 11388,41 грн та єдиного податку з фізичних осіб у сумі 8325,13 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач перебуває на податковому обліку в Сватівській ДПІ Головного управління ДПС у Луганській області з 02.02.1999 року за №767, як платник податків за основним місцем обліку.
Згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та баз даних Державної податкової служби України відповідач є власником нежитлової будівлі площею 156,4 кв. метри, розташованої за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до Рішення Сватівської міської ради №11/8 від 24.01.2017 року «Про внесення змін до Положення про місцеві податки і збори» встановлені ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб - 1 %. Відповідно до Рішення Сватівської міської ради №22/8 від 26.06.2018 року затверджено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2019 рік, для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб - 1 %.
Станом на 11.08.2021 відповідач має податкову заборгованість у загальній сумі - 19713,54 грн.
Податкова заборгованість складається з:
1.Податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у сумі 11388,41 грн. - нараховано за період 2018 року по узгодженому податковому повідомленні-рішенні від 30.09.2019 №0139800-5306-1227 на суму - 4861,84 грн (з урахуванням переплати у сумі 960,93 грн).
На 01 січня 2018 року мінімальна заробітна плата складала 3723,00 грн 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, за 1 кв. метр бази оподаткування, (площа оподаткування 156.4 кв.м *37.23 (3723,00*1,%) =5822,77 грн.
- нараховано за період 2019 року по узгодженому податковому повідомленні-рішенні від 25.06.2020 року №0051289-5306-1227 на суму - 6526,57 грн.
На 01 січня 2019 року мінімальна заробітна плата складала 4173,00 грн 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, за 1 кв. метр бази оподаткування, (площа оподаткування 156,4 кв.м *41,73 (4173,00*1,%) =6526,57 грн.
2.Єдиного податку з фізичних осіб у сумі 8325,13 грн, за період з 20.04.2020 по 20.12.2020.
Заборгованість виникла у зв'язку з несплатою нарахованих грошових зобов'язань згідно поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування:
- по строку сплати 20.04.2020 у сумі - 768,33 грн (з урахуванням часткової сплати 176,27 грн.);
- по строку сплати 20.05.2020 у сумі - 944,60 грн;
- по строку сплати 20.06.2020 у сумі - 944,60 грн;
- по строку сплати 20.07.2020 у сумі - 944,60 грн;
- по строку сплати 20.08.2020 у сумі - 944,60 грн;
- по строку сплати 20.09.2020 у сумі - 944,60 грн;
- по строку сплати 20.10.2020 у сумі - 944,60 грн;
- по строку сплати 20.11.2020 у сумі - 944,60 грн;
- по строку сплати 20.12.2020 у сумі - 944,60 грн.
На теперішній час вищевказана податкова заборгованість відповідачем не сплачена. Головним управлінням ДПС у Луганській області сформовано податкову вимогу від 31.03.2020 №30679-53, яку направлено 09.04.2020 поштою з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за податковою адресою відповідача.
На підставі зазначеного позивач, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду від 02 вересня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 41-42).
Поштове відправлення із ухвалою суду від 02 вересня 2021 року про відкриття провадження в адміністративній справі, направлене на адресу відповідача, повернуто у зв'язку з неврученням адресату (за закінченням терміну зберігання) (арк. спр. 53).
Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до положень частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79, 90 КАС України, суд дійшов такого.
Позивач - Головне управління ДПС у Луганській області (ідентифікаційний код ВП 44082150, місцезнаходження: вул. Енергетиків, буд. 72, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93401).
Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований Сватівською районною державною адміністрацією Луганської області як фізична особа-підприємець 28.01.1999, перебуває за основним місцем обліку як платник податків в Головному управлінні ДПС у Луганській області, Сватівська ДПІ з 02.02.1999, що підтверджено довідкою про ідентифікаційні дані платника податків (арк. спр. 34).
Згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та баз даних Державної податкової служби України відповідач є власником нежитлової будівлі площею 156,4 кв. метри, розташованої за адресою Луганська область, Сватівський р-н. м.Сватове. поов. Заводський, 2 (арк.спр.12).
Відповідно до Рішення Сватівської міської ради №11/8 від 24.01.2017 року «Про внесення змін до Положення про місцеві податки і збори» встановлені ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб - 1 % (арк.спр.15-19).
Відповідно до Рішення Сватівської міської ради №22/8 від 26.06.2018 року затверджено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2019 рік, для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб - 1 % (арк.спр. 20-23).
Станом на 11.08.2021 відповідач має податкову заборгованість у загальній сумі - 19713,54 грн.
Податкова заборгованість складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у сумі 11388,41 грн:
- нараховано за період 2018 року по узгодженому податковому повідомленні-рішенні від 30.09.2019 №0139800-5306-1227 на суму - 4861,84 грн (з урахуванням переплати у сумі 960,93 грн) (арк.спр. 13).
- нараховано за період 2019 року по узгодженому податковому повідомленні-рішенні від 25.06.2020 року №0051289-5306-1227 на суму - 6526,57 грн (арк.спр. 14).
Також податкова заборгованість складається з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 8325,13 грн, за період з 20.04.2020 по 20.12.2020, яка виникла у зв'язку з несплатою нарахованих грошових зобов'язань згідно поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (арк.спр. 28):
- по строку сплати 20.04.2020 у сумі - 768,33 грн (з урахуванням часткової сплати 176,27 грн.);
- по строку сплати 20.05.2020 у сумі - 944,60 грн;
- по строку сплати 20.06.2020 у сумі - 944,60 грн;
- по строку сплати 20.07.2020 у сумі - 944,60 грн;
- по строку сплати 20.08.2020 у сумі - 944,60 грн;
- по строку сплати 20.09.2020 у сумі - 944,60 грн;
- по строку сплати 20.10.2020 у сумі - 944,60 грн;
- по строку сплати 20.11.2020 у сумі - 944,60 грн;
- по строку сплати 20.12.2020 у сумі - 944,60 грн.
Головним управлінням ДПС у Луганській області сформовано податкову вимогу від 31.03.2020 №30679-53, яку направлено 09.04.2020 поштою з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за податковою адресою відповідача, проте не вручено у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання (арк.спр. 33).
Відповідно до витягу з інтегрованої картки платника податків станом на 24.09.2020 за відповідачем обліковується податковий борг в загальній сумі 19713,54 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (арк. спр. 48) та з єдиного податку з фізичних осіб (арк. спр. 47).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:
грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1).
Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами (пункт 15.2 статті 15 Податкового кодексу України).
Стаття 36 Податкового кодексу України передбачає, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим кодексом або законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 51.1 статті 51 Податкового кодексу України, платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.
Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
У зв'язку з несплатою відповідачем, у встановлені строки, нарахованих сум, грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно із пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається.
Згідно пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.3.2. пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднання територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формуванню територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таки? об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єкті нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власник такої нерухомості.
Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Підпунктом 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Підпунктом 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України встановлено, що єдиний податок належить до місцевих податків.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені в главі 1 розділу 14 Податкового кодексу України.
Згідно пунктів 291.2. та 291.3. статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
За приписами пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України cуб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;
2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.
Відповідно до положень пунктів 293.1, 293.2 статті 293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;
2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з пунктом 293.3 статті 293 Податкового кодексу України відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:
1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;
2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік (абзац перший пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України).
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (крім податкового періоду для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного пунктом 202.1 статті 202 цього Кодексу) (абзац другий пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 294.2 статті 294 Податкового кодексу України податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
Положеннями пункту 294.4 статті 294 Податкового кодексу України визначено, що для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.
Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб'єктів господарювання (новостворених), які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, а також четвертої групи (фізичні особи), перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.
Згідно з вимогами пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (пункт 295.2 статті 295 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктами 295.3, 295.4 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.
Відповідно до пункту 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Пунктом 11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до пунктів 95.1 та 95.2 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Судом встановлено, що станом на день розгляду справи вищевказані податкові повідомлення - рішення та податкова вимога не оскаржувались, доказів оскарження в судовому чи в адміністративному порядку відповідачем не надано, отже є узгодженими, тому суд дійшов висновку, що контролюючим органом при зверненні до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.
Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.
Відповідно до пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.2 статті 41 Податкового кодексу України).
З вищевикладеного слідує, що у межах спірних правовідносин контролюючим органом, уповноваженим здійснювати стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, на суму податкового боргу або його частини є Головне управління ДПС у Луганській області.
Враховуючи, що відповідачем за час розгляду даної адміністративної справи податковий борг не сплачено, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).
З викладеного слідує, що витрати суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб'єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб'єкту владних повноважень, не підлягає.
Такі обмеження у можливостях суб'єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.
Оскільки Головне управління ДПС у Луганській області у вказаній справі є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДПС у Луганській області (ідентифікаційний код ВП 44082150, місцезнаходження: вул. Енергетиків, буд. 72, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93401) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід місцевого бюджету податковий борг:
- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (ККДБ 18010300) у сумі 11388,41 грн (одинадцять тисяч триста вісімдесят вісім гривень 41 коп.) на розрахунковий рахунок UА968999980314090512000012471, код платежу 18010300, отримувач - ГУК у Луг.обл./МТТ м.СВАТОВЕ/18010300, ОКПО 37991110, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
- з єдиного податку з фізичних осіб за період з 20.04.2020 по 20.12.2020 (ККДБ 18050400) у сумі 8325,13 грн (вісім тисяч триста двадцять п'ять гривень 13 коп.) на розрахунковий рахунок UА628999980314010699000012471, код платежу 18050400, отримувач - ГУК у Луг.обл./МТГ м.СВАТОВЕ/18050400, ОКПО 37991110, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.С. Шембелян