Справа № 727/9454/21
Провадження № 3/727/4460/21
05.10.2021 року Суддя Шевченківського районного суду м.Чернівці Слободян Г.М., розглянувши матеріали, які надійшли від УПП у Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого АДРЕСА_1 , за ст. 130 ч.1 КУпАП
На адресу Шевченківського районного суду м. Чернівці з Управління патрульної поліції в Чернівецькій обл.. надійшла адміністративна справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №215481 від 22 вересня 2021 року убачається, що ОСОБА_1 22.09.2021 року о 03 год. 18 хв. керував автомобілем «Мерседес Бенц» д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Г.Майдану 102 в м. Чернівці із ознаками алкогольного сп'яніння. Згідно протоколу ОСОБА_1 відмовився від проходження тесту на стан сп'яніння своїми діями порушив вимоги п. 2.5 ПДД та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Працівниками патрульної поліції у м. Чернівцях дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та заявив клопотання про закриття провадження по справі та пояснив, що протокол є незаконним, складений з грубими порушеннями Конституції України, вимог чинного законодавства, нормативно-правових актів, ґрунтується лише на припущеннях працівника поліції про те, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Сам протокол складений із порушеннями, а саме:
- акт огляду на стан сп'яніння на місці стоянки автомобіля не складений, як це передбачено чинним законодавством;
- відповідно до ч.І ст.266 КУпАП, п.3,4 Постанови, п.2 розділу 1 Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України і підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння.
При наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного сп'яніння, згідно з ознаками, передбаченими п.З розділу І Інструкції: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці, звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість, запах алкоголю із ротової порожнини.
Відповідно до ч.1 ст.266 КУпАП. п.3,4 Постанови, п.2 розділу 1 Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння. Однак, у протоколі про адміністративне правопорушення щодо мене (як і в акті, якого не існує) не зазначено жодну з цих підстав.
Також у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , не долучені докази що містять відомостей про відмову від проходження освідування на стан сп'яніння здійсненого в присутності двох свідків, як передбаченого п. 6 розділу X «Інструкції із оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», зі змісту якої розуміється, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Наведене вище право гарантоване ст.62 Конституції України, яка передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведемо в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до правил, визначених п. 5 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 року №1026,включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконані я службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища. У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати і часу.
З наданого відео розуміється, що відео на якому не записано рух ТЗ «Мерседес Бенц» д.н.з. . НОМЕР_1 , а відео розмови із правопорушником починається о 03:20 год. Тобто певний проміжок часу автомобіль не перебуває під записом камери.
Направлення на проходження освідування на стан сп'яніння у ЧОНД м. Чернівці, працівник поліції не виписує, акту огляду із виявленням ознак стану сп'яніння не складено, хоча згідно відео які містяться в матеріалах справи останній в даний момент перебуває в службовому авто та завершує складати протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», на працівників патрульної поліції покладено обов'язок засвідчення відмови водія від проходження освідування на стан наркотичного сп'яніння в присутності двох свідтік.
ОСОБА_1 просив суду врахувати такі вище перераховані обставин та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, та відео вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та з цих підстав провадження у справі підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст.. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адмінправопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності заст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову саме особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Враховуючи вищевказані вимоги та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17 липня 1997 року Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст. 32 Конвенції) неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів: (п.45 Рішення ЄСПЛ у справі «Бочаров проти України» від 17.06.2011 р., заява №21037/05;п.53 Рішення ЄСПЛ у справі «ОСОБА_3 проти України» від 15.10.2010 р., заява №38683/06; п.75 Рішення ЄСПЛ у справі «Огороднік проти України» від 05.05.2015 р., заява №29644/10; п.52 Рішення ЄСПЛ у справі «Єрохіна проти України» від 15.02.2013 р., заява №12167/04).
Згідно п.2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №5-рп/2015 від 26.05.2015р. по справі №1-11/2015, - органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (ч. 2ст. 6 Основного Закону України).
За ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 252 та 280 КУпАП під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин справи, а при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягає до з'ясування, зокрема те, чи було адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні.
Так, огляд водія ОСОБА_1 проводився без дотримання порядку як це передбачено ч. 2 ст. 266 КУпАП поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, а уразі відмови від проходження у присутності двох свідків.
Вказані вимоги поліцейським не дотримано, викладена в протоколі суть правопорушення не знаходить свого відображення в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, аналізом досліджених в сукупності матеріалів стосовно ОСОБА_1 наданих суду свідчить про безпідставність та необґрунтованість складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КпАП стосовно останнього. В той же час припущення уповноваженої особи не можуть бути покладені в основу притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Будь-які інші докази вини ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи вище наведене, оцінивши наявні в справі докази, показання ОСОБА_1 та перевіривши доводи, суд дійшов щодо немає доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Поліцією не надано достатніх належних та допустимих доказів винуватості поза розумним сумнівом ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь.
Отже наведені обставини є такими що не ґрунтуються на законі, оскільки стаття 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КпАП України оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до ст.247 ч.1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 130, ст. 124 ст. 247 п. 1, 283-285, 287-290, 294 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в його діях.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня оголошення постанови.
Суддя: Слободян Г.М.