29 жовтня 2021 року
м. Харків
справа № 638/16484/21
провадження № 1-кс/638/2408/21
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваної - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові клопотання слідчого СВ Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12021221200001849, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 жовтня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною другою статті 187 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Єреван Вірменії, громадянина України, вірменина, із неповною середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, дітей та інших осіб на утриманні не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 11 квітня 2011 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною першою статті 185, частиною першою статті 187, частиною першою статті 70 КК України до позбавлення волі строком 3 роки, 10 лютого 2014 року Дзержинським районним судом м. Харкова за частиною другою статті 186, статтею 71 КК України до позбавлення волі строком 4 роки 6 місяців, 02 березня 2015 року Краснолиманським міським судом Донецької області за частиною другою статті 186, частиною четвертою статті 70 КК України до позбавлення волі строком 4 роки 6 місяців, 30 березня 2018 року Краснолиманським міським судом Донецької області за частиною другою статті 186 КК України до позбавлення волі строком 5 років, звільнений 04 червня 2021 року у зв'язку з відбуттям строку покарання,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною другою статті 187 КК України,
29 жовтня 2021 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СВ Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12021221200001849, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 жовтня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною другою статті 187 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 .
Клопотання слідчого обгрунтовано тим, що слідчим СВ Харківського районного управління поліції № 3 ГУ Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування у об'єднаному кримінального провадження за № 12021221200001849, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 жовтня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною другою статті 187 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, останній раз 30 березня 2018 року Краснолиманським міським судом Донецької області за частиною другою статті 186 КК України до позбавлення волі строком 5 років, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив умисне кримінальне правопорушення - злочин.
21 жовтня 2021 року, приблизно о 00 год. 13 хв., ОСОБА_5 , перебував поблизу ресторану «Джорджія», який розташований за адресою: м. Харків, пр. Незалежності, 10-А, де вживав алкогольні напої. В цей час, ОСОБА_5 , помітив раніше йому невідомого чоловіка, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходився у стані алкогольного сп'яніння та намагався зайти всередину вказаного ресторану, після чого, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для здоров'я ОСОБА_7 .
Далі, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для здоров'я ОСОБА_7 , діючи повторно, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, користаючись тим, що ОСОБА_7 знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, тим самим не може чинити опір злочинним діям ОСОБА_5 , умисно наніс один удар кулаком правої руки в область підборіддя ОСОБА_7 та штовхнув його, в результаті чого, ОСОБА_7 впав на асфальтне покриття та втратив свідомість. Після чого, ОСОБА_5 , скориставшись тим, що ОСОБА_7 знаходиться у непритомному стані відкрито заволодів майном, яке належить останньому, а саме: мобільним телефоном марки «Xiaomi Redmi Note 7», золотим ланцюгом 585 проби, вагою 12 грам, золотим кулоном у вигляді православного хреста 585 проби, вагою 7 грам, шкіряною курткою чорного кольору з маркуванням «Angello Nardelli Collezioen», тканевою шапкою з маркуванням «Adidas», електричною бритвою з маркуванням «Cаmry», модель «СR 2913», шкіряним гаманцем чорного кольору з маркуванням «Mont Blanc».
Далі, ОСОБА_5 , з місця вчинення кримінального правопорушення - злочину втік, обернувши викрадене майно на свою користь, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду.
Таким чином, ОСОБА_5 , своїми умисними та протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений частиною другою статті 187 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій.
24 жовтня 2021 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною другою статті 187 КК України.
28 жовтня 2021 року ОСОБА_5 було повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною другою статті 187 КК України.
Вивченням особи підозрюваного встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Єреван Вірменії, вірменин, громадянин України, офіційно не працевлаштований, з неповною середньою освітою, не одружений, малолітніх дітей на утриманні не має, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 11 квітня 2011 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною першою статті 185, частиною першою статті 187, частиною першою статті 70 КК України до позбавлення волі строком 3 роки, 10 лютого 2014 року Дзержинським районним судом м. Харкова за частиною другою статті 186, статтею 71 КК України до позбавлення волі строком 4 роки 6 місяців, 02 березня 2015 року Краснолиманським міським судом Донецької області за частиною другою статті 186 частиною четвертою статті 70 КК України до позбавлення волі строком 4 роки 6 місяців, 30 березня 2018 року Краснолиманським міським судом Донецької області за частиною другою статті 186 КК України до позбавлення волі строком 5 років, звільнений 04 червня 2021 року у зв'язку з відбуттям строку покарання.
Вина ОСОБА_5 підтверджується такими зібраними в ході досудового розслідування доказами: протоколом огляду місця події від 24 жовтня 2021 року, протоколом огляду місця події від 24 жовтня 2021 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом пред'явлення особи для впізнання свідку ОСОБА_9 , протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 24 жовтня 2021 року, довідкою з вч А3306 з медичної частини №101/616 від 28 жовтня 2021 року, протоколом огляду предметів від 28 жовтня 2021 року.
З огляду на викладене, орган досудового розслідування вважає, що є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі із конфіскацією майна.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частиною першою статті 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інші кримінальні правопорушення такими фактичними даними:
- пункт 1 частини першої статті 177 КПК України - ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування, оскільки підозрюваний вчинив тяжкий злочин, відповідальність за який передбачена у вигляді позбавленням волі від семи до десяти років з конфіскацією майна, тому є підстави вважати, що ОСОБА_5 , знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватись від органу досудового розслідування та в подальшому, від суду, оскільки офіційного місця роботи не має.
Вказане дає підстави вважати, що у випадку застосування запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою останній може переховуватися від органу досудового розслідування та в подальшому від суду. Крім того, як констатовано в ряді рішень Верховного Суду України, усвідомлення імовірності визнання вини особи за висунутим їй обвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчать про наявність ризику переховуватись від суду та є підставою для тримання особи під вартою.
- пункт 3 частини першої статті 177 КПК України - може впливати на свідків ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 , оскільки існує ризик вважати, що підозрюваний може чинити тиск на останніх, з метою зміни показів або викривлення реальних обставин.
- пункт 5 частини першої статті 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 не має постійного місця роботи та джерела доходів, не має місця реєстрації, може вчиняти корисливі злочини.
Таким чином, орган досудового розслідування вважає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти вказаним ризикам.
Отже, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, які свідчать про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, звертаючись із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною другою статті 187 КК України, репутацію підозрюваного, відсутність міцних соціальних зв'язків, а також тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватості у вчиненні злочину.
Враховуючи викладені вище обставини, менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України та виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків.
Слідчий вважає, що у даному випадку мається існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України.
З урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості та особистої ситуації підозрюваного, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Таким чином, враховуючи фактичні обставини справи, особу підозрюваного та характер висунутої підозри, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, свідчать про неможливість застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що недостатні для запобіганню ризиків та виконанню підозрюваним процесуальних обов'язків.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання з підстав, викладених в клопотанні, просили його задовольнити, застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 просив вирішити клопотання на розсуду суду.
Захисник у судовому засіданні проти обрання запобіжного заходу заперечував, оскільки клопотання прокурора є необгрунтованим, а ризики, на які він посилається, недоведеними. Зазначив, що підозрюваний не має наміру переховуватись, не затриманий в порядку статті 208 КПК України, просив обрати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Слідчий суддя, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, доходить таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до пунктом 5 частини другої статті 183 КПК України - запобіжний захід тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Крім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати розслідуванню або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи. Позитивна відповідь свідчить про реально існуючий ризик неправомірної поведінки підозрюваного.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
При обранні запобіжного заходу слідчий суддя виходить з того, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною другою статті 187 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років із конфіскацією майна, офіційно не працевлаштований, неодружений, дітей та інших осіб на утриманні не має, без зареєстрованого місця проживання, без визначеного постійного місця фактичного проживання в м. Харкові.
За таких обставин підозрюваний не має джерела доходу, міцних соціальних зв'язків, які можуть слугувати стримуючим фактором для забезпечення належної поведінки підозрюваного, і, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, без застосування запобіжного заходу до нього існує ризик, що він може покинути територію м. Харкова та переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Водночас суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судим, зокрема, до позбавлення волі строком 5 років, звільнений 04 червня 2021 року у зв'язку з відбуттям строку покарання, однак на шлях виправлення та перевиховання не став та знову вчинив умисний злочин, що свідчить про схильність останнього до вчинення корисливих злочинів.
24 жовтня 2021 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною другою статті 187 КК України.
28 жовтня 2021 року ОСОБА_5 було повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною другою статті 187 КК України.
При цьому слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень частини п'ятої статті 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Метою застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду;
3) незаконного впливу на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
5) вчинення інших кримінальних правопорушень.
Підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, а також наявність вищезазначених ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вказані вище дії.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає встановленими існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, зокрема підозрювана може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; незаконно впливати на потерпілого та свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Суд, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає, що заявлений слідчим вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості інкримінованого діяння, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченому.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаних ризиків.
Однак, враховуючи реальне існування встановлених ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, а тому доходить висновку, що до останнього необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 182 КПК України, з урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, тяжкості покарання, враховуючи наявні ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, разом із тим, беручи до уваги, що ОСОБА_5 вчинив тяжкий корисливий злочин проти власності, слідчий суддя вважає за можливе визначити заставу в межах, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 182 КПК України, а саме, сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90 800, 00 грн (2270 грн х 40 = 90 800, 00 грн), розмір якої є достатньою мірою для того, щоб гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
На підставі викладеного і керуючись статтями 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 206, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
Клопотання слідчого СВ Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12021221200001849, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 жовтня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною другою статті 187 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, до 27 грудня 2021 року включно.
Строк тримання під вартою обчислювати з 29 жовтня 2021 року.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90 800 (дев'яносто тисяч вісімсот) грн 00 коп., яка підлягає внесенню на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (рахунок UA208201720355299002000006674, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, призначення платежу - запобіжний захід застава, № судового рішення та ПІБ особи, якою вноситься застава).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_5 та повідомити усно і письмово слідчого СВ Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління національної поліції в Харківській області ОСОБА_4 , прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 та слідчого суддю Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 .
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою;
- не відлучатися із м. Харкова, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави.
Зобов'язати прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 негайно повідомити близького родича, члена сім'ї ОСОБА_5 або іншу особу за вибором підозрюваного про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно останнього.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_5 - в той же строк з моменту вручення копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали до 27 грудня 2021 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Копію ухвали отримав: _______________________________________________