79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
01.06.10 Справа № 03/32-38
Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:
головуючий суддя Бонк Т. Б.
судді Бойко С. М.
Марко Р. І.
при секретарі судового засідання Ю. Ковалишин
за участю представників сторін:
від позивача -ОСОБА_2 -представник
від відповідача (апелянта) -не з'явився
розглянув апеляційну скаргу ТзОВ «Експоцентр», м. Луцьк № 22/0310 від 22.03.2010 р.
на рішення господарського суду Волинської області від 15.03.2010 р.
у справі № 02/32-38
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_4, м. Луцьк
до відповідача ТзОВ «Експоцентр», м. Луцьк
про стягнення 13 303, 239 грн. боргу
рішенням господарського суду Волинської області від 15.03.2010 р. у справі № 03/32-38 задоволено позов СПД-ФО ОСОБА_4, м. Луцьк, з ТзОВ «Експоцентр», м. Луцьк на користь позивача стягнуто 13 303, 23 грн. заборгованості, 133, 03 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати на послуги адвоката в сумі 2 000 грн.
Рішення суду мотивоване тим, що додатковими угодами №№ 1 -5 до укладеного між сторонами договору оренди орендна плата неодноразово змінювалась, в результаті чого, а також у зв'язку із припиненням дії договору, сума орендної плати, сплачена як забезпечення виконання орендарем своїх зобов'язань, не перекрилась і становить 13 303, 23 грн.
У своїй апеляційній скарзі відповідач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що оскільки на даний момент об'єкт оренди позивачем не повернуто і відповідач не може передати його в оренду іншим орендарям, то в силу п.п. 5.5, 8.1 та 8.5 договору, гарантійний платіж не підлягає поверненню.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що відповідач без достатньої підстави набув кошти позивача -13 303, 23 грн., які, відповідно до ст. 1212 ЦК України, зобов'язаний повернути останньому, оскільки підстава, на якій вони були набуті -договір оренди від 06.11.2008 р. № 32, відпала з моменту припинення цього договору, тобто з 19.12.2009 р.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представника позивача у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.
Матеріалами даної справи встановлено, що 06.11.2008 р. між ТзОВ «Експоцентр»(орендодавець) та СПД-ФО ОСОБА_4 (орендар) укладено договір оренди № 32 та додаткові угоди до нього (а. с. 9 -12, 17 -19) Згідно п. 1.1 даного договору, орендодавець передає, а орендар отримує у тимчасове платне користування (оренду) частину нежитлового приміщення, яке знаходиться на території торгового центру АДРЕСА_1.
Відповідно до п. 3.4 договору оренди, об'єкт оренди вважається переданим в оренду з дати підписання акту приймання-передачі.
Як вбачається із акту приймання-передачі об'єкта від 21.11.2008 р., що передається в оренду за договором оренди № 32 від 06.11.2008 р., ТзОВ «Експоцентр»передав, а СПД-ФО ОСОБА_4 прийняла нежитлове приміщення площею 21, 9 м кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 13).
Цей договір набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін і діє протягом строку оренди об'єкта. Строк оренди становить 12 місяців з дати відкриття торгового центру «Варшавський». В частині зобов'язань фінансового характеру (щодо здійснення платежів) договір оренди діє до їх виконання (п. 4.1).
Згідно п.п. 5.3, 5.4 та 5.5 договору, плата за оренду починає нараховуватись з дня відкриття торгового центру «Варшавський». Плата за оренду сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця. Плата за користування об'єктом оренди у перший календарний місяць повинна бути сплачена орендарем не пізніше наступного календарного дня, що слідує за днем відкриття торгового центру із розрахунку кількості днів, що залишилися до закінчення цього місяця. В наступні місяці плата за оренду сплачується щомісячно наперед, не пізніше 10 числа поточного місяця. Крім цього, не пізніше 3-х банківських днів, що слідують за днем підписання цього договору, орендар зобов'язаний перерахувати орендодавцеві суму у розмірі 2-місячної основної орендної плати -як забезпечення виконання орендарем його зобов'язань за цим договором, а саме є орендною платою за останні 2 місяці оренди приміщення.
Із матеріалів справи вбачається, що відкриття торгового центру «Варшавський»відбулося 20.12.2008 р. (а. с. 16). Отже, строк дії договору оренди закінчився 20.12.2009 р.
Позивач свої зобов'язання згідно договору виконала повністю і перерахувала відповідачу суму у розмірі 2-місячної основної орендної плати -як забезпечення виконання орендарем зобов'язання за договором, що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000032 від 06.11.2008 р. та квитанцією № ПН54394 від 13.11.2008 р. на суму 21 563, 10 грн. (а. с. 13), а також регулярно сплачувала орендну плату за об'єкт, про що свідчать наявні у матеріалах справи квитанції (а. с. 14 -15).
Додатковими угодами №№ 1 -5 до укладеного між сторонами договору оренди орендна плата неодноразово змінювалась, в результаті чого, а також у зв'язку із припиненням дії договору, сума орендної плати, сплачена як забезпечення виконання орендарем своїх зобов'язань, не перекрилась і становить 13 303, 23 грн.
Із матеріалів справи вбачається, що листом від 06.12.2009 р. СПД-ФО ОСОБА_4 повідомила ТзОВ «Експоцентр»про закінчення дії договору оренди та просила директора товариства прийняти приміщення і перерахувати поштовим переказом кошти, які були перераховані відповідачу в забезпечення виконання зобов'язань по договору оренди (а. с. 16).
Однак, відповідачем дана вимога залишена без належного реагування, залишок гарантійного платежу ним позивачу не було перераховано.
Згідно ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже, господарським судом першої інстанції правомірно та обґрунтовано задоволено позовні вимоги та стягнуто з відповідача залишок суми гарантійного платежу.
Оскільки згідно ст. 49 ГПК України, на відповідача покладаються також суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при задоволенні позову, то в даному випадку місцевим господарським судом підставно на користь позивача стягнуто ще витрати по сплаті державного мита в сумі 133, 03 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. та витрати на послуги адвоката в сумі 2 000 грн., надання яких підтверджується договором про надання правової допомоги від 28.12.2009 р., а також квитанцією про їх сплату (а. с. 20 -21).
При цьому, апеляційний суд вважає, що господарським судом Волинської області при зменшенні суми на оплату послуг адвоката з 6 000 грн. до 2 000 грн. правомірно враховано те, що розмір відшкодування даних витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Керуючись ст.ст. 99, 101 -105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Волинської області від 15.03.2010 р. у справі № 03/32-38 залишити без змін, апеляційну скаргу ТзОВ «Експоцентр», м. Луцьк -без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Бонк Т. Б.
Суддя Бойко С. М.
Суддя Марко Р. І.