Єдиний унікальний номер 194/531/17
1-кп/185/22/21
29 жовтня 2021 року. м. Павлоград.
Колегія Павлоградського міськрайонного суду
Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12017040400000114 від 27.02.2017 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , уродженця
с. Первомайське, Ясинуватського району, Донецької області,
громадянина України, з середньо-спеціальною освітою,
неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_1 , тимчасово зареєстрований та
проживаючий за адресою:
АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 24 листопада 2015 року Петропавлівським районним
судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.186,
ч.1 ст.296, ч.1 70 КК України до 4 років позбавлення
волі. На підставі ст.75 КК України від відбування
покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки,
покарання не відбув,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, п.3,9,12 ч.2 ст. 115 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , уродженець м. Орджонікідзе (нині м. Покров), Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою повною освітою, не одруженого, на утримані нікого не має, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимого:
- 18 грудня 2009 року Синельниківським міським судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.309, ст.75, ст.76 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;
- 16 березня 2011 року Жовтневим районним судом міста Запоріжжя за ч.2 ст.289, ст.69, ст.71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 30 липня 2014 року Жовтневим районним судом м. Дніпра за ч.1 ст.186, ст.395, ч.1 ст.70, ст.71 КК України до 2 років 4 місяців позбавлення волі. Звільнився 25.02.2016 року з Дніпропетровської виправної колонії № 89 за ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпро від 16.02.2016 року по відбуттю строку покарання,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, п.3,9,12 ч.2 ст. 115 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Тернівка, Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_6 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 396, ч.3 ст. 146 КК України,
за участю:
прокурора - ОСОБА_11 ,
потерпілого - ОСОБА_12 ,
представника потерпілого - ОСОБА_13 ,
обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників - ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 19.02.2017 року, приблизно о 00:53 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля автостанції розташованої по вул. Курська 1-а, м. Тернівка Дніпропетровської області, та діючи з корисливих мотивів вступили в злочину змову між собою, спрямовану на напад з метою заволодіння чужим майном, яке належить ОСОБА_17 .
Після чого, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , з метою доведення спільної злочинної змови до кінця, скориставшись тим, що ОСОБА_17 знаходиться в стані сильного алкогольного сп'яніння, при цьому усвідомлюючи, що він зважаючи на свій стан не в змозі чинити активний опір, підійшли до автомобіля таксі марки «DACIA-LOGAN 90L», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_7 , де ОСОБА_5 , перебуваючи у вищевказаний час та місці підійшов до ОСОБА_17 і, застосовуючи насильство, небезпечне для здоров'я особи, яка зазнала нападу, завдав удар кулаком руки в живіт ОСОБА_17 , таким чином придушив його волю до опору, та приховуючи від оточуючих свою справжню злочинну мету, бажаючи уникнення можливого припинення злочину від сторонніх осіб, притримуючи рукою провів і посадив потерпілого на заднє сидіння салону вказаного автомобіля.
Після чого, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свою злочинну змову, спрямовану на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, керуючись спільним умислом, діючи за попередньою змовою групою осіб, використовуючи автомобіль таксі марки «DACIA-LOGAN 90L», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_7 , відвезли ОСОБА_17 у безлюдне місце, а саме до ділянки місцевості, розташованої біля проїжджої частини, на відстані приблизно 700 метрів від м.Тернівка Дніпропетровської області, у напрямку с. Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 19.02.2017 року, приблизно в період часу з 01:09 год. до 01:20 год., зупинили даний автомобіль таксі, і залишивши в ньому водія ОСОБА_7 , вивели з салону автомобіля ОСОБА_17 на вказану ділянку місцевості де у вказаний час, з метою доведення своїх злочинних дій, що виразилися у нападі, спрямованому на заволодіння чужим майном до кінця, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, поєднаного із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, нанесли кожен не менш ніж по п'ять ударів ногами, кулаками рук та ліктями в життєво важливі частини тіла, по обличчю та голові ОСОБА_17 , та свої злочинні дії супроводжували незаконними вимогами передати їм наявні у потерпілого грошові кошти та цінне майно.
В результаті насильницьких дій ОСОБА_5 та ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_17 були спричинені тілесні ушкодження, у вигляді: синців в лобній області справа з розповсюдженням на праву тім'яну область та праву скроневу область; саден на фоні синця в проекції правої надбрівної дуги, в лобній області справа, в правій тім'яній області; забійної рани в області перенісся; травматичного субарахноїдального крововиливу; забою головного мозку; вогнищевих крововиливів у речовині головного мозку правої лобної та лівої тім'яної долей; субарахноїдального крововиливу у об'єкті «речовина головного мозку зі сторони основи»; діапедезні субарахноїдальні мікрогеморагії та периваскулярні мікрогеморагії на тлі повнокров'я судин у лівих та правих лобних та тім'яних долях головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення.
Продовжуючи свої насильницькі дії, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, із корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи, що потерпілий не в змозі чинити опір внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, повалили ОСОБА_17 на землю та заволоділи його майном, а саме: мобільним телефоном марки «Nokia-Lumia 620» imei НОМЕР_4 , вартістю 600 гривень, з вставленою у нього сім-карткою мобільного оператора «МТС» номер НОМЕР_5 , вартістю 15 гривень,та грошовими коштами у сумі 100 гривень однією купюрою номіналом 100 гривень, чим спричинили ОСОБА_17 матеріальну шкоду на загальну суму 715 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб, з метою заволодіння чужим майном скоїли напад поєднаний із насильством небезпечним для життя та здоров'я ОСОБА_17 , та внаслідок їх умисних злочинних дій потерпілому заподіяно тяжкі тілесні ушкодження та завдано матеріальної шкоди на загальну суму 715 гривень.
Залишивши ОСОБА_17 на узбіччі дороги, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з місця скоєння злочину зникли використовуючи автомобіль таксі марки «DACIA-LOGAN 90L», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_7 , та викраденим майном розпорядились на свій розсуд, при цьому грошові кошти в сумі 100 грн. ОСОБА_5 привласнив собі, а мобільний телефон марки «Nokia-Lumia 620» imei НОМЕР_4 з вставленою у нього сім-карткою мобільного оператора «МТС» номер НОМЕР_5 ОСОБА_6 привласнив собі.
Крім цього, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 19.02.2017 року, приблизно о 01:50 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на автостанції по вул. Курська 1-а, м. Тернівка, Дніпропетровської області, усвідомлюючи, що ними напередодні скоєно особливо тяжке кримінальне правопорушення - розбійний напад на ОСОБА_17 поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, у вказаний час та місці попередньо вступили в злочину змову між собою спрямовану на приховування даного злочину, та вдруге за грошову винагороду залучили автомобіль таксі марки «DACIA-LOGAN 90L», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_7 , з метою поїздки за межі м. Тернівка Дніпропетровської області до ділянки місцевості, розташованої біля проїжджої частини на відстані приблизно 700 метрів від м. Тернівка, Дніпропетровської області у напрямку с. Вербки, Павлоградського району, Дніпропетровської області для того щоб попередити можливість звернення потерпілого ОСОБА_17 до поліції про вчинений щодо нього злочин.
Так, приблизно о 02:00 год. 19.02.2017 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , рухаючись на автомобілі таксі марки «DACIA-LOGAN 90L», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_7 у напрямку вказаної ділянки місцевості, проїхавши будівлю ВСП шахта «Тернівська» Шахтоуправління «Павлоградське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Харківська 1, побачили, що по проїжджій частині біля транспортного контрольно-пропускного пункту промислової площадки шахти «Тернівська» у зустрічному напрямку в бік м. Тернівка іде пішки ОСОБА_17 . Зупинившись біля вказаного пропускного пункту шахти «Тернівська» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вийшли з автомобіля таксі та підійшли до ОСОБА_17 який не впізнавши їх, попросив допомогу і викликати поліцію.
Після чого, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , остаточно впевнившись, що ОСОБА_17 у будь-якому разі звернеться до поліції про вчинений ними відносно останнього злочин, і переконати потерпілого погрозами або застосуванням насильства приховати злочин не вдасться, реалізуючи свою попередню змову, діючи групою осіб, припускаючи протиправне спричинення смерті людині з метою приховування скоєного ними злочину, застосовуючи фізичну силу проти волі потерпілого, помістили його до багажного відділення автомобіля таксі марки «DACIA-LOGAN 90L», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_7 , тобто викрали ОСОБА_17 шляхом відкритого заволодіння, і таким чином, обмежили його волю , та цієї ж доби, приблизно о 02:20 год., привезли ОСОБА_17 у багажному відділенні зазначеного автомобіля на ділянку місцевості розташовану поблизу міського пляжу ріки Тернівка, неподалік від будинків №43 та №47 вул. Набережна, м. Тернівка, Дніпропетровської області.
Після чого, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , знаходячись на вказаній ділянці місцевості, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою приховати інший злочин, свідомо припускаючи протиправне спричинення смерті людині, застосовуючи фізичну силу, витягли потерпілого ОСОБА_17 з багажного відділення автомобіля таксі марки «DACIA-LOGAN 90L», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_7 , та з метою доведення своєї злочинної змови до кінця, 19.02.2017 року в період часу з 02:22 год. по 02:47 год. умисно, кожен нанесли не менш ніж 10 ударів кулаками рук та ногами в життєво важливі частини тіла, а саме по обличчю та голові ОСОБА_17 , внаслідок чого останньому були спричинені тілесні ушкодження, у вигляді: синців в лобній області справа з розповсюдженням на праву тім'яну область та праву скроневу область; саден на фоні синця в проекції правої надбрівної дуги, в лобній області справа, в правій тім'яній області; забійної рани в області перенісся; травматичного субарахноїдального крововиливу; забою головного мозку; вогнищевих крововиливів у речовині головного мозку правої лобної та лівої тім'яної долей; субарахноїдального крововиливу у об'єкті «речовина головного мозку зі сторони основи»; діапедезні субарахноїдальні мікрогеморагії та периваскулярні мікрогеморагії на тлі повнокров'я судин у лівих та правих лобних та тім'яних долях головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення, та утворились при життєво від дії тупих твердих предметів, які діяли за ударним механізмом та по дотичній з місцем прикладання діючої сили у вказаній області.
Внаслідок отриманих ударів ОСОБА_17 впав на землю берегу ріки без ознак перебування у свідомості та перестав ворушитись. Після чого, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , продовжуючи реалізувати свою злочину змову на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_17 , з метою приховати інший злочин - розбійний напад, за попередньою змовою групою осіб, знаходячись в місці звуження ріки, де розташований залізо - бетонний жолоб, що штучно обмежує русло під мостом, який веде з м. Тернівка в напрямку с. Богданівка Павлоградського району, Дніпропетровської області, та через сильну течію не покривався льодом, а мав шар води достатній для занурення, діючи спільно, умисно зіштовхнули ОСОБА_17 з берегу ріки Тернівка обличчям вниз у воду, при цьому фізично, утримуючи його в такому положенні, розуміючи та свідомо припускаючи, що потерпілий через свій непритомний стан, знаходячись обличчям у воді не має змоги дихати та захлинеться рідиною внаслідок чого настане його смерть.
Внаслідок умисних, протиправних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_6 настала смерть ОСОБА_17 від механічної асфіксії, яка розвинулась при закритті дихальних шляхів рідиною внаслідок утоплення у воді.
Після чого, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , розуміючи протиправність своїх дій, що виразилось в умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_17 , усвідомлюючи їх суспільну небезпеку, з метою приховати сліди злочину, діючи спільно, відволокли труп ОСОБА_17 до зарослі очерету у відвідному каналі річки Тернівка, який розташований приблизно на відстані 50 метрів від скоєння злочину, неподалік від будинків АДРЕСА_7 та АДРЕСА_8 , де його залишили та зникли з місця скоєння злочину на автомобілі таксі марки «DACIA-LOGAN 90L», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_7 .
Таким чином, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , 19.02.2017 року в період часу з 02:22 год. по 02:47 год., знаходячись на ділянці місцевості поблизу міського пляжу ріки Тернівка, неподалік від будинків №43 та №47 вул. Набережна, м. Тернівка, Дніпропетровської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, своїми умисними діями, спрямованими на протиправне позбавлення життя ОСОБА_17 , діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою приховати інший злочин, спричинили смерть ОСОБА_17 .
ОСОБА_7 , 19.02.2017 року, приблизно о 00:50 год., перебуваючи по вул. Курська 1-а, м. Тернівка, Дніпропетровської області, працюючи водієм таксі, на праві користування, керуючи автомобілем марки «DACIA-LOGAN 90L», реєстраційний номер НОМЕР_3 , був залучений ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за винагороду надавати їм послуги з перевезення.
19.02.2017 року, приблизно о 00:53 год., ОСОБА_7 , перебуваючи на вищевказаному місці, діючи умисно, з метою заздалегідь не обіцяного приховування зазначеного особливо тяжкого злочину, надав транспортний засіб, а саме автомобіль таксі марки «DACIA-LOGAN 90L», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під його керуванням для примусової, проти волі потерпілого посадки його в салон автомобіля. Продовжуючи свої злочинні дії по заздалегідь не обіцяному приховуванню особливо тяжкого злочину, ОСОБА_7 , виконуючи протиправні вимоги ОСОБА_5 , та розуміючи їх протиправність, перевіз потерпілого ОСОБА_17 та осіб що вчинили щодо нього насильницькі дії - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у безлюдне місце, а саме до ділянки місцевості, розташованої біля проїжджої частини на відстані приблизно 700 метрів від м. Тернівка, Дніпропетровської області у напрямку с. Вербки, Павлоградського району, Дніпропетровської області, де зупинивши автомобіль був очевидцем заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому та заволодіння його майном. При цьому ОСОБА_7 , заходи по попередженню злочину не вжив, а продовжуючи свої злочинні дії, по заздалегідь не обіцяному приховуванню особливо тяжкого злочину, усвідомлюючи, що відносно ОСОБА_17 вчинені насильницькі дії і він потребує допомоги, залишив потерпілого ОСОБА_17 на узбіччі дороги, і надав транспортний засіб - автомобіль таксі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яких вивіз з місця скоєння злочину.
В подальшому до 01.03.2017 року ОСОБА_7 , з метою перешкоджання своєчасному виявленню, розкриттю зазначеного злочину, притягненню до кримінальної відповідальності винних у ньому осіб, діючи умисно, та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, приховав відомі йому обставини злочину та осіб, що скоїли злочин відносно ОСОБА_17 - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , приховав факт надання допомоги у скоєнні злочину - послуг з перевезення та надання транспортного засобу - автомобіля таксі марки «DACIA-LOGAN 90L», реєстраційний номер НОМЕР_3 . Таким чином, ОСОБА_7 , ставши очевидцем вчинення особливо тяжкого злочину, діючи умисно, маючи вільну можливість звернутися до правоохоронних органів, не вчинив будь-яких дій спрямованих на повідомлення про факт вчинення злочину, заздалегідь не обіцяно приховав від правоохоронних органів особливо тяжке кримінальне правопорушення, передбачене ст.187 ч.4 КК України - розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.
Крім того, ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , 19.02.2017 року в період часу з 02:22 год. по 02:47 год., знаходячись на ділянці місцевості поблизу міського пляжу ріки Тернівка, неподалік від будинків №43 та №47 вул. Набережна, м. Тернівка, Дніпропетровської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, своїми умисними діями, спрямованими на протиправне позбавлення життя ОСОБА_17 , діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою приховати інший злочин, здійснили викрадення потерпілого та спричинили смерть ОСОБА_17 , та з метою перешкоджання викриттю даного злочину, умисно вчинив активні дії спрямовані на заздалегідь не обіцяне приховування даного особливо тяжкого злочину.
Так, ОСОБА_7 , 19.02.2017 року, приблизно о 01:50 год., перебуваючи по вул. Курська 1-а, м. Тернівка, Дніпропетровської області, працюючи водієм таксі, на праві користування, керуючи автомобілем таксі марки «DACIA-LOGAN 90L», реєстраційний номер НОМЕР_3 , був вдруге залучений ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за винагороду надавати їм послуги з перевезення.
19.02.2017 року, приблизно з 01:50 год. по 02.00 год., ОСОБА_7 , на вимогу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що ними напередодні скоєно особливо тяжке кримінальне правопорушення - розбійний напад на ОСОБА_17 , поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, наавтомобілі таксі марки «DACIA-LOGAN 90L» реєстраційний номер НОМЕР_3 , повіз їх на виїзд з м. Тернівка у напрямку с. Вербки Павлоградського району, Дніпропетровської області, де вони побачили, що по проїжджій частині біля транспортного контрольно-пропускного пункту промислової площадки шахти «Тернівська», у зустрічному напрямку в бік м. Тернівка, йде пішки ОСОБА_17 , який, не впізнавши їх, попросив допомоги і викликати поліцію. ОСОБА_7 , виконуючи протиправні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , і усвідомлюючи їх протиправність, діючи умисно, у вищевказаний час та місці, з метою заздалегідь не обіцяного приховування особливо тяжкого злочину, надав поліетиленову плівку та надав і відчинив багажне відділення транспортного засобу - вищевказаного автомобіля таксі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які примусово, проти волі потерпілого, із застосуванням фізичної сили помістили туди, тобто викрали ОСОБА_17 . Продовжуючи свої злочинні дії по заздалегідь не обіцяному приховуванню особливо тяжкого злочину, ОСОБА_7 цієї ж доби, приблизно о 02:20 год., продовжуючи виконувати протиправні вимоги ОСОБА_5 , та розуміючи їх протиправність, перевіз у багажному відділенні автомобіля таксі потерпілого ОСОБА_17 на ділянку місцевості розташовану поблизу міського пляжу ріки Тернівка, неподалік від будинків №43 та №47 вул. Набережна м. Тернівка, Дніпропетровської області, де зупинивши автомобіль був очевидцем заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому та спричинення смерті ОСОБА_17 .. При цьому ОСОБА_7 , заходи по попередженню злочину не вжив, а продовжуючи свої злочинні дії, по заздалегідь не обіцяному приховуванню особливо тяжкого злочину, усвідомлюючи, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 позбавили життя ОСОБА_17 , надав ОСОБА_5 та ОСОБА_6 транспортний засіб - автомобіль таксі за допомогою якого під його керуванням вивіз останніх з місця скоєння злочину.
В подальшому, до 01.03.2017 року, ОСОБА_7 , з метою перешкоджання своєчасному виявленню, розкриттю зазначеного злочину, притягненню до кримінальної відповідальності винних у ньому осіб, діючи умисно, та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, здійснив приховування слідів злочину, що виразилися в їх знищенні, а саме змив сліди крові потерпілого з поліетиленової плівки на якій в багажному відділенні перевозили викраденого потерпілого, крім того, приховав відомі йому обставини злочину, місце знаходження трупу та осіб, що скоїли злочин відносно ОСОБА_17 - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , приховав факт надання допомоги у скоєнні злочину - послуг з перевезення та надання транспортного засобу - автомобіля таксі марки «DACIA-LOGAN 90L», реєстраційний номер НОМЕР_3 . Таким чином, ОСОБА_7 , ставши очевидцем вчинення особливо тяжкого злочину, діючи умисно, маючи вільну можливість звернутися до правоохоронних органів, не вчинив будь-яких дій спрямованих на повідомлення про факт вчинення злочину, заздалегідь не обіцяно приховав від правоохоронних органів особливо тяжке кримінальне правопорушення, передбачене п.п. 3, 9, 12 ч.2 ст. 115 КК України - вбивство, тобто навмисне протиправне спричинення смерті викраденій людині, скоєне з метою приховати інший злочин, та за попередньою змовою групою осіб.
Крім того, ОСОБА_7 , 19.02.2017 року, приблизно о 01:50 год., перебуваючи по вул. Курська,1-а, м. Тернівка, Дніпропетровської області, працюючи водієм таксі, на праві користування, керуючи автомобілем марки «DACIA-LOGAN 90L», реєстраційний номер НОМЕР_3 , був вдруге залучений ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за винагороду надавати їм послуги з перевезення. 19.02.2017 року, приблизно з 01:50 год. по 02.00 год., ОСОБА_7 добровільно погодився на вимогу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відвезти їх на місце скоєння напередодні злочину, а саме розбійного нападу на ОСОБА_17 поєднаного із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, тобто на ділянку місцевості, розташованої біля проїжджої частини на відстані приблизно 700 метрів від м. Тернівка, Дніпропетровської області, у напрямку с. Вербки, Павлоградського району, Дніпропетровської області. Рухаючись наавтомобілі таксі марки «DACIA-LOGAN 90L», реєстраційний номер НОМЕР_3 на виїзд з м. Тернівка у напрямку с. Вербки Павлоградського району, Дніпропетровської області, ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 побачили, що по проїжджій частині біля транспортного контрольно-пропускного пункту промислової площадки шахти «Тернівська» у зустрічному напрямку в бік м. Тернівка, йде пішки ОСОБА_17 , який не впізнавши їх, попросив допомоги і викликати поліцію.
Після чого, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , остаточно впевнившись, що ОСОБА_17 у будь-якому разі звернеться до поліції про вчинений ними відносно нього злочин, і переконати потерпілого погрозами або застосуванням насильства приховати злочин не вдасться, реалізуючи свою попередню змову, діючи групою осіб, припускаючи протиправне спричинення смерті людині, з метою приховування скоєного ними злочину, вирішили із застосування фізичної сили проти волі викрасти ОСОБА_17
ОСОБА_7 , усвідомлюючи злочинний характер і протиправність дій ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , умисно приєднався до дій останніх спрямованих на викрадення людини, тобто відкрите заволодіння нею, та усвідомлюючи, що потерпілий розуміє значення вчинюваних відносно нього злочинних дій, відкрив та надав доступ до багажного відділення автомобіля таксі марки «DACIA-LOGAN 90L», реєстраційний номер НОМЕР_3 , куди ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , скориставшись допомогою ОСОБА_7 , застосовуючи фізичну силу, проти волі потерпілого, помістили його до багажного відділення вказаного автомобіля таксі, тобто викрали ОСОБА_17 шляхом відкритого заволодіння, і таким чином, обмежили його волю.
Цієї ж доби, приблизно о 02:20, ОСОБА_7 , продовжуючи надавати допомогу у викраденні людини, керуючи вищевказаним автомобілем таксі, разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 привіз ОСОБА_17 у багажному відділенні автомобіля на ділянку місцевості розташовану поблизу міського пляжу ріки Тернівка, неподалік від будинків №43 та АДРЕСА_8 . Після чого, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , скориставшись допомогою ОСОБА_7 у викраденні людини, знаходячись на вказаній ділянці місцевості, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи очевидно для ОСОБА_7 , який свідомо припускав настання суспільно-небезпечних наслідків від їх дій, за попередньою змовою групою осіб, з метою приховати інший злочин, застосовуючи фізичну силу, витягли потерпілого ОСОБА_17 з багажного відділення автомобіля таксі, та 19.02.2017 року в період часу з 02:22 год. по 02:47 год., кожен умисно нанесли не менш ніж 10 ударів кулаками рук та ногами в життєво важливі частини тіла, а саме по обличчю та голові ОСОБА_17 , внаслідок чого останньому були спричинені тілесні ушкодження, у вигляді: синців в лобній області справа з розповсюдженням на праву тім'яну область та праву скроневу область; саден на фоні синця в проекції правої надбрівної дуги, в лобній області справа, в правій тім'яній області; забійної рани в області перенісся; травматичного субарахноїдального крововиливу; забою головного мозку; вогнищевих крововиливів у речовині головного мозку правої лобної та лівої тім'яної долей; субарахноїдального крововиливу у об'єкті «речовина головного мозку зі сторони основи», діапедезні субарахноїдальні мікрогеморагії та периваскулярні мікрогеморагії на тлі повнокров'я судин у лівих та правих лобних та тім'яних долях головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення, та утворились при життєво від дії тупих твердих предметів, які діяли за ударним механізмом та по дотичній з місцем прикладання діючої сили у вказані області. Таким чином, ОСОБА_7 19.02.2017 року в період часу з 01:50 год. по 02:47 год. своїми умисними діями, вчинив викрадення людини, що спричинило їй тяжкі наслідки.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у пред' явленному обвинувачені не визнав, та суду пояснив, що 19.02.2017 року він знаходився вдома, та до нього приїхав ОСОБА_5 , о котрій годині, вже не пам'ятає, та вони на автомобілі таксі під керуванням водія, як пізніше йому стало відомо, ОСОБА_7 , поїхали на автостанцію м. Тернівка, з якої потім вишов ОСОБА_5 , та потім останній підійшов до них в обнімку, як пізніше йому стало відомо, з ОСОБА_17 , та вони сіли в автомобіль таксі під керуванням водія ОСОБА_7 та поїхали за вказівкою ОСОБА_5 . Тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_18 він не бачив. Коли вони приїхали за шахту «Тернівська», то він, ОСОБА_5 та ОСОБА_17 , вийшли із автомобіля та стали розмовляти, але про що, він вже не пам'ятає. Розмова була не довга, але гучна. Після чого він та ОСОБА_5 залишили ОСОБА_17 на вище зазначеному місці, та поїхали на автомобілі таксі на вул. Сергія Маркова м. Тернівка, де водій ОСОБА_7 їх висадив, а сам проїхав у невідомому напрямку. Пізніше він згадав, що забув в автомобілі бокал. Вони подзвонили ОСОБА_7 та зустрілися із ним на автостанції м. Тернівка, де відбулася розмова за ОСОБА_17 , а саме "як він там за шахтою, чи не змерзне ?", та вирішили поїхати за ним щоб відвезти додому. В районі ш. Тернівська" вони побачили ОСОБА_17 , який йшов по дорозі їм назустріч. Він та ОСОБА_5 вийшли з автомобіля, та спитали у ОСОБА_17 , чи відвезти його додому? Той погодився, та сів в автомобіль на заднє сидіння. ОСОБА_7 не хотів щоб ОСОБА_17 у брудному одязі сидів в автомобілі, та запропонував пересадити останнього до багажнику автомобіля та відвезти додому. ОСОБА_7 відкрив багажник автомобіля, поклав туди клейонку, та ОСОБА_17 добровільно сам туди заліз. Спочатку вони поїхали до міста Тернівка, а потім до річки, щоб почистити одяг ОСОБА_17 . Він разом з ОСОБА_17 зайшли у воду та стояли обличчям один до одного. ОСОБА_17 хотів подзвонити, але він вихватив у того мобільний телефон та купюру номіналом 100 грн. ОСОБА_17 намагався повернути назад телефон, та втративши рівновагу впав, провалившись під лід разом із ним. ОСОБА_5 вийшов із автомобіля, та почав розмовляти з ОСОБА_17 , але про що, вже не пам'ятає, та наніс останньому 2 удари в область грудної клітини, але у нього не було наміру вбивати останнього. ОСОБА_17 почав кидатися на нього. Звідки з'явились тілесні ушкодження тілі ОСОБА_17 , він не знає. Він взяв у ОСОБА_17 100 грн. та мобільний телефон, про що нікому не говорив. ОСОБА_7 говорив, що не буде брати ОСОБА_17 в автомобіль так як той був зовсім мокрий, та брудний. ОСОБА_5 говорив, що б ОСОБА_17 йшов пішки, та самі вони у трьох поїхали в м. Тернівка. ОСОБА_7 він не погрожував, та не говорив, щоб той мовчав про все що бачив. Під час проведення з ним слідчого експерименту у нього не було захисника, та працівники поліції під погрозою фізичного насилля говорили які потрібно давати йому покази. Він читав протокол слідчого експерименту, підписував його, але під тиском працівників поліції. Винним себе визнає тільки у крадіжці мобільного телефону який належав ОСОБА_17 .
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у пред'явленному обвинувачені не визнав, підтримав покази обвинуваченого ОСОБА_6 , наданими в судовому засіданні, та на запитання суду пояснив, що з ОСОБА_6 він був знайомий за 1 місяць до випадку, зазначеного в обвинувальному акті, а ОСОБА_7 він не знав. Познайомився він із ОСОБА_17 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння біля магазину, що розташований на автостанції м. Тернівка. На автомобілі таксі під керуванням водія ОСОБА_7 він, ОСОБА_6 , та ОСОБА_17 поїхали в район шахти "Тернівська", та він чув як ОСОБА_6 та ОСОБА_17 сварилися, але про що він не чув, так як останні сиділи на задньому сидінні автомобіля, та грала гучно музика. Вони висадили ОСОБА_17 на дорозі та поїхали знову в м. Тернівка. Потім вони повернулися щоб забрати ОСОБА_17 та відвезти додому. Так як на останньому був брудний одяг, то ОСОБА_7 не дозволив сісти в салон автомобіля, та той погодився сісти в багажник, та попросив відвезли додому. Вони хотіли заїхати в магазин за водою, що б помити ОСОБА_17 , та ОСОБА_7 сказав, що це можна зробити на річці, де ОСОБА_6 , відчинив багажник автомобіля з якого виліз ОСОБА_17 та із ОСОБА_6 вони пішли до річки вмиватися. Він сів в автомобіль, та бачив як останні впали у воду. ОСОБА_6 виліз із води сів на заднє сидіння автомобіля, та коли підійшов до них ОСОБА_17 , то він вийшов із автомобіля, та між ними відбулася сварка з приводу того, що він падав у воду. ОСОБА_17 ніхто не бив. Потім вони поїхали, залишивши ОСОБА_17 одного. Він не домовлявся з ОСОБА_6 вбивати ОСОБА_17 . Речей у останнього ніхто не забирав. ОСОБА_6 дав йому 100 грн., та звідки ці гроші, він не знав. 04.03.2017 року він приймав участь у слідчому експерименті, та чи були поняті та захисник, він не пам'ятає, та не пам'ятає, чи підписував протокол. При слідчому експерименті на нього був тиск з боку працівників поліції.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав, та суду пояснив, що в 2017 році він працював у приватному підприємству "Бабіна" водієм-таксистом, та за ним був закріплений автомобіль марки «DACIA-LOGAN 90L», реєстраційний номер НОМЕР_3 . У лютому 2017 року, більш точної дати не пам' ятає, він перебував в автомобілі на автостанції м. Тернівка, та чекав клієнта. Приблизно о 24-00 годині, як пізніше йому стало відомо ОСОБА_5 сів в автомобіль спереду на пасажирському сидінні, а ОСОБА_6 позаду. Вони назвали адресу, а саме вул. С. Маркова, та поїхали. Обвинувачені були у стані алкогольного сп'яніння, та при них було ще 2 літри спиртного. Біля тютюнового кіоску ОСОБА_5 вийшов з автомобіля. Приблизно через хвилин 5 із за кіоску вийшов ОСОБА_5 , обнявши, як пізніше йому стало відомо ОСОБА_17 , який був у нетверезому стані. ОСОБА_5 сів на переднє пасажирське сидіння, ОСОБА_17 сів позаду. Йому здавалося, що всі троє чоловіків були знайомі, так як вони обіймалися. В автомобілі гучно грала музика, тому розмов він не чув, але чув доручення їхати за адресою вул. Сергія Маркова м. Тернівка. Він їхав по вулиці Харківська в сторону переїзду ш. "Тернівська" за якою, приблизно через 500-700 м. хтось повідомив про зупинку автомобіля біля мостика, в районі дач. Всі троє хлопців вийшли із автомобіля та голосно розмовляли між собою, але про що, він не чув. Потім ОСОБА_5 та ОСОБА_6 сіли в автомобіль, та з їх слів ОСОБА_17 вирішив залишитися. Вони приїхали до магазину АТБ в м. Тернівка, де він висадив обвинувачених, та повернувся на автостанцію. Приблизно через 1 годину хтось з обвинувачених подзвонив йому, та повідомив, що залишив в автомобілі стакан, та скоро вони прийдуть. Номер його телефону обвинувачені могли взяти з візитки, яку останні взяли у нього. Через деякий час обвинувачені зайшли у зал ігрових автоматів, де він перебував, та попросили віддати їм стакан, на що він надав згоду, та пішов до автомобіля. Перший раз розраховувався з ним ОСОБА_5 , давши 100 грн. Потім хтось з обвинувачених сказав поїхали щоб забрати ОСОБА_17 та відвезти додому. Вони поїхали в сторону Тернівської шахти, та напроти прохідної побачили ОСОБА_19 який стояв біля обочини у брудному одязі. Він повідомив, що брудного ОСОБА_17 не повезе, та обвинувачені сказали, що ОСОБА_17 поїде в багажнику автомобіля. Багажник він сам не відчиняв, та чув як його відчиняли, але не придав значення тому хто це зробив. Надалі обвинувачені сказали їхати в магазин щоб купити води та вмити ОСОБА_17 . Так як вони води не знайшли, то хтось із обвинувачених сказав їхати в сторону с. Богданівка. ОСОБА_17 при цьому був весь час в багажнику автомобіля. ОСОБА_6 вийшов з автомобіля, відкрив багажник з якого виліз ОСОБА_17 . Надалі ОСОБА_6 сів в автомобіль, а ОСОБА_5 з ОСОБА_17 пішли до річки вмиватися. Надалі останні здається провалились під лід, та були у воді приблизно по коліна. Пізніше ОСОБА_7 дав покази, що ОСОБА_5 був у автомобілі, а ОСОБА_6 пішов на лід із ОСОБА_17 . ОСОБА_17 виліз з води. ОСОБА_6 підійшов до автомобіля, став знімати одяг та вижимати його. Надалі вийшов з автомобіля ОСОБА_5 , який 2-3 рази вдарив ОСОБА_17 в область тулуба, та за що, він не знає, та знову сів у автомобіль. Також він бачив, як ОСОБА_6 наніс декілька ударів ОСОБА_17 , після чого той впав. Він не чув, що б ОСОБА_17 кликав на допомогу, та хотів швидше їхати додому, та не питав, чому залишили ОСОБА_17 на вулиці у мокрому одязі з брудним обличчям. ОСОБА_17 встав та пішов на дамбу. Обвинувачені повідомили йому, що той вирішив залишитися, а вони поїхали в місто Тернівка. Хтось із обвинувачених сказав їхати в сторону дамби, де вони побачили ОСОБА_17 , та наказали йому зупинитися. Вийшов з автомобіля ОСОБА_5 , та того не було декілька хвилин. Потім останній сів в автомобіль, та вони поїхали до магазину АТБ в м. Тернівка, де обвинувачені вийшли, та він їм віддав шапку. Він не знав, чи живий був ОСОБА_17 коли перевозив того у багажнику автомобіля. Він не звернувся до поліції, так як думав, що той там по добрій волі, та з обвинуваченими вони друзі. Сторонніх речей в салоні автомобіля не було, та багажник автомобіля після цього він не оглядав. Наступного дня він помив автомобіль на якому здійснював перевезення вище зазначених осіб. Обвинувачені не просили його не звертатись у поліцію, та не погрожували йому. Тілесні ушкодження на ОСОБА_17 він не бачив, та труп останнього був знайдений за 200 метрів від місця, де стояв автомобіль на той час. Ці пояснення він давав працівникам поліції, але останнім вони не сподобались, та під їх тиском він розповів те, що вони йому говорили. Його повезли працівники поліції до річки, де біля мосту його били, та наполягали на показах, а саме, що він бачив, як утопили обвинувачені ОСОБА_17 , та той поплив за течією. На слідчому експерименті він показував деталі, які необхідно було працівникам поліції. Перед цим його возили до річки, говорили які слід давати пояснення, та що показувати. До прокуратури з приводу тиску на нього з боку працівників поліції він не звертався. Побої він не знімав, бо боявся. З приводу другого разу нанесення йому працівниками поліції тілесних ушкоджень, він звертався до правоохоронних органів, але відповідь не отримав. До медичного закладу він звертався, де було зафіксовано щодо нанесених йому тілесних ушкоджень. Винним себе визнає тільки в тім, що не повідомив у поліцію про заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_17 обвинуваченими.
Оцінюючи показання обвинуваченого ОСОБА_7 , які були надані ним в ході судового розгляду, щодо не визнання вини з викрадення людини та приховування злочину, колегія суддів вважає, що даним показам в цій частині необхідно дати критичну оцінку, розцінивши їх як обрану лінію та метод захисту та самозахисту, з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєні кримінальні правопорушення, оскільки судом достовірно встановлено на підставі дослідження наданих стороною обвинувачення кримінального провадження кожного доказу окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності, та сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачений ч.1 ст. 396, ч.3 ст. 146 КК України.
Колегія суддів визнає покази обвинуваченого ОСОБА_7 неспроможними, надуманими, заявленими з метою уникнути відповідальності за скоєне, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи, не підтверджуються дослідженими в суді доказами. Вина обвинуваченого ОСОБА_7 підтверджується його показами, даними в судовому засіданні, а саме про те, що ОСОБА_17 їхав в багажнику керованого ним автомобіля, що ОСОБА_5 з ОСОБА_17 ходили до річки нібито вмиватись, та провалились під лід, потім надав пояснення, що ОСОБА_6 пішов на лід із ОСОБА_17 , що ОСОБА_5 2-3 рази вдарив ОСОБА_17 в область тулуба, та ОСОБА_6 наніс декілька ударів ОСОБА_17 , після чого той впав, що обвинуваченим він потім віддав шапку, яка була ним знайдена в салоні автомобіля, показами інших обвинувачених, а саме обвинуваченого ОСОБА_6 , про те, що ОСОБА_7 запропонував помістити ОСОБА_17 до багажнику автомобіля, показами обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_7 не дозволив ОСОБА_17 сісти в салон автомобіля, а помістити в багажник, іншими матеріалами, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні.
Оцінюючи показання обвинувачених ОСОБА_6 , та ОСОБА_5 які були надані ними в ході судового розгляду, щодо не визнання вини за ч.4 ст. 187, п.3,9,12 ч.2 ст. 115 КК України, колегія суддів визнає їх неспроможними, надуманими, заявленими з метою уникнути відповідальності за скоєне, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи, не підтверджуються дослідженими в суді доказами. Вина обвинувачених ОСОБА_6 , та ОСОБА_5 підтверджується їх показами, даними в судовому засіданні, а саме про те, що ОСОБА_6 вихватив у ОСОБА_17 мобільний телефон та купюру номіналом 100 грн. ОСОБА_17 намагався повернути назад телефон, та втративши рівновагу впав, провалившись під лід разом із ним, що ОСОБА_5 вийшов із автомобіля, та наніс ОСОБА_17 2 удари в область грудної клітини, що ОСОБА_6 бачив як ОСОБА_5 та ОСОБА_17 впали у воду. Показами обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_17 їхав в багажнику керованого ним автомобіля, що ОСОБА_5 з ОСОБА_17 ходили до річки нібито вмиватись, та провалились під лід, потім надав пояснення, що ОСОБА_6 пішов на лід із ОСОБА_17 , що ОСОБА_5 2-3 рази вдарив ОСОБА_17 в область тулуба, та ОСОБА_6 наніс декілька ударів ОСОБА_17 , після чого той впав, що обвинуваченим він потім віддав шапку, яка була ним знайдена в салоні керованого ним автомобіля. Показами свідка ОСОБА_20 про те, що в лютому місяці 2017 року їй дзвонив ОСОБА_21 та розповів, що він з кимось катали у багажнику якогось чоловіка, та когось кинули у річку, що ОСОБА_21 був у неї вдома та залишав шапку якої у ОСОБА_21 та ОСОБА_6 раніше вона не бачила. Показами свідка ОСОБА_22 про те, що в середині лютого 2017 року ОСОБА_6 показав їй телефон, марки не пам'ятає, срібного чи золотого кольору, сенсорний. Іншими матеріалами, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні.
Суд критично відноситься до показів обвинуваченого ОСОБА_5 щодо того, що він не мав наміру вбивати потерпілого та щодо того, що він не наносив тілесні ушкодження, та які були спростовані дослідженим у судовому засіданні протоколом слідчого експерименту від 04.03.2017 року, відповідно до якого в присутності понятих, спеціаліста, захисника, ОСОБА_5 надав покази за фактом нападу на ОСОБА_17 з метою заволодіння його майном та нанесення йому тілесних ушкоджень.
Стосовно показів ОСОБА_6 про те, що він не намагався вбивати ОСОБА_17 , та щодо того, що ним не наносились тілесні ушкодження, судом було спростовано дослідженим у судовому засіданні протоколом проведення слідчого експерименту від 04.03.2017 року відповідно до якого, в присутності понятих ОСОБА_6 сам надав покази про обставини нанесення тілесних ушкоджень потерпілому та як забрав телефон та гроші з куртки ОСОБА_17 . Винність обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_23 , кожного окремо, в скоєнні інкримінованих їм кримінальних правопорушень повністю підтверджується сукупністю доказів, які містяться у матеріалах кримінального провадження та безпосередньо дослідженими у судовому засіданні.
Так, потерпілий ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_17 його син. В 20-х числах лютого місяця 2017 року зі слів його дружини син не повернувся додому. У сина були гроші у сумі 100 грн. 01.03.2017 року він перебував в поліції, де від працівників дізнався, що троє людей побили його сина, потім затовкли у багажник автомобіля, вивезли до річки, та утопили. На березі річки залишилася тільки шапка сина. В поліції він зустрівся, як пізніше йому стало відомо із ОСОБА_7 , одним із обвинувачених, який просив у нього вибачення, та розповів, що на той час до нього підійшли обвинувачені, які повідомили, що їм необхідно поїхати на вул. Харківську м. Тернівка, та потім по дорозі він побачив людину, як пізніше йому стало відомо його сина, який йшов по тротуару та шкандибав. Обвинувачені сказали зупинитись, та що вони бажають з сином поговорити. Один із обвинувачених, хто не говорив, вдарив сина в живіт. Потім обвинувачені посадили сина в його автомобіль, та повідомили, що він повинен їм 500 доларів США, та його необхідно кудись відвезти. По дорозі обвинувачені висадили його сина із автомобіля, та говорили, що при ньому були мізерні гроші. Син говорив, що заявить у поліцію. За послуги таксі обвинувачені йому заплатили 80 грн., та повідомили, що треба поїхати на автостанцію, потім повідомили, що знову необхідно поїхати на місце злочину. Потім він побачив як його син йшов по дорозі у крові та у брудному одязі, та говорив, що його ограбили, та йому необхідно до поліції. Обвинувачені зносу побили сина, та говорили, щоб його покласти у багажник. Останні між собою розмовляли, а саме, що син "здасть їх", та хтось із них сказав, що із сином необхідно закінчувати, а саме хтось із обвинувачених запропонував утопити сина, та відвезти до Тернівського пляжу. Напроти магазину «Ізобіліє» його син перестав стукати у кришку багажника автомобіля. ОСОБА_7 говорив, що не знає, чи вбили, чи ні його сина, та повідомив, що обвинувачені обіцяли з ним розрахуватися, та просили не розповідати про те, що сталося. Далі ОСОБА_7 розповів, що він зупинив автомобіль біля річки, де обвинувачені витягли його сина з багажника автомобіля, та потягли до річки, де довго били. Син упав у воду та сказав, що зателефонує до поліції, на що обвинувачені знову стали бити сина у живіт та по голові ногами. Він при цьому курив біля автомобіля, та не міг нічого зробити, та бачив, як син втратив свідомість. Потім хтось із обвинувачених пощупав пульс у сина, та повідомив, що «грохнули» останнього. Через деякий час його син ОСОБА_24 був знайдений на березі дренажного каналу, наполовину роздягнутий, та без шапки. На обличчі сина були сліди від удару взуттям, та розчесананя з вух, рота та носу йшла кров. Просить суд призначити обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 покарання у виді довічного позбавлення волі, а обвинуваченому ОСОБА_7 позбавлення волі строком на 10 років. Крім того, просить суд задовольнити його позовні вимоги щодо стягнення моральної та матеріальної шкоди, завданої злочином. Суму матеріальної шкоди становить 87 810 грн., в яку входять витрати на встановлення місця знаходження сина, його поховання та в подальшому понесених витрат на спорудження надгробного пам'ятника, що частково підтверджується розрахунковими документами, виданих суб'єктами господарської діяльності, які надавали послуги, виконували роботи та продавали товари, необхідні для поховання сина. Також просить задовольнити моральну шкоду у сумі 3 000 000 грн., а саме по 1 000 000 гривень з кожного обвинуваченого, так як він зазнав певних моральних страждань внаслідок вчинення відносно його сина злочину, втратив рідну людину, єдиного сина.
Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснила, що потерпілого вона не знає. Раніше зустрічалася з ОСОБА_21 , який був її хлопцем, та на даний час стосунків не підтримує. ОСОБА_6 був її сусідом, та на даний час не має з ними стосунків. Обвинуваченого ОСОБА_7 вона не знає. Приблизно в лютому місяці 2017 року їй дзвонив ОСОБА_21 та розповів, що він з кимось катали у багажнику автомобіля якогось чоловіка, та когось кинули у річку. Коли ОСОБА_21 був у неї вдома то залишав шапку, яку спочатку вона не помітила, але потім подумала, що це шапка ОСОБА_6 . Описати шапку вона не може, так як не пам'ятає, але знає, що у ОСОБА_21 та ОСОБА_6 такої шапки не було. Ця шапка не її знайомого, який приходив до неї у гості. Оговорювати ОСОБА_21 у неї не має мети.
Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснила, що потерпілого вона раніше бачила по місту Тернівка. З обвинуваченим ОСОБА_6 вона перебувала у цивільному шлюбі з кінця листопада 2016 року по кінець лютого 2017 року. Обвинувачених ОСОБА_21 та ОСОБА_7 вона не знає. В середині лютого 2017 року з ранку ОСОБА_6 пішов з дому, та повернувся приблизно о 12.00 год. Ввечері він показав їй мобільний телефон, марки якого вона не пам'ятає, срібного чи золотого кольору, сенсорний, та він не говорив у кого його взяв.
Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_17 її син, та на той час був інвалідом 2 групи. Потерпілий її чоловік, та обвинувачених вона не знає. 18.02.2017 року син був цілий день на роботі, та додому приїхав після 19 години, та повідомив, що йому з хлопцями необхідно щось допомогти перевезти. У той день син був одягнутий у чорного кольору куртку, в'язану темного кольору шапку, з наклейкою з тканини світлого кольору, велюрову кофту, светр темно-синього кольору з полосами, темно-сині джинси. Після 22.00 год. син подзвонив, та повідомив, що коли буде вдома, то подзвонить. При розмові він був адекватний. О 1.30 год. вона передзвонила сину, але телефон був вимкнутий. Вранці також телефон був вимкнутий, тому вона пішла до сина додому, та зрозуміла, що сина двома не було. Це було вперше, коли син не ночував вдома. Коробка від телефону знаходилась за місцем мешкання сина, яку потім вилучили працівники поліції. Сину було 37 років. 3 останні роки він жив сам.
Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні пояснила, що потерпілого та обвинувачених вона не знає. Взимку 2017 року вона працювала у ломбарді касиром-оцінювачем. Не пам'ятає хто здавав мобільний телефон у ломбард. Марку та колір телефону вже не пам'ятає. Цей телефон не було прийнято, з причин того, що він не пройшов параметри, можливо щось було з динаміком. Документи на право власності на телефон не надавались. Вона не пам'ятає обвинувачених, так як можливо не звернула уваги.
Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні показав, що він працює охоронцем в магазині «АТБ-маркет» м. Тернівка. Потерпілого та обвинувачених він не знає, але бачив обвинувачених приблизно в зимку 2017 року після 00 годин, які заходили 2 рази, та просили викликати таксі або надати номер телефону. Він сам був у магазині, та викликав зі свого телефону таксі. Можливо і були обвинувачені у нетверезому стані, та вже не пам'ятає.
Експерт ОСОБА_28 в судовому засіданні пояснила, що у 2017 році вона проводила розтин трупа ОСОБА_17 , 1980 року народження. Обвинувачених, та потерпілого вона не знає. У тілі ОСОБА_17 були виявлені водорості одноклітинні, які потрапляють у людину при утопленні через дихальні шляхи, через природні отвори, далі через легені, потім через кровоносні сосуди, далі у серце, потім у аорту. Далі по судинам розносяться в органи. У даному випадку була встановлена їх наявність, а саме в нирках де було виявлено 7 водоростей та рідину пазухи основної кістки. Це є основними критеріями підтвердження діагнозу утоплення людини. Утоплення у воді - це вже є насильницьким видом смерті. У даному випадку смерть ОСОБА_17 настала з механічної асфексії внаслідок закриття дихальних шляхів при утопленні в воді, що підтвердилося при експертизі спеціальними препаратами. Вона не може точно сказати, який проміжок часу ОСОБА_17 міг прожити з такою травмою. Були зовнішні та внутрішні тілесні ушкодження. Тілесні ушкодження не оцінюються окремо, та не розмежовуються. Береться до уваги разом сама голова, тобто одна анатомічна ділянка, де і були всі ці тілесні ушкодження. Малоймовірно, що такі тілесні ушкодження могли утворитися при падінні з висоти власного зросту. Розмежувати окремо тілесні ушкодження у всій області голови, не можливо. При одному тілесному ушкодженні можливо було б розмежувати, але у даному випадку тілесне ушкодження не одне. Ступінь алкогольного сп'яніння не оцінювався експертом, так як труп було виявлено з гнільними змінами на момент розтину. Черепно-мозкова травма могла привести потерпілого до безпорадного стану, та сприяла утопленню потерпілого. З такою травмою могло настати утоплення людини. Достатньо наявність діотонових водоростей, для встановлення експертом факту утоплення. Тілесні ушкодження могли бути нанесенні у короткий проміжок часу, а саме можливо у одну дату, яка зазначена у постанові слідчого. Черепно-мозкова травма переслідує втрату свідомості. Коли утоплення виникло, тоді людина і померла. Малоймовірно, що потерпілий міг сам пересуватися. Утоплення могло бути як у відкритих водоймах, так і у калюжі. Достатньо, що б з водою контактували ніс та рот. При вдиханні рідини все розноситься у внутрішні органи. Не має різниці перебував потерпілий у воді чи ні, так як все одно настала смерть при утопленні. Свій висновок вона підтверджує в повному обсязі.
Аналіз показань обвинувачених, потерпілого, свідків, експерта, викладених вище, на думку колегії суду є допустимими та об'єктивними. Відсутність будь-яких протиріч між ними, дають підстави дійти висновку щодо їх логічності, послідовності та правдивості, підтверджують обставин, що підлягають доказуванню і впливають на оцінку дій кожного обвинуваченого, та підтверджують їх вину в інкримінованих їм злочинах.
Окрім показань, допитаних в судовому засіданні обвинувачених, потерпілого, свідків, експерта, вина ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_23 також підтверджується іншими доказами, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні, а саме:
- протоколом - заявою від 27.02.2017 року, відповідно до якого ОСОБА_12 звернувся з заявою про зниклого сина - ОСОБА_17 (Том № 4 а. с. 90-93);
- протоколом огляду предмету від 01.03.2017 року, відповідно до якого, в присутності понятих, за участю свідка ОСОБА_29 було оглянуто чоловічу шапку сірого кольору, на якій було виявлено три плямами бурого кольору. (Том № 4 а. с. 95);
- протоколом огляду предмету від 01.03.2017 року, та фото таблиці до нього, відповідно до якого в присутності понятих, та за участю ОСОБА_7 було оглянуто поліетиленову плівку білого кольору, яку ОСОБА_7 надав, та яка перебувала в автомобілі, та на якій було виявлено дві плями від рідини бурого кольору, залишки сльозоподібної речовини, забруднення від землі та води, в деяких місцях виявлено порізи. (Том № 4 а. с. 97-99);
- протоколом огляду предмету від 01.03.2017 року, та фото таблиці до нього, відповідно до якого, в присутності понятих, за участю ОСОБА_7 було оглянуто транспортний засіб марки «Dacia» моделі «Logan 90L» д.н. НОМЕР_3 з кузовом сірого кольору, номер шасі VIN НОМЕР_6 , на якому їздив ОСОБА_7 19.02.2017 року, та який було вилучено до Тернівського ВП., а також досліджений у судовому засіданні. (Том № 4 а. с. 100-104);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 01.03.2017 року відповідно до якого в присутності понятих ОСОБА_7 розповів та показав про обставини подій, які відбувалися 18.02.2017 року з ним, іншими обвинуваченими, та ОСОБА_17 , а саме про скоєння злочинів відносно останнього, а також диском з відео слідчого експерименту, дослідженого у судовому засіданні, згідно якого ОСОБА_7 підтвердив обставини подій, які відбувалися 18.02.2017 року (Том № 4 а. с. 106-110);
- протоколом огляду предмету від 01.03.2017 року та фото таблиці до нього, відповідно до якого в присутності понятих за участю ОСОБА_6 , було оглянуто мобільний телефон марки «Nokia - Lumia» 620», який надав для огляду ОСОБА_6 в кабінеті № 307 Тернівського ВП ПВП, та який зі слів ОСОБА_6 він забрав 18.02.2017 року у чоловіка, якого він побив спільно з ОСОБА_5 (Том № 4 а. с. 111-113);
- протоколом огляду місця події від 01.03.2017 року, та фото таблиці до нього, відповідно до якого в присутності понятих, за участю спеціаліста ОСОБА_6 показав місце, а саме ділянку місцевості за шахтою «Тернівська», де він разом з ОСОБА_5 здійснили напад на чоловіка, якого побили, та у якого забрали мобільний телефон та гроші, та де було виявлено чоловічу шапку на березі річки в м. Тернівка. (Том № 4 а. с. 114-117);
- протоколом огляду місця події від 01.03.2017 року, та фото таблиці до нього, відповідно до якого в присутності понятих, за участю спеціаліста, ОСОБА_5 показав місце, а саме ділянку місцевості на берегу ріки Тернівка, розташовану біля моста при виїзді з м. Тернівка у бік с. Богданівка де знаходився автомобіль коли вони приїхали до річки, та де він разом з ОСОБА_6 здійснили напад на чоловіка якого побили, та у якого забрали майно, та де вони залишили ОСОБА_17 , а також диском з відео файлами до протоколу огляду місця події, дослідженого у судовому засіданні, згідно якого ОСОБА_5 підтвердив події від 18.02.2017 року (Том № 4 а. с. 118-123);
- протоколом пред'явлення речей для впізнання від 01.03.2017 року, та фото таблиці до нього, відповідно до якого в присутності понятих, було оглянуто 4 шапки, серед яких ОСОБА_12 під номером 2 впізнав шапку його зниклого сина. (Том № 4 а. с. 128-131);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.03.2017 року, відповідно до якого в присутності понятих ОСОБА_7 впізнав під номером 2 хлопця за рисами обличчя, на зображенні якого ОСОБА_5 , який їздив в його машині на передньому пасажирському сидінні 18.02.2017 року. (Том № 4 а. с. 132-134);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.03.2017 року, відповідно до якого, в присутності понятих ОСОБА_7 впізнав під номером 2 хлопця за загальними рисами, на зображенні якого ОСОБА_17 , якого на його автомобілі перевозили в багажнику, та потім було залишено у річці. (Том № 4 а. с. 135-137);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.03.2017 року, відповідно до якого, в присутності понятих ОСОБА_7 впізнав під номером 4 хлопця за загальними рисами обличчя, на зображенні якого ОСОБА_6 , та якого він з іншими особами 18.02.2017 року возив на своєму автомобілі на задньому сидінні. (Том № 4 а. с. 138-140);
- протоколом огляду предмету від 01.03.2017 року, та фото таблиці до нього, відповідно до якого, в присутності понятих, за участю ОСОБА_5 , було оглянуто його куртку та джинсові штани, добровільно надані ним, та на яких було виявлено плями темного, світлого кольорів, та які були брудні, та зі слів ОСОБА_5 в яких він перебував в ніч з 18.02.2017 року на 19.02.2017 року під час скоєння злочину, коли возили в багажнику автомобіля чоловіка та били його. (Том № 4 а. с. 146-149);
- протоколом огляду предмету від 01.03.2017 року, та фото таблиці до нього, відповідно до якого в присутності понятих, за участю ОСОБА_6 , було оглянуто його куртку та джинсові штани, добровільно надані ним, та на яких було виявлено плями темного кольору, та які були брудні, та зі слів ОСОБА_6 , в яких він перебував в ніч з 18.02.2017 року на 19.02.2017 року під час того, як він був на річці та бив чоловіка. (Том № 4 а. с. 154-156);
- протоколом пред'явлення речей для впізнання від 02.03.2017 року, та фото таблиці до нього, відповідно до якого в присутності понятих було оглянуто 4 мобільні телефони серед яких ОСОБА_12 під номером 4 впізнав мобільний телефон, який він передавав своєму сину у користування. (Том № 4 а. с. 159-163);
- протоколом огляду предмету від 06.03.2017 року, та фото таблиці до нього, відповідно до якого, в присутності понятих, спеціаліста було оглянуто автомобіль марки «Dacia» моделі «Logan 90L» д.н. НОМЕР_3 при огляді якого у багажнику автомобіля було виявлено чоловічу перчатку чорного кольору. (Том № 4 а. с. 176-177);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 04.03.2017 року, та фото таблиці до нього, відповідно до якого в присутності понятих, спеціаліста, захисника, підозрюваний ОСОБА_5 надав покази за фактом нападу на ОСОБА_17 з метою заволодіння його майном та нанесення йому тілесних ушкоджень, яке мало місце з 18 на 19 лютого 2017 року, а також диском з відео фактами до протоколу слідчого експерименту, дослідженого у судовому засіданні. Так, 18.02.2017 року він з ОСОБА_6 привезли ОСОБА_17 за шахту «Тернівська». Він показав місце де вони висадили ОСОБА_17 , а саме на виїзді з м. Тернівка у сторону с. Вербки. Приблизно за 250 метрів від стели «Тернівка» ОСОБА_5 пояснив, що вони дістали з салону автомобіля ОСОБА_17 та почали наносити тому тілесні ушкодження, зокрема він правою рукою вдарив ОСОБА_17 в живіт від чого той упав навколішки, а потім вдарив ліктем по обличчю. Вони почали питати, де гроші, які ОСОБА_17 їм винен. Той відповів, що грошей у нього немає. Далі вони запхнули ОСОБА_17 у багажник автомобіля, який відчинив водій ОСОБА_7 , а напроти прохідної шахти «Тернівська» висадили, та поїхали назад в м. Тернівка. У подальшому вони поїхали до магазину «АТБ» по вул. С. Маркова м. Тернівка, а звідти подзвонили таксисту ОСОБА_7 , та поїхали шукати ОСОБА_17 . Знайшовши останнього, вони знову запхали того у багажник автомобіля та відвезли до магазину «Ізобіліє», а звідти до магазину «Сільпо» м. Тернівка, а потім поїхали у сторону с. Богданівка до річки біля залізо - бетонних блоків щоб помити ОСОБА_17 . Річка була з лівої сторони, міст праворуч. ОСОБА_5 повідомив, що автомобіль ОСОБА_7 стояв передом по відношенню до ОСОБА_17 , фари автомобіля були відключені, багажник відчиняв знову ОСОБА_7 . ОСОБА_5 показав, де стояв ОСОБА_17 , де стояв він, та пояснив що ОСОБА_17 стояв спиною до річки. Він ударив останнього лівою рукою у живіт та долонею правої руки по обличчю. Далі ОСОБА_6 взяв чоловіка та потягнув до річки, на поверхні якої тоді був лід, та зазначив, що течія була значно меншою. Пояснив, що ОСОБА_6 почав штовхати ОСОБА_17 у воду, та той упав і зачепив рукою ОСОБА_6 .. Обидва вони упали, а ОСОБА_5 у цей час був в автомобілі, та все бачив. Потім ОСОБА_17 підвівся, та ОСОБА_5 вдарив того ногою по спині від чого чоловік впав на живіт, а ОСОБА_6 почав бити ОСОБА_17 ногами, зіштовхувати того у жолоб річки, від чого той упав у річку, при цьому обличчя було у воді жолобу річки. Рівень води тоді був приблизно 10 см. Далі ОСОБА_5 пояснив що ОСОБА_17 , лежачи обличчям у воді був непритомний. ОСОБА_5 вирішив перевірити у ОСОБА_17 пульс, та як йому здалось, пульс був відсутній. Він про це сказав ОСОБА_6 , але той говорив, що останній живий, та якось добереться додому. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 просили ОСОБА_7 не розповідати нікому про те що сталося, так як останній все бачив. В м. Тернівка вони поїхали без ОСОБА_17 (Том № 4 а. с. 178-187);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 04.03.2017 року відповідно до якого, в присутності понятих підозрюваний ОСОБА_6 надав покази про обставини, які мали місце в період часу з 18.02.2017 року по 19.02.2017 року, а саме, як на автостанції ОСОБА_5 побачив ОСОБА_17 , та вони посадили останнього на заднє сидіння автомобіля таксі і поїхали в сторону шахти «Тернівська». Далі показав, як повалили ОСОБА_17 на землю, та з внутрішнього карману він забрав телефон та гроші, та вони поїхали, залишивши потерпілого. Коли вони знову поверталися, то він побачив ОСОБА_17 який йшов по дорозі в напрямку м. Тернівка. Таксист розвернув автомобіль, та вони наказали ОСОБА_17 поїхати з ними. Так як останній був брудний, то таксист витяг клейонку з багажнику та поклав в салон на заднє сидіння. Потім вони поїхали на річку в с. Богданівка, де перед мостом звернули ліворуч на грунтову дорогу і з неї повернули праворуч у бік лугу та річки, після чого за вимогою ОСОБА_6 зупинились. Відстань від мосту була приблизно 50 - 60 метрів. Автомобіль стояв на відстані приблизно 5-7 метрів від річки, багажником до мосту. Потім хтось відкрив багажник, з якого виліз ОСОБА_17 з яким він зайшли на лід, де він штовхнув останнього. ОСОБА_17 схопив його за куртку, та вони удвох впали, а потім вилізли із річки. Коли ОСОБА_17 підійшов до машини, то ОСОБА_5 наніс тому декілька ударів. Шапки вже на ОСОБА_17 не було, але коли вони заходили у воду, то шапка була на останньому. Після чого вони поїхали (Том № 4 а. с. 188-192);
- висновком експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 1188-17 від 31.03.2017 року відповідно до якого станом на 08.02.2017 року залишкова вартість з ПДВ мобільного телефону марки «Nokia Lumia 620» imei НОМЕР_4 - 600 грн. та сім - картка мобільного оператора МТС - 15 грн. (Том № 4 а. с. 194-199);
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 06.04.2017 року, та довідкою-аналізом до нього, відповідно до яких шляхом опрацювання було встановлено інформацію про зв'язок кінцевих обладнань споживачів телекомунікаційних послуг у період часу з 00.01 год. 18.02.2017 року до 23.59 год. 27.02.2017 року з абонентними номерами користувачів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_17 (Том № 4 а. с. 203-209);
- висновком експерта № 400 від 17.03.2017 року, відповідно до якого зроблено підсумки, що кров ОСОБА_5 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0. (Том № 4 а. с. 216-217);
- висновком експерта № 399 від 17.03.2017 року, відповідно до якого зроблено підсумки, що кров ОСОБА_6 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0. (Том № 4 а. с. 218-219);
- висновком експерта № 405 від 24.03.2017 року, відповідно до якого зроблено підсумки, що на штанах (об'єкт № 1-22), які належать ОСОБА_6 , та на куртці (об'єкти № 23-39), яка належить ОСОБА_6 , наявність крові не встановлено. (Том № 4 а. с. 220-221);
- висновком експерта № 406 від 24.03.2017 року, відповідно до якого зроблено підсумки, що на штанах (об'єкт № 1-15), які належать ОСОБА_5 та на куртці (об'єкти № 16-30), яка належить ОСОБА_5 , наявність крові не встановлено. (Том № 4 а. с. 222-223);
- висновком експерта № 401 від 24.03.2017 року, відповідно до якого зроблено підсумки: Питання слідчого: «Чи є на наданій на дослідження поліетиленовій плівці, вилученій 01.03.2017 року в ході огляду, кров людини?» Відповідь експерта: «В двох слідах на поліетиленовій плівці ( об'єкти № 1,4) встановлена наявність крові людини. В інших слідах на поліетиленовій плівці (об'єкти № 2,3,5,6) наявності крові не встановлено.» (Том № 4 а. с. 224-225);
- висновком експерта № 402 від 24.03.2017 року, відповідно до якого зроблено підсумки: Питання слідчого: «Чи є на наданій на дослідження шкіряній рукавичці, вилученій 06.03.2017 року в ході огляду автомобіля марки «Dacia» моделі «Logan 90L» д.н. НОМЕР_3 , кров людини?» Відповідь експерта: "На рукавичці ( об'єкти № 1-5) наявність крові людини не встановлено. (Том № 4 а. с. 226-227);
- висновком експерта № 404 від 24.03.2017 року, відповідно до якого зроблені такі підсумки: Питання слідчого: «Чи є на наданій на дослідження чоловічій в'язаній шапці, вилученій 01.03.2017 року у ОСОБА_30 в ході огляду кров людини?» Відповідь експерта: "На шапці (об'єкт № 1) встановлено наявність крові людини. (Том № 4 а. с. 228-229);
- висновком експерта № 403 від 24.03.2017 року, відповідно до якого зроблені такі підсумки: Питання слідчого: «Чи є на наданій на дослідження чоловічій в'язаній шапці, вилученій 01.03.2017 року в ході огляду місця події кров людини?» Відповідь експерта: "На шапці (об'єкт № 1-5) наявність крові не встановлено. (Том № 4 а. с. 230-231);
- протоколом огляду трупа від 31.03.2017 року, та фотознімками до нього, відповідно до якого в присутності понятих, за участю спеціалістів було оглянуто труп, розташований в канаві поблизу будинку № 47 по вул. Набережна м. Тернівка Дніпропетровської області, який знаходився у воді на животі обличчям донизу, права рука відставлена в сторону, ліва лежала вздовж тіла. Труп одягнутий у курточку, светр, футболку, джинси, труси, черевики. На обличчі було виявлено забійну рану. (Том № 4 а. с. 232-242);
- диском з відео огляду трупу ОСОБА_17 , який розташований в канаві поблизу будинку № 47 по вул. Набережна м. Тернівка Дніпропетровської області, дослідженого у судовому засіданні. (Том № 4 а. с. 243);
- висновком експерта № 197 від 01.04.2017 року, відповідно до якого зроблено такі висновки. На підставі даних судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_31 , 1980 року народження, з огляду на відомі обставини випадку, викладених в постанові про призначення судово-медичної експертизи, дані додаткових методів дослідження та у відповідності до поставлених запитань, експерт приходить до наступних висновків: 1 "Яка безпосередня причина смерті?" Відповідь: "Смерть ОСОБА_17 настала від механічної асфіксії, яка розвинулась при закритті дихальних шляхів рідиною внаслідок утоплення у воді, що й призвело до смерті потерпілого. Даний висновок підтверджується морфологічною картиною, виявленою при розтині трупа, характерною для даного виду смерті та судово-гістологічним дослідженням при якому виявлено: при проведенні судово-гістологічного дослідження мікропрепаратів зроблених з рідини пазухи основної кістки та перегляді їх у затемненому полі зору мікроскопа знайдені діатомові водорості, що відносяться до класу Центричних. При мікроскопічному дослідженні мінералізату нирки за допомогою фазово-контрастного мікроскопу знайдені панцирі діатомових водоростей у кількості 7 штук". 2. "Чи є ознаки насильницької смерті?" З. "Чи є на трупі тілесні ушкодження, якщо так, то яка їх локалізація, час, механізм виникнення, ступень тяжкості, при життєвість або після смертність спричинення?" Відповідь на 2 та 3 запитання: "При дослідженні трупа ОСОБА_17 виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців в лобній області справа з розповсюдженням на праву тім'яну область та праву скроневу область, на задній поверхні лівого ліктьового суглобу, на передній поверхні правого та лівого колінних суглобів; саден на фоні синця в проекції правої надбрівної дуги, в лобній області справа, в правій тім'яній області, в області крижу; забійної рани в області перенісся; травматичного субарахноїдального крововиливу, забою головного мозку. Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, які діяли за ударним механізмом та по дотичній з місцем прикладання діючої сили у вищезазначені області. Виявлена внутрішньочерепна травма з травматичним субарахноїдальним крововиливом та забоєм головного мозку стала вирішальним фактором в утопленні потерпілого у воді, та виявлені тілесні ушкодження в області голови мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення. Також при судово-гістологічному дослідженні виявлено: наявність вогнищевих крововиливів у речовині головного мозку правої лобної та лівої тім'яної долі, субарахноїдальний крововилив у об'єкті «речовина головного мозку зі сторони основи», діапедезні субарахноїдальні мікрогеморагії та периваскулярні мікрогеморагії на тілі повнокров'я судин у лівих та правих лобних та тім'яних долях головного мозку. Тілесні ушкодження у вигляді синців на задній поверхні лівого ліктьового суглобу, на передній поверхні правого та лівого колінних суглобів та садна в області крижу за своїм характером відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, відносно живих осіб. Враховуючи морфологічні ознаки та характер виявлених тілесних ушкоджень (наявність крововиливів, набряків, результати судово-гістологічного дослідження), вони утворилися при життєво, та давність і спосіб їх утворення можуть відповідати даті та обставинам, зазначеним в постанові про призначення судово-медичної експертизи, тобто 18.02.2017року". 4. "Якщо є тілесні ушкодження, то скільки міг прожити з отриманими тілесними ушкодженнями?" Відповідь: "Враховуючи характер та морфологічні ознаки виявленої травми голови, більш вірогідно, що після її спричинення ОСОБА_17 міг прожити незначний проміжок часу". 5. "Наявність алкоголю в крові та сечі померлого?" Відповідь: "При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_17 , 1980 року народження виявлений етиловий спирт у концентрації 1,85 проміле у крові, 2,12 проміле у сечі, однак дана концентрація алкоголю не враховується при оцінці алкогольного сп'яніння так як труп довгий час перебував у воді та піддався гнильним змінам. Згідно трупних явищ, виявлених при розтині трупа, смерть ОСОБА_17 настала більш ніж за 48 годин до моменту проведення експертизи. При судово-імунологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_17 , 1980 року народження група крові не встановлена з гнилісних змін. Акт № 292 від 10.04.2017 року отриманий 11.04.2017 року е/п. При судово-гістологічному дослідженні рідини з серцевої сорочки від трупа ОСОБА_17 , 1980 року народження, виявлено: при проведенні судово-гістологічного дослідження мікропрепаратів зроблених з рідини порожнини серцевої сорочки та перегляді їх у затемненому полі зору мікроскопа діатомові водорості не виявлені. Акт № 3568 від 18.04.2017 року, отриманий 19.04.2017 року. При судово-гістологічному дослідженні фрагменту лівого стегна від трупа ОСОБА_17 , 1980 року народження виявлено: при мікроскопічному дослідженні мінера лізату кісткового мозку за допомогою фазово - контрастного мікроскопа не знайдені панцирі діатомових водоростей. Акт № 3824 від 24.04.2017 року, отриманий по еп 25.04.2017 року. При судово-медико-криміналістичному дослідженні органокомплексу шиї від трупа ОСОБА_17 , 1980 року народження встановлено: при дослідженні представленого комплексу органів переднього відділу шиї від трупа ОСОБА_17 , 1980 року народження, представилось можливим висловитись про наступне: 1. Порушення цілісності кісткової тканини, окістя та зв'язкового апарату під'язичної кістки, хрящової тканини та охрястя крупних хрящів (щитоподібного, перснеподібного) та дрібних хрящів (парних - клиноподібних, черпалоподібних, рожкоподібних) хрящового остову гортані не виявлено. 2. Верхній лівий ріжок щитоподібного хряща рухливий на рівні своєї верхівки за рахунок наявного сесамовидного хряща. Вказаний хрящ розташований в товщі тяжщито-під'язичної зв'язки і є анатомічною нормою. Акт № 425-МК від 27.04.2017 року, отриманий по еп 28.04.2017року. (Том № 4 а. с. 244-248);
- висновком експерта від 197-д від 17.05.2017 року, відповідно до якого зроблено такі висновки. На підставі даних судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_31 , 1980 року народження, з огляду на відомі обставини випадку, викладених в постанові про призначення додаткової судово-медичної експертизи, дані додаткових методів дослідження, та у відповідності до поставлених запитань експерт приходить до наступних висновків: 1. "Чи могли виявлені тілесні ушкодження у трупа ОСОБА_17 утворитись при падінні з висоти власного росту?" Відповідь: "Враховуючи характер та локалізацію, виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_17 на різних анатомічних областях, можна виключити можливість їх утворення при падінні з висоти власного зросту". 2. "Чи можливо визначити точну чи орієнтовну кількість нанесених ударів ОСОБА_17 , якщо так то яка їх кількість та локалізація?" Відповідь: "Враховуючи локалізацію та кількість виявлених тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_17 можна висловитись про наступне, що в область голови йому було спричинено не менше чотирьох травматичних дій (наявність тілесних ушкоджень у вигляді синців в лобній області справа з розповсюдженням на праву тім'яну область та праву скроневу область, саден на фоні синця в проекції правої надбрівної дуги, в лобній області справа, в правій тім'яній області, забійної рани в області перенісся; травматичного субарахноїдального крововиливу, забою головного мозку), не менше трьох травматичних дій в області кінцівок (наявність тілесних ушкоджень у вигляді саден на задній поверхні лівого ліктьового суглобу, на передній поверхні правого та лівого колінних суглобів) та не менше однієї травматичної дії в області крижу (наявність тілесних ушкоджень у вигляді садна в області крижу)." 3. "Чи характерне виявлене садно в області крижу на трупі ОСОБА_17 для волочіння останнього об поверхню ґрунту, льоду, бетонної поверхні?" Відповідь: Наявність виявленого тілесного ушкодження на тілі ОСОБА_17 у вигляді садна в області крижу та характер його поверхні, тобто поздовжньої посмугованості може свідчити про переміщення трупа, тобто його волочіння." 4. "Чи можливо розмежувати по послідовності утворення тілесні ушкодження виявлені на голові у ОСОБА_17 з урахуванням їх кількості, локалізації, механізму утворення, ступеню тяжкості описаних у висновку СМЕ №197 від 29.04.2017 року?" Відповідь: "Так як виявлені тілесні ушкодження, враховуючи їх морфологічні ознаки, утворилися за короткий проміжок часу, то судити про послідовність їх утворення не видається можливим, та оскільки тілесні ушкодження голови зосереджені в одній анатомічній області, тобто в одній частині тіла - голова, то розмежування їх не є доцільним та оцінюються в сукупності. 5. "3 урахуванням наявності діатомових водоростей, виявлених при судовому гістологічному дослідженні трупу, чи мав змогу потерпілий ОСОБА_17 самостійно пересуватися після потрапляння даних мікроорганізмів, а також, який механізм їх потрапляння?" "Чи можливо їх потрапляння в організм людини після настання смерті?" Відповідь: "Так як при утепленні планктон (діатомові водорості) разом з водою потрапляють в рот, звідки в дихальні шляхи, легені з них по судинам в серце, далі в аорту, звідки з кров'ю розносяться по судинам по всьому організму, затримуючись в паренхіматозних органах та кістковому мозку довгих трубчатих кісток, довго зберігається в пазухах основної кістки, то враховуючи вищезазначене, можна висловитись про наступне, що потрапляння виявлених діатомових водоростей до організму ОСОБА_17 є прижиттєвим та смерть його настала внаслідок утоплення, тобто від механічної асфіксії від закриття дихальних шляхів рідиною, про що свідчить наявність діатомових водоростей в мінералізаті нирки та в мікропрепаратах зроблених з рідини пазухи основної. кістки, можна виключити можливість його самостійного пересування вже після потрапляння даних мікроорганізмів, а також потрапляння їх в організм людини після настання смерті. (Том № 5 а. с. 53-54);
- висновком експерта № 200 від 26.04.2017 року, відповідно до якого зроблено такі підсумки. 1. Із слідів крові на чоловічій в'язаній шапці з написом Evrosport, вилученій 01.03.2017 року у свідка ОСОБА_29 , отримані препарати ДНК, встановлені їх генетичні характеристики. 2. Препарати ДНК, виділені із слідів крові на шапці, являють собою ДНК чоловічої статевої належності. Проведений молекулярно-генетичний порівняльний аналіз виявив співпадіння їх генотипу з генотипом потерпілого ОСОБА_17 , 1980 року народження, та неспівпадіння з генотипами підозрюваних ОСОБА_6 , 1991 року народження, та ОСОБА_5 , 1997 року народження ДНК цих слідів крові на шапці може походити від потерпілого ОСОБА_17 з ймовірністю не менше 99,999999999999999959%. Частота поширення подібної комбінації генетичних ознак складає 0,41х10-18. Це означає, що вказана комбінація генетичних ознак зустрічається у 0,41 чоловіків на квінтильйон. (Том № 5 а. с. 11-14);
- висновком експерта № 199 від 26.04.2017 року, відповідно до якого зроблено такі підсумки: 1. Зі слідів крові на поліетиленовій плівці, вилученій 01.03.2017 року у ОСОБА_7 з багажного відділення автомобіля марки «DACIA-LOGAN 90L», реєстраційний номер НОМЕР_3 , отримані препарати ДНК формально чоловічої генетичної статі. Ці препарати містять ознаки суміші ДНК не менше 3-х осіб та/або ознаки руйнації ДНК. Провести молекулярно-генетичний порівняльний аналіз і вирішити питання про належність цих слідів крові певній особі) певним способом), в тому числі потерпілому або підозрюваному, не представляється можливим. (Том № 5 а. с. 15-17);
- DVD - диском з записом відео фактів з камер спостереження ТОВ «АТБ - Маркет», відповідно до запису від 01.03.2017 року за вих. № 513-1403, дослідженого у судовому засіданні, на якому було відтворено, як з ТОВ «АТБ - Маркет» вийшло 2 чоловіків у куртках, під'їхав до них транспортний засіб, та вони поїхали на даному автомобілі. (Том № 5 а. с. 61 )".
- протоколом огляду легкового автомобіля марки "Дачіа Логан 90Л» д.н.з. НОМЕР_3 від 01.03.2017 року на якому ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 перевозили у багажнику ОСОБА_17 . ОСОБА_7 , було надано покази, та підтверджено факт перевезення ОСОБА_17 саме у цьому автомобілі. Огляд проведено із дотриманням ст. 237 КПК України;
- висновком судово-психіатричного експерта № 90 від 04.05.2017 року, відповідно до якого ОСОБА_6 хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, іншим хворобливим станом психіки в період інкримінованих йому діянь не страждав і на теперішній час не страждає. Виявляв раніше і виявляє в даний час емоційно нестійкий розлад особистості. Випробуваний в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому діяння, міг віддавати собі звіт в своїх діях (бездіяльності) і керувати ними. За своїм психічним станом в даний час випробуваний також може віддавати собі звіт в своїх діях (бездіяльності) і керувати ними. У застосуванні щодо нього примусових заходів медичного характеру не потребує. (Том № 5 а. с. 43-47);
- висновком судово-психіатричного експерта № 91 від 04.05.2017 року, відповідно до якого ОСОБА_5 хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, іншим хворобливим станом психіки в період інкримінованих йому діянь не страждав і на теперішній час не страждає. Виявляв раніше і виявляє в даний час емоційно нестійкий розлад особистості. Випробуваний в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому діяння, ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв. За своїм психічним станом в даний час випробуваний також може віддавати собі звіт в своїх діях (бездіяльності) і керувати ними. У застосуванні щодо нього примусових заходів медичного характеру не потребує. (Том № 5 а. с. 43-47);
Наведені вище докази, на думку колегії суддів, є такими, що доповнюють одне одного, є належними, допустимими та достатніми, оскільки, у відповідності до ст.84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню, та отримані у порядку, встановленому Конституцією України та КПК України.
Досліджені в судовому засіданні докази свідчать про те, що на час події були відсутні будь-які реальні протиправні посягання з боку ОСОБА_17 , які направлені на порушення прав та інтересів обвинувачених. Не маючи об'єктивних причин побоюватися за своє життя, здоров'я, та маючи реальну можливість не наносити тілесні ушкодження ОСОБА_17 , обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 навпаки, умисно, протиправно, діючи за попередньою змовою групою осіб нанесли удари ногами, кулаками рук та ліктями в життєво важливі частини тіла ОСОБА_17 , після чого скинули його у річку обличчям вниз, розуміючи, що останній у такому положенні захлинеться, та залишили його у такому стані, що і привело до загибелі. Обвинувачені не могли не усвідомлювати те, що таким способом позбавляють життя ОСОБА_17 і бажали настання смерті останнього. Діями обвинувачених, а саме нанесенням тілесних ушкоджень, та штовхнувши ОСОБА_17 річку, є наслідком у виді смерті ОСОБА_17 , що стоїть у прямому причинному зв'язку.
У ОСОБА_7 , на думку колегії суддів, була можливість повідомити правоохоронні органи про події, очевидцем яких він був. Більше того, ОСОБА_7 мав реальну можливість врятувати життя ОСОБА_17 коли останній переміщував у багажнику керованого ним автомобіля. Однак із власних спонукань, останній не вчинив жодних дій, щоб спробувати врятувати життя ОСОБА_17 . Він навіть не повернувся на місце, де залишив ОСОБА_17 після того, як вони розійшлися з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 для того щоб надати тому першу допомогу в умовах, які унеможливлювали виживання ОСОБА_17 . Крім того, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 підтвердили, що саме ОСОБА_7 уперше відкривав багажник автомобіля щоб помістити туди ОСОБА_17 .
З сукупністю наведеного, характеру послідовністю і динамічністю дій обвинуваченого ОСОБА_7 , його поведінки до, під час та після вчинення злочину, збігаються з ознаками складу злочинів, передбачених ч.1 ст. 396, ч.3 ст. 146 КК України.
Відсутність наміру на надання будь-якої допомоги ОСОБА_17 у обвинувачених, а навпаки останні поїхали, оставивши того у безпорадному стані, що свідчить про їх небажання надати будь-яку допомогу.
ОСОБА_17 повідомив обвинуваченим, що викликав поліцію, та буде просити у них допомоги. Саме ця обставина стала кінцевою для остаточного закріплення у ОСОБА_6 та ОСОБА_5 умислу, спрямованого на заподіяння смерті ОСОБА_17 у тому числі з метою приховати раніше розпочаті ними суспільно-небезпечні та протиправні діяння. Обвинувачені залишили ОСОБА_17 у безпорадному стані, не вжили заходів для надання йому допомоги.
З показань під час слідчого експерименту ОСОБА_5 вбачається що останній після перевірки пульсу повідомив ОСОБА_6 , що він не відчуває пульс у ОСОБА_17 . Так, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 розуміли, що залишають ОСОБА_17 у воді, після спричинення тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх заподіяння - не менше чотирьох у голову та локалізацію у життєво важливі органи. При цьому, погодні умови, а саме мороз та ніч, без будь-яких джерел освітлення наявність яких усвідомлювалась ОСОБА_6 та ОСОБА_5 виключали самостійну можливість ОСОБА_17 дістатися додому, навіть якщо він гіпотетично зміг би прийти до тями.
Отже характер, послідовність і динамічність дій обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , їх поведінка до, під час, та після вчинення злочину, локалізація тілесних ушкоджень у ОСОБА_17 , та механізм їх спричинення, збігаються з ознаками складу злочину, передбаченого п.3, 9, 12 ч.2 ст. 115 КК України, а також з ознаками складу злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, що підтверджено доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Нанесення тілесних ушкоджень обвинуваченими відбулося у стані алкогольного спяніння. При цьому ОСОБА_5 та ОСОБА_6 усвідомлювали неспроможність ОСОБА_17 , як людини, яка також була у стані сильного алкогольного сп'яніння, будучи інвалідом 2 групи протистояти їх діям.
Колегія суддів також бере до уваги те, що ОСОБА_17 був адекватною людиною, а тому він сам не міг самостійно сісти у багажник автомобіля.
Колегія суддів спростовує заперечення обвинуваченого ОСОБА_6 в тій частині, що всі слідчі дії були проведенні без адвоката, так як відповідно до матеріалів кримінального провадження, з часу, коли ОСОБА_6 було пред'явлено обвинувачення, йому одразу ж було надано захисника.
Заперечення захисника ОСОБА_14 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 в частині визнати протоколу слідчого експерименту за участю ОСОБА_7 , та відеозапис до нього недійсними, з тих підстав, що останній був свідком, а також ОСОБА_7 не були роз'яснені його права, спростовуються тим, що у зазначеному протоколі стоїть підпис ОСОБА_7 про роз'яснення йому прав та обов'язків, відповідно до ст. 66, 67 КПК України. А також, відповідно до ст. 240 КПК України до участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник. Крім того, показання і протокол слідчого експерименту є окремими самостійними процесуальними джерелами доказів, які суд оцінює за правилами ст. 94 КПК України (Об'єднана палата ККС ВС у справі №740/3597/17).
Заперечення захисника ОСОБА_14 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 в тій частині що слідчий експеримент за участю ОСОБА_7 , та ОСОБА_6 не відбувався з повною відео фіксацією процесуальних дій, спростовується наступним.
Так, з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. За необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста. Під час проведення слідчого експерименту можуть проводитися вимірювання, фотографування, звукозапис, чи відеозапис, складатися плани і схеми, виготовлятися графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу. Відповідно до ст. 107 КПК України, рішення про фіксацію цієї слідчої (розшукової) дії за допомогою технічних засобів приймає особа, яка її проводить. Колегія суддів вважає, що протокол проведення слідчого експерименту складений без порушення прав обвинуваченого на захист та у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону. Так, у присутності понятих було складено відповідний документ, обвинувачений мав право робити заяви, давати пояснення або відмовитись від них, про що йому було роз'яснено. Крім того, така слідча дія відбувалась в присутності понятих, захисника, які не заявляли клопотання про застосування до слідчого експерименту технічних засобів фіксування.
Захисник ОСОБА_14 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 зазначає, що протокол проведення впізнання телефону не має ознак, яким чином потерпілий його впізнав.
Суд вважає доводи захисника ОСОБА_14 в цій частині неспроможними, оскільки вищенаведений протокол містить усі необхідні дані, його підписано усіма учасниками слідчої дії, та він відповідає вимогам ст. 104-106, 223, 237 КПК України.
Захисник ОСОБА_14 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 зазначає, що в багажнику автомобіля було оглянуто плівку на якій було виявлено дві плями рідини бурого кольору, але не встановлено будь-яких ознак ідентифікуючих, що ця кров належала потерпілому, адже автомобіль використовувався потім ще 2 тижні в якості таксі.
Колегія суддів вважає доводи захисника ОСОБА_14 в цій частині неспроможними, так як необхідно зазначити, що протоколом огляду предмету від 01.03.2017 року, та в присутності понятих, за участю ОСОБА_7 було оглянуто поліетиленову плівку білого кольору, яку ОСОБА_7 надав, та яка перебувала в автомобілі марки «Dacia» моделі «Logan 90L» д.н. НОМЕР_3 з кузовом сірого кольору, номер шасі VIN НОМЕР_6 , на якому їздив ОСОБА_7 19.02.2017 року, та на якій було виявлено дві плями від рідини бурого кольору, залишки сльозоподібні речовини, забруднення від землі та води, в деяких місцях виявлено порізи. Суд вважає, що огляд місця події був проведений із дотриманням норм КПК України, підстав для визнання вказаного протоколу недопустимим доказом не вбачається, а будь-яких даних про те, що під час огляду або до його початку до салону автомобіля було щось підкинуто, судом не отримано.
Захисник ОСОБА_16 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 зазначає про відсутність доказів нападу організованою групою зі сторони обвинувачених.
Суд вважає доводи захисника ОСОБА_16 в цій частині неспроможними, та наголошує, що доказом вини обвинувачених у вчиненні даного злочину слідство представило мобільний телефон марки «Нокіа lumia 620 imei: НОМЕР_4 ». Указаний мобільний телефон був наданий добровільно ОСОБА_6 слідчому, та той пояснив, що заволодів указаним мобільним телефоном у Скоробогатих А,М. При цьому, свідок ОСОБА_32 пояснила, що бачила вказаний мобільний телефон. Також, відповідно до довідки від 13.03.2017 року за результатами дослідження інформації, отриманої на виконання тимчасового доступу до речей і документів та яка була отримана від оператора мобільного зв'язку мобільний номер, яким користувався ОСОБА_17 , той знаходився в зоні дії ретрансляційної вежі по вул. Харківська, 5 в період з 22.20 год. 18.02.2017 року, та в зоні дії ретрансляційної вежі, розташованої в АДРЕСА_9 в період з 05.25 год. по 06.05. год. 19.02.2017 року, що співпадає з напрямком місця мешкання ОСОБА_6 по АДРЕСА_10 телефон також упізнав потерпілий ОСОБА_12 в ході пред'явлення для впізнання від 01.03.2017 року.
Захисник ОСОБА_14 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 зазначає, що на даний час ще проводиться досудове розслідування щодо катування ОСОБА_7 , а отже суд не може винести на даний час рішення за ознаками злочину, які інкримінуються останньому.
Колегія суддів спростовує дане твердження захисника, так як у судовому засіданні стороною обвинувачення було заявлено клопотання про проведення перевірки працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань за фактом повідомлення в судовому засіданні обвинуваченими ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про застосування до них недозволених методів слідства працівниками Тернівського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, на що обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та їх захисники погодились з клопотанням прокурора та наполягали на проведення даної перевірки, на запитання суду стосовно даної перевірки обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_14 зазначили, що на даний час вже проводиться перевірка працівниками правоохоронних органів та на проведення перевірки саме Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань вони не наполягають.
Згідно висновку експерта за № 52 від 02.03.2017 року, з огляду на відомі обставини справи, викладені в постанові про призначення судово-медичної експертизи, та у відповідності до поставлених запитань. І. "Чи маються у підозрюваного ОСОБА_6 будь які тілесні ушкодження, якщо так, то який ступінь їх тяжкості, механізм утворення та локалізація?" Відповідь: "На момент огляду у ОСОБА_6 вивалені тілесні ушкодження у вигляді синців лівої вушної раковини та саден лівої бічної поверхні шиї які утворилися від дії тупих твердих предметів, які діяли за ударними механізмом та по дотичній з місце прикладання діючої сили у вищезазначені області та за своїм характером відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень згідно п.2.3.2. б) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості ушкоджень» Наказ №6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995 року. Виявлений рубець лобної області є наслідком загоєння рани чи глибокого садна та враховуючи його морфологічні ознаки утворився за декілька діб до моменту проведення експертизи". 2. "Чи відповідають тілесні ушкодження, даті отримання, а саме 01.03.2017 року, способу їх отримання, а саме нанесення ударів чи в інший спосіб?" Відповідь: "Враховуючи морфологічні ознаки виявлених тілесних ушкоджень (колір синців та ступінь загоєння саден) більш вірогідно, що вони могли утворитися в межах 7-10 діб до моменту проведення експертизи. Враховуючи характер виявлених тілесних ушкоджень не виключена можливість їх утворення внаслідок нанесення ударів". 3. Чи можливо отримання тілесних ушкоджень з висоти падіння власного зросту, або спричинення собі самостійно?" Відповідь: "Враховуючи локалізацію виявлених тілесних ушкоджень не виключена можливість їх утворення при падінні з висоти власного зросту. Локалізація даних тілесних ушкоджень є доступною для спричинення власноруч". (Том № 4 а. с. 157-158).
Доводи сторони захисту про застосування насильства до обвинувачених під час проведення слідчих експериментів спростовується тим, що на ухвалу суду про застосування до обвинуваченихнедозволених методів слідства працівниками поліції Тернівського ВП Павлоградського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017040400000114 від 27 лютого 2017 року, старшим слідчим третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпро) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві капітаном Державного бюро розслідувань винесено постанову про закриття кримінального провадження № 62021170030000110 від 20.04.2021 року за ознаками кримінального провадження, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, тобто у зв'язку з відсутністю в діях службових осіб Тернівського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області складу кримінального правопорушення.
Як зазначено у постанові слідчого, під час досудового розслідування не встановлено факту вчинення працівниками поліції хоча б однієї з дій, передбачених статтею 365 КК України, фактичне існування застосування недозволених методів ведення слідства, а також факт заподіяння внаслідок таких дій тілесних ушкоджень ОСОБА_5 та ОСОБА_6 нічим, окрім показань самих обвинувачених, наданих у судовому засіданні, об'єктивно не підтверджується. Запитуваною інформацією з ІТТ №4 ГУНП в Дніпропетровській області, повідомлено, що обвинувачені за медичною допомогою у вказаний період досудового слідства, про застосування до них фізичного впливу не звертались, а також фіксування скарг на насильницькі дії поліцейських, наявність тілесних ушкоджень під час поміщення та утримання обвинувачених перед поміщенням до ІТТ №4, проведено первинний огляд, під час якого тілесних ушкоджень не було виявлено, скарг на стан здоров'я не надходило.
Крім того, у судовому засіданні ОСОБА_5 наголосив, що у медичний заклад не звертався з приводу нанесення йому тілесних ушкоджень працівниками поліції.
Відтак, комісія прийшла до висновків, що обставин чи інших належних та допустимих доказів, які свідчили б про вчинення поліцейськими дій, які б суперечили основним завданням поліції та вказували на невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни, перевищення влади або службових повноважень, в частині вчинення дій, які явно виходять за межі наданих працівнику правоохоронного органу прав чи повноважень не встановлено.
Таким чином, доводи обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про застосування до них недозволених методів ведення досудового розслідування перевірено і спростовано у встановленому законом порядку.
При оцінці дій обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 колегією суддів повністю врахована практика Європейського суду з прав людини. Зокрема, у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський, де суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». А в цілому колегія суддів розцінює позицію обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , як намагання уникнути кримінальної відповідальності за вчинені злочини у повному обсязі.
Також колегією суддів враховується, що стороною захисту не надано суду переконливих та об'єктивних доказів, які б спростовували сукупність досліджених доказів, та які переконливо вказують на те, що саме обвинувачені вчинили сформовані у обвинувальному акті злочини.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові ККС ВС від 07.12.2020 року в справі № 728/578/19, згідно ст.. 85 КПК України, належними також є докази, які прямо чи непрямо підтверджують достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
При цьому, чинний КПК України, не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин на підставі сукупності непрямих (стосовно конкретного факту) доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв'язку.
Навпаки, ст.. 94 КПК України визначає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює не тільки кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, але й сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв?язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Як засвідчує судова практика, доказування тих чи інших обставин злочину досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх, у тому числі непрямих доказів, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) факту вчинення злочину конкретною особою.
Підстав для визнання доказів, які покладені в основу судового рішення - недопустимими, у колегії суддів не має.
Інших протиріч у досліджених доказах, що мають істотне значення для висновків колегією суддів, не встановлено.
В пункті 22 Постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику про злочини проти життя та здоров'я особи» зазначено, що суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного при розгляді кримінальних проваджень проти життя та здоров'я особи. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненою діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.
Відтак, колегія суддів ретельно дослідила докази по справі, які мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винних, встановила обставини та спосіб вчинених злочинів, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винних і потерпілого, що передувала події, їх стосунків і всі інші обставин, що мали відношення до справи.
Судом створені необхідні умови для виконання сторонами обвинувачення і захисту їх процесуальних обов'язків і здійснення прав, в тому числі і права на захист, досліджені всі представлені сторонами докази.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
У відповідності до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості.
При призначенні покарання обвинуваченим колегія суддів враховує, що відповідно до статей 3 і 27 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Право на життя є невід'ємним правом людини. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Скоєні обвинуваченими ОСОБА_5 , ОСОБА_6 злочини відповідно до ст.12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 колегія суддів ураховує наступне.
Обвинувачений ОСОБА_6 раніше неодноразово засуджувався за вчинення різних злочинів у тому числі корисливих, має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за вироком від 30.07.2014 року Жовтневим районним судом м. Дніпра за ч.1 ст. 186, ст. 395, ч.ч.1, ст. 70, ст. 71 КК України до 2 років 4 місяців позбавлення волі. Звільнився з місць позбавлення волі 16.02.2016 року, та через рік вчинив нові кримінальні правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_5 раніше неодноразово засуджувався за вчинення різних злочинів у тому числі корисливих, має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за вироком від 24.11.2015 року Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 296 КК України до 4 років позбавлення волі, та звільнений на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, та в період іспитового строку вчинив нові особливо тяжкі кримінальні правопорушення.
Наведене свідчить про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 жодних висновків для себе не зробили і знову вчинили злочини.
Відповідно до характеризуючих даних, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ніде не працюють, на утриманні нікого не мають, ведуть аморальний спосіб життя, систематично вчиняють різні кримінальні правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
Як витікає з вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину, особи винної та обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Таким чином, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, аналізуючи покази обвинувачених, потерпілого, свідків, експерта, зіставляючи ці покази зі здобутими письмовими доказами, колегія суддів приходить до висновку, що винність обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , кожного окремо «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження, та кваліфікує їх дії кожного окремо, як вбивство, тобто навмисне протиправне спричинення смерті викраденій людині, скоєне з метою приховати злочин та за попередньою змовою групою осіб.
Їх дії кожного окремо кваліфікуються за п.3,9,12, ч.2 ст. 115 КК України.
ОСОБА_6 та ОСОБА_5 кожен окремо винні у нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.
Їх дії кожного окремо кваліфікуються за ч.4 ст. 187 КК України.
При визначенні ОСОБА_6 та ОСОБА_5 виду та розміру покарання колегія суддів, відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, наслідки, що настали, а саме смерть людини молодого віку, те, що злочини, відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжкими, дані про осіб, а саме обвинувачені раніше неодноразово судимі, на шлях виправлення не стали, суспільно-корисною працею не займаються, не одружені, на утриманні нікого не мають, а тому не мають міцних соціальних зв'язків, за місцем проживання характеризуються негативно. Їх зухвала поведінка в судовому засіданні не свідчила про критичну оцінку вчинених ними злочинів, та жалю з приводу вчиненого. Більше того, обвинувачені неодноразово висловлювались у бік потерпілого ОСОБА_12 із погрозами після звільнення з місць позбавлення волі завдати йому фізичної розправи, та всіляко його ображали та принижували.
Під час визначення покарання суд враховує також обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно ст. 66 КК України, обставиною, яка пом'якшує покарання обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , не встановлено.
Згідно ст. 67 КК України, обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 - є рецидив злочинів, та скоєння злочинів у стані алкогольного сп'яніння, стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 - скоєння злочинів у стані алкогольного сп'яніння.
При призначені покарання колегія суддів враховує вище зазначені обставини, а також думку потерпілого про призначення обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 самого суворого покарання, а саме довічного позбавлення волі.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у межах санкції п.3,9,12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України за їх сукупністю шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України колегія суддів вважає необхідним до призначеного покарання, за сукупністю вироків, обвинуваченому ОСОБА_5 до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 24.11.2015 року, оскільки останній вчинив злочин у період іспитового строку.
Частина 2 ст. 71 КК України наголошує, що при складанні покарань за сукупністю вироків загальний строк покарання не може перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в загальній частині КК України. При складанні покарань у виді позбавлення волі загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, не повинен перевищувати п'ятнадцяти років, а у випадку, якщо хоча б одне із кримінальних правопорушень є особливо тяжким злочином, загальний строк позбавлення волі може бути більшим п'ятнадцяти років, але не повинен перевищувати двадцяти п'яти років.
Вирішуючи питання щодо остаточного строку покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , що має бути призначене обвинуваченому за сукупністю вироків, колегія суддів вважає за необхідне застосувати положення ч.2 ст.71 КК України та призначити обвинуваченому ОСОБА_5 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі понад п'ятнадцять років, оскільки останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у межах санкції п.3,9,12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України за їх сукупністю шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Також, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, аналізуючи покази обвинувачених, потерпілого, свідків, експерта, зіставляючи ці покази зі здобутими письмовими доказами, колегія суддів приходить до висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_7 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження, та кваліфікує його дії, як заздалегідь не обіцяне приховування особливо тяжкого злочину.
Його дії кваліфікуються за ч.1 ст. 396 КК України.
ОСОБА_7 винний у викраденні людини, що спричинило тяжкі наслідки.
Його дії кваліфікуються за ч.3 ст. 146 КК України.
При визначенні ОСОБА_7 виду та розміру покарання колегія суддів, відповідно до вимог ст. 65 КК враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, те, що він вчинив два особливо небезпечних кримінальних правопорушення, один з яких є тяжким. Також, суд враховує, що ОСОБА_7 раніше не судимий, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , одружений, за місцем проживання характеризується задовільно.
Під час визначення покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно ст. 66 КК України, обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, не встановлено.
Згідно ст. 67 КК України, обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_10 , є повторність.
При призначені покарання колегія суддів враховує вище зазначені обставини, дані про особу обвинуваченого, ступінь тяжкості скоєних злочинів, наслідки, що настали, а саме смерть людини молодого віку, думку потерпілого про призначення обвинуваченому самого сурового покарання.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у межах санкції ч.1 ст. 396, ч.3 ст. 146 КК України за їх сукупністю шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі.
Дане покарання на думку колегії суддів буде необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та попередження вчинення ними злочинів, оскільки виправити останніх не можливо без їх ізоляції від суспільства.
При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 колегія суду враховує правовий висновок Великої Палати Верховного суду щодо застосування норми права, передбаченої ч.5 ст. 72 КК України (зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання), викладений в постанові Верховного суду від 29.08.2018 року у провадженні № 13-31кс18.
Так, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.
Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046 - VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переважаючу (ультра активну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046- VIII є неправильним, оскільки зворотня дія Закону № 2046 - VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч.2 ст. 5 КК України не допускається.
Як слідує з матеріалів кримінального провадження, обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з 01 березня 2017 року перебувають під вартою на час розгляду кримінального провадження, зареєстрованого у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12017040400000114, тобто після набрання чинності Законом України від 26.11.2015 року N 838-VIII, а також після змін, внесених Законом України № 2046-VIII від 18.05.2017 року.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає за необхідне при зарахуванні у строк відбування покарання зарахувати строк їх попереднього ув'язнення, застосовуючи положення ч. 5 ст. 72 КК України у редакції від 26.11.2015 року, відповідно до якого зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. У строк попереднього ув'язнення включається, зокрема строк перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження. Суд має звільнити засудженого від відбування покарання, якщо строк попереднього ув'язнення, відбутий засудженим у межах кримінального провадження, дорівнює або перевищує фактично призначене йому основне покарання, передбачене частиною першою цієї статті.
Суд приходить до висновку про необхідність зарахування обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 строк попереднього ув'язнення, починаючи з 01 березня 2017 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Відповідно до ст. 129 КПК України, постановляючи обвинувальний вирок суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє його повністю, частково, або відмовляє в його задоволенні.
Потерпілим ОСОБА_12 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 87 810 грн.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна " (далі Постанова) при вирішенні питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд має керуватися відповідними нормами цивільного законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну фізичним та юридичним особам.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Розмір збитків ( ч.2 ст.1192 ЦК України), що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.
Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_12 про відшкодування матеріальної шкоди слід задовольнити частково, а саме на суму 3326 (три тисячі триста двадцять шість) грн., що підтверджується розрахунковими документами, виданими суб'єктами господарської діяльності, які надавали послуги та виконували роботи, та стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . У позові потерпілого ОСОБА_12 про відшкодування матеріальної шкоди з ОСОБА_7 відмовити, так як ОСОБА_7 , згідно матеріалів кримінального провадження, причетний до злочинів, а саме заздалегідь не обіцяного приховування особливо тяжкого злочину, та у викраденні людини, що спричинило тяжкі наслідки.
Також потерпілим ОСОБА_12 заявлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в розмірі 3 000 000 грн., солідарно з обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди потерпілому, суд враховує положення Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 року, зокрема п. 4, який встановлює, що відповідно до ст.137 ЦПК (1502-06) у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. А також п. 9 вказаної Постанови, згідно якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд вважає, що потерпілий зазнав певних моральних страждань внаслідок вчинення відносно його сина злочину, а саме це виразилось в його сильних душевних та моральних страждань в зв'язку з втратою рідної людини, а саме єдиного сина.
Обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з моменту звернення з цивільним позовом потерпілого та на даний час не надали йому допомоги, не цікавились його станом здоров'я, не попросили у нього пробачення за скоєне, тобто проявили байдужість як до скоєного так і до його наслідків.
Задовольняючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди колегія суддів оцінює виходячи з характеру скоєного, глибини фізичних та душевних страждань потерпілого.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає за необхідне стягнути з обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у солідарному порядку на користь потерпілого моральну шкоду в сумі 1 000 000 грн., та з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь потерпілого моральну шкоду в сумі 300 000 грн.
Процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 198 (сто дев'яносто вісім) грн. слід стягнути з обвинувачених, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , по 66 (шістдесят шість) грн. з кожного, на користь держави.
Речові докази слід розподілити відповідно до ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, колегія суддів
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, п.3,9,12 ч.2 ст. 115 КК України та призначити йому покарання:
- за ч.4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років, з конфіскацією всього належного йому майна;
- за п. 3,9,12 ч.2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі строком на 15 (п'ятнадцять) років.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі строком на 15 (п'ятнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна.
Відповідно до ч.1 та 2 ст. 71 КК України ОСОБА_5 , за сукупністю вироків,до призначеного покарання за цим вироком, частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 24.11.2015 року, та призначити остаточне покарання у вигляді 16 (шістнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, п.3,9,12 ч.2 ст. 115 КК України та призначити йому покарання:
- за ч.4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років, з конфіскацією всього належного йому майна;
- за п. 3,9,12 ч.2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі строком на 15 (п'ятнадцять) років.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання ОСОБА_6 у виді позбавлення волі строком на 15 (п'ятнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна.
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 396, ч.3 ст. 146 КК України та призначити йому покарання:
- за ч.1 ст. 396 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
- за ч. 3 ст. 146 КК України у виді позбавлення волі строком на 9 (дев'ять) років.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання ОСОБА_7 у виді позбавлення волі строком на 9 (дев'ять) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 рахувати з моменту затримання, тобто з 01 березня 2017 року.
Відповідно до положень ч.5 ст.72 КК України (в редакції, яка діяла до 21.06.2017 року) зарахувати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 строк попереднього ув'язнення, починаючи з 01 березня 2017 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 обчислювати з моменту звернення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь ОСОБА_12 , майнову шкоду у сумі 3326 (три тисячі триста двадцять шість) грн.
Стягнути ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в солідарному порядку, на користь ОСОБА_12 в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди 1 000 000 (один мільйон) грн.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_12 в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди 300 000 (триста тисяч) грн.
В іншій частині позову ОСОБА_12 відмовити.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- автомобіль марки «Dacia» моделі «Logan 90L» д.н. НОМЕР_3 , кузов сірого кольору, номер шасі VIN НОМЕР_6 - передати за належністю ОСОБА_33 .
- чоловічу в'язану шапку з наклейкою з написом «Sport» та мобільний телефон марки «Nokia-Lumia 620» imei НОМЕР_4 , які належали ОСОБА_17 - передати потерпілому ОСОБА_12 ;
- куртку, джинсові штани, светр, підштаники, футболку, пару ботинок, светр, носки, труси, запальничку, гребінець, платок, які було вилучено під час огляду трупу ОСОБА_17 , та які передано на зберігання до Тернівського відділення поліції Павлоградського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області - передати потерпілому ОСОБА_12 ;
- опечатаний поліетиленовий спеціальний пакет №3520232 з чоловічою в'язаною шапкою з написом Evrosport; вилученою 01.03.2017 року, опечатаний поліетиленовий пакет з джинсами, опечатаний поліетиленовий пакет з курткою, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Тернівського відділення поліції Павлоградського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області - передати за належністю ОСОБА_5 ;
- опечатаний поліетиленовий спецпакет №3470363 з поліетиленовою плівкою вилученою 01.03.2017 року у ОСОБА_7 , паперовий конверт з печаткою, вилучений 06.03.2017 року в ході огляду автомобіля марки «Dacia» моделі «Logan 90L» д.н. НОМЕР_3 , паперові конверти з зразками крові ОСОБА_6 , ОСОБА_34 - знищити;
- опечатаний поліетиленовий пакет з джинсами, опечатаний поліетиленовий пакет з курткою, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Тернівського відділення поліції Павлоградського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області - передати за належністю ОСОБА_6 ;
- опечатаний поліетиленовий спец пакет № 3574512 з мобільним телефоном «Nokia-105» imei НОМЕР_7 , чорного кольору, в який встановлена сім-картка мобільного оператора «МТС» НОМЕР_8 , вилучені 01.03.2017 року в ході затримання ОСОБА_5 , та які зберігаються в камері зберігання речових доказів Тернівського відділення поліції Павлоградського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області - конфіскувати в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 198 (сто дев'яносто вісім) грн., по 66 (шістдесят шість) грн. з кожного.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити дійсний у вигляді тримання під вартою.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироку законної сили залишити дійсний у вигляді домашнього арешту.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1 .
Судді: ОСОБА_2 .
ОСОБА_3 .