Ухвала
26 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 646/1688/13-ц
провадження № 61-16507ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Осіян О. М., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного суду
від 17 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про встановлення нікчемності правочинів та визнання права власності на частину домоволодіння,
У лютому 2013 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 про встановлення нікчемності правочинів та визнання права власності на частину домоволодіння.
Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова
від 19 листопада 2013 року позов задоволено.
Встановлено нікчемність правочинів:
договору позики від 31 серпня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Шевченко В. Ю. за реєстраційним номером 4364, із змінами пункту 1 і 2 цього договору від 22 листопада 2006 року за реєстраційним номером 6497, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ;
іпотечного договору від 31 серпня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Шевченко В. Ю. за реєстраційним номером 4368, із змінами пункту 1 цього договору від 22 листопада 2006 року за реєстраційним номером 6498, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ;
договору дарування, посвідченого 01 жовтня 2009 року приватним нотаріусом ХМНО Саврасовою І. Ю. за реєстраційним номером 3397, укладеного між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Визнано право власності ОСОБА_1 на 26/100 частин домоволодіння
АДРЕСА_1 .
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 21 листопада 2019 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 - адвоката Статівка О. Є. про перегляд заочного рішення суду першої інстанції відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного суду від 17 березня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , ОСОБА_6 -
Статівка О. Є. , ОСОБА_4 задоволено частково.
Заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова
від 19 листопада 2013 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про встановлення нікчемності правочинів та визнання права власності на частину домоволодіння.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
У жовтні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного суду від 17 березня 2020 року, в якій заявники просять скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу на новий розгляд.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Заявниками подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 17 березня
2020 року, оскільки повний текст постанови апеляційного суду було отримано
13 вересня 2021 року, проте не надано доказів на підтвердження вказаного. Разом з цим, їхній адвокат не повідомив про результати розгляду справи судом апеляційної інстанції, а 04 червня 2020 року їхній син ОСОБА_8 отримав дуже важку політравму, що змусило перебувати тривалий час у лікарні.
Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, -
у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Відповідно до вимог частини третьої статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки;
2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Заявники подали касаційну скаргу на судове рішення більше ніж через один рік з дня ухвалення постанови Харківського апеляційного суду від 17 березня 2020 року, повний текст складено 19 березня 2020 року, останнім днем на касаційне оскарження є 21 квітня 2020 року. 07 жовтня 2021 року засобами поштового зв'язку заявниками подано касаційну скаргу на зазначене судове рішення.
Таким чином, заявниками не наведено обґрунтованих обставин, які перешкоджали їм отримати копію оскарженого судового рішення
до 13 вересня 2021 року.
Наявності обставин непереборної сили, які могли завадити на протязі одного року і сім місяців належному поданню касаційної скарги на судове рішення, заявниками не доведено.
Разом з цим, отримання наручно копії постанови суду апеляційної інстанції після спливу одного року не є поважною причиною для поновлення строку для подання касаційної скарги. Також заявники не надали докази, що підтверджують відсутність надходження постанови Харківського апеляційного суду від 17 березня 2020 року на поштову адресу
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
З урахуванням викладеного вище, заявниками не надано належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причини пропуску строку касаційного оскарження або того, що апеляційним судом було порушено порядок вручення заявнику копії цього судового рішення, передбачений статтею 272 ЦПК України, та про обставини, що об'єктивно перешкоджали отримати вказане судове рішення і подати касаційну скаргу в передбачений ЦПК України строк.
Зазначене свідчить про те, що заявники пропустили процесуальний строк на оскарження постанови суду апеляційної інстанції за відсутності об'єктивних перешкод.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, може бути визнано порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини вказав, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності.
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надіслали касаційну скаргу до Верховного Суду після спливу одного року з дня прийняття постанови Харківського апеляційного суду від 17 березня 2020 року, а тому у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 394 ЦПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 17 березня 2020 року відмовити.
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного суду від 17 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про встановлення нікчемності правочинів та визнання права власності на частину домоволодіння відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ф. Хопта
О. М. Осіян
В. В. Шипович