26 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 280/5406/20
Суддя І інстанції - Семененко М.О.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Мельника В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Любиміської сільської ради про зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.11.2020 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково.
Зобов'язано Любимівську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 30 липня 2020 року (вх.№413/02-03-10 від 30.07.2020) з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні, та повідомити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про результати розгляду їх заяви, з урахуванням приписів статті 19 Закону України «Про звернення громадян».
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_2 з Любимівської сільської ради витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.11.2020 року набрало законної сили 22.12.2020 року.
09 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, в якій просила встановити відповідачам строк для виконання рішення суду та зобов'язати подати звіт суду про виконання рішення суду від 20 листопада 2020 року по справі №280/5406/20.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року заяву залишено без задоволення.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржила її до апеляційного суду. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення заяви про встановлення судового контролю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.11.2020 року набрало законної сили. Відповідач його отримав але не виконує.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
За змістом частини першої статті 14 КАС України судові рішення, якими закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюються іменем України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно із ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ч. 1 ст. 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Нормами КАС України виокремлено такі види судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (стаття 382) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383).
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Водночас, у заяві ОСОБА_1 просить встановити відповідачу строк для виконання рішення суду та зобов'язати подати звіт суду про виконання рішення суду від 20.11.2020 року по справі №280/5406/20, що за своїм змістом та суттю відповідає інституту судового контролю, який здійснюється в порядку статті 382 КАС України.
В свою чергу, відповідно до ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для виконання, при цьому суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання такого рішення.
В свою чергу, Верховний Суд неодноразово зазначав, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
При цьому встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 0640/3719/18, від 04 березня 2020 року у справі № 539/3406/17, від 11 червня 2020 року у справі № 640/13988/19.
Водночас, матеріали справи не містять доказів ухилення суб'єкта владних повноважень від виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.11.2020 року, або того, що загальний порядок виконання судового рішення, який передбачений законодавством про виконавче провадження, не дасть очікуваного результату чи судове рішення може залишитись невиконаним.
У зв'язку з чим, відсутні підстави вважати що без встановлення судового контролю рішення у справі №280/5406/20 залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.11.2020 року.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини та/або процесуального права.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 310, 312, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
В повному обсязі постанова складена 26 жовтня 2021 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.М. Іванов
суддя В.В. Мельник