Провадження № 11-сс/803/1651/21 Справа № 932/7978/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
27 жовтня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі матеріали досудового розслідування № 12018040650001667 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 жовтня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Родинське Донецької області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працює, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого.
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 27, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,
Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 жовтня 2021 року, було задоволено клопотання слідчого СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровської області ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 .
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24 листопада 2021 року.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 27, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме останній може вживати заходів до переховування від органів досудового розслідування, оскільки соціальні зв'язки підозрюваного не встановлено, такий проживає один, не працює, неодружений, дітей чи інших утриманців не має, вік та стан здоров'я не перешкоджає реалізації ризику.
Крім того, слідчий суддя зазначив, що правопорушення пов'язане із застосуванням насильства, щодо злочину, який спричинив загибель людини та вчергове зважаючи на особу підозрюваного та високий ступінь ймовірності його поза процесуальної поведінки, в порядку ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя не вбачає підстав для визначення альтернативної застави.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, захисник ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Вважає, що ухвала є незаконною та такою що підлягає скасуванню.
Вказує, що слідчий суддя безпідставно відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з урахування наявності у останнього постійного місця мешкання разом із рідними батьками.
Зазначає, що слідчим суддею під час розгляду клопотання слідчого, було проігноровано той факт, що до протоколу затримання від 30.09.2021 року ОСОБА_8 внесені дані про час та місце затримання, які не відповідають дійсності.
Також вказує, що слідчим суддею не прийнято до уваги покази ОСОБА_8 , щодо відсутності навичок поводження зі зброєю.
Вважає, що ризики відповідно до ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_8 в даному кримінальному провадженні відсутні та прокурором не доведені.
Зазначає, що слідчий суддя не врахував дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, має родину, що свідчить про наявність стійких соціальних зв'язків.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_8 , його захисник ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 , просили її задовольнити з підстав викладених в ній.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, думки сторін кримінального провадження, перевіривши надані матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Судове рішення стосовно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону ним були дотримані у повному обсязі.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, Дніпровським РУП ГУНП у Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №12018040650001667 від 09.07.2018 за ч. 2, ч. 3 ст. 27 п. 12 ч. 2 ст. 115 внесено 09.07.2018, що підтверджується відповідним витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 09.07.2022.
Кримінальне провадження за ч. 1 ст. 263 КК України №12021041030001123 було об'єднано із провадженням №12018040650001667 постановою прокурора від 01.10.2021.
В межах кримінального провадження за ч. 1 ст. 263 КК України №12021041030001123, 30.09.2021 ОСОБА_8 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
01 жовтня 2021 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України. Цього ж дня підозрюваному вручено клопотання про застосування запобіжного заходу із додатками.
Згідно повідомленої підозри, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні умисного вбивства, тобто протиправному заподіянню смерті іншій людині, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в якому від був виконавцем та в умисному придбанні та зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
Як слідує з наданих матеріалів, слідчий суддя дійшов вмотивованого висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки при розгляді клопотання слідчого слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інший злочин.
Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою, що визначено в рішенні Європейського суду за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії».
З наданих матеріалів вбачається, що повідомлена ОСОБА_8 підозра у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 27, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України підтверджується доданими до матеріалів клопотання доказами, зокрема: висновком експерта №1457/414-Е від 01.08.2018, за яким смерть ОСОБА_11 настала внаслідок вогнепального сліпого кульового поранення голови; протокол огляду місця події від 09.07.2018, в ході якого вилучено дві маски типу «балаклава» та дві пари рукавичок; протокол огляду трупа ОСОБА_11 ; протокол допиту свідка ОСОБА_12 ; протокол допиту свідка ОСОБА_13 ; протокол допиту свідка ОСОБА_14 ; протокол допиту свідка ОСОБА_15 ; висновок судової молекулярно-генетичної експертизи № 8-877 від 12.09.2018, згідно якого на поверхнях двох масок типу «балаклава» та двох пар рукавичок, вилучених в ході огляду місця події встановлений генотип двох осіб чоловічої статі; протокол отримання зразків генетичного матеріалу ОСОБА_8 від 02.07.2021; протокол тимчасового доступу від 14.07.2021 згідно якого було отримано тимчасовий доступ до футболки, яка була одягнена на ОСОБА_8 ; висновок судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/108-21/8545-БД від 10.09.2021, згідно якого генотип генетичного матеріалу отриманий у ОСОБА_8 та генотип на футболці, яка була одягнена на останньому збігаються з генотипом встановленим на масках типу «балаклава» та двох парах рукавичок, вилучених в ході огляду місця події 09.07.2018.
Повідомлена ОСОБА_8 підозра у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України підтверджується протоколом обшуку від 30.09.2021 та висновком експертизи від 01.10.2021 №СЕ-19/104-21/30910-БЛ за якими, під час обшуку за місцем проживання підозрюваного виявлено вогнепальну зброю.
Що стосується доводів захисника про недостатню вагомість ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та відсутність підстав для застосування до підозрюваного виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то вони не можуть бути прийняті до уваги зважаючи на те, що соціальні зв'язки підозрюваного не встановлено, останній проживає один, не працює, неодружений, дітей чи інших утриманців не має, вік та стан здоров'я не перешкоджає реалізації ризиків.
Крім того, доводи сторони захисту про фактичне затримання підозрюваного в інший час та місце, ніж вказано в протоколі затримання та відсутність навичок поводження зі зброєю, не доведені.
Обраний запобіжний захід відносно підозрюваного узгоджується також з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду у справі за скаргою «Москаленко проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо підозрюваного обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Також, апеляційним судом враховується характер кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, та практику Європейського суду з прав людини п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі захисника доводи щодо відсутності будь-яких даних про наявність ризиків не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Враховуючи наведене апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України, і тримання ОСОБА_8 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується запобіжний захід, передбачений вказаною нормою закону.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_8 відповідає вимогам ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, тому апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, а отже, в задоволенні вимог апеляційної скарги захисника слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 жовтня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4