Провадження № 11-сс/803/1661/21 Справа № 214/7488/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
25 жовтня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
підозрюваного ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції),
перекладача ОСОБА_10 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в залі суду в м. Дніпрі матеріали досудового розслідування №12021041750000817 за апеляційною скаргою прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 вересня 2021 року, якою клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Азербайджан, громадянина Республіки Азербайджан, маючого середню освіту, офіційно не працюючого, не одруженого, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,
Ухвалою слідчого судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 вересня 2021 року, задоволено частково клопотання слідчого СВ відділення поліції №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 .
Застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_9 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із електронним засобом контролю. Покладено на ОСОБА_9 обов'язки передбачені ст. 194 КПК України строком на 60 днів, тобто до 21.11.2021 включно.
Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що ОСОБА_9 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за який передбачено покарання від 6 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, не працевлаштований та не має стабільного джерела доходу, а тому наявні підстави вважати, що останній може продовжити свою злочинну діяльність, пов'язану з незаконним обігом наркотичних речовин, або вчинити інший злочин.
Слідчий суддя прийшов до висновку, що слідчим у клопотанні не доведено ризик незаконного впливу на підозрюваних та свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки відсутні відомості які свідчать про звернення підозрюваних та свідків до правоохоронних органів про фактичний вплив на низ з боку ОСОБА_9 .
Зазначив, що на момент розгляду клопотання, слідчому судді не надано матеріалів, передбачених ст. 178 КПК України, які б надавали можливість оцінити в сукупності обставини щодо стану здоров'я підозрюваного, наявності соціальних зв'язків в місті його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини та утриманців, наявність у підозрюваного місця роботи.
Слідчий суддя зазначив, що для запобігання вищезазначеним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, буде достатньо обрати відносно ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у виді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Вказує, що слідчий суддя обираючи більш м'який запобіжний захід, ніж той який зазначений у клопотанні, визнав, що пред'явлена ОСОБА_9 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України є обґрунтованою.
Зазначає, що слідчий суддя не врахував наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні тяжкого умисного злочину за який передбачено покарання від 6 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, є громадянином республіки Азербайджан, не має тісних соціальних зв'язків та фактично відсутні фактори які утримують його від укривання від органів досудового слідства, прокуратури або суду, а саме відсутнє нерухоме майно у власності та постійного місця проживання, відсутні документи, які підтверджують факт орендування помешкання, офіційне працевлаштування (постійне джерело доходу), відсутня сім'я (дружина та діти), тому, аби уникнути відповідальності за скоєний злочин останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, ОСОБА_9 вчинив злочин в сфері незаконного обігу психотропних речовин, з отриманих процесуальних документів, які містять анкетні дані осіб, які приймали участь в проведенні обшуку, може незаконно впливати на понятих, які були присутні при обшуку, свідків в інших епізодах кримінального провадження, а також на інших осіб які можуть бути надалі залучені до кримінального провадження в якості свідків тому у разі обрання йому запобіжного заходу більш м'якого ніж тримання під вартою, може вплинути на них з метою примушування до зміни показів у суді, та які викривають ОСОБА_9 у вчиненні злочинної діяльності.
Залишаючись на свободі, підозрюваний ОСОБА_9 матиме змогу в подальшому безперешкодно спілкуватися з іншими особами, які зокрема є підозрюваними даному кримінальному провадженні, або свідками по даному кримінальному провадженню, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_9 офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, не має тісних соціальних зв'язків, які б могли утримати останнього від продовження злочинної діяльності тощо.
Вказані обставини, свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначених у клопотанні слідчого і у даному випадку повинно бути застосовано найбільш суворий - тримання під вартою.
Не враховано судом і те, що підозрюваний ОСОБА_9 заперечує факт незаконного придбання та зберігання психотропної речовини у великих розмірах з метою його подальшого збуту, що свідчить про відсутність каяття з боку підозрюваного та активної співпраці зі слідством.
Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді, прокурор підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених в ній, просив її задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_9 та його захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, просили ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників провадження, вивчивши матеріали судового провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною 1 статті 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
В ході перевірки ухвали слідчого судді, судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначені вимоги закону суддею дотримані повністю.
Колегією суддів встановлено, що у провадженні СВ ВП №4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041750000817 від 03.09.2021 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 , діючи умисно, в порушення вимог Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995, реалізуючи свій злочинний умисел на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин - метамфетамін, з метою його подальшого збуту, у невстановленому місці, у невстановлений слідством час, але не пізніше 07-03 год. 22.09.2021 та в невстановлений спосіб, незаконно придбав психотропну речовину - метамфетамін, який розфасував у 177 полімерних трубочок запаяних з обох боків, після чого, продовжуючи свій злочинний умисел почав незаконно зберігати його у орендованому житлі, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
22.09.2021, на підставі ухвали слідчої судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.09.2021, в період часу з 07-03 год. до 09-26 год. у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , за місцем мешкання ОСОБА_9 проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено: полімерні трубочки з кристалічною речовиною білого кольору за зовнішнім ознаками схожу на «метамфетамін» в кількості 167 штук. Згідно висновку експерта №СЕ-19/104-21/29993-НЗПРАП від 23.09.2021 надана на експертизу кристалічна речовина масою 0,0553 г, вилучена 22.09.2021 під час обшуку в орендованому житлі ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 містить психотропну речовину - метамфетмін, який віднесений до психотропних речовин, обіг яких обмежено. Маса метамфетаміну наданого на експертне дослідження становить 0,0252 г.
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/104-21/29993-НЗПРАП від 22.09.2021, на експертизу надано одну полімерну трубочку, яка поміщена до спец пакету ЕХР 0351617. У наданій на експертизі кристалічній речовині масою 0,0553 г, вилученій під час обшуку 22.09.2021 за адресою: АДРЕСА_1 , містить метамфетамин, який віднесений до психотропних речовин, обіг якої обмежено. Маса метамфетамину в наданій на експертизу речовині становить 0,0252 г.
Умисні дії ОСОБА_9 виразились у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів в особливо великих розмірах з метою збуту, кваліфікуються за ч. 2 ст. 307 КК України.
22.09.2021 року ОСОБА_9 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
23.09.2021 року о 09-15 год. ОСОБА_9 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Слідчий суддя відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановив та виходив з того, що матеріали кримінального провадження, на які посилались прокурор та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру оголошену ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Також при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя врахував, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та сама по собі тяжкість інкримінованих правопорушень не може бути підставою для обрання запобіжного заходу, але при цьому з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, про що викладено правову позицію в рішенні ЄСПЛ “Летельє проти Франції”.
Слідчим суддею було взято до уваги, що підозрюваний ОСОБА_9 раніше не судимий, в інших кримінальних провадженнях не фігурує, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а тому для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, слідчий суддя вважав, що застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту буде достатнім для попередження ризиків вказаних слідчим та прокурором.
Суд апеляційної інстанції погоджується із такими висновками слідчого судді.
Крім того, під час апеляційного перегляду, прокурор не зміг пояснити, чому сторона обвинувачення робить висновок, що вилучені наркотичні речовини належать саме підозрюваному, та всі предмети та речі, як було вилучено під час проведення обшуку, містить метамфетамин, який віднесений до психотропних речовин, обіг якої обмежено.
При розгляді апеляційної скарги, виконуючи вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу, суд зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування до нього такого запобіжного заходу про який йдеться у клопотанні слідчого.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованого йому кримінального правопорушення, колегія суддів зважає на те, що, в контексті практики Європейського суду з прав людини наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин (рішення від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства»).
Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Слідчий в обґрунтування необхідності застосування щодо підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначив про наявність ризиків, однак слідчий суддя вважав, що наведені ризики та обставини, можуть бути забезпечені запобіжним заходом у вигляді цілодобового домашнього арешту.
На думку колегії суддів апеляційного суду відомості та докази, що містяться в доданих до клопотання слідчого матеріалах, у їх сукупності дають підстави вважати, що підозра про причетність ОСОБА_9 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин, є обґрунтованою, відтак висновок слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри відповідає закону та фактичним обставинами кримінального провадження.
На даному етапі провадження суд не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. А тому, з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді суду першої інстанції були всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрювану з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Відповідно, до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Одним із видів запобіжних заходів у кримінальному провадженні відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 176 КПК України є домашній арешт.
Зі змісту ст. 181 КПК України слідує, що домашній арешт, як вид запобіжного заходу, може бути застосований до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі та полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби на підставі ухвали слідчого судді, суду.
На думку колегії суддів, з урахуванням віку та стану здоров'я підозрюваного ОСОБА_9 , особи останнього, який має постійне місце проживання, характер вчинення кримінального правопорушення, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, отже обраний слідчим суддею підозрюваній запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, в сукупності з обов'язками, передбаченими ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та не буде порушувати його права, передбачені ст. 43 Конституції України. Також доводи апеляційної скарги прокурора правильності цього висновку не спростовують.
У відповідності до п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз.
Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені в апеляційній скарзі доводи і підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та задовольнити клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_9 не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, відтак ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 194, 196 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 вересня 2021 року, якою клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4