Провадження № 22-ц/803/4660/21 Справа № 195/299/20 Суддя у 1-й інстанції - Янжула О. С. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.
28 жовтня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Лаченкової О.В.,
суддів Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Томаківської селищньої ради, треті особи : Реєстраційна служба Томаківського районного управління юстиції, Селянське (Фермерське) Господарство "Весела Долина" про визнання договору дарування недійсним та витребування майна, набутого без достатньої правової підстави, -
В провадженні Дніпровського апеляційного суду знаходиться цивільна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Томаківської селищньої ради, треті особи : Реєстраційна служба Томаківського районного управління юстиції, Селянське (Фермерське) Господарство "Весела Долина" про визнання договору дарування недійсним та витребування майна, набутого без достатньої правової підстави.
20 вересня 2021 року до канцелярії Дніпровського апеляційного суду надійшла заява від ОСОБА_1 про забезпечення позову.
В своїй заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки є велика ймовірність відчуження майна на користь третіх осіб, а дії відповідача свідчать про реальну мету в цих намірах. Більш того, не вжиття заходів до забезпечення позову надасть можливість відповідачу відчужити майно і як наслідок призведе до неможливості позивачем поновити порушені відповідачем права або ж утрунить їх поновлення.
Вивчивши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з п.п.1,4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.
Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду, у разі задоволення позову, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.
Пленум Верховного Суду України у пункті 4 своєї постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Оскільки заява про забезпечення позову та її додатки не містять переконливих доказів, з яких можна зробити безспірний висновок про те, що відповідач під час розгляду справи в суді має намір відчужити майно на яке позивач просить накласти арешт та заборонити вчиняти будь-які дії, тому заява про забезпечення позову не містить належного переконливого обґрунтування про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому підстави для забезпечення зазначеного позову відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149, 150, 153 ЦПК України, колегія суддів, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Томаківської селищньої ради, треті особи : Реєстраційна служба Томаківського районного управління юстиції, Селянське (Фермерське) Господарство "Весела Долина" про визнання договору дарування недійсним та витребування майна, набутого без достатньої правової підстави - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: О.В. Лаченкова
Судді: В.С.Городнича
М.Ю.Петешенкова