Справа № 263/12319/21
Провадження № 3/263/3657/2021
28 жовтня 2021 року місто Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Соловйов Олег Леонідович, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 130 КУпАП,
20 вересня 2021 року о 00 год. 54 хв., ОСОБА_1 , рухаючись по вул. М. Грушевського в Центральному районі м. Маріуполя Донецької області, керував транспортним засобом - мотоциклом КМЗ Днепр 11, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки за допомогою технічного засобу газоаналізатора DRAGER Alcotest 6820 прилад ARHK - 0561, результат позитивний 2,45%о, чим порушив вимоги п.2.9 «а» ПДР України, повторно протягом року. Від проходження медичного огляду для визначення стану сп'яніння у закладі охорони здоров'я, відмовився у присутності двох свідків.
ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив, про дату та час судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку.
Статтею 268 КУпАП не передбачено обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП у випадку, якщо вона сповіщена про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Приймаючи до уваги те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від останнього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим, причини неявки його до суду визнані неповажними, та відповідно до вимог ст.268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 на підставі наявних матеріалів.
Пунктом 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
За наслідками дослідження доказів вставлено, що провина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, а саме: «керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння», доведена протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №196097 від 20 вересня 2021 року, постановою про накладення адміністративного стягнення серії ДПО18№718024 за с.121 ч.5, 126 ч.1, 126 ч.4 КУпАП, результатом використання газоаналізатора DRAGER Alcotest 6820 прилад ARHK - 0561, поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та відеозаписом.
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.130 КУпАП, через повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень передбачених частиною першою цієї статті. Підставою кваліфікації дій правопорушника за кваліфікуючою ознакою «повторність», з'явилось накладення стягнення за поставною Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 19.01.2021 за ст.130 ч.1 КУпАП.
При дослідженні матеріалів адміністративної справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 права керування транспортним засобом не набув, оскільки відповідно до довідки старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Донецькій області Зінченко О. від 21.09.2021, посвідчення водія не отримував. Наведене виключає можливість застосування обов'язкового додаткового стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами. Оплатне вилучення транспортного засобу також судом не застосовується, оскільки за відомостями відображеними у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , власником КМЗ Днепр 11 днз НОМЕР_1 є ОСОБА_4 ..
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв'язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, схильний до вчинення правопорушень у сфері дорожнього руху, що свідчить про нехтування ним законів України і правил дорожнього руху, а також про стійку протиправну поведінку.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, зокрема те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, яке відноситься до грубих порушень ПДР України як таке, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників; особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Згідно з вимогами ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 29, 40-1, 130, 247, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34 000 грн. на користь держави, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 454 гривні.
Апеляційну скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Донецького апеляційного суду.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Суддя О. Соловйов