Справа № 761/10375/20
Провадження № 2-а/761/43/2021
30 вересня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.М.,
при секретарі: Колзаковій К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Шевченківського району управління з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Лапшина Сергія Івановича, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення,
В квітні 2020р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним адміністративним позовом до відповідача Головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Шевченківського району управління з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Лапшина С.І. (далі по тексту - відповідач 1), третя особа: Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просив суд:
- скасувати постанову серії АС № 0000005695 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення Правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису) від 31 березня 2020р.;
- провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП - закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Свої позовні вимоги, позивач обґрунтовував тим, що його 31 березня 2020р. його було притягнуто до відповідальності з недотриманням встановленого порядку; постанова прийнята з порушенням його прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12 травня 2020р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18 січня 2021р. здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) справи в розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03 березня 2021р. залучено до участі у справі, в якості співвідповідача Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач 2).
В судове засідання 30 вересня 2021р. сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, поважності причин неявки не повідомили.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 31 березня 2020р. відносно позивача відповідачем 1 було винесено постанову про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та із визначенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 510,0 грн.
При цьому, змістом даної постанови визначено, що 31 березня 2020р. приблизно о 19:56 год., позивач керуючи автомобілем марки «Mazda» д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Києві по вул. Ярославів Вал, 33, здійснив зупинку на відстані ближче 10 м від місця виїзду з прилеглих територій, чим порушив п. 15.9 и) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993р. № 3353, встановлюють ПДР, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306.
Положеннями пунктів 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Відповідно до пункту 15.9 и) ПДР зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду..
Згідно зі ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 80 КАС України речовими доказами є зокрема електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.
Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачі 1, 2 свого відзиву та будь-яких доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення до суду не надали.
В ході розгляду справи, судом було досліджено фотографії місця події, додані до матеріалів справи, з яких неможливо встановити факт порушення позивачем ПДР.
Суд зазначає, що належним доказом даного правопорушення, виходячи з його природи, є замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення, що і підтверджувало б факт зупинки автомобіля менш ніж за 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 08 лютого 2018р. у справі 760/3696/16-а.
Крім того, з оскаржуваної постанови вбачається, що технічним засобом, яким здійснено фото/відеофіксацію правопорушення: «Sigma X-treme PQ53», «CammPro I826». Проте, технічний засіб «Sigma X-treme PQ53» до державного реєстру не внесений.
Також слід зазначити, що відсутні підтверджуючі документи, що автомобіль марки «Mazda» д.н.з. НОМЕР_1 , був припаркований саме за адресою: в м. Києві вул. Ярославів Вал, 33.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, оскільки належним відповідачем за вказаними правовідносинами є саме відповідач 2, враховуючи висновки Верховного Суду викладені в постанові від 26 грудня 2019р. по справі №724/716/16-а. З метою захисту прав позивача слід скасувати постанову серія АС № 0000005695 від 31 березня 2020р. про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) на позивача, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч. 3 ст. 122 КУпАП - закрити.
Відповідно до ст. 139 КАС України з відповідача 2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 420,40 грн.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 19, 25, 72, 77, 78, 90, 121, 139, 241-246, 250, 251, 286, 293, 295 КАС України; ст.ст. 38, 122, 251, 254, 280, 289 КУпАП, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Шевченківського району управління з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Лапшина Сергія Івановича (місцезнаходження: м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 6), Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 37405284, місцезнаходження: м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 6) про скасування постанови та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Скасувати постанову серія АС № 0000005695 від 31 березня 2020р. про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) на ОСОБА_1 .
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП - закрити.
Стягнути з Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь держави судовий збір у розмірі 420 /чотириста двадцять/ грн. 40 коп.
Рішення суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: