ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20504/21
провадження № 1-кс/753/4027/21
"27" жовтня 2021 р. м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_4 на постанову дізнавача відділу дізнання Дарницького УП ГУНП України ОСОБА_5 від 19.08.2021 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021105020002620,
11.10.2021 до Дарницького районного суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_4 на постанову дізнавача відділу дізнання Дарницького УП ГУНП України ОСОБА_5 від 19.08.2021 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021105020002620.
На обґрунтування скарги зазначено, що 19.08.2021 дізнавач відділу дізнання Дарницького УП ГУНП України ОСОБА_5 від 19.08.2021 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021105020002620. Скаржник вважає, що слідчий безпідставно закрив кримінальне провадження, оскільки не провів жодних процесуальних дій для всебічного та об'єктивного розгляду. У зв'язку з чим заявник просить постанову слідчого скасувати.
Скаржник та представник скаржника адвокат ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, представник подав заяву з проханням розглянути скаргу без його участі, скаргу підтримав та просив її задовольнити.
За змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.
Отже суд, приймаючі рішення про розгляд скарги за відсутності скаржника та його представника, бере до уваги норму ч. 6 ст. 9 КПК України, згідно з якою у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст. 7 цього Кодексу.
Згідно з п. 14 ч.1 ст. 7 КПК України до таких засад, зокрема, належать доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, а доступ до правосуддя іншим шляхом, окрім ухвалення відповідних судових рішень, неможливий.
З метою недопущення обмеження доступу до правосуддя, на думку суду, скаргу можливо розглянути по суті і за відсутності скаржника та його представника.
Дізнавач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Дізнавач подала заяву про розгляд клопотання за її відсутності,матеріали кримінального провадження дізнавачем слідчому судді надані не були, а тому слідчий суддя позбавлений можливості дослідити матеріали кримінального провадження.
Суд ураховує, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Однак відсутність дізнавача не є перешкодою для розгляду скарги.
На підставі ст. 107 КПК України у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про її задоволення з таких мотивів.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Як встановлено в судовому засіданні, 23.07.2021 ОСОБА_3 звернувся до Дарницького УП ГУНП в м. Києві з заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 , а саме за фактом незаконного заволодіння майном, яке належить ОСОБА_3
09.08.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021105020002620 внесено відомості щодо вчинення шахрайських дій із використанням фітингового сайту, внаслідок чого потерпілому було завдано матеріальну шкоду, сума матеріального збитку встановлюється.
Відповідно до постанови дізванача відділу дізнання Дарницького УП ГУНП від 19.08.2021, кримінальне провадження № 12021105020002620, внесене 09.08.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Постанова мотивована тим, що в діянні відсутній склад кримінального правопорушення.
Відповідно до матеріалів, які додані до скарги, копія оскаржуваної постанови адвокату ОСОБА_4 була направлена лише 27.09.2021 за вих.. № 20722/125/48/10-2021.
Дану скаргу подано належною особою, у строки, передбачені КПК України, оскільки відомостей про отримання потерпілим копії оскаржуваної постанови матеріали кримінального провадження не містять.
Ч. 5 ст. 110 КПК України встановлено, що постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з:
1) вступної частини, яка повинна містити відомості про:
місце і час прийняття постанови;
прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;
2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про:
зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови;
мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;
3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про:
зміст прийнятого процесуального рішення;
місце та час (строки) його виконання;
особу, якій належить виконати постанову;
можливість та порядок оскарження постанови.
Однак дізнавач в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України в мотивувальній частині постанови про закриття кримінального провадження не навів мотивів прийняття постанови, їх обґрунтування.
Відповідно до ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З аналізу наведених норм вбачається, що для прийняття рішення дізнавач повинен був зібрати докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Між тим дізнавач, щонайменше, не вчинив необхідних дій щодо встановлення та допиту особи, на яку вказував потерпілий, не допитано потерпілого, свідків, чим порушив вимоги ст. 2 КПК України, яка визначає завданнями кримінального провадження захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування.
В постанові про закриття кримінального провадження дізнавач лише вказав на суб'єктивні та об'єктивні ознаки, що дозволяють кваліфікувати суспільно - небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення, а саме кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України.
Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення скарги та скасування постанови.
Керуючись нормами ст. 2, 7, 22, 214, 218, 303-309, 376 КПК України, суд
Скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_4 на постанову дізнавача відділу дізнання Дарницького УП ГУНП України ОСОБА_5 від 19.08.2021 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021105020002620 задовольнити.
Постанову дізнавача відділу дізнання Дарницького УП ГУНП України ОСОБА_5 від 19.08.2021 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021105020002620 скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення щодо неї можуть бути подані під час підготовчого судового засідання.
Слідчий суддя ОСОБА_1