06 жовтня 2021 року
справа № 761/36041/18
провадження № 22-ц/824/4509/2021
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Олійника В.І.,
при секретарі: Русинчук І.І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Шмідт Катерини Валеріївни, Державне підприємство «Сетам»
треті особи: Служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 вересня 2020 року, ухваленого під головуванням судді Юзькової О.Л., у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт Катерини Валеріївни, Державного підприємства «Сетам», треті особи: Служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», про визнання недійсними електронних торгів,
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом.
Позов обґрунтований тим, що 26.03.2018 р. приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Шмідт Катериною Валеріївною відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 17239, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 . В період часу з 09:00 год. 27.08.2018 р. по 18:00 год. 27.08.2018 р. квартира була реалізована Державним підприємством «Сетам» на електронних торгах, переможцем якого визнано Учасника 2 (відомості про якого відсутні). Однак торги проведені з суттєвими порушеннями вимог чинного законодавства України, оскільки в квартирі зареєстровані та проживають ОСОБА_5 разом із своєю донькою - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За таких обставин, приватний виконавець зобов'язаний був звернутися до органу опіки та піклування - Служби у справах дітей Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації для одержання дозволу на реалізацію майна, в якому проживає малолітня дитина. Разом з тим, приватний виконавець такого дозволу не отримала. Крім того, в порушення вимог ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець не призначив зберігача у встановленому порядку, не забезпечив проведення фотозйомки арештованого майна, які в подальшому передаються до опису лота. За таких обставин позивач відповідно до положень ст. ст. 203, 215 ЦК України просить суд визнати електронні торги, що відбулись 27 серпня 2018 року за протоколом № 354407, складеним Державним підприємством «Сетам» із придбанням Учасником 2 лоту № 294841, квартири АДРЕСА_1 , що знаходиться у спільній сумісній власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04 вересня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт Катерини Валеріївни, Державного підприємства «Сетам», треті особи: Служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» про визнання недійсними електронних торгів відмовлено.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що електронні торги проведено із порушенням вимог законодавства. Зазначає, що у спірній квартирі проживають та зареєстровані ОСОБА_7 разом із малолітньою ОСОБА_6 , а тому приватний виконавець зобов'язаний був звернутись до органу опіки та піклування для одержання дозволу на реалізацію майна. Зазначає, що в іпотеку було передано квартиру, яка не була придбана за кредитні кошти, а тому відсутні підстави для виселення мешканців з цієї квартири. Вказує, що спірна квартири є єдиним місцем проживанням позивача та членів її сім'ї. Крім того, зазначає, що відповідачем не було призначено зберігача у встановленому законом порядку.
У відзиві на апеляційну скаргу приватний виконавець Шмідт К.В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Вважає, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено всі обставини справи та постановлено законне та обґрунтоване рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ «Альфа-Банк» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В судовому засіданні 25.08.2021 року ОСОБА_1 та її представник, ОСОБА_2 та представник Служби у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації апеляційну скаргу підтримали.
В судовому засіданні 25.08.2021 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Шмідт К.В.проти апеляційної скарги заперечувала.
В судовому засіданні 06.10.2021 року представник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
В судовому засіданні 06.10.2021 року представник АТ «Альфа-Банк» проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги обґрунтовуються діями державного виконавця, які мають самостійний спосіб оскарження. Також суд не може визнати недійсними електронні торги, зважаючи на відсутність дозволу на їх проведення органу опіки та піклування - Служби у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації. Крім того, ОСОБА_1 , вказуючи на порушення відповідачами нормативно - правових актів щодо проведення електронних торгів за відсутності дозволу органу опіки та піклування за наявності права неповнолітньої особи на проживання в квартирі, не зазначила яким чином порушено безпосередньо її права - права особи, яка звернулась до суду за їх захистом.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 27.08.2018 р. державним підприємством «Сетам» було проведено електронні торги з реалізації арештованого майна - предмету іпотеки квартири АДРЕСА_1 .
Реалізація квартири відбулась в межах виконавчих проваджень, відкритих приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Шмідт Катериною Валеріївною з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого приватним виконавцем Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. № 17239 від 25.08.2017 р.
Зазначеним виконавчим написом приватним нотаріусом запропоновано звернення стягнення на предмет іпотеки - кв. АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що було передано власниками на підставі іпотечного договору № 033/727405 від 19.09.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочаровою С.В., іпотекодержателю - ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», в забезпечення виконання ОСОБА_2 кредитного договору № 033/727401 - KR від 19.09.2008 р.
Результати проведення електронних торгів оформлено протоколом № 354407, переможцем торгів став учасник № 2.
24.09.2018 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., відповідно до статті 61 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 33 Закону України «Про іпотеку», Акта про проведені електронні торги ВП № 56054199, 56054164, 56054222 від 20.09.2018 року, затвердженого приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Шмідт Катериною Валеріївною, на підставі протоколу про проведені електронні торги від 27.08.2018 року № 294841, сформованого ДП «СЕТАМ», лот № 294841, посвідчено право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 .
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.
Підставою для визнання електронних торгів недійсними позивачем заявлено порушення вимог ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», що передбачає порядок здійснення зберігання майна, на яке накладено арешт.
Майно на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій ст. 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов'язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання), відповідно до ч.1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження».
Правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (ст.ст. 203,215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, в разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2831/5 (далі - Порядок).
Відповідно до пунктів 3, 4 розділу II Порядку виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.
Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору.
Державне підприємство «СЕТАМ» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. Обов'язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, у тому числі наявність рішень щодо заборони органу ДВС вчиняти дії по виконанню виконавчого провадження чинним законодавством не передбачений.
Державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів.
Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні підготовчих дій з метою проведення електронних торгів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком підлягають оскарженню в спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження».
Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними, що також зазначено Верховним Судом у постанові від 08 липня 2021 року по справі № 201/18443/17.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, в позові, під час розгляду справи, ОСОБА_1 не посилалась на будь-які порушення організатором торгів норм Порядку. В апеляційній скарзі також відсутні такі посилання.
Суд першої інстанції, також, дійшов вірного висновку щодо необґрунтованості підстави для визнання недійсними електронних торгів, зважаючи на відсутність дозволу на їх проведення органу опіки та піклування - Служби у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації.
Як вбачається з матеріалів справи в квартирі АДРЕСА_1 01.02.2018 року була зареєстрована ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є онукою позивача.
Держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна, відповідно до положень ч. 1 ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей».
Як вбачається з вимог ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.
Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла, як це визначено ч. 3 ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства».
Відповідно до положень ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.
У своїй постанові від 15.05.2019 року № 678/301/12 Велика Палата Верховного Суду висловила позицію щодо розгляду питання реалізації предмету іпотеки на електронних торгах з зареєстрованими дітьми. Одним з аргументів позивача було те, що електронні торги з продажу нерухомого майна відбувалися за наявності реєстрації дітей у цьому майні, а тому, так як виконавець не отримав дозволу органу опіки та піклування, то реалізація майна на торгах є недійсною. Колегія суддів дійшла висновку, що реалізація майна на торгах прирівнюється до укладення договору купівлі-продажу та результати торгів можуть бути визнані недійсними в судовому порядку. Проте, суд не знайшов факту порушення виконавцем прав та законних інтересів зареєстрованої дитини. Судді зазначили, що «судом апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено про відсутність порушення статей 17, 18 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-ІІІ «Про охорону дитинства», статті 12 Закону України від 02 червня 2005 року № 2623-ІУ «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» внаслідок проведення прилюдних торгів та продажу предмета іпотеки, оскільки за змістом вказаних вище правових норм дозвіл органу опіки та піклування на відчуження житлового приміщення, право користування яким мають неповнолітні, необхідний на момент укладення договору іпотеки».
Подібна правова позиція була зазначена у постанові Верховного Суду № 666/288/16-ц від 27.11.2019 року та постанові Верховного Суду № 678/301/12 від 15.05.2019 року. Також, подібний правовий висновок був зазначений у постанові Верховного Суду № 754/15589/14-ц від 02.10.2019 року.
При цьому судді звернули увагу на те, що неповнолітня особа була зареєстрована боржником в іпотечному нерухомому майні після укладення договору іпотеки зі стягувачем без згоди останнього та повідомлення про це органи опіки і піклування.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права, як це визначено ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Боржником по Кредитному договору є ОСОБА_2 .
Внаслідок невиконання/неналежного виконання боржником умов кредитного договору за період з 25 травня 2016 року по 25 травня 2017 року, утворилася заборгованість у розмірі : строкова заборгованість - 219 325,51 грн; прострочена заборгованість - 763 595,34 грн; строкова заборгованість по нарахованих відсотках - 810,90 грн; прострочена заборгованість по нарахованих відсотках - 443 685,23 грн.
Сума частини боргу становить 1 427 416,98 грн та плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису.
Електронні торги, відбулися 27 серпня 2018 року за протоколом № 354407, складеним Державним підприємством «Сетам», тобто до смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В копіях матеріалів виконавчих проваджень №56054164, 56054199, 56054222, наявні докази направлення приватним виконавцем рекомендованими (з повідомленням) листами та отримання постанов про відкриття виконавчого провадження та інших постанов боржниками.(а.с.22,32,33,36,37,38,39)
Так, ОСОБА_2 отримав постанову про відкриття виконавчого провадження №56054164 (з ідентифікатором доступу до АСВП) 27.04.2018 особисто, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
10.05.2018 представник ОСОБА_2 за довіреністю ознайомлювався з матеріалами виконавчого провадження №56054164, про що свідчить його заява з підписом про ознайомлення.
12.09.2018 ОСОБА_2 отримав постанову про закінчення виконавчого провадження №56054164, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
ОСОБА_3 отримував 12.09.2018 постанову про закінчення виконавчого провадження №56054199, про свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
ОСОБА_1 отримувала 20.04.2018 постанову про відкриття виконавчого провадження №56054222 (з ідентифікатором доступу до АСВП) особисто, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, а також 12.09.2018 отримала постанову про закінчення виконавчого провадження, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Таким чином, боржники у виконавчих провадженнях №56054164, 56054199, 56054222 отримали копії виконавчих документів та не були позбавлені права оскаржити рішення, дії, бездіяльність приватного виконавця.
Судом І інстанції досліджено докази та вірно застосовано норми Закону України «Про виконавче провадження» з питання того, що майно було передано приватним виконавцем зберігачеві у встановленому порядку.
13.04.2018 року приватним виконавцем, керуючись вимогами статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» постановами про опис та арешт майна (коштів) боржника № № 56054222, № 56054199, 56054164 проведено опис квартири АДРЕСА_1 .
Статтею 58 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що майно, на яке накладено арешт, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна(коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов'язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу.
Аналогічні положення містить пункт 5 розділу II Порядку реалізації арештованого майна, а саме виконавець призначає зберігача у порядку, встановленому статтею 58 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись принципом забезпечення схоронності та цілісності майна.
Зберігачами можуть бути боржник, члени його сім'ї або інші особи, у тому числі організатор.
На виконання зазначених вимог описане майно передано на зберігання представнику стягувача ОСОБА_8 .
При передачі арештованого майна на зберігання організатор (у разі передачі майна на зберігання іншим особам - виконавець) забезпечує його фотозйомку. Матеріали зйомки зберігаються як доказ стану прийнятого на зберігання майна та обов'язково додаються до опису лота у Системі.
Відповідно до інформації, що мітиться за посиланням https://setam.net.ua/ auction/296305, вказана фотозйомка додана до опису лота.
Відповідно до ч.1ч.6 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Отже, посилання апелянта на незастосування судом першої інстанції до спірних правовідносин Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», до уваги не приймаються та не розглядаються вказані підстави позову як такі, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Інші доводи апелянта подані поза межами апеляційної скарги є необґрунтовані та на правильність прийнятого судом рішення не впливають.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 вересня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач
Судді