Справа № 490/7267/21
нп 6/490/407/2021
Центральний районний суд м. Миколаєва
21 жовтня 2021 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді -Черенкової Н.П.,
при секретарі -Бондаренко А.В.,
розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженоювідповідальністю "Фінансовакомпанія "Фінрайт" про заміну сторони стягувача у виконавчому листі по справі №2-7-2788/08 за позовомПублічногоакціонерноготовариства " ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості за кредитним договором,-
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» звернулося до суду із заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому листі, виданого на виконання рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 24.04.2008року по цивільній справі №2-7-2788/08 за позовомПублічногоакціонерноготовариства " ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості за кредитним договором №394/КЛ/2005 від 03.11.2005 року.
Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 22.09.2021року прийнято до розгляду вказану заяву.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч. 3ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 24.04.2008 року в цивільній справі №2-7-2788/08позов ПАТ "Імексбанк" задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Імексбанк" заборгованість за кредитним договором №394/КЛ/2005 від 03.11.2005 рокув сумі 32 964,23 грн. та судовий збір в сумі 359,64 грн.
20.05.2008 року, на виконання вище вказаного рішення, Центральним районним судом видано виконавчий лист №2-7-2788/2008.
08.02.2013 року Центральним ВДВС м.Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області відкрито виконавче провадження №36448737 з примусового виконання виконавчого листа №2-7-2788/2008 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Імексбанк» заборгованості
Згідно інформації за результатами пошуку виконавчих проваджень в АСВП від 06.08.2021 року виконавче провадження №36448737 щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Імексбанк» заборгованості завершено.
31 березня 2020 року між ПАТ «Імексбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» укладено договір №126 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ПАТ «Імексбанк» відступило ТОВ «ФК «Фінрайт» право вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі й до ОСОБА_2 за кредитним №394/КЛ/2005 від 03.11.2005 року, що підтверджується витягом з реєстру договорів та боржників, який є додатком №1 до договору №126 від 31.03.2020 року.
Згідно з п. 1, 2 ч. 1ст. 512 Цивільного кодексу України(даліЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1, 2, 5ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
За приписами постанови Верховного Суду України від 20.11.2013 року №6-122цс13 за своєю суттю заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв'язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.15 закону «Про виконавче провадження» (в чинній на час постановлення оскаржуваних ухвал редакції) за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник). Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Згідно ч. 1ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Відповідно до ч. 5ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512,514 ЦК Українитастатті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Частиною першою статті 14 ЦПК України і статті 18 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Положення ст. ст. 124 та 129 Конституції України були розглянуті Конституційним Судом України, який у своєму рішенні № 18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Розглядаючи справу № 5-рп/2013, Конституційний Суд України у своємурішеннівід 26.06.2013 зазначив, що право на судовийзахист є конституційноюгарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язковевиконаннясудовихрішень - складовою права на справедливийсудовийзахист.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконаннярішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.
Так, у рішенні Європейського суду в справі "Совтрансавто-Холдинг" протиУкраїни" (заява № 48553/99) від 25.07.2002 зазначено, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовийрозгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права, як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів ("Брумареску проти Румунії").
Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересахс успільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У п. 43 рішенняЄвропейського суду від 20.07.2004 у справі "ШмалькопротиУкраїни" (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенціїгарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких йогоцивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питаньдо суду. Однакце право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкийрозгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, щосуперечать принципу верховенства права, якийд оговірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Також у рішенніЄвропейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.
Таким чином, судові рішення є обов'язковими до виконання на всійтериторіїУкраїни. Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції.
Враховуючи, що рішення суду фактично не виконано, а також те, що ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» прийняло право вимоги, що належали первісному кредитору, тим самим, ставши новим кредитором за вищезазначеним кредитним договором одержало право вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань, то суд приходить до висновку, що дані обставини є підставою для задоволення заяви.
Керуючись ст. 18, 260, 353, 442, 446 ЦПК України, суд,-
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» про заміну сторони стягувача у виконавчому листі по справі №2-7-2788/08 за позовом Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.
Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Імексбанк» (код ЄДРПОУ 20971504) на його правонаступника -Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» (код ЄДРПОУ 40997279: місцезнаходження: 61003, м. Харків, пл. Павлівська, буд.10, оф.403) у виконавчому листі, виданого 20.05.2008 року на виконання рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 24.04.2008 року по цивільній справі №2-7-2788/08 за позовом Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Апеляційнаскарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Н.П. Черенкова