Справа № 128/1672/21
Провадження № 2/127/2941/21
27.10.2021 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Антонюка В.В.
за участі: секретаря Горденко Г.О.,
представника відповідача Пинзар І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниця, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом осіб цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «МЕГАБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
14.06.2021 року АТ «Мегабанк» звернулося до Вінницького районного суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 06.02.2018 року між ОСОБА_1 та ПАТ «МЕГАБАНК», правонаступником якого є АТ «МЕГАБАНК», було укладено кредитний договір №22-008-850-2-18-Г (з ануїтетними платежами).
Відповідно до вказаного кредитного договору, позивач надав відповідачу кредитні кошти на споживчі цілі, шляхом видачі з каси банку готівкою, а Відповідач зобов'язався на умовах, передбачених Договором, повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі згідно з додатками. Загальний розмір кредиту складав 103 734,44 грн. та надавався на строк з 06.02.2018 р. до 05.02.2019 р. включно зі сплатою 15,00 % річних за користування кредитом.
Позивач зазначає, що 06.02.2018 р. кошти в сумі 103 734,44 грн. були видані позивачем відповідачу.
Починаючи з березня 2019 року в порушення умов кредитного договору, відповідачем не сплачуються вчасно та в повному обсязі ануїтетні платежі за кредитом, внаслідок чого станом на 01.05.2021 року утворилася заборгованість, що становить 62 407,31 грн. та складається з: суми залишку заборгованості за кредитом в розмірі 15 725,46 грн.; суми нарахованих та несплачених відсотків за період з 01.03.2021 року по 30.04.2021 року, в розмірі 1,35 грн. та суми штрафу в розмірі 46 680,50 грн.
Відповідач не виконує свої зобов'язання, тому позивач був змушений звернутись до суду із даним позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 23.06.2021 року передано до Вінницького міського суду Вінницької області за підсудністю.
Ухвалою Вінницького міського суду від 09.07.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом осіб та призначено до судового розгляду.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі за обставин, викладених в позовній заяві та просив їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково, просив суд відмовити в частині стягнення штрафу, оскільки в цій частині позовних вимог позивачем пропущено строк позовної давності.
Вислухавши пояснення представника відповідача, розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 06.02.2018 року між ОСОБА_1 та ПАТ «МЕГАБАНК», правонаступником якого є АТ «МЕГАБАНК», було укладено кредитний договір №22-008-850-2-18-Г (з ануїтетними платежами).
Відповідно до п.п.1.1., 1.2. Кредитного договору, позивач надав відповідачу кредитні кошти на споживчі цілі, шляхом видачі з каси банку готівкою, а відповідач зобов'язався на умовах, передбачених договором, повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі згідно з додатками.
Згідно до п.п.2.2., 2.3., 2.4. Кредитного договору, загальний розмір кредиту складав 103 734,44 грн. та надавався на строк з 06.02.2018 р. до 05.02.2019 р. включно, зі сплатою 15,00 % річних за користування кредитом.
06.02.2018 року кошти в розмірі 103 734,44 грн. передбачені кредитним договором були видані позивачем відповідачу, що підтверджується випискою з рахунку.
Відповідно до п.4.1 Кредитного договору повернення кредиту та сплата процентів за користування ним здійснюється щомісячними ануїтетними платежами передбаченими договором.
Згідно з п.3.2.3 кредитного договору, відповідач зобов'язаний своєчасно, та в повній сумі сплачувати щомісячні платежі (ануїтетні платежі та відповідну комісійну винагороду) за договором на передбачених договором умовах.
Пунктом 2.9 кредитного договору зазначено, що розмір щомісячного платежу становить 12 021,25 грн., який включає суму ануїтетного платежу (крім першого та останнього) та суму щомісячної комісійної винагороди, що сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.
Починаючи з березня 2019 року, в порушення умов п.п.1.1, 2.9, З.2.3, 4.1 Кредитного договору, відповідачем не сплачуються вчасно та в повному обсязі ануїтетні платежі за кредитом. Станом на 01.05.2021 р. заборгованість за кредитом складає 62 407,31 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором та випискою з рахунку.
Згідно п.4.4 Кредитного договору у разі порушення строків сплати ануїтетних платежів та комісійної винагороди понад 90 (дев'яносто) календарних днів, позивач обліковує заборгованість за кредитом в повному обсязі на відповідному рахунку простроченої заборгованості. При цьому правовідносини сторін за цим договором не втрачають своєї чинності та діють протягом строку дії договору. З цього моменту Позивач припиняє нарахування щомісячної винагороди, процентна ставка за кредитом встановлюється в розмірі, встановленому п.2.11 цього Договору (0,1% процента річних), а за невиконання прийнятих на себе зобов'язань щодо сплати ануїтетних платежів та комісійних винагород відповідач, сплачує штраф у розмірі, передбаченому п.6.3. цього Договору.
З 02.07.2018 року відповідачу була встановлена процентна ставка в розмірі 0,1 % річних. В порушення п.п.1.1, 2.4, 2.9, 3.2.3 Кредитного договору відповідачем не сплачені проценти за користування кредитом за період з 01.03.2021 року по 30.04.2021 року включно, в розмірі 1,35 грн. Сума штрафу в розмірі 45% від суми кредиту, відповідно до п.6.3 розділу 6 кредитного договору становить 46 680,50 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 01.05.2021 р. та випискою з рахунку.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Уклавши договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов'язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.
У відповідності до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені умовами договору або законом.
Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст. 629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов'язковості виконання договору.
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Частиною 1 ст.76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
В даному випадку позивач надав суду достатньо доказів про невиконання відповідачем умов кредитного договору, що знайшло своє підтвердження в матеріалах справи, відповідач в свою чергу не спростував доводи позивача викладені в позовній заяві.
Тому суд, дотримуючись норм закону та всебічного і повного дослідження матеріалів справи, а також враховуючи, що ОСОБА_1 в добровільному порядку не виконує свої зобов'язання перед Банком, що є істотним порушенням договору внаслідок якого позивач позбавлений можливості отримати суму кредиту, відсотків за користування кредитними коштами, на що розраховував при укладенні договору, вважає, що даний позов в частині стягнення з відповідача залишку заборгованості за кредитом в розмірі 15 726,81 грн.; суми залишку нарахованих та несплачених відсотків в розмірі 1,35 грн. - є обґрунтований та доведений належними доказами, тому підлягає до задоволення.
Разом з тим, вирішуючи питання в іншій частині позовних вимог, а саме в частині стягнення із відповідача на користь позивача штрафу, то суд зазначає наступне.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст.546 ЦК України).
Згідно ч.ч.1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч.1 ст.550 ЦК України).
Також відповідно до п.4.4 кредитного договору, з яким ознайомлений і який підписаний відповідачем за порушення строків сплати обов'язкового мінімального платежу більше ніж на 90 календарних днів поспіль, відповідач повинен сплатити штраф у розмірі 45 % від суми використаного кредиту.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
У своїх поясненнях представник відповідача просив суд застосувати строк позовної давності до вказаної позовної вимоги щодо стягнення штрафу у сумі 46 680,50 грн., оскільки останній платіж за кредитним договором відповідачем був здійснений у лютому 2019 року і відповідно до п.6.3 договору, позивач мав право пред'явити позов про стягнення штрафу протягом одного року з дня його нарахування, тобто до травня 2020 року, але позивач звернувся до суду із позовом 14.06.2021року.
Відтак, з огляду на встановлені судом обставини справи, а також норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача в частині стягнення суми штрафу, яка становить 46 680,50 грн.
Відповідно до ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку із ухваленням суду рішення про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати понесені ним і документально підтверджені в розмірі 572,50 грн.
Керуючись ст.ст.7, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ст.ст.258, 267, 525-526, 530, 536, 546, 549, 550, 610-612, 626,628,629, 1050, 1054 ЦК України, суд,-
вирішив:
Позов Акціонерного товариства «МЕГАБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «МЕГАБАНК» заборгованість за Кредитним договором №22-008-850-2-18-Г (з ануїтетними платежами) від 06.02.2018 року, яка станом на 01 травня 2021 року становить 15 726 (п'ятнадцять тисяч сімсот двадцять шість) гривень 81 копійку, з яких: 15 725,46 грн. - сума залишку заборгованості за кредитом; 1,35 грн. - сума залишку нарахованих та не сплачених відсотків.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «МЕГАБАНК» 572, 50 гривень витрат по оплаті судового збору.
В частині інших позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 28.10.2021 року.
Позивач - Акціонерне товариство «МЕГАБАНК», адреса: 61002, м. Харків, вул. Алчевських, буд.30, код ЄДРПОУ 09804119.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: