20 жовтня 2021 р. Справа № 520/8916/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ральченка І.М.
суддів: Чалого І.С. , Катунова В.В.
за участю секретаря судового засідання Сузанського О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2021, суддя Єгупенко В.В., по справі № 520/8916/2020
за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго"
до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
про скасування податкового повідомлення-рішення,
АТ «Харківобленерго» звернулось до суду із позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС № 0001425405 від 20.11.2020.
До суду надійшло клопотання АТ «Харківобленерго» про призначення експертизи, на вирішення якої поставити наступні питання:
1) чи відбувались у період часу з серпня 2019 по січень 2020 підтверджені документально господарські операції, за якими мали б бути складені розрахунки коригування, вказані в акті від 28.02.2020 № 142/28-10-50-08-09/00131954?
2) чи мало місце відображення в регістрах бухгалтерському обліку АТ «Харківобленерго» складені розрахунки коригування, вказані в акті від 28.02.2020 № 142/28-10-50-08-09/00131954?
3) чи спричинили складені розрахунки коригувань, зазначені в акті від 28.02.2020 № 142/28-10-50-08-09/00131954, виникнення податкових зобов'язань з ПДВ або їх зменшення. Чи мало місце їх відображення в податкових деклараціях з ПДВ АТ «Харківобленерго»?
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 клопотання АТ «Харківобленерго» задоволено.
Призначено судову економічну експертизу, на розгляд якої поставлено наступні питання:
1) чи відбувались у період часу з серпня 2019 по січень 2020, підтверджені документально господарські операції, за якими мали б бути складені розрахунки коригування, вказані в акті від 28.02.2020 № 142/28-10-50-08-09/00131954?
2) чи мало місце відображення в регістрах бухгалтерському обліку АТ «Харківобленерго» складені розрахунки коригування, вказані в акті від 28.02.2020 № 142/28-10-50-08- 09/00131954?
3) чи спричинили складені розрахунки коригувань, зазначені в акті від 28.02.2020 № 142/28-10-50-08-09/00131954, виникнення податкових зобов'язань з ПДВ або їх зменшення. Чи мало місце їх відображення в податкових деклараціях з ПДВ АТ «Харківобленерго»?
Проведення економічної експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Витрати за проведення експертизи покладено на позивача - АТ «Харківобленерго».
Зупинено провадження в адміністративній справі до одержання судом результатів експертизи.
Відповідач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не вірне встановлення обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив її скасувати, у задоволенні клопотання про призначення у справі експертизи відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що поставлені на вирішення експерта питання є правовими, повноваження з вирішення яких віднесено до компетенції суду.
У судовому засіданні представник відповідача підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.
Представник позивача до судового засідання не прибув, про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, думку представника відповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Згідно зі ст. 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Відповідно до ст. 103 КАС України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій (яким) доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» визначено поняття судової експертизи - дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.
Так, п. 1.1 Інструкції призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - експертизи та дослідження) судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - експертні установи) та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ (далі - експерти), їх обов'язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Митним кодексом України, Законами України "Про судову експертизу", "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності та цією Інструкцією.
Відповідно до п.п. 1.2.3 п. 1.2 Інструкції одним із основних видів експертиз з економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.
Згідно з п. 1.1 Науково-методичних рекомендацій основними завданнями експертизи документів бухгалтерського обліку, оподаткування і звітності є визначення:
- документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів на підприємствах, в установах, організаціях і їх структурних підрозділах (далі - підприємство) періоду їх утворення;
- документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, основних засобів, надання послуг;
- документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з основними засобами, товарно-матеріальними цінностями, грошовими коштами, цінними паперами та іншими активами;
- документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з нарахування та виплати заробітної плати, інших виплат;
- документальної обґрунтованості, задекларованої платником податку бази оподаткування податком на прибуток підприємств, та суми податку, що підлягає сплаті за певний звітний період, визначеної органом податкового контролю;
- документальної обґрунтованості формування платником податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті, та суми податку на додану вартість, заявленої до бюджетного відшкодування;
- документальної обґрунтованості окремих елементів податків та зборів, визначених платником у відповідних деклараціях (розрахунках, звітах).
При цьому, п. 1.2 Науково-методичних рекомендацій визначено орієнтовний перелік вирішуваних зазначеною експертизою питань.
Так, предметом спору у даній справі є правомірність податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС № 0001425405 від 20.11.2020, яким до позивача застосовано штрафні санкції за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, на підставі висновків акту перевірки № 142/28-10-54-06-12/00131954 від 28.02.2020, яким зафіксовано факти несвоєчасної реєстрації розрахунків коригування по податкових накладних, податок по яких обчислювався за ставкою 20%, складених на отримувача (покупця) - неплатника податків на суму ПДВ 1437408943,1 грн., чим порушено абз. 14. П. 201.10 ст. 201 розд. V Податкового кодексу України.
Із матеріалів справи встановлено, що позивачем заперечувалась наявність законних підстав для відображення в регістрах бухгалтерського обліку розрахунків коригувань, що вказані у акті перевірки, оскільки не були складені на операції з постачання товарів/послуг, та їх складання не спричинило виникнення податкового зобов'язання або його зменшення.
На думку позивача складання цих розрахунків коригувань не підпадає під дію ст. 192 Податкового кодексу України, ст. 201 Податкового кодексу України чи інших норм Податкового кодексу України, які передбачають складання ПК/РК тільки у разі виникнення будь-якої події: постачання або повернення товару, отримання та повернення коштів.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що метою призначення у даній справі експертизи є забезпечення правильного встановлення обставин за допомогою спеціальних знань шляхом вирішення поставлених питань.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що поставлені на вирішення експерта питання є правовими, повноваження з вирішення яких віднесено до компетенції суду, оскільки спір в рамках даної справи виник з приводу правомірності притягнення платника податків до фінансової відповідальності та предметом дослідження є порушення положень Податкового Кодексу України.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що господарські операції та застосування штрафних санкцій є предметом бухгалтерського та податкового обліку.
При цьому, експерт досліджує не господарські операції чи правомірність застосування штрафних санкцій до платника податків, а саме їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку.
Оскільки судом на вирішення експерта поставлені питання відображення в регістрах бухгалтерському обліку АТ «Харківобленерго» складених розрахунків коригування, відображення в податкових деклараціях з податку на додану вартість АТ «Харківобленерго» податкових зобов'язань з податку на додану вартість або їх зменшення, колегія суддів не вбачає перешкод для призначення у даній справі експертизи.
Доводи апелянта не знайшли своє обґрунтоване підтвердження в ході апеляційного розгляду справи та не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 по справі № 520/8916/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді І.С. Чалий В.В. Катунов
Постанова складена в повному обсязі 28.10.21.