ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
28 жовтня 2021 року справа №640/16096/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )
доМіністерства внутрішніх справ України (далі по тексту - відповідач, МВС України)
третя особаМіністерство юстиції України (далі по тексту - третя особа
про1) визнання протиправними і нечинними положення абзацу восьмого пункту 7.3 та абзацу сьомого пункту 12.2 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 21 серпня 1998 року №622 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1998 року за №637/3077, в частині, яка вимагає подання разом із заявою паспорта громадянина України (абзац восьмий пункту 7.3) та в частині приєднання паспорта громадянина України до особової справи (абзац сьомий пункту 12.2), а також положення пункту 12.1 в частині, яка надає право на придбання зброї виключно громадянами України;
2) зобов'язання відповідача протягом одного місяця внести зміни до абзацу восьмого пункту 7.3 та абзацу сьомого пункту 12.2 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 21 серпня 1998 року №622 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1998 року за №637/3077, шляхом викладення абзацу восьмого пункту 7.3 та абзацу сьомого пункту 12.2 Інструкції у такій редакції: «копія паспорту громадянина України чи паспортного документа іноземця або особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах», а також внести зміни до пункту 12.1 у такій редакції: «Правом придбання мисливської гладкоствольної зброї та основних частин до неї користуються громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах» відповідно
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив: 1) визнати протиправними і нечинними положення пунктів 7.3 та 12.2 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів (яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 21 серпня 1998 року №622 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1998 року за №637/3077 в частині, яка вимагає подання разом із заявою паспорта громадянина України (пункт 7.3 та в частині приєднання паспорта громадянина України до особової справи (пункт 12.2); 2) зобов'язати відповідача протягом одного місяця внести зміни до пунктів 7.3 та 12.2 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів (яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 21 серпня 1998 року №622 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1998 року за №637/3077, шляхом викладення відповідних пунктів наступним чином: «копія паспорту громадянина України чи паспортного документа іноземця».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час вивчення питання оформлення дозволу на придбання мисливської зброї виявив дискримінаційне ставлення до іноземців в порівнянні з громадянами України щодо оформлення дозволу на зброю, і через оскаржувані положення Інструкції позивач не може собі оформити дозвіл на мисливську зброю, тільки тому, що ОСОБА_1 не є громадянином України, хоча відповідає усім іншим умовам для оформлення дозволу на зброю.
Позивач звертає увагу, що іноземець не може надати сторінки паспорту громадянина України, оскільки він є громадянином іншої держави, а тому має менше прав, ніж громадянин України. На думку позивача, відповідні положення пунктів 7.3 та 12.2 Інструкції встановлюють обмеження, які не є пропорційними, визнаються дискримінацією та мають бути визнані протиправними.
Ухвалою від 27 липня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі №640/16096/20 в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 17 серпня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва задовольнив клопотання відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження та про залучення третьої особи; залучив до участі в адміністративній справі Міністерство юстиції України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача та призначив підготовче засідання на 26 жовтня 2020 року.
Позивач подав заяву про уточнення/зміну позовних вимог від 12 вересня 2020 року, у якій виклав позовні вимоги таким чином: 1) визнати протиправними і нечинними положення абзацу восьмого пункту 7.3 та абзацу сьомого пункту 12.2 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 21 серпня 1998 року №622 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1998 року за №637/3077, в частині, яка вимагає подання разом із заявою паспорта громадянина України (абзац восьмий пункту 7.3) та в частині приєднання паспорта громадянина України до особової справи (абзац сьомий пункту 12.2); 2) зобов'язати відповідача протягом одного місяця внести зміни до абзацу восьмого пункту 7.3 та абзацу сьомого пункту 12.2 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів (яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 21 серпня 1998 року №622 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1998 року за №637/3077, шляхом викладення відповідних пунктів у такій редакції: «копія паспорту громадянина України чи паспортного документа іноземця або особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах».
Ухвалою від 22 вересня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв заяву позивача про уточнення позовних вимог до розгляду.
Позивач подав ще одну заяву про уточнення/зміну позовних вимог від 27 вересня 2020 року, в якій змінив позовні вимоги таким чином: 1) визнати протиправними і нечинними положення абзацу восьмого пункту 7.3 та абзацу сьомого пункту 12.2 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 21 серпня 1998 року №622 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1998 року за №637/3077, в частині, яка вимагає подання разом із заявою паспорта громадянина України (абзац восьмий пункту 7.3) та в частині приєднання паспорта громадянина України до особової справи (абзац сьомий пункту 12.2), а також положення пункту 12.1 даної Інструкції в частині, яка надає право на придбання зброї виключно громадян України; 2) зобов'язати відповідача протягом одного місяця внести зміни до абзацу восьмого пункту 7.3 та абзацу сьомого пункту 12.2 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів (яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 21 серпня 1998 року №622 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1998 року за №637/3077, шляхом викладення відповідних пунктів у такій редакції: «копія паспорту громадянина України чи паспортного документа іноземця або особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах», а також внести зміни до пункту 12.1 даної Інструкції у такій редакції: «Правом придбання мисливської гладкоствольної зброї та основних частин до неї користуються громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах» відповідно.
Ухвалою від 26 жовтня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв до розгляду заяву позивач про уточнення позовних вимог та зобов'язав Міністерство внутрішніх справ України, відповідно до вимог статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України, опублікувати оголошення про оскарження положень абзацу восьмого пункту 7.3, абзацу сьомого пункту 12.2 та положення пункту 12.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.
Ухвалою від 26 квітня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, де заперечив проти задоволення позову у зв'язку із правомірністю оскаржуваної Інструкції, оскільки вона зареєстрована як нормативно-правовий акт в установленому порядку.
Третя особа у письмовому поясненні просила відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв'язку із тим, оскаржуваними пунктами Інструкції не передбачено жодної заборони для іноземців, що свідчить про відсутність дискримінації щодо ОСОБА_1 . Третя особа звертала увагу, що наявність зобов'язальних норм стосовно громадян України не можуть вважатися дискримінацією; законодавством не передбачена можливість оскарження нормативно-правового акта з підстав необхідності заповнення прогалин законодавства, оскільки таке заповнення не відноситься до компетенції суду. Крім того, третя особа наголошувала про відсутність у позивача порушеного права.
У судовому засіданні 05 липня 2021 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідача та третьої особи проти позову заперечили, за згодою учасників справи суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
Частина друга статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Тобто, особа (позивач) повинна довести факт застосування до неї оскаржуваного нормативно-правового акта або те, що вона є суб'єктом відповідних відносин, на які поширюється дія цього акта.
Враховуючи викладене, в контексті спірних правовідносин право на захист виникає за умови доведення факту застосування до позивача норм оскаржуваного акта, та/або того, що позивач є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. При цьому законність оскаржуваного нормативно-правового акта може бути перевірена лише після встановлення у позивача права на його оскарження.
Суд також зауважує, що право на оскарження нормативно-правового акта, на відміну від акта індивідуальної дії, не ставиться в залежність від наявності/відсутності у позивача порушеного права, достатньою підставою для звернення до суду та перевірки оскаржуваного нормативно-правового акта судом є участь позивача у правовідносинах, які врегульовані таким нормативно-правовим актом.
Суд встановив, що Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 21 серпня 1998 року №622 (далі по тексту - Інструкція), визначає умови та порядок видачі та анулювання дозволів на придбання, зберігання, облік, охорону, носіння, перевезення і використання зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, боєприпасів, інших предметів, матеріалів та речовин, щодо зберігання і використання яких установлено спеціальні правила, порядок та на які поширюється дія дозвільної системи, правил поводження з ними та їх застосування.
Відповідно до пункту 2.1 глави 2 розділу I Інструкції визначено, що, здійснюючи дозвільну систему, органи поліції відповідно до законодавства України видають зокрема громадянам дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної мисливської зброї, холодної, охолощеної, пневматичної зброї, пристроїв.
Пункт 2.1 глави 2 розділу I Інструкції встановлює, що оформлений відповідний дозвіл видається керівникам підприємств, установ, організацій, громадянам та їх представникам після пред'явлення документа, що посвідчує особу.
Згідно з пунктом 2.6 глави 2 розділу I Інструкції видача дозволів громадянам на придбання, зберігання та носіння зброї здійснюється після проведеного з ними вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею, її застосування та використання, що здійснюється у пунктах вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування після здачі заліку та отримання довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування.
Як встановлено у пункті 12.1 глави 12 розділу II Інструкції, правом придбання мисливської гладкоствольної зброї та основних частин до неї користуються громадяни України, які досягли 21-річного віку, мисливської нарізної зброї та основних частин до неї - 25-річного віку, холодної, охолощеної та пневматичної зброї та основних частин до неї - 18-річного віку.
Зі змісту Інструкції, у тому числі наведених вище положень, суд встановив, що вона серед іншого визначає порядок видачі дозволів громадянам на придбання, зберігання та носіння зброї.
У свою чергу Інструкція не регулює питання видачі дозволів на придбання, зберігання та носіння зброї для іноземних громадян.
Матеріали справи підтверджують, що ОСОБА_1 є громадянином США згідно посвідки на постійне проживання від 10 січня 2019 року, а тому суд вважає, що норми Інструкції не застосовуються до позивача.
Позивач також не надав доказів, які б підтверджували, що до ОСОБА_1 застосовані норми Інструкції з боку органів державної влади, та не довів, що він є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосована ця Інструкція.
Зокрема у справі відсутні докази, які свідчать, що ОСОБА_1 звертався до відповідних органів державної влади з метою отримання дозволу на зберігання та носіння мисливської зброї на підставі норм Інструкції, у тому числі, докази подання відповідної заяви щодо видачі дозволу на придбання зброї на ім'я керівника органу поліції за місцем проживання заявника за правилами пункту 12.5 Інструкції, та докази, які б свідчили, що ОСОБА_1 відмовили у видачі дозволу, керуючись такою Інструкцією.
Суд враховує, що у справі міститься лист Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 03 серпня 2020 року №17аз/106/8-2020, адресований адвокату Навроцькому В.В. у відповідь на звернення щодо отримання громадянином США ОСОБА_1 дозволу на право придбання, носіння та зберігання мисливської зброї (а.с. 38). Однак, звертає увагу, що вказаний лист є відповіддю на звернення адвоката Навроцького В.В. та повідомляє про відсутність законів України, які б регулювали право власності на вогнепальну зброю, зокрема для іноземних громадян, та передбачали перебування у них зброї за спеціальним дозволом, а також про необхідність подання сторінок паспорта громадянина України.
Про те, що в Інструкції відсутні правові норми, які регулюють питання видачі дозволів на придбання, зберігання та носіння зброї для іноземних громадян, зазначено також у позовній заяві та свідчить зміст позовних вимог, оскільки позивач зокрема просить зобов'язати відповідача внести зміни до пункту 12.1 Інструкції, передбачивши право на придбання мисливської гладкоствольної зброї та основних частин для іноземців.
Суд звертає увагу, що можливість оскаржити нормативно-правовий акт відповідно до статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України повинна бути документально підтвердженою та не може базуватись на припущеннях.
Крім того, суд погоджується із доводами третьої особи про те, що прогалини у законодавстві щодо права іноземців та порядку отримання дозволу на придбання, зберігання та носіння зброї, не є підставою для оскарження нормативно-правового акта.
Враховуючи викладене, на думку суду, позивач не довів права на оскарження пункту абзацу восьмого пункту 7.3, пункту 12.1 та абзацу сьомого пункту 12.2 Інструкції, що виключає необхідність перевіряти законність оскаржуваного нормативно-правового акта в цій частині та є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Частина перша статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Оскільки позивач не довів права на оскарження пункту абзацу восьмого пункту 7.3, пункту 12.1 та абзацу сьомого пункту 12.2 Інструкції, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати не підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 264 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 повністю.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки невідомий);
Міністерство внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10; ідентифікаційний код 00032684);
Міністерство юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13; ідентифікаційний код 00015622).
Суддя В.А. Кузьменко