Справа № 368/1049/20
2/368/159/21
"28" жовтня 2021 р. суддя Кагарлицького районного суду Київської області Шевченко І.І., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Переселенської сільської ради Кагарлицького району Київської області про визнання права власності в порядку спадкування на нерухоме майно, -
02.10.2020 року до Кагарлицького районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Переселенської сільської ради Кагарлицького району Київської області про визнання права власності в порядку спадкування на нерухоме майно.
05.10.2021 року ухвалою судді Кагарлицького районного суду Київської області по справі № 368/1049/20 за позовом ОСОБА_1 до Переселенської сільської ради Кагарлицького району Київської області про визнання права власності в порядку спадкування на нерухоме майно.
18.10.2021 року ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області заяву судді Іванюти Т.Є. про самовідвід по справі за позовом ОСОБА_1 до Переселенської сільської ради Кагарлицького району Київської області про визнання права власності в порядку спадкування на нерухоме майно-задоволено.
25.10.2021 року згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями по справі № 368/1049/20 (провадження № 2/368/159/21) за позовом ОСОБА_1 до Переселенської сільської ради Кагарлицького району Київської області про визнання права власності в порядку спадкування на нерухоме майно, де визначено головуючий суддя Шевченко І.І.
28.10.2021 року суддею Шевченко І.І. заявлено самовідвід відповідно до п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК, оскільки позивачем у справі є ОСОБА_1 , де вона як суддя вже висловила свою думку з приводу даного спору в рішенні Кагарлицького районного суду Київської області від 24.02.2021 року по справі № 368/306/20 за позовом ОСОБА_2 до Кагарлицької міської ради Київської області, ОСОБА_1 про визнання заповіту дійсним, а тому вважає це може викликати сумнів в об'єктивності та її неупередженості, як судді, в інших учасників процесу, тому це є іншою обставиною, що виключає участь у розгляді даної цивільної справи.
Розглянувши заяву про самовідвід судді Шевченко І.І., з метою уникнення сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, слід задовольнити заяву про самовідвід.
Пунктом 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України передбачено, що, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді
З підстав, зазначених у статтях 36, 37, 38 ЦПК України, суддя зобов'язаний заявити самовідвід (ч. 1 ст. 33 ЦПК України).
Відповідно до ст.39 ЦПК України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з'ясування обставин у справі та перевірки доказами.
Частинами 1, 2 ст. 40 ЦПК України визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи (ч. 8 ст. 40 ЦПК України).
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України, гарантується кожному право на справедливий судовий розгляд при вирішенні питання щодо цивільних прав та обов'язків.
Визначення в Конвенції цього принципу правосуддя ґрунтується на двох аспектах: 1) чи є суд безстороннім у суб'єктивному плані, тобто чи відсутня особиста упередженість суддів; 2) чи наявні в об'єктивному плані достатні зовнішні ознаки безсторонності, які виключали б будь-які обґрунтовані сумніви з цього питання.
Під час провадження у справі та її вирішення ні у кого не повинно бути сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді. Якщо є обґрунтовані підстави вважати, що суддя не буде безстороннім, цей суддя має бути усунутий від розгляду справи. У стороннього спостерігача не повинно бути сумнівів в об'єктивності здійснення суддею правосуддя.
Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі "Білуга проти України", від 28.10.1998 року у справі "Ветштайн проти Швейцарії", тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко і Мартенко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.
Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обовязком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процессу. Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді останній заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Обставини, викладені у заяві про самовідвід, дійсно можуть викликати сумніви у неупередженості та об'єктивності судді в цій справі, відтак заявлений самовідвід є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Отже, з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності суду, та з метою запобігання безпідставних звинувачень з боку учасників процесу щодо необ'єктивності та упередженості в розгляді вказаної справи, вважаю за необхідне задовольнити заяву про самовідвід.
Відповідно ч. 1 ст. 41 ЦПК України, у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 30, 36-40, 260, 263, ЦПК України,-
Заяву про самовідвід судді Шевченко І.І. у справі № 368/1049/20 за позовом ОСОБА_1 до Переселенської сільської ради Кагарлицького району Київської області про визнання права власності в порядку спадкування на нерухоме майно - задовольнити.
Справу передати до канцелярії Кагарлицького районного суду Київської області для повторного автоматизованого розподілу справи між суддями відповідно до вимог статті 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І.І.Шевченко