27 жовтня 2021 року
справа №380/12382/20
зал судових засідань №3
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лунь З.І.,
секретар судового засідання Демчина В.Ю.,
розглянув адміністративну справу за позовом Міністерства оборони України до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним і скасування висновку.
Міністерство оборони України (місцезнаходження: 03168, м.Київ, пр-т.Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) звернулося до суду з позовом до Західного офісу Держаудитслужби (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 8), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі за процедурою закупівлі UA-2020-06-10-008307-b, туалетний папір, носові хустинки, рушники для рук і серветки (33760000-5) (серветки паперові) в частині встановлених фінансовим органом порушень законодавства, а саме - вимог пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» та вимог частини 7 статті 3 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» та зобов'язання щодо усунення виявлених порушень.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» та Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, послуг і робіт для гарантованого забезпечення потреб оборони» ним проведено закупівлю туалетного паперу, носових хустинок, рушників для рук та серветок. Відповідач ні під час здійснення моніторингу закупівлі, ні у висновку про результати моніторингу закупівлі не зазначив, які саме ознаки порушень стали підставою для здійснення моніторингу. Також позивач вважає, що ним не було допущено порушення п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про публічні закупівлі», бо на дату 10.06.2020 при формуванні річного плану закупівель електронною системою «Prozorro» не було передбачено технічної можливості оприлюднення інформації про категорію та місцезнаходження замовника. Крім того, вся інформація про замовника зазначена в особистому кабінеті на веб-порталі уповноваженого органу. Позивач також вважає, що відповідач неправомірно встановив порушення позивачем вимог ч.7 ст.3 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, послуг і робіт для гарантованого забезпечення потреб оборони», оскільки вважає, що цим Законом не визначено, що абсолютно вся інформація повинна бути оприлюднена англійською мовою.
Ухвалою суду від 29.12.2020 позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою суду від 11.01.2021 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви Міністерства оборони України, визначений ухвалою від 29.12.2020.
Ухвалою суду від 13.01.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 01.02 2021.
04.02.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує позовні вимоги з тих підстав, що законодавством не визначено, що відповідач повинен зазначати у рішенні про початок моніторингу процедури закупівлі інформацію про перелік виявлених ознак порушень законодавства у сфері публічних закупівель, а передбачає лише зазначення підстави для прийняття відповідного рішення, що і було, на думку відповідача, ним дотримано. Щодо порушення позивачем п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про публічні закупівлі», то відповідач зазначив, що інформація про категорію замовника та про його місцезнаходження відсутня в полі «Примітки до плану». Щодо порушення позивачем ч.7 ст.3 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, послуг і робіт для гарантованого забезпечення потреб оборони», то відповідач зазначив, що ним під час перевірки встановлено, що позивач не оприлюднив на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою інформацію, яка є обов'язковою для зазначення в оголошенні про проведення відбору згідно з вимогами ч.4 ст. 3 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, послуг і робіт для гарантованого забезпечення потреб оборони».
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
У підготовче засідання 01.02.2021 не з'явився уповноважений представник відповідача, розгляд справи було відкладено на 15.03.2021.
У підготовче засідання 15.03.2021 сторони не забезпечили явку уповноважених представників, розгляд справи відкладено на 12.04.2021.
01.04.2021 судом отримано клопотання відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.
Відповідно до ухвали суду від 05.04.2021 це клопотання задоволено.
У зв'язку із запровадженням у Львівському окружному адміністративному суді протиепідемічних заходів, розгляд справи 12.04.2021 не відбувся.
У підготовче засідання 11.05.2021 розгляд справи було відкладено у зв'язку із неявкою представника позивача.
У підготовчому засіданні 01.06.2021 оголошено перерву до 22.06.2021 для надання доказів.
У підготовче засідання 22.06.2021 та 08.07.2021 уповноважений представник позивача не з'явився, 27.07.2021 представники сторін не з'явилися.
Ухвалою суду від 14.09.2021 витребувано у Міністерства оборони України докази, яка була виконана.
Ухвалою від 06.10.2021 суд закрив підготовче првадження та призначив справу до розгляду по суті.
Судове засідання 06.10.2021 у режимі відеоконференції не відбулося у зв'язку із неможливістю встановлення підключення зі стороною у справі поза межами суду (Західним офісом Держаудитслужби) засобами відеоконференцзв'язку Easycon в залі судових засідань №3.
Водночас оскільки сторони надали всі заяви по суті справи, докази, якими обґрунтовують вимоги та заперечення, суд дійшов висновку, що судове засідання може відбутися без участі представників сторін.
Суд встановив таке.
На підставі наказу заступника начальника Західного офісу Держаудитслужби від 17.11.2020 №67 «Про початок моніторингу закупівель» розпочато моніторинг закупівель відповідно до Переліку, який міститься у Додатку до наказу.
За результатами цього моніторингу затверджено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-06-10-008307-b, яким встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» та вимог частини 7 статті 3 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» при здійсненні закупівлі туалетного паперу, носових хустинок, рушників для рук і серветок (33760000-5) (серветки паперові) та зобов'язано усунути виявлені порушення.
Позивач не погодився з тим, що здійснюючи закупівлю означених товарів, ним було порушено законодавство про закупівлю товарів, робіт та послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони, тому звернувся до суду про захист своїх прав.
При вирішенні цього спору суд виходить з такого.
Щодо порушення п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про публічні закупівлі» суд зазначає таке.
Пунктом 1 ч.2 ст.4 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що у річному плані повинна міститися така інформація: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що Електронна система закупівель на час розміщення оголошення про закупівлю, не містила електронних полів для заповнення інформації про місцезнаходження та категорії замовника, а відтак висновок відповідача про наявність порушень позивачем законодавства про публічні закупівлі є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Наказом МЕРТУ від 22.03.2016 року №490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» та Порядком розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом МЕРТУ від 18.03.2016 року №477 «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» (далі по тексту - Порядок №477) затверджена форма «Річного плану закупівель», яка не містить пункту «місцезнаходження замовника».
Відповідно до вимог пункту з Порядку №477 замовник оприлюднює інформацію щодо закупівель шляхом заповнення електронних форм, реалізованих в електронній системі закупівель, з окремими полями.
На підставі пункту 20 «Про внесення змін до Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків», затвердженого ПКМУ від 10.07.2019 року №704 (далі по тексту - Порядок №704), оператор авторизованого електронного майданчика у разі внесення змін до законодавства у сфері закупівель та/або прийняття нових нормативно-правових актів повинен у місячний строк з дня оприлюднення адміністратором стандартних сценаріїв на веб-порталі Уповноваженого органу привести функціональні характеристики та можливості авторизованого електронного майданчика у відповідність з такими змінами та актами.
Відповідно до наказу Уповноваженого органу від 07.04.2020 року №648 «Про веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель» відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу визначено Державне підприємство «РROZORRO» - адміністратор системи.
Суд зауважує, що при формуванні річного плану про закупівлю на електронному майданчику відсутня можливість заповнення місцезнаходження та категорію Замовника, у зв'язку з тим, що на електронному майданчику автоматично вказується назва Замовника, а саме: Міністерство оборони України.
При цьому, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вказується вся інформація про замовника що є у відкритому доступі, а також при проведені процедури закупівлі Замовником оприлюднюється тендерна документація у котрій вказується вся інформація відповідно до Закону, включаючи місцезнаходження Замовника.
Таким чином, законодавством у сфері публічних закупівель передбачено, що замовник оприлюднює інформацію про публічну закупівлю, зокрема оголошення, виключно шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель.
Суд зазначає, що відсутність відповідних граф або полів для заповнення інформації в річному плані та оголошенні про проведення відкритих торгів, та не зазначення даної інформації у інших графах або полях, які не передбачені для заповнення вищезазначеної інформації, не може вважатись порушенням, яке вчинено замовником.
Таким чином, позивач при оприлюдненні річного плану закупівель (зі змінами) керувався чинними нормативно-правовими актами.
Отже, суд дійшов висновку, про протиправність оскаржуваного висновку в частині встановлення порушень позивачем вимоги п.1 ч.2 ст. 4 Закону №922.
Щодо порушення ч.7 ст.3 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» (далі також - Закон №1356-VIII), то суд зазначає таке.
Як зазначив в оскаржуваному висновку відповідач, згідно з ч.7 ст. 3 Закону №1356-VIII, оголошення про проведення відбору обов'язково додатково оприлюднюється через авторизовані електронні майданчики на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму для товарів і послуг - 35 тисяч євро. Моніторингом встановлено, що замовник здійснює закупівлю товару, очікувана вартість якого за офіційним курсом Національного банку України станом на червень 2020 перевищує 35 000,00 грн. (1800000,00 грн.). Враховуючи зазначене, замовник в порушення вимог ч.7 ст. 3 вищевказаного Закону не оприлюднив на веб-порталі Уповноваженого органу додатково оголошення про проведення відбору англійською мовою.
Відповідно до ч.3 ст. 3 Закону №1356-VIII в оголошенні про проведення відбору обов'язково зазначаються:
1) найменування замовника, його код ЄДРПОУ, місцезнаходження, електронна адреса та посилання на офіційний веб-сайт замовника;
2) найменування предмета закупівлі, код відповідно до державного класифікатора, що діє на момент проведення закупівлі;
3) технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі з урахуванням вимог пункту 3 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі»;
4) очікувана вартість предмета закупівлі із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість;
5) кількість товару та місце його поставки; місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяг; строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
6) дата і час закінчення періоду подання цінових пропозицій;
7) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях (не менше 1 відсотка очікуваної вартості товару, роботи, послуги) та математична формула, що буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки (у разі їх обрання замовником);
8) перелік критеріїв та методика оцінки цінової пропозиції із зазначенням питомої ваги критеріїв (у разі їх обрання замовником);
9) розмір та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення цінової пропозиції (у разі якщо замовник вимагає його надати);
10) розмір, строк, вид та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (у разі якщо замовник вимагає його надати);
11) прізвище, ім'я та по батькові, посада та адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками;
12) один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», вимоги, встановлені статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі», та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством;
13) необхідність подання одиниці товару (у разі якщо замовник вимагає її надати);
14) тривалість рамкової угоди та перелік предметів закупівлі (у разі наміру замовника укласти рамкову угоду);
15) у разі закупівлі робіт - інформація відповідно до вимог пункту 17 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі»;
16) інша необхідна інформація залежно від предмета закупівлі.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що аналогічні вимоги вказаного Закону стосуються оголошення, що публікується замовником як українською мовою, так і англійською мовою.
Позивач не заперечував, що очікувана вартість товару щодо закупівлі якого оголошено відкриті торги, становила 1800000,00грн., що станом на час оприлюднення на вебпорталі Уповноваженого органу оголошення про проведення відбору, а саме червень 2020, за офіційним курсом гривні до євро Національного банку України перевищувало суму 35 тис.євро, що відповідно до приписів частини сьомої статті 3 Закону №1356-VIII зумовило виникнення у нього обов'язку додатково опублікувати оголошення про вищевказану процедуру закупівлі англійською мовою, який він виконав.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується оприлюднення позивачем на вебпорталі Уповноваженого органу оголошення українською та англійською мовою про процедуру закупівлі.
При цьому позивач у позові не заперечував, що опубліковане англійською мовою оголошення містило не усю інформацію, опубліковану в оголошенні українською мовою, стверджуючи, що інтерфейс електронного майданчику та платформи PROZORRO не передбачає технічної можливості заповнення (зазначення) таких пунктів англійською мовою як: вид предмету закупівлі, адреса поставки, проте має незмінні дані про замовника в частині його найменування, відповідальної особи та можливості внесення інформації виключно до назви предмета закупівлі.
Водночас у відзиві на позовну заяву відповідач, обґрунтовуючи правомірність оскаржуваного висновку, зазначив, що в оприлюдненому позивачем в електронній системі закупівель оголошенні про проведення відбору англійською мовою відсутня вся обов'язкова інформація, передбачена ч. 3 ст.3 Закону №1356-VIII, що є порушенням ч.7 ст.3 цього Закону.
З огляду на викладене суд звертає увагу, що вищевикладені обставини, на які в обґрунтування правомірності оскаржуваного висновку у відзиві на позов посилається відповідач, не узгоджуються з обставинами, викладеними ним у цьому висновку, в якому стверджується про не оприлюднення оголошення англійською мовою.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що встановлені відповідачем в оскаржуваному висновку обставини щодо не опублікування позивачем на вебпорталі Уповноваженого органу оголошення про процедуру закупівлі англійською мовою не відповідають дійсним обставинам та спростовуються як матеріалами справи, так і доводами самого відповідача, оскільки зазначене оголошення позивачем було опубліковане.
Недоліки оголошення, опублікованого англійською мовою, а саме відсутність у ньому частини інформації англійською мовою, передбаченої пунктами 3, 8, 12, 13 та частково 9 та 10 частини третьої статті 3 Закону №1356-VIII, свідчить про порушення позивачем вимог саме цієї правової норми, а не частини сьомої статті 3 цього Закону.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач в оскаржуваному висновку необґрунтовано встановив порушення позивачем частини сьомої статті 3 цього Закону та зобов'язав його здійснити заходи щодо усунення цього порушення.
Ухвалюючи дане судове рішення, суд також керується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України», суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що встановлених судом обставин достатньо для визнання протиправним і скасування оскаржуваного висновку відповідача в частині встановлених фінансовим органом порушень законодавства, а саме: вимог пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» та вимог частини 7 статті 3 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» та зобов'язання щодо усунення виявлених порушень, тому суд не вважає за доцільне надавати оцінку решті доводів позивача про його протиправність.
Згідно з вимогами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Закону.
Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень покладений на нього обов'язок доказування не виконав.
Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати підлягають стягненню з бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255 КАС України, суд
адміністративний позов Міністерства оборони України (місцезнаходження: 03168, м.Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) до Західного офісу Держаудитслужби (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 8, код ЄДРПОУ 40479801) про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі за процедурою закупівлі UA-2020-06-10-008307-b, в чатині виявлених порушень, а саме: вимог пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» та вимог частини 7 статті 3 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» та зобов'язання щодо усунення виявлених порушень.
Стягнути на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) за рахунок бюджетних асигнувань Західного офісу Держаудитслужби (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 8, код ЄДРПОУ 40479801) понесені витрати у вигляді судового збору на суму 2102 (дві тисячі сто дві)грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 27.10.2021
Суддя Лунь З.І.