25 жовтня 2021 року Справа № 280/8762/21 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Лазаренко М.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ 00135056) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
20.09.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України (далі - відповідач), відповідно до якого позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу у зв'язку із звільненням з військової служби грошової компенсації вартості за не отримане речове майно;
- зобов'язати відповідача надати позивачу довідку про вартість неотриманого речового майна станом па 29.06.2020, оформлену відповідно до Порядку виплати військовослужбов цям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби Зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації за неотримане речове манно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на 29.06.2020.
Ухвалою суду від 24.09.2021 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
На усунення недоліків позовної заяви позивачем подано заяву, в якій зазначає, що оскільки в наказі про його звільнення питання про виплату грошової компенсації не було навіть згадане, він взагалі не знав про те, що має на неї право, адже його права як військовослужбовця на соціальні та компенсаційні виплати (а тим більше про їхні розміри чи способи нарахування) йому ніколи ніким не роз'яснювались. Так, про існування такої грошової компенсації він дізнався від інших ветеранів у травні 2021 року, у зв'язку з чим звернувся до відповідача з заявою. Проте, хоч відповідач заяву отримав 28.05.2021, відповіді на неї він так і не надав. Відтак, позивач вважається таким, що досі не дізнався про порушення своїх прав, у зв'язку із чим не пропустив строк звернення до адміністративного суду.
Розглянувши вказану заяву, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із частиною 2 цієї статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи КАС України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами частини п'ятої статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Так, предметом позову у вказаній справі є, зокрема, вимоги позивача щодо зобов'язання нарахування компенсації вартості за неотримане речове майно.
Зі змісту положень Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 №232, висновується, що речове забезпечення не має характеру винагороди за виконану працю, а спрямоване насамперед на задоволення потреб військовослужбовців під час несення ними військової служби.
Враховуючи визначену у постанові судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 30.11.2020 у справі №480/3105/19 правову природу грошової компенсації за неотримане речове майно,спеціальним строком звернення до суду з цим позовом є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Суд зауважує, що строки для учасників справи визначають момент настання або припинення процесуальних прав та обов'язків для учасників справи, а їх пропуск, як правило, має юридичні наслідки у виді позбавлення такого учасника можливості реалізувати своє суб'єктивне право.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, та запобігає зловживанням.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28.10.1998 року, заява №28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У справі №5-рп/2013, Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 дійшов до висновку про те, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, інститут строків давності в судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
Слід зазначити, що суд може встановити наявність підстав для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах доводів, наведених особою, яка подала позовну заяву. При цьому з огляду на принцип правової визначеності поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі, підтверджені належними доказами, обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Поважність причин пропуску строку звернення до суду суд оцінює у кожному конкретному випадку з метою визначення правових наслідків. Так, поважними причинами можуть бути визнані, наприклад, захворювання, що перешкоджає звернутись до суду, відрядження, несвоєчасне отримання оскаржуваного рішення з об'єктивно незалежних від особи підстав, тощо.
Суд зауважує, що не пізніше від 29.06.2020 (згідно наказу №184 від 29.06.2020) заявник достеменно довідався про припинення військової служби і виникнення у відповідного органу військового управління обов'язку із приводу проведення повного та своєчасного розрахунку при звільненні.
Проте, опікування власним суб'єктивним правом на отримання грошової компенсації замість неодержаного речового майна заявник розпочав лише 21 травня 2021 року, що явно та очевидно не відповідає базовим засадам сумлінності, розумності та розсудливості.
Твердження позивача про очікування відповіді, на думку суду, не може бути свідченням наявності поважних причин, бо такі часові проміжки виходять за межі розумних строків для будь-якої відповіді.
Інших причин пропуску строку звернення до суду позивач не зазначає.
Тобто, будь-яких поважних причин пропуску строку звернення до суду позивачем у заяві не наведено.
Частинами першою, другою статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, оскільки позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не вказано та не обґрунтовано поважності причин його пропуску, суд вважає, що позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу разом із позовною заявою і усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви, згідно частини восьмої статті 169 КАС України, не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її постановлення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.С. Лазаренко