28 жовтня 2021 року Справа № 280/7463/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області
до Бердянського державного педагогічного університету
про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Бердянського державного педагогічного університету (далі - відповідач), в якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель, споруд та приміщень Бердянського державного педагогічного університету, а саме:
- учбового корпусу №1 Бердянського економіко-гуманітрного коледжу Бердянського державного педагогічного університету, розташованого за адресою: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пр-т. Західний, буд. 13/2;
- гуртожитку Бердянського економіко-гуманітарного коледжу Бердянського державного педагогічного університету, розташованого за адресою: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шевченка, б. 15-а;
шляхом зобов'язання Бердянського державного педагогічного університету зупинити експлауатацію будівель, споруд та приміщень учбового корпусу №1 та гуртожтку за вказаними адресами, окрім робіт, повязаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головного управління ДСНС України у Запорізькій області.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Бердянським МУ Головного управління ДСНС України у Запорізькій області в період з 19 серпня по 20 серпня 2020 року було проведено позапланову перевірку Бердянського економіко-гуманітарного коледжу Бердянського державного педагогічного університет за наслідками якої було складено акт №165 від 20.08.2020. В ході перевірки Позивачем встановлено, що об'єкт Відповідача, а саме будівлі, споруди, приміщення та територія учбового корпусу №1 Бердянського економіко-гуманітрного коледжу, розташованого за адресою: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пр-т. Західний, буд. 13/2, будівлі та приміщення гуртожитку Бердянського економіко-гуманітарного коледжу Бердянського державного педагогічного університету, розташованого за адресою: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шевченка, б. 15-а, експлуатується з порушенням норм цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей.
Ухвалою суду від 26.10.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 05.01.2021 призначено розгляд справи у загальному позовному провадженні та призначено підготовче засідання на 20.01.2021.
Протокольною ухвалою суду від 20.01.2021 у звязку із першою неявкою позивача підготовче засідання відкладено на 17.02.2021.
Ухвалою суду від 17.02.2021 у задовленні заяви відповідача про заміну неналежної сторни відмовлено, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.03.2021.
Ухвалою суду від 09.03.2021 зупинено провадження у справі за клопотанням сторін для надання часу на примирення до 26.04.2021.
Ухвалою суду від 26.04.2021 понволено провадження у справі.
Ухвалою суду від 26.04.2021 задовлено клопотання відповідача та відкладено судове засідання на 25.05.2021.
Ухвалою суду від 25.05.2021 зупинено провадження у справі до 30.08.2021 за клоптанням представників сторін.
26.08.2021 до суду надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі для примирення вх. №48461. Оскільки згідно приписів п. 4 ч. 1 ст. 236 КАС України, підставою для зупинення провадження у справі є звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення та у звязку із неподанням відповідного клопотання позивачем, клопотання відповідача задоволенню не підлягає.
У судове засідання 30.08.2021 представники сторін не з'явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Від представника позивача до суду надйшло клоптання про розгляд справи без участі позивача в порядку письмового прводаження за наявними у справі матеріалами. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (а.с. 78-88) у якому зкорема зазначив наступне. 27.08.2020 відповідачем було отримано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 27.08.2020 №149. Згідно з приписом відповідачем була проведена робота по усуненню виявлених порушень, а саме: видано наказ "Про усунення прушень вимог законодавтсав у сфері підготовки та проведення техногенної та пожежної безпеки" №31-а від 15.09.2020; розроблено та затверджено вищевказаним наказом План заходів щодо усунення недоліків та додержання вимог стандартів, норм, правил України з питань техногенної та пожежної безпеки з визначенням вдіповідальних осіб за кожним пунктом вищевказаного припису. На момент звернення до суду та розгляду справи як стверджує відповідач ним усунуто більшість виявлених поуршень та вжито ряд заходів, спрямованих на усунення тих, які залишились. Також відповідач заперечує проти того, що перелічені в акті перевірки порушення вимог законодавства створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей. Відповідач зазначив про те, що адміністрацією коледжу було надіслано лист про те, що навчальний крпус №2, який розташований за адерсою: вул. Швечнка, 15-А не експлуатується, знаходиться на консервації (електроживлення відключене) і у освітньому процесі корпус не задіяний, але у Приписі про усунення порушень №149 від 27.08.2020 другий навчальний корпус включений до результатів перевірки. Також припис має пункти порушення, які е відносяться до освітнього закладу, це недоліки орендаря ФОП ОСОБА_1 та Регіональним відділенням Фону Державного майна України від 05.12.2012 відповідальність за орендоване приміщення несе безпосередньо орендатор (забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню та псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в орнеду, з врахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки). З позовом позивач звернувся 19.10.2020, тобто до спливу терміну, наданого для усунення виявлених порушень. Жодних перевірок щодо виконання припису у БЕГК БДПУ не проводилось. На підставі наведеного просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Враховуючи вищенаведене, суд розглянув справу у письмовому провадженні.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог статті 229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів даної адміністративної справи, згідно вимог Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, Бердянським МУ Головного управління ДСНС України у Запорізькій області в період з 19 серпня по 20 серпня 2020 року було проведено позапланову перевірку Бердянського економіко-гуманітрного коледжу Бердянського державного педагогічного університету , за наслідками якої було складено акт № 165 від 20.08.2020 року.
В ході перевірки Позивачем встановлено, що об'єкт Відповідача, а саме: будівлі, споруди, приміщення та територія учбового корпусу №1 Бердянського економіко-гуманітрного коледжу, розташованого за адресою: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пр-т. Західний, буд. 13/2, будівлі та приміщення гуртожитку Бердянського економіко-гуманітарного коледжу Бердянського державного педагогічного університету, розташованого за адресою: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шевченка, б. 15-а, експлуатується з порушенням норм цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:
1) Учбовий корпус №1 Бердянського економіко-гуманітарного коледжу, розташований за адресою: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пр-т. Західний, буд. 13/2 - не обладнано будівлю системою пожежної сигналізації та системою керування евакуювання людей всупереч вимогам додатку А (обов'язковий) та додатку Б (обов'язковий) ДБН В2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".
Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
Відсутність системи протипожежного захисту (пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу) не дає можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії та сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання.
У такому випадку суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення, що створює загрозу для здоров'я і життя людей.
2) Не забезпечено технічне обслуговування, справний стан і постійну готовність до використання систем внутрішнього протипожежного водопостачання.
Відповідно до вимог пункту 2 розділу VI Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом № 974 Міністерства освіти і науки України 15.08.2016 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України за № 1229/29359 від 08 вересня 2016 р., керівники закладів та установ зобов'язані забезпечити технічне обслуговування, справний стан і постійну готовність до використання систем протипожежного водопостачання, які перебувають на їх балансі, відповідно до пункту 2 розділу V Правил пожежної безпеки.
Відповідно до вимог підпункту 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування.
Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання.
Відсутність необхідної кількості води для внутрішнього пожежогасіння будівлі сприяє ускладненню проведення заходів пов'язаних з ліквідацією пожежі, що створює загрозу для здоров'я і життя людей.
3) Не проведено своєчасне обслуговування та профілактичні огляди, планово-попереджувальні ремонти електрообладнання і електромереж закладу.
Відповідно до вимог пункту 1 розділу VI Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом № 974 Міністерства освіти і науки України від 15.08.2016 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2016 р. за № 1229/29359, керівники закладів та установ зобов'язані забезпечити своєчасне обслуговування та технічну експлуатацію електрообладнання і електромереж, проведення профілактичних оглядів, планово-попереджувальних ремонтів відповідно до вимог документів, зазначених у Правил улаштування електроустановок, та Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 року № 258, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1143/13017, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533, та своєчасно усувати виявлені недоліки.
За відсутності виконання цих вимог є ризик виникнення пожежі, що є загрозою для життя та здоров'я людей.
4) Приміщення електрощитової не відокремлено протипожежними перешкодами (дверима) 2-го типу з межею вогнестійкості не менше ЕІЗО.
Відповідно до вимог пункту 1.24 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові.
Відповідно до вимог пункту 10.3.6 ДБН В.2.2-9:2018 «Громадські будинки та споруди» у пожежонебезпечних господарських та технічних приміщеннях (коморах для зберігання горючих матеріалів, електрощитових, вентиляційних камерах тощо) перегородки повинні бути протипожежними 1- го типу, а відповідно до вимог пунктів 6.2 і 6.4 ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги», для заповнення пройомів в протипожежних перешкодах застосовують протипожежні двері, ворота, вікна, клапани.
Залежно від значення межі вогнестійкості протипожежні перешкоди поділяють за типами відповідно до таблиці 2, а заповнення прорізів у протипожежних перешкодах - відповідно до таблиці 3.
Протипожежні двері призначені для обмеження поширення пожежі та небезпечних продуктів горіння з одного приміщення в інше.
Протипожежні двері виконують багатоцільове призначення, що обумовлює їх ефективність.
Відсутність протипожежних дверей сприяє поширенню пожежі та небезпечних продуктів горіння, що є загрозою для життя та здоров'я людей.
5) Не забезпечено будівлю учбового корпусу зовнішнім протипожежним водопостачанням відповідно до ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування».
Відповідно до вимог пункту 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Відповідно до вимог пункту 1 розділу VI Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 15.08.2016 р. № 974, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2016 р. за № 1229/29359, кожний заклад та установа мають бути забезпечені зовнішнім і внутрішнім протипожежним водопостачанням згідно з вимогами будівельних норм (ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування" та ДБН В.2.5-64:2012 "Внутрішній водопровід та каналізація. Частина І. Проектування. Частина II. Будівництво").
Відповідно до вимог підпункту 2 пункту 2.1 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 р., зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями.
Відповідно до вимог пункту 6.2.3 ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» витрату води на зовнішнє пожежогасіння (на одну пожежу) житлових і громадських будинків для розрахунку з'єднувальних та розподільних ліній водопровідної мережі, а також водопровідної мережі всередині мікрорайону або кварталу слід приймати для будівлі, що потребує найбільшої витрати води, згідно з таблицею 4.
Відсутність необхідної кількості води для зовнішнього пожежогасіння будівель сприяє ускладненню проведення заходів, пов'язаних з ліквідацією пожежі, що створює загрозу для здоров'я і життя людей.
6) Поверхи та приміщення навчального корпусу не забезпечені вогнегасниками до норм належності.
Відповідно до вимог пункту 3.22 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 р., зареєстрованих у Мін'юсті України 05 березня 2015р. за N 252/26697, відповідальними особами за своєчасне і повне оснащення об'єктів вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння, забезпечення їх технічного обслуговування, навчання працівників правилам користування вогнегасниками є власники цих об'єктів.
Необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння повинна визначатися відповідальним за пожежну безпеку підприємства окремо для кожного поверху та приміщення.
Перелік норм первинних засобів пожежогасіння для будинків і приміщень різного призначення, що експлуатуються, підприємствами, установами та організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності) наведений в Наказі МВС України від 15 січня 2018 року N 25 «Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року №225/31677.
Відсутність первинних засобів пожежогасіння може ускладнити ліквідацію пожежі на початковій стадії її розвитку саме персоналом об'єкта, до прибуття пожежно-рятувального підрозділу.
За відсутності достатньої кількості засобів пожежогасіння є ризик розповсюдження вогню, а також продуктів горіння, на значну площу, що створює загрозу для здоров'я і життя людей.
7) Мережа внутрішнього протипожежного водопроводу не відповідає вимогам ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація» та підпункту 2.2 пункту 2 розділу V Правил пожежної безпеки (ділянка розводки внутрішнього протипожежного водопроводу по цокольному поверху виконана з пластикового трубопроводу).
Відповідно до вимог пункту 3 розділу VI Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 15.08.2016 р. № 974, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2016 р. за № 1229/29359, мережа внутрішнього протипожежного водопроводу повинна відповідати вимогам ДБН В.2.5-64:2012 "Внутрішній водопровід та каналізація" та підпункту 2.2 пункту 2 розділу V Правил пожежної безпеки.
Відповідно до вимог частини 1 п. 9.3 розділу 9 ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація», затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.10.2012 р. № 553, в об'єднаних системах протипожежного постачання трубопроводи, які призначені для подачі води на пожежогасіння, вводи і мережі водопроводу в підвалах, горищах, технічних поверхах, протипожежні стояки тощо, треба виконувати з металевих труб (окрім чавунних та мідних).
Не виконання цієї вимоги може привести до неможливості використання води та обладнання при виникненні пожежі, що може призвести до розповсюдження вогню на значну площу, а також розповсюдження продуктів горіння, що несе загрозу для здоров'я та життя людей.
8) Допускається підключення побутових кондиціонерів (приміщення викладацької, заступника директора з НР) без автономних пристроїв електричного захисту, з використанням тимчасових електромереж.
Відповідно до вимог пункт 2.26 глави 2 розділу IV Правил пожежної безпеки в України, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, групи кондиціонерів необхідно забезпечувати автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів.
Відповідно до вимог пункту 1.18 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред'являються до переносних (пересувних) електропроводок.
За відсутності виконання цих вимог є ризик виникнення пожежі, що створює загрозу для здоров'я і життя людей.
9) Допускається використання тимчасових електромереж для забезпечення підключення електричного обладнання, оргтехніки (службові приміщення, приміщенні викладацької).
Відповідно до вимог пункту 1.8 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються.
При влаштуванні та експлуатації тимчасових електромереж є ризик виникнення пожежі, що є загрозою для життя та здоров'я людей.
10) Проведено перепланування приміщень цокольного поверху, встановлено перегородки з використанням горючих матеріалів для виділення окремих приміщень складського та виробничого призначення.
Відповідно до пункту 21 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, нове будівництво, реконструкція, реставрація, технічне переоснащення та капітальний ремонт приміщень, будинків і споруд здійснюються на підставі проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку.
Відповідно до пункту 22 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, під час експлуатації об'єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта.
Проведене перепланування приміщень цокольного поверху у випадку пожежі може призвести до ускладнень та (або) унеможливить самостійну евакуацію людей з утворених приміщень цокольного поверху будівлі, ускладнить гасіння пожежі, призведе до задимлення сходових клітин і шляхів евакуації з поверхів учбового корпусу, що несе загрозу життю та здоров'ю людей.
11) Монтаж електромереж в приміщеннях цокольного поверху виконано з чисельними порушеннями вимог ПУЕ: використовуються тимчасові електромережі, розподільчі коробки не закриті, монтаж електричних коробок і розеток виконано на горючі основи.
Відповідно до вимог пункту 1.7 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, в електропроводках вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон відгалужувальні та з'єднувальні коробки повинні бути закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів.
Відповідно до вимог пункту 1.8 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються.
Відповідно до пункту 1.16 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, електрощити, групові електрощитки повинні оснащуватися схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки).
Відповідно до пункту 1.17 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повинні встановлюватися на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра.
Відповідно до вимог пункту 1.18 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, відкрите прокладання електропроводів і кабелів транзитом через пожежонебезпечні і вибухонебезпечні зони будь-якого класу і ближче 1 м і 5 м від них відповідно, а також у сходових клітках; користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами.
Невідповідність змонтованого обладнання, електропроводів та кабелів за виконанням та ступенем захисту класу зони згідно з ПУЕ, прокладання електромереж по горючих конструкціях в приміщеннях цокольного поверху створює ризик загорання горючих конструкцій, може призвести до швидкого розповсюдження пожежі на об'єкті в разі аварійної роботи електромережі (короткого замикання або перенавантаження), в результаті потрапляння іскор на горючі конструкції, що несе загрозу життю та здоров'я людей.
12) В проходах коридорів і в приміщеннях цокольного поверху зберігається обладнання, упаковка, відходи (сміття). Проходи захаращені. Допускається складування матеріалів, обладнання біля електричних щитів (шаф).
Відповідно до пункту 2.1 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, усі будинки, приміщення і споруди повинні своєчасно очищатися від горючого сміття та відходів виробництва. Терміни очищення встановлюються технологічними регламентами або інструкціями, що затверджуються керівником об'єкта або підприємства.
Відповідно до пункту 1.18 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, забороняється складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами.
Складування, зберігання горючих матеріалів, накопичення згораємих відходів в цокольному поверсі, особливо біля електричних щитів (шаф) може призвести до виникнення пожежі, задимлення приміщень, унеможливить безпечне використання шляхів евакуації з цокольного поверху учбового корпусу назовні, що несе загрозу життю та здоров'ю людей.
13) В приміщеннях цокольного поверху влаштовано складські приміщення (комори) з горючими матеріалами, майстерні, де використовуються горючі матеріали, вхід в які не ізольований від загальних евакуаційних сходових кліток.
Відповідно до пункту 21 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, нове будівництво, реконструкція, реставрація, технічне переоснащення та капітальний ремонт приміщень, будинків і споруд здійснюються на підставі проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку.
Відповідно до пункту 22 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, під час експлуатації об'єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта.
Відповідно до пункту 2.11 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, допускається улаштовувати в підвальних та цокольних поверхах склади горючих матеріалів, майстерні, де використовуються горючі матеріали, якщо вхід до них ізольований від загальних евакуаційних сходових кліток.
Неізольованість складських приміщень (комор) горючих матеріалів, майстерень, де використовуються горючі матеріали цокольного поверху у випадку пожежі здатне призвести до задимлення сходових клітин і шляхів евакуації з поверхів учбового корпусу, що несе загрозу життю та здоров'ю людей.
На об'єкті гуртожиток Бердянського економіко-гуманітарного коледжу, розташований за адресою: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шевченка, буд. 15-а:
1) Не обладнано будівлю системою пожежної сигналізації та системою керування евакуюванням людей всупереч вимогам додатку А (обов'язковий) та додатку Б (обов'язковий) ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
Відсутність системи протипожежного захисту (пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу) не дає можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії та сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання.
У такому випадку суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення, що створює загрозу для здоров'я і життя людей.
- Приміщення електрощитової не відокремлено протипожежними перешкодами (дверима) 2-го типу з межею вогнестійкості не менше ЕІЗО.
Відповідно до вимог пункту 1.24 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові.
Відповідно до вимог пункту 10.3.6 ДБН В.2.2-9:2018 «Громадські будинки та споруди» у пожежонебезпечних господарських та технічних приміщеннях (коморах для зберігання горючих матеріалів, електрощитових, вентиляційних камерах тощо) перегородки повинні бути протипожежними 1- го типу, а відповідно до вимог пунктів 6.2 і 6.4 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги», для заповнення пройомів в протипожежних перешкодах застосовують протипожежні двері, ворота, вікна, клапани.
Залежно від значення межі вогнестійкості протипожежні перешкоди поділяють за типами відповідно до таблиці 2, а заповнення прорізів у протипожежних перешкодах - відповідно до таблиці 3.
Протипожежні двері призначені для обмеження поширення пожежі та небезпечних продуктів горіння з одного приміщення в інше.
Протипожежні двері виконують багатоцільове призначення, що обумовлює їх ефективність.
Відсутність протипожежних дверей сприяє поширенню пожежі та небезпечних продуктів горіння, що є загрозою для життя та здоров'я людей.
- Не забезпечено технічне обслуговування, справний стан і постійну готовність до використання систем внутрішнього протипожежного водопостачання.
Відповідно до вимог пункту 2 розділу VI Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом № 974 Міністерства освіти і науки України від 15.08.2016 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2016 р. за № 1229/29359, керівники закладів та установ зобов'язані забезпечити технічне обслуговування, справний стан і постійну готовність до використання систем протипожежного водопостачання, які перебувають на їх балансі, відповідно до пункту 2 розділу V Правил пожежної безпеки.
Відповідно до вимог підпункту 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування.
Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання.
Відсутність необхідної кількості води для внутрішнього пожежогасіння будівлі сприяє ускладненню проведення заходів пов'язаних з ліквідацією пожежі, що створює загрозу для здоров'я і життя людей.
2) Допущено встановлення глухих ґрат на вікнах (перший поверх будівлі).
Відповідно до вимог пункту 2.16 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 р., зареєстрованих у Мін'юсті України 05 березня 2015р. за N 252/26697, у разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті).
У разі виникнення пожежі встановлені на вікнах глухі грати можуть спричинити блокування людей в приміщеннях, ускладнити доступ до приміщень пожежно-рятувальних підрозділів, проведення пожежно- рятувальних робіт, що несе загрозу для здоров'я та життя людей.
3) Не забезпечено будівлю гуртожитку зовнішнім протипожежним водопостачанням відповідно до ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування».
Відповідно до вимог пункту 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Відповідно до вимог пункту 1 розділу VI Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 15.08.2016 р. № 974, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2016 р. за № 1229/29359, кожний заклад та установа мають бути забезпечені зовнішнім і внутрішнім протипожежним водопостачанням згідно з вимогами будівельних норм (ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування" та ДБН В.2.5-64:2012 "Внутрішній водопровід та каналізація. Частина І. Проектування. Частина II. Будівництво").
Відповідно до вимог підпункту 2 пункту 2.1 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 р., зареєстрований у Мін'юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями.
Відповідно до вимог пункту 6.2.3 ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» витрату води на зовнішнє пожежогасіння (на одну пожежу) житлових і громадських будинків для розрахунку з'єднувальних та розподільних ліній водопровідної мережі, а також водопровідної мережі всередині мікрорайону або кварталу слід приймати для будівлі, що потребує найбільшої витрати води, згідно з таблицею 4.
Відсутність необхідної кількості води для зовнішнього пожежогасіння будівель сприяє ускладненню проведення заходів, пов'язаних з ліквідацією пожежі, що створює загрозу для здоров'я і життя людей.
4) Поверхи гуртожитку не забезпечені вогнегасниками відповідно до норм належності.
Відповідно до вимог пункту 3.22 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від ЗО. 12.2014 р., зареєстрованих у Мін'юсті України 05 березня 2015р. за N 252/26697, відповідальними особами за своєчасне і повне оснащення об'єктів вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння, забезпечення їх технічного обслуговування, навчання працівників правилам користування вогнегасниками є власники цих об'єктів.
Необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння повинна визначатися відповідальним за пожежну безпеку підприємства окремо для кожного поверху та приміщення. Перелік норм первинних засобів пожежогасіння для будинків і приміщень різного призначення, що експлуатуються, підприємствами, установами та організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності) наведений в Наказі МВС України від 15 січня 2018 року N 25 «Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року № 225/31677.
Відсутність первинних засобів пожежогасіння може ускладнити ліквідацію пожежі на початковій стадії її розвитку саме персоналом об'єкта, до прибуття пожежно-рятувального підрозділу.
За відсутності достатньої кількості засобів пожежогасіння є ризик розповсюдження вогню, а також продуктів горіння, на значну площу, що створює загрозу для здоров'я і життя людей.
5) Демонтовані (зняті) драбини на балконах будівлі гуртожитку з північного торця (для евакуації (спуску) мешканців з приміщень 5, 4, З поверхів).
Відповідно до вимог пункту 2.37 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 р., зареєстрованих у Мін'юсті України 05 березня 2015р. за N 252/26697, не допускається знімати встановлені на балконах (лоджіях) драбини.
У разі виникнення пожежі відсутність драбин унеможливить евакуацію людей з приміщень 5,4,3 поверху, може спричинити блокування людей в приміщеннях, ускладнити проведення пожежно-рятувальних робіт що створює загрозу для здоров'я і життя людей.
6) Допущено встановлення глухих ґрат в пройомі балконів 4,3,2 поверхів, з північного торця будівлі гуртожитку.
Відповідно до вимог пункту 2.16 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014 р., зареєстрованих у Мін'юсті України 05 березня 2015р. за N 252/26697, у разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті).
У разі виникнення пожежі встановлені на вікнах глухі грати можуть спричинити блокування людей в приміщеннях, ускладнити доступ до приміщень пожежно-рятувальних підрозділів, проведення пожежно- рятувальних робіт, що створює загрозу для здоров'я і життя людей.
7) В приміщенні комори зберігання білизни на 1 поверсі (пожежонебезпечна зона) використовуються електричні світильники освітлення з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків).
Відповідно до вимог пункту 1.18 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 15.08.2016 р. № 974, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2016 р. за № 1229/29359, забороняється використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів.
Від підпису Акту перевірки № 165 від 20.08.2020 року (на 21 сторінці) уповноважена особа суб'єкта господарювання відмовлилась, примірник акту надіслано поштою (а.с. 32-33).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Приписами статті 68 ч.ч. 1 та 2 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно зі статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Таким чином, статтями 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
З матеріалів справи вбачається, що під час проведення позапланової перевірки позивачем встановлено та зафіксовано в акті перевірки № 165 від 20.08.2020 порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей та в подальшому можуть призвести до тяжких наслідків у сфері цивільного захисту та пожежної безпеки, а саме створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей, які працюють, перебувають на об'єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі.
Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків.
До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Так, у відповідності до статті 2 частини 1 пункту 26 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Судом встановлено, що порушення зазначені в акті у повному обсязі відповідачем не усунено, доказів усунення таких порушень у повному обсязі суду не подано. Доводи, наведені у відзиві на позовну заяву, не спросовують вищенаведеного факту. Також, суд звертає увагу на те, що предметом позову не є оскарження та визнання протиправним припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №149 від 27.08.2020.
Суд звертає увагу на той факт, що існування хоча б одного істотного порушення, що створює загрозу життю та/або здоров'ю людей, є самостійною підставою для застосування заходів реагування.
Крім того, захід реагування, який позивач просить суд застосувати до відповідача має спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб'єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об'єкті підвищеної небезпеки.
Суд враховує, що з огляду на кількість виявлених порушень та їх специфіку, повне усунення відповідачем таких порушень (або їх не усунення) може бути встановлено тільки під час проведення позивачем позапланового заходу контролю.
Суд також враховує і ту обставину, що заходи реагування мають тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень та зникнення загрози життю та здоров'ю людей.
Отже, обставини, які стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, не перестали існувати в повній мірі на час прийняття судом рішення по суті справи та в повному обсязі не усунуті відповідачем, а відтак суд погоджується з доводами апеляційної скарги.
Разом з тим, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. При цьому, поняття загроза життю та/або здоров'ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Враховуючи наведені норми права та те, що компетентним суб'єктом владних повноважень з питань існування загрози життю та/або здоровю людей при порушенні вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є позивач, то суд вважає, що безперечним доказом усунення відповідачем порушень буде відповідний акт позапланової перевірки, складений позивачем, про усунення відповідачем виявлених порушень у повному обсязі.
Суд зазначає, що звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач посилався на пункт 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України.
Вказана норма статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначає зміст можливих позовних вимог, а саме щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Перелічені повноваження та норми Кодексу цивільного захисту України не містять такого способу реагування як зобов'язання відповідача зупитини експлуатацію об'єкту, а відтак такі не відповідають закону та є зайвими при задоволенні вимог позову про застосування заходів реагування.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що зазначені порушення не створюють загрозу життю та здоров'ю людей, чи усунуті відповідачем у повному обсязі на час розгляду справи судом.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог частково.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, код ЄДРПОУ 38625593) до Бердянського державного педагогічного університету (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шмідта, буд. 4, код ЄДРПОУ 02125220) задовольнити частково.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель, споруд та приміщень Бердянського державного педагогічного університету, а саме: учбового корпусу №1 Бердянського економіко-гуманітрного коледжу Бердянського державного педагогічного університету, розташованого за адресою: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пр-т. Західний, буд. 13/2; гуртожитку Бердянського економіко-гуманітарного коледжу Бердянського державного педагогічного університету, розташованого за адресою: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шевченка, б. 15-а; окрім робіт, пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, зазначених в акті перевірки № 165 від 20.08.2020, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головного управління ДСНС України у Запорізькій області
В іншій частині позовних вимог- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Стрельнікова