про залишення позову без розгляду
27 жовтня 2021 рокум. Ужгород№ 260/3505/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гаврилка С.Є.
з участю секретаря судового засідання - Рошко Л.М.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 - не з'явився;
відповідач: Головне управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області - представник - Магдинець Олександра-Леся Євгенівна,
розглянувши у підготовчому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії, -
26 червня 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,) до Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Грибоєдова, буд. 12а, код ЄДРПОУ 37809328), яким просить суд: "1. Визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, а саме наказ № 4.4./10 від 22 квітня 2021 року, про відмову ОСОБА_1 в оформленні документів щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; 2. Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області прийняти стосовно ОСОБА_1 рішення про оформлення документів щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; 3. Зобов'язати відповідача надати суду для огляду оригінал особової справи Гнанасегаран Пратіпан Гнанасегаран."
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі в загальному позовному провадженні та призначено підготовче засідання на 20 вересня 2021 року на 11:00 год.
У підготовче засідання, призначене на 20 вересня 2021 року на 11 годину 00 хвилин позивач не з'явився, хоча судом вживались заходи щодо повідомлення про дату, час та місце підготовчого засідання, про що свідчить повернений до суду поштовий конверт із рекомендованим повідомленням про вручення з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.а.с. 16-20).
Про причини неявки в судове засідання представник позивача не повідомив, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи або розгляду справи за відсутністю до суду не надходило.
У підготовче засідання, призначене на 27 жовтня 2021 року на 16 годину 00 хвилин позивач повторно не з'явився, хоча судом вживались заходи щодо повідомлення про дату, час та місце підготовчого засідання, про що свідчить повернений до суду поштовий конверт рекомендованим повідомленням про вручення з відміткою "невірна адреса" (а.с.а.с. 81, 82).
Відповідно до статті 126 частини 11 КАС України встановлено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до статті 251 частини 6 пункту 4 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Також необхідно врахувати висновок Верховного Суду в ухвалі від 24 березня 2021 у адміністративному провадженні № К/9901/35851/20 про те, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Таким чином, у розумінні статті 126 частини 11 КАС України ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в даній адміністративній справі та повістки про виклик до суду вважаються врученими позивачу належним чином.
Про причини неявки до суду позивач не повідомив, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи або розгляду справи за його відсутністю до суду не надходило.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду з огляду на наступне.
Відповідно до статті 205 частини 5 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
З цього положення суд виснує, що залишення позовної заяви без розгляду з мотивів повторної неявки позивача повідомленого належним чином про розгляд справи, можливе лише у випадку коли неявка позивача перешкоджає розгляду справи, тобто коли справа не може бути розглянута без участі позивача, але таким чином позивач зловживає процесуальними правами затягуючи розгляд справи.
Також вказана норма сформульована таким чином, що законодавцем поставлено в залежність розгляд справи по суті чи залишення позовної заяви без розгляду від наявності позиції відповідача з цього приводу.
В судовому засіданні представник відповідача не наполягав на розгляді справи по суті, а навпаки вказав на те, що спірні правовідносини вимагають особисту присутність позивача чи його представника, до такого представником відповідача вказано, що без з'ясування відповідей на ряд запитань з приводу спірних правовідносин не можливий об'єктивний розгляд справи. Зазначив, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи по суті, та у зв'язку із цим необхідно залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до статті 2 частини 1 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із статтею 44 частиною 2 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до статті 44 частини 5 КАС України учасники справи, зокрема, зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою. Виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Оцінюючи поведінку позивача судом резюмується, що позивач не зацікавлений у вирішенні спору, позивача влаштовує лише наявність відкритого провадження, вказане свідчить про втрату процесуального інтересу щодо розгляду даної справи по суті.
Заяв або клопотань про розгляду справи за відсутністю позивача до суду не надходило, а неодноразове подання заяв (клопотань) про відкладення розгляду даної справи свідчить про затягування процесу та зацікавленість позивача у перебуванні в провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду даної справи, однак не в розгляді справи по суті.
Неявка представника у судове засідання 27 жовтня 2021 року є повторною і такою що є дугою поспіль (підряд), оскільки у судове засідання 20 вересня 2021 року позивач також не з'явився.
Закарпатський окружний адміністративний суд вважає, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи, оскільки є необхідність з'ясування обставин справи, які можна з'ясувати тільки за участі позивача.
Відповідно до статті 240 частини 1 пункту 4 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Крім того, таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою норм КАС України та статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 р. При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи статтю 6 пункт 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах “Осман проти Сполученого королівства” від 28.10.1998 р. та “Круз проти Польщі” від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, положення статті 240 частини 1 пункту 4 КАС України, якими передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
З урахуванням вказаного суд вважає, що неявка позивача (його представника) перешкоджає розгляду даної справи по суті, а відтак позовна заява повинна бути залишена без розгляду.
Одночасно, суд роз'яснює, що відповідно до статті 240 частини 4 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись статтями 183, 205, 240, 243, 248 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 27 жовтня 2021 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі було виготовлено 28 жовтня 2021 року.
СуддяС.Є. Гаврилко