вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"13" жовтня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1312/21
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Христенко О.О.
за участю секретаря Гарбуз Л.В.
розглянувши справу № 911/1312/21
за позовом Виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, м. Вишневе Києво-Святошинського району
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мухлай», м. Вишневе
про стягнення 2 466 938,53 грн.
представники:
від позивача: Прохоренко Н.С., довіреність № 3/02-644 від 04.03.2021,
розпорядження № 3/14-118 від 02.03.2021, положення від 24.12.2020, посадова інструкція від 20.01.2016;
від відповідача: Литвина А.В., директор, наказ № 11-К від 05.07.2021;
вільний слухач: Коваль Ю.Р.
Виконавчий комітет Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (надалі-позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мухлай» (надалі-відповідач) про стягнення 2 466 938,53 грн.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 1842/05-19 від 20.05.2019 щодо сплати пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишневе по об'єкту: Торговельно-розважальний комплекс на вул. Київській, 2-Л.
Ухвалою суду від 31.05.2021 відкрито провадження у справі № 911/1312/21, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений в підготовчому засіданні на 16.06.2021.
10.06.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 07.06.2021 (вх. № 14474/21 від 10.06.2021), в якому відповідач визнав наявний за ним розмір заборгованості, проте заперечував щодо нарахованих санкцій за неналежне виконання зобов'язань, оскільки неналежне виконання зобов'язання є наслідком дії форс-мажорних обставин.
Ухвалою суду від 16.06.2021 підготовче засідання у справі № 911/1312/21 було відкладено на 04.08.2021.
06.07.2021 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь № 3/02-1991 від 01.07.2021 (вх. № 16282/21) на відзив на позовну заяву, в якій позивач вказує на те, що відповідачем жодними доказами не доведено факту існування обставин непереборної сили під час виконання умов договору, а відсутність у відповідача коштів, необхідних для належного виконання умов договору не вважається непереборною силою. Позивач стверджує про правомірне нарахування санкцій, оскільки такі застосовуються, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, що передбачено законодавством України.
Ухвалою суду від 04.08.2021 закрито підготовче провадження у справі № 911/1312/21, справу призначено до розгляду по суті на 30.08.2021.
Ухвалою суду від 30.08.2021 розгляд справи по суті, на підставі клопотання відповідача б/н від 26.08.2021 (вх. № 20068/21 від 27.08.2021), був відкладений на 01.10.2021.
29.09.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 28.09.2021 (вх. № 22716/21 від 29.09.2021) про відкладення розгляду справи.
29.09.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшла заява б/н від 28.09.2021 (вх. № 22717/21) про часткову сплату відповідачем суми заборгованість, в підтвердження чого надано суду копії платіжних доручень.
01.10.2021 через канцелярію суду від позивача надійшла заява № 3/02-2985 від 30.09.2021 (вх. № 22927/21) про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку із частковою оплатою відповідачем суми заборгованості. Так, зменшуючи розмір позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 378 924,71 грн. заборгованості, 298 104,40 грн. пені, 194 361,11 грн. інфляційних втрат та 95 548,31 грн. 3 % річних. У зв'язку з чим, 01.10.2021 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання № 3/02-2986 від 30.09.2021 (вх. № 22926/21 від 01.10.2021) про залучення деталізованого розрахунку заборгованості та санкцій.
Ухвалою суду від 01.10.2021 розгляд справи по суті був відкладений на 13.10.2021.
Присутнім в судових засіданнях 16.06.2021, 04.08.2021, 01.10.2021 та 13.10.2021 представником позивача були підтримані позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача з'явився, в судове засіданні з розгляду справи по суті, призначене на 13.10.2021, та заперечував проти позову, зокрема, в частині стягнення з останнього пені, 3 % річних та інфляційних втрат, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -
20.05.2019 між Виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області (позивач, виконком) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мухлай» (відповідач, замовник) укладений Договір № 1842/05-19 про пайову участю у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишневе Києво-Святошинського району Київської області.
Відповідно до умов п. 1.1 договору замовник зобов'язується взяти пайову участь у створені та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишневе та перерахувати на спеціальний рахунок міського бюджету м. Вишневе, грошові кошти на пайову участь у створені та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишневе у розмірі, що дорівнює 5 % від загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - Торговельно-розважального комплексу на вул. Київській, 2-Л в м. Вишневе Київської області та складає 6 595 284,15 грн.
Загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта, визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами та підтверджена експортною оцінкою щодо розгляду кошторисної частини проектної документації наданою ТОВ «Експертиза МВК» та становить 131 905 682,84 грн.
Замовник взяв на себе обов'язок перерахувати виконкому кошти, визначені у Додатку № 1 до договору, на «Спеціальний рахунок», з призначенням платежу: «пайова участь (внесок) у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишневе», у строк до 31 грудня 2019 року (п. 2.1 договору).
Умовами п. 6.1 договору визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов'язань за договором, але не пізніше 31.12.2019.
20.05.2019 між Виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області (позивач, виконком) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мухлай» (відповідач, замовник) був укладений Додаток № 1 до Договору № 1842/05-19 від 20.05.2019, яким затверджений розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури міста Вишневе Києво-Святошинського району Київської області від загальної кошторисної вартості будівництва - Торговельно-розважального комплексу по вулиці Київській, 2-Л в місті Вишневе Києво-Святошинського району Київської області.
Загальна кошторисна вартість будівництва об'єкту - 131 905 682,84 грн.; 5 % від загальної кошторисної вартості будівництва об'єкту - 6 595 284,15 грн.
Рішенням виконавчого комітету Києво-Святошинського району № 27/7 від 22.05.2019 вирішено: прийняти до комунальної власності територіальної громади міста Вишневе тепломережу по об'єкту «Будівництво торговельно-розважального комплексу на вул. Київській, 2-Л в м. Вишневе Київської області», що збудована відповідно до Технічних умов № 585 від 22.11.2018, виданих комунальним підприємством «Вишнівськтеплоенерго» Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, затверджених рішенням Виконавчого комітету Вишневої міської ради № 54/26 від 28.11.2018 на загальну суму 3 016 359,44 грн. в якості сплати пайової участі (внеску) за Договором про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишневе від 20.05.2019 № 1842/05-19; тепломережу по об'єкту «Будівництво торговельно-розважального комплексу на вул. Київській, 2-Л в м. Вишневе Київської області (тепломережа)», передати на баланс та обслуговування КП «Вишнівськтеплоенерго» Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області; погодити укладення Додаткового договору до Договору № 1842/05-19 від 20.05.2019 між Виконавчим комітетом Вишневої міської ради та ТОВ «Мухлай», у зв'язку із передачею тепломережі по об'єкту «Будівництво торговельно-розважального комплексу на вул. Київській, 2-Л в м. Вишневе Київської області (тепломережа)».
25.07.2019 між Виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мухлай» був укладений Додатковий договір № 1 до Договору про пайову участю у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишневе Києво-Святошинського району Київської області № 1842/05-19 від 20.05.2019, в якому визначено, що сума пайової участі у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишневе, становить 3 578 924,71 грн. (6 595 284,15 грн. розмір пайової участі передбачений договором - 3 016 359,44 грн. вартість тепломережи переданої до комунальної власності).
Позивач зазначає, що за умовами договору відповідач мав перерахувати повну суму коштів у строк до 31.12.2019, проте відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань, повну суму платежів ані у визначений договором строк, ані до теперішнього часу не здійснив, в результаті не виконання умов договору у нього виникла заборгованість перед бюджетом міста.
З метою проведення досудового врегулювання спору позивач, неодноразово звертався до відповідача із претензіями № 3/02-306 від 04.02.2020, № 3/02-582 від 04.03.2020, № 3/02-861 від 10.04.2020, № 3/02-1104 від 18.05.2020, № 3/02-1310 від 18.06.2020, № 3/02-1692 від 05.08.2020, № 3/02-1600 від 16.09.2020, № 3/02-2307 від 23.10.2020, № 3/02-2826 від 22.12.2020, № 3/02-179 від 26.01.2021, № 3/02-281 від 05.02.2021, № 3/02-732 від 11.03.2021, № 3/02-1349 від 27.04.2021, в яких вимагав від відповідача сплатити наявну заборгованість, з урахуванням нарахованих пені, інфляційних втрат та 3 % річних.
Докази надіслання претензій, наявні в матеріалах справи.
Листом № 27/01-21 від 27.01.2021, відповідач визнав випадки неналежного виконання ним умов Договору № 1842/05-19 від 20.05.2019, а також зазначив про те, що відповідач не відмовляється від взятих на себе зобов'язань за договором, проте, у зв'язку із введенням з 12.03.2020 по всі території України режиму карантину, відповідно до Постанови КМУ № 211 від 11.03.2020, діяльність товариства зазнала фінансових труднощів, що спричинило затримку в оплаті платежів та призвело до виникнення заборгованості.
Листом № 01/03/2021 від 01.03.2021 відповідач звертався до позивача та просив розглянути можливість відстрочення сплати заборгованості, у зв'язку із форс-мажорними обставинами, за графіком наведеним у листі, а також просив не застосувати до нього санкцій.
Листом вих. № 3/02-732 від 11.03.2021 позивач відмовив відповідачу у відстроченні сплати заборгованості.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором № 1842/05-19 від 20.05.2019 щодо своєчасної сплати пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишневе, виконавчий комітет Вишневої міської ради Бучанського району Київської області змушений звернутися до суду про стягнення заборгованості в примусовому порядку.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 175 Господарського процесуального кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 5, 8, 9 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у редакції, чинній на час укладення договору, порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний узяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.
Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.
Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Отже, на замовника забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті було покладено зобов'язання взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури на підставі договору про пайову участь між замовником та органом місцевого самоврядування, укладення якого до 01.01.2020 року було обов'язковим.
Судом встановлено, що 20.05.2019 між Виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області (виконком) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мухлай» (замовник) укладений Договір № 1842/05-19 про пайову участю у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишневе Києво-Святошинського району Київської області на умовах, визначених договором.
Згідно з п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-ІХ, встановлено, що договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.
Положеннями ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Положеннями п. 1 ч. 6 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, яка діяла на момент укладення договору) визначено, що встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд; 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.
22.11.2011 Вишневою міською радою Києво-Святошинського району Київської області прийнято рішення № 1-01/ХІV6-7 «Про затвердження порядку пайової участі (внеску) замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Вишневе», яким затверджено Порядок визначення розміру пайової участі (внеску) замовників будівництва, його залучення та використання на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишневе.
Порядком пайової участі (внеску) замовників у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишневе, затвердженим рішенням Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області № 1-01/ХІV6-7 від 22.11.2011, врегульовано відповідно до Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» організаційні та економічні відносини, пов'язані із залученням і використанням коштів забудовників об'єктів містобудування у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури у зв'язку із будівництвом об'єктів містобудування на території міста Вишневе.
Пунктом 2.4 зазначеного Порядку, в редакції внесених змін рішенням № 1-01/ХХХVІ7-9 від 07.02.2019 Вишневої міської ради, розмір пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста визначається в договорі, укладеному з виконкомом відповідно до встановлення міською радою розміру пайової участі (внеску) замовника: 10 % від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для нежитлових будівель та/або споруд, загальною площею до 10 тис. кв.м. від загальної площі будівель та/або споруд (крім будівель закладів культури та освіти, медичного та оздоровчого призначення); 5 % від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для нежитлових будівель та/або споруд, загальною площею понад 10 тис. кв.м. від загальної площі будівель та/або споруд.
Відповідно до умов п. 1.1 договору розмір пайової участі (внеску) замовника дорівнює 5 % від загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - Торговельно-розважального комплексу на вул. Київській, 2-Л в м. Вишневе Київської області та складає
Отже, договір укладений між виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мухлай» узгоджуються з нормами права діючими на момент їх укладання, в якому правомірно визначений граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури міста, а тому його умови та взяті на себе зобов'язання, повинні належно виконуватись сторонами.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Судом встановлено, що у відповідності до умов договору об'єктом будівництва є Торговельно-розважального комплексу на вул. Київській, 2-Л в м. Вишневе Київської області.
Відповідно до Додаткового договору № 1 від 25.07.2019, укладеного до Договору про пайову участю у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишневе Києво-Святошинського району Київської області № 1842/05-19 від 20.05.2019 визначено, що сума пайової участі у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишневе, становить 3 578 924,71 грн.
Відповідно до п. 2.1 Договору № 1842/05-19 від 20.05.2019 замовник взяв на себе обов'язок перерахувати виконкому кошти на «Спеціальний рахунок», з призначенням платежу: «пайова участь (внесок) у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишневе», у строк до 31 грудня 2019 року.
Однак відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань, своєчасно та повно не здійснив всі належні платежі у визначений договором строк, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 1 378 924,71 грн.
Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Станом на день розгляду справи відповідач заборгованість не сплатив, доказів спростовуючих позовні вимоги в частині неналежного виконання зобов'язань зі своєчасної оплати пайового внеску суду не надав, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1 378 924,71 грн. визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Разом з тим невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несвоєчасна оплата відповідачем суми пайового внеску відповідно до умов договору) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання, зокрема з боку відповідача.
Статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 4.1 договору визначено, що за несвоєчасну або не неповну сплату коштів пайової участі замовник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Так, з огляду на несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за спірним договором щодо здійснення оплати пайового внеску у строки визначені договором, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка склала 298 104,40 грн. за період з 01.01.2020 по 30.06.2020.
Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Слід зазначити, що, виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред'явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов'язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.
Враховуючи те, що відповідачем не були виконані зобов'язання за Договором про пайову участю у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишневе Києво-Святошинського району Київської області № 1842/05-19 від 20.05.2019, позивач просить суд стягнути з відповідача 95 548,31 грн. 3 % річних та 194 361,11 грн. інфляційних втрат, за період з 01.01.2020 по 27.04.2021.
10.06.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 07.06.2021 (вх. № 14474/21 від 10.06.2021), в якому відповідач визнав наявний за ним розмір заборгованості, проте заперечував щодо нарахованих санкцій за неналежне виконання зобов'язань, оскільки неналежне виконання зобов'язань є наслідком дії форс-мажорних обставин. Як на форс-мажорні обставини відповідач посилається на введення з 12.03.2020 по всі території України режиму карантину, відповідно до Постанови КМУ № 211 від 11.03.2020, у зв'язку з чим діяльність товариства зазнала фінансових труднощів, що спричинило затримку в оплаті платежів та призвело до виникнення заборгованості.
За загальним правилом під «форс-мажором» розуміється виникнення надзвичайних і невідворотних обставин, у тому числі обставин непереборної сили, результатом яких є невиконання зобов'язань однією із сторін (лист Міністерства юстиції України № 6602-0-26-14/8.1 від 30.05.2014р).
Таким чином, сторони мають право самостійно визначити у договорі, що саме вони відносять до форс-мажору. Зокрема, визначити, які обставини є форс-мажором і суб'єктів, що мають його підтверджувати.
Умовами п. 5.1 договору визначено, що форс-мажорні обставини - це обставини,що виникли внаслідок подій екстраординарного характеру, які не могли бути передані та якими сторони не могли запобігти, наприклад, пожежі, повені, шторми, пилові, бурі, землетруси, засухи, або інші природні явища, а також війні, обмеження або санкції будь-яких держав, що відбулися де-юре або де-факто, дії органів державної влади, блокади, страйки, саботажі, безладдя, заколоти, затримки авіарейсів за умов, що ці обставини впливають на виконання договірних зобов'язань та у їх виникненні відсутня вина сторони, якій такі обставини перешкодили виконанню свого обов'язку за цим договором.
Пунктом 5.2 договору визначено, що при виникненні форс-мажорних обставин сторона зобов'язана у письмовій формі негайно проінформувати іншу сторону про наявність таких обставин, що перешкоджають виконанню договору.
Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами у відповідності до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката. Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), із зазначенням компетенції ТПП України та регіональних ТПП, форми заяви, необхідних документів, строків видачі сертифікату тощо, визначено Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), який затверджено рішенням президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44(5).
Разом з цим, відповідачем не надано, а матеріали справи не містять підтверджуючих документів про наявність обставин, що звільняють відповідача у справі від відповідальності за невиконання зобов'язання.
На думку суду, відповідачем не доведено наявності правових підстав для звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань за договором з посиланням на норми, які регулюють форс-мажор.
Суд вбачає за доцільне зазначити, що перше питання, на яке суд має відповісти, це - чи свідчать обставини, встановлені судом, про наявність форс-мажору та чи може форс-мажор бути самостійною підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань за договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК, ч. 2 ст. 218 ГК та ст. 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об'єктивно унеможливлюють виконання особою зобов'язань за умовами договору, обов'язків, передбачених законодавством.
Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.
Відповідач у відзиві на позов наголошує на тому, що опинився в складному фінансовому становищі та зазнав фінансових втрат, у зв'язку із веденням карантинних заходів, запроваджених у зв'язку зі складною епідеміологічною ситуацією у світі, спричиненою розповсюдженням поширення коронавірусу COVID-19.
Частина 2 ст. 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" містить невичерпний перелік обставин, що можуть бути визнані форс-мажором (обставинами непереборної сили), до яких належить в тому числі введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Суд зазначає, що одне лише передбачене законом віднесення введеного карантину до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках карантину (надзвичайного стану, надзвичайної ситуації тощо), унеможливлює виконання конкретного договору.
Підтвердження існування форс-мажорних обставин, як карантин, встановленого Кабінетом Міністрів України, є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати.
Аналогічних висновків дійшов й Верховний Суд у своїй постанові від 01.06.2021 у справі № 910/9258/20.
Водночас, суд зауважує, що відповідачем не надано й будь-яких інших доказів настання неможливості виконання ним своїх зобов'язань за договором. При цьому відсутність у відповідача коштів на внесення пайового внеску не є підставою для звільнення від відповідальності в розумінні ч. 2 ст. 617 ЦК та ч. 2 ст. 218 ГК.
Крім того, суд приймає до уваги, що відповідно до п. 5.2 договору визначено, що при виникненні форс-мажорних обставин сторона зобов'язана у письмовій формі негайно проінформувати іншу сторону про наявність таких обставин, що перешкоджають виконанню договору.
Проте, відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин, що впливають на виконання зобов'язань за договором.
Разом з цим, як було встановлено судом та визначено в умовах п. 2.1 договору, замовник взяв на себе обов'язок перерахувати виконкому кошти, визначені у Додатку № 1 до договору, на «Спеціальний рахунок», з призначенням платежу: «пайова участь (внесок) у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишневе, у строк до 31 грудня 2019 року.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19» (зі змінами та доповненнями), з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу, з 12.03.2020 і по теперішній час на всій території України встановлено карантин
Тобто, виконання відповідачем свого обов'язку щодо перерахування на спеціальний рахунок міського бюджету м. Вишневе грошових коштів на пайову участь у створені та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишневе, мало бути здійснено ще до введення в дію карантинних заходів.
Враховуючи наведене, суд вважає вказані доводи відповідача безпідставними та необґрунтованими, а відтак не приймає їх до уваги.
Таким чином, перевіривши надані позивачем розрахунки пені та 3 % річних, суд дійшов висновку що вони є арифметично вірними, а отже вимоги позивача про стягнення з відповідача 298 104,40 грн. пені та 95 548,31 грн. 3 % річних визнаються такими, що підлягають задоволенню.
Поруч з цим, здійснивши розрахунок інфляційних нарахувань, судом встановлено, що за вірним розрахунком, проведеним судом з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні нарахування в сумі 177 187,76 грн.
За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки, надані позивачем, суд задовольняє позов частково.
У зв'язку із задоволенням позову частково, витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на сторони пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мухлай» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Л, код ЄДРПОУ 20571153) на користь Виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, 29, код ЄДРПОУ 34091724) 1 378 924 (один мільйон триста сімдесят вісім тисяч дев'ятсот двадцять чотири) грн. 71 коп. заборгованості, 298 104 (двісті дев'яносто вісім тисяч сто чотири) грн. 40 коп. пені, 95 548 (дев'яносто п'ять тисяч п'ятсот сорок вісім) грн. 31 коп. 3 % річних, 177 187 (сто сімдесят сім тисяч сто вісімдесят сім) грн. 76 коп. інфляційних нарахувань та 29 246 (двадцять дев'ять тисяч двісті сорок шість) грн. 48 коп. судового збору.
Видати наказ.
3. В іншій частині в позові відмовити.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст підписано - 28.10.2021.
Суддя О.О. Христенко